Войти
Закрыть

Історія у фотографіях

5 Клас

Розглянемо таке цінне візуальне історичне джерело, як фотографія. Незважаючи на те, що передісторія фотографії починається в глибокій давнині, це порівняно молодий вид мистецтва. Перші фотографії з’явилися у 20-х роках ХІХ століття. А в Україні фотографія з’явилася в середині ХІХ століття. Це мистецтво принесли іноземні фотографи — учасники щорічних міжнародних Київських ярмарків («Контрактів»), які часто залишалися в Україні. Фотографії того часу були чорно-білими, а фотоапарати — великими і важкими. Сам процес фотографування вимагав тривалих приготувань і часу. Із часом процес фотографування вдосконалювався, а фотоапарати ставали більш зручнішими. Нині фотографії стали цифровими і процес фотографування займає частки секунди. Багато фотографій минулого зберігаються у колекціях місцевих та центральних архівів, музеїв, приватних колекціях. Чимало цікавих фотографій можна побачити на сторінках періодичних видань, наукової і мемуарної літератури. Нині значну частину фотографій минулих років вже «оцифровано» (переведено в електронну форму) і розміщено в мережі Інтернет. Отже, фотографія — це справді поширене і доступне історичне джерело. В Україні головним спеціалізованим центром зберігання фотографій, кінофільмів, відеофільмів, грамофонних платівок, магнітних касет є Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного у місті Києві....
0 Переглянути

Значення усних історичних джерел

5 Клас

Усні історичні джерела — вид історичних джерел, що зберігають історичні відомості в усній формі й передаються із покоління в покоління. З вікових глибин беруть свій початок легенди, міфи, билини, думи, казки, народні пісні, загадки, прислів’я та приказки українського народу. Коли не було писемності, переповідали їх усно — з уст в уста, з роду в рід, від покоління до покоління. Тому ці твори називають усною народною творчістю, або фольклором. Фольклорні твори є втіленням народної мудрості та ідеалів. Під їхнім впливом відбувалося все життя людини в давнину і тривалий час вони замінювали собою і школу, й науку. У них відображені погляди людей на світ, уявлення про добро і зло, ставлення до навколишньої дійсності, побут, господарство та історія українського народу. У цьому насамперед полягає їхня джерельна цінність. Вчені-історики, етнографи, фольклористи, починаючи з ХІХ ст., їх активно збирали, досліджували й публікували. Відомим фольклористом та етнографом був український поет, автор слів Державного гімну України Павло Чубинський, який опублікував сім томів пам’яток усної народної творчості....
0 Переглянути

Писемні історичні джерела

5 Клас

Для дослідження минулого особливо цінними є писемні джерела — тексти законів, різноманітні договори, періодична преса, листи тощо. Важливими джерелами, а часом і єдиними, про події в певні історичні періоди є оповідно-описові твори, до яких відносять літописи, хроніки, історичні твори написані, сучасниками подій чи людьми, котрі мали в розпорядженні матеріали, що не збереглися до нашого часу. На жаль, не всі з писемних джерел збереглися дотепер. Багато писемних пам’яток було знищено під час воєн та стихійних лих. До того ж, люди записували звичайно далеко не все, що може зацікавити істориків. Обговоріть у класі Величезну цінність для істориків становлять писемні джерела — глиняні таблички, єгипетські папіруси, літописи, хроніки, листи тощо. Поміркуйте, у чому саме їхня цінність. Варто пам’ятати, що писемні джерела не завжди є об’єктивними: інформація в них може бути певною мірою упереджена або неточна. Опис однієї події може відрізнятися в різних авторів. Це пояснюється тим, що різні автори джерел, залежно від їхніх поглядів, переконань чи уподобань, можуть тлумачити один і той самий історичний факт по-різному. Інколи автори документа записували те, чого самі особисто не бачили, а лише чули від інших людей, або, через страх перед правителем, перебільшували його заслуги чи замовчували його невдачі чи зловживання. Тому історику важливо встановити достовірність інформації в писемному джерелі шляхом зіставлення інформації, яку отримують з інших джерел....
0 Переглянути

Як заговорили письмена

5 Клас

Зробіть припущення, як люди передавали інформацію на відстані й у часі, коли не було писемності. Як би ви передали інформацію на значну відстань без використання письма та сучасних засобів зв’язку? Спочатку люди не мали писемності. Як відомо, звукова мова не може передавати інформацію на великі відстані й у часі. Тому людство в процесі свого розвитку винайшло писемність. Вчені припускають, що першою формою передавання інформації на відстані було предметне письмо. Так, аби повідомити своїх одноплемінників про напрямок руху первісні люди робили певні умовні позначки — застромлювали на стежинах гілки, створювали певні візерунки з каменів. Надісланий одним племенем іншому пучок стріл міг слугувати символом оголошення війни. Зарубки на дереві та надрізи на дерев’яних паличках застосовувалися найчастіше для обліку днів та складання боргових зобов’язань. Наприклад, запис про взятий борг робили так — на палиці робились зарубки, а потім її розрубували впродовж і кожен брав собі по половині. Коли борг повертали, то ці половинки складали разом і перевіряли правильність розрахунків....
0 Переглянути

З глибини століть до наших днів

5 Клас

Про події, які відбулись декілька десятків років тому, ви можете довідатись у своїх вчителів, батьків, дідуся та бабусі. Але як дізнатися, що відбулося сто, двісті, тисячу років тому? Аби відповісти на це запитання, вчені-історики досліджують історичні джерела. Діяльність людини в будь-які часи завжди залишала після себе «сліди» — залишки посуду, жител, знаряддя праці, зброя, писемні документи тощо. Кожна знайдена річ чи документ, що відображають певний аспект людської діяльності в минулому, є історичним джерелом. Інформація, отримана в результаті дослідження історичних джерел, дає змогу вченим описати (реконструювати) історичне минуле людства. Величезну цінність для істориків становлять писемні джерела — глиняні таблички, єгипетські папіруси, літописи, хроніки, листи тощо. Писемні джерела не лише описують історичні події, а й часто містять і думки людей, їхні судження, почуття та бачення тогочасної дійсності. Запам'ятайте Історичні джерела — це речові знахідки, писемні пам’ятки, зображення, будівлі, звичаї, мови народів, тобто усе те, що дає уявлення про минуле. Люди навчилися писати приблизно п’ять тисяч років тому. А як же вчені-історики дізналися про те далеке минуле, коли писемності ще не було? У цьому випадку їм на допомогу приходить така наука, як археологія....
0 Переглянути

Історичними стежками рідного краю

5 Клас

«Рідний край». Кожна людина по-своєму розуміє, що для неї означають ці слова. Для однієї людини — це місцевість, населений пункт (село, місто), де вона народилася, де минули її дитинство, навчання в школі, юність, молоді роки. Іноді люди з різних причин переїжджають в іншу місцину на постійне місце проживання. Тому для декого рідний край — це село, місто, район, де вони нині проживають, працюють, знайшли своє кохання, створили сім’ю. Для багатьох людей рідний край — це батьківський край, тобто земля, звідки пішов їхній рід, земля батьків, дідів і прадідів. Тому рідний край називають ще малою батьківщиною. З ним пов’язана родовідна пам’ять — пам’ять про свій рід, своїх предків. Саме тут історія живе у спогадах, серцях людей, котрі народилися і виросли в цьому краї. Але в будь-якому разі рідний край — це та земля, де людина почуває себе вдома, затишно й привітно. Недаремно ж люди говорять, що в рідному домі й стіни допомагають. А тих, хто нехтував історичною пам’яттю про свій край та свій рід, часто зневажливо називали: «Людина без роду-племені». Саме родина та рідний край були і є тими самобутніми точками опори конкретної людини в історичному часі та просторі людського буття....
0 Переглянути

Історико-географічні регіони України та їхні особливості

5 Клас

На попередньому уроці ми дізналися, що відповідно до Конституції, «Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною». Втім, це не означає, що життя в усіх регіонах держави одноманітне. Україна представлена розмаїттям регіональних особливостей, які втілюються в заняттях населення, його традиціях, побуті, кулінарії, обрядах, типах житла, хатньому начинні, одягу. Тому вчені виокремлюють певні історико-географічні регіони України. Кожен історико-географічний регіон України має свою історію. їхні назви зафіксовані в історичних документах та в історичній пам’яті людей. Особливості розвитку різних регіонів залежали також від природних умов, властивих певному краю. Працюємо у парі Ознайомтеся з текстом і визначте, які чинники впливали на формування історико-географічних регіонів. Запам'ятайте Історико-географічний регіон — територія, яка за історичною долею та особливостями в господарській діяльності населення, його традиціях, одязі, типів житла, побуті є самобутньою. Обговоріть у класі Порівняйте карту «Історико-географічні регіони України» та адміністративну карту України (розміщена на форзаці підручника). Що в них є спільним, а що — відмінне?...
0 Переглянути

Терени творення нової України

5 Клас

24 серпня 1991 р. на позачерговій сесії Верховної Ради УРСР1 було ухвалено Акт проголошення незалежності України. Наша країна стала незалежною державою з неподільною та недоторканною територією, на якій чинними є тільки власні Конституція, закони та постанови уряду. 1 грудня 1991 р. український народ підтвердив Акт проголошення незалежності під час Всеукраїнського референдуму — за нього висловилося понад 90% громадян, котрі взяли участь у голосуванні. Територія України — суходіл, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України. 28 червня 1996 р. Верховна Рада України ухвалила Основний закон держави — Конституцію, яка визначає загальні засади територіального устрою України. Відповідно до Конституції, до складу нашої держави входять: Автономна Республіка Крим, 24 області та два міста зі спеціальним статусом — Київ (столиця України) і Севастополь. Такий адміністративно-територіальний поділ покликаний забезпечувати державне управління певною територією країни....
0 Переглянути

Україна на мапах упродовж історії

5 Клас

Спільно проведіть дослідження однієї з історичних карт України (кожну може досліджувати кілька груп). Розподіліть між собою завдання та підготуйте на них відповіді. Дотримуйтесь пам’ятки щодо роботи в малих групах (с. 173). Результати вашого дослідження представте однокласникам. Група 1. Карта «Київська держава за часів Ярослава мудрого (1019-1054 рр.)» 1. Який історичний період відображено на цій карті? 2. Опишіть територіальні межі Київської держави за часів Ярослава Мудрого. Використайте при цьому назви річок, морів та гір. Вкажіть назви сусідніх держав та племен. 3. Назвіть столицю Київської держави. 4. Яку ще додаткову інформацію можна отримати з цієї карти? Група 2. Карта «Галицько-Волинська держава напередодні монгольської навали» 1. Який історичний період відображено на цій карті? 2. Опишіть територіальні межі Галицько-Волинської держави напередодні монгольської навали. Вкажіть назви сусідніх держав. 3. Назвіть міста, які входили до складу Галицько-Волинської держави напередодні монгольської навали. 4. Яку ще додаткову інформацію можна отримати з цієї карти? Група 3. Карта «Українська козацька держава — Гетьманщина за часів Богдана Хмельницького» 1. Який історичний період відображено на цій карті? 2. Опишіть територіальні межі Козацької держави — Гетьманщини за часів Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.). Вкажіть назви сусідніх держав. 3. Назвіть столицю Козацької держави 4. Яку ще додаткову інформацію можна отримати з цієї карти?...
0 Переглянути

Історія на карті

5 Клас

Людина і суспільство розвиваються не лише в часі. Кожна подія відбувається у певному місці — на конкретній території, у певних кліматичних умовах та в природному середовищі. Тобто історія людства розгортається як у часі, так і в географічному просторї, який визначає певні умови життя та діяльності людини. Географічне розташування та природні умови території, наприклад, наявність моря, річок, пустель, лісу, степів, гір тощо, мають великий вплив на історичний розвиток народів. Вивчаючи історію будь-якого народу, історики мають спочатку встановити природно-географічні умови території його проживання, тобто дати характеристику географічного простору. Це дає їм можливість визначити залежність занять та побуту населення, його традицій та звичаїв від природних умов місцевості, у якій воно проживало. Безперечно, що і тип житла та харчування буде залежати від клімату, тваринного і рослинного світу цієї території. Навіть підсумок битви може залежати від рельєфу місцевості, на якій вона відбувається. Образно кажучи, географічний простір — це немов сцена з декораціями в театрі. Як вистава не може відбутися без сцени, так і вивчення історії без урахування природно-географічних умов не є повноцінним. Запам'ятайте Географічний простір — це конкретна частина поверхні земної кулі, яка характеризується як рельєфом, так і природними умовами (клімат, рослинність, тваринний світ, родючість ґрунтів, корисні копалини, наявність річок, узбережжя моря тощо)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 72 73 74 75 76 77 78 79 80 ... 370
Назад

Навігація