Войти
Закрыть

Культурні епохи європейської історії та Україна

5 Клас

Періоди історичного розвитку України. Протягом свого тривалого існування людство подолало кілька ключових періодів розвитку. У європейській історії виокремлюють такі періоди (епохи): Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий і Новітній часи. Історія України повністю відповідає цим періодам. Для подій на українських землях характерні всі ті процеси, що відбувалися і в інших регіонах Європи. 2. Зародження людського життя на українських землях. За Первісної доби (епохи) наші давні пращури освоювали простори континенту. Європа не була батьківщиною людства, проте на її землях людина зробила важливі кроки до виділення з тваринного світу. На українських землях перші люди з’явилися близько 1 мільйона років тому. Найдавніші залишки їхнього перебування на території України виявлено в Закарпатті, поблизу селища Королеве. Тогочасні люди жили невеликими групами й постійно пересувалися в пошуках їжі. Вони збирали їстівні плоди, пагони й корінці та полювали на дрібних тварин. Головним знаряддям праці й зброєю одночасно було ручне рубило. Його виготовляли з каменю, оббитого або сколеного з обох боків. Тому цей період у житті найдавніших людей назвали кам’яним віком. Він був найдавнішим і найдовшим в історії людства. До кінця кам’яного віку люди вже навчилися не лише збирати дари дикої природи, а й самостійно вирощувати їх завдяки появі землеробства та скотарства. Також люди одомашнили чимало тварин: собаку, велику і малу рогату худобу, птицю тощо. Великим досягненням стало будівництво жител, створення керамічного посуду тощо. Українські землі були одним із регіонів, де за Первісної доби на Землі зародилися й розвивалися землеробство та скотарство. Нові господарські умови потребували більш міцних знарядь праці....

Календарний та історичний час

5 Клас

Історичний час. Ми часто чуємо словосполучення: «урочиста дата», «дата народження» тощо. Що означає слово «дата»? Це точний календарний час будь-якої події: день, місяць і рік. Так, історичним фактом, який належить до минулого, є дата вашого народження. Будь-який історичний факт відбувся в певний час у певній частині простору. Дата вашого народження — це початок вашої історії. День, місяць і рік вашого народження — це час, а місце, де воно відбулося, — це простір. Історія як наука про розвиток людства від найдавніших часів досліджує життєдіяльність людей, що відбувалася в певному часі й просторі. Простір як місцевість ми можемо побачити. Той самий простір, що існував у минулому, відображає історична карта. Це ми вивчатимемо в наступній темі. Час же побачити не можна, але можна відчути. Тому постає питання: як саме люди відкрили існування часу і розпочали його вимірювати? Імовірно, це відбулося в результаті спостережень за навколишнім світом, який розвивається певними циклами. У природі день поступається ночі, а після неї розпочинається новий день і так далі. Змінюються фази Місяця, положення Сонця на небі, пори року тощо. Саме такі спостереження явищ дозволили людям створити календар, що поділив час на дні, місяці та роки. Календар дозволив упорядкувати окремі факти, визначити, яка подія відбувалася раніше, а яка — пізніше. Тобто стало можливим визначити її історичний час. Це вивчає наука хронологія. Перелік подій за датами називається хронологічною таблицею. Календар — це спосіб підрахунку днів у році, система відліку часу. Вона заснована на періодичних явищах природи: змінах пір року, фаз Місяця, руху Сонця....

Вступ. Що таке історія

5 Клас

Для чого потрібно вивчати історію? Напевно, ви замислювалися над цим питанням. Відповідь на нього здається простою й очевидною — вивчаючи минуле, ми будуємо своє майбутнє, керуючись досвідом поколінь, які жили до нас. Проте чи так це? Можна сказати собі: я ж, мовляв, не знаю минулого, і нічого зі мною не сталося і не станеться. У той самий час усі ми хочемо, щоб наші невдачі, помилки й розчарування залишилися в минулому, а в майбутньому нас супроводжували успіх і багатство. Однак майбутнє й минуле — це час, куди ми не можемо потрапити від помаху чарівної палички. Нас завжди оточує сьогодення, коли треба приймати рішення, які вплинуть на майбутнє. Події сьогодення — це факти, які вже завтра, через тиждень, місяць або рік вважатимуться минулим. Таким чином, усі ми походимо з минулого, воно є частиною нашого життя. Минуле може бути героїчним, великим, трагічним, прекрасним або таким, яке хочеться забути. Із минулого випливають сьогодення й майбутнє. Минуле — це наше життя й наша історія. Давні греки, які винайшли історію як науку, називали її «наставницею життя»....

Вступ до історії 5 клас Гісем 2018

5 Клас

Цього навчального року ви вивчатимете новий предмет — вступ до історії. Разом із ним ви зможете розпочати знайомство з минулим нашої держави, дізнатися про окремі найважливіші події з історії Батьківщини, пам’ять про які зберігає український народ. Надійним помічником у цьому стане підручник, який ви тримаєте в руках. Тож пропонуємо кілька порад, дотримання яких стане запорукою успішної роботи на уроках і вдома. Спочатку необхідно ознайомитися зі змістом підручника, щоб знати, як він побудований. Матеріал підручника об’єднано в шість тем, кожна з яких містить декілька параграфів. Кожен параграф має свою мету. Вона стисло розкриває те, про що ви дізнаєтеся після опрацювання теми. У тексті ви зустрінете виділені слова і дати. Це означає, що на них слід звернути особливу увагу. На полях підручника розміщено тлумачення термінів і понять. Важливу роль для розуміння навчального матеріалу мають численні ілюстрації та карти. Розглядаючи ілюстрації, обов’язково звертайте увагу на підписи до них. Вони пояснюють зміст зображеного. Історичні карти допоможуть вам з’ясувати, де саме відбувалися події, про які йдеться в тексті, або які зміни вони спричинили. Обов’язково опрацьовуйте включені до параграфів уривки з історичних джерел (спогади сучасників, документи тощо) і цікаві факти. Вони сприятимуть кращому розумінню матеріалу загалом. Після кожного параграфа подано запитання та завдання. Вони допоможуть вам зрозуміти, чи добре ви запам’ятали матеріал....

Минуле дозвілля: ігри та іграшки

5 Клас

Дозвілля — відпочинок, час, упродовж якого відновлюється нормальний стан організму. Зазвичай відпочинок має такі стадії: стомленість, розслаблення, відновлення сил, розвага. 1. Ігри та розваги. Здавалось би, всі знають, що таке гра. Чимало людей упевнені, що гратися належить тільки дітям. У дитини справді багато часу на дозвілля. Діти не мають обов’язку заробляти на сім’ю. Вони не виконують складних домашніх робіт. Тож удома, в дитячому садку і навіть у школі діти граються, тобто імітують (наслідують, відтворюють) інші види діяльності. Мета такої імітації — навчальна і водночас розважальна. Діти, розважаючись, навчаються бути дорослими. Вони вчаться мимоволі. Так влаштовано природою. Адже граються не тільки люди. Граються молоді тваринки, причому і домашні (котики, песики), і дикі (левенята, слоненята, оленята і т. д.). У грі вони вчаться діяти так, як дорослі особини: пробують полювати, захищати здобич, тікати і ховатися, рятуючись від ворогів, тощо. Отже, минуле гри навіть триваліше, ніж минуле Людини. Та хіба тільки діти люблять розважатися? На дозвіллі дорослі теж співають і танцюють. У вільний від роботи час вони грають у футбол, волейбол, шахи тощо. Потяг до змагання на вправність, силу, витривалість не залежить від віку. В окремих дорослих такі змагання стали їхнім хобі чи навіть професією. Як приклад назвемо заняття альпінізмом, велосипедні прогулянки, подорожі на яхтах, а також професійний спорт: плавання, бокс, регбі і т. д. Отже, гра, як і їжа чи рух, приносить задоволення. А задоволення — це винагорода від природи за корисні для збереження свого виду дії....

Турбота про здоров’я

5 Клас

Здоров’я і тривалість життя. Ранок у кожній родині починається з умивання. Фізичні вправи, чищення зубів, купання — все це для того, щоб людина була здоровою. Про здоров’я людини сьогодні піклуються численні медичні працівники: лікарі, фармацевти, медичні сестри, санітари, які працюють в аптеках, клініках та лікарнях. До послуг кожного спортивні зали, плавальні басейни, спа-салони. Струнка спортивна фігура, легкі рухи, чисте дихання — безсумнівні ознаки краси і здоров’я, а постійний, з дитинства, догляд за тілом — шанс на довголіття. Але скільки років може прожити людина? Історики-антропологи встановили, що протягом більшої частини людської історії середня тривалість життя людей була невеликою — приблизно 30-35 років. І лише з XVII-XVIII ст. вона почала зростати. Сьогодні, згідно з оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у країнах — членах Європейського Союзу, середня очікувана тривалість життя складає 81 рік, в Україні — 72 (дані на 2016 р.). Тривалість життя людини залежить насамперед від стану її здоров’я. На стан здоров’я впливають звички, спосіб життя, спадковість, харчування та житлові умови. Кількість хворих у країні залежить від розвитку господарства та медицини, взаємовідносин між людьми та рівня забруднення природи....

Наука та освіта: тепер і колись

5 Клас

Наука — спосіб відкривати явища, властивості об’єктів навколишнього світу, важливі залежності між цими об’єктами (закони, закономірності), про які люди раніше не знали. 1. Призначення науки та освіти. Культури не могли б існувати, якби Людина не виявилася здатною пізнавати себе і навколишню дійсність, творити і передавати культурні надбання від батьків дітям. Йдеться не лише про матеріальні цінності. Люди для власного блага придумували і зусиллями численних поколінь підтримували, вдосконалювали свої вірування, звичаї, правила моралі та повсякденної поведінки. На думку вчених, саме здатність обдумувати своє сприйняття світу перетворила тварину роду «людина» в Людину. Ця пізнавальна революція, яка сталася, орієнтовно, 70—40 тис. років тому, виокремила людей у світі природи і породила особливий, людський світ — суспільство. На відміну від тваринних стад, у суспільстві відносини з покоління в покоління не просто відтворюються, а розвиваються. Розвиток відбувається завдяки культурним нововведенням (новим цінностям та правилам), ускладнюючись під впливом винаходів та наукових відкриттів. Історія як наука вивчає виникнення та розвиток різних культур. Вона, як і всі інші науки, — це спосіб пізнання людиною світу і себе. Тож науки теж є частинкою культури. Освіта — спосіб долучення людини до суспільного життя через освоєння, відповідно до своїх здібностей і докладених зусиль, набутків наук та мистецтв і вироблення потрібних для життя умінь та навичок....

Праця і господарство: у минулому та нині

5 Клас

У процесі читання спробуй вималювати собі в уяві низку історичних образів: а) село у Руській Землі; б) давньоруське городище; в) місто в часи Війська Запорозького; г) сучасне українське село; д) мегаполіс (велике місто). Образи українського міста та села різних часів допоможуть Тобі дослідити сформульовані в завданнях до цього параграфа проблеми. Культура — усе створене людьми, які жили колись і живуть тепер, складаючи народи і людство. До культури відносять господарство, правила поведінки й моралі, вірування й звичаї, науки, освіту, мистецтво, медицину, спорт. 1. Господарство. За час свого існування на планеті Земля людина створила чимало такого, чого немає у природі. Тільки люди можуть здобувати знання, здійснювати відкриття, зводити будівлі, укладати закони. Усе, що було винайдено та зроблено людьми від первісності до сьогодні, називають культурою. Важливою частиною культури людства є господарство. Господарство або економіка — це продуктивна діяльність, спрямована на забезпечення людських потреб. Продуктами економіки є створені людьми життєві блага: вироби і послуги, потрібні їм для підтримки власного життя та продовження роду. Виробляти люди почали не зразу. Спершу вони споживали тільки готові продукти природи: впольовували диких тварин, збирали їстівні рослини та плоди, рибалили. Щоб здобути більше їжі, вони почали виготовляти примітивні інструменти: рубила (камені з оббитими для гостроти краями) та копачки (палиці із загостреним кінцем). Виробництво знарядь праці — одна з тих рис, якими люди відрізняються від тварин....

Дослідження з історії рідного краю

5 Клас

Пригадай, що означають терміни «історичний регіон», «адміністративно-територіальна одиниця», «край». За потреби знайди їх у тлумачному словнику. Обсяг цього параграфа незначний. Але це не означає, що тема — не така важлива. Автор не може розповісти Тобі про краєзнавців, які є Твоїми земляками. Це зробить учитель /учителька, можливо, екскурсовод у краєзнавчому музеї рідного Тобі міста, селища чи села. Але найкраще організувати зустріч з самими краєзнавцями. Повір, це цікаво. До речі, Ти можеш неочікувано для себе виявити, що давно знайомий з кимось із них, що серед них Твій учитель історії або географії. Можливо, краєзнавством захоплюється хтось із Твоєї родини. Чим же займаються краєзнавці? Краєзнавство — це група наукових дисциплін, кожна з яких використовує свої способи та засоби дослідження. Але мета цих досліджень спільна — наукове пізнання неповторної частинки Батьківщини — окремого краю. Край — поняття умовне. Так можна назвати будь-яку за розмірами територію — історичний регіон, якусь адміністративно-територіальну одиницю — область, район, або населений пункт з його околицями. Предметом краєзнавства є природа, населення та господарство, культура і минуле. Краєзнавчими дослідженнями можуть займатися окремі люди та цілі установи й організації. Краєзнавчу роботу провадять музеї, товариства, гуртки тощо. Існують різні напрями краєзнавства. Історичне краєзнавство — це дослідження історії рідного краю. Воно є, водночас частиною загального краєзнавства та окремою галуззю історичної науки. Завдання історичного краєзнавства:...

Історичні праці ХІХ – початку ХХ ст.

5 Клас

«Унауковлення» історії. У XIX ст. історичні дослідження остаточно стали справою фахівців. Виходили друком багатотомні праці з історії окремих європейських держав, зокрема Франції, Великої Британії, Німеччини, Росії. Історію почали викладати у європейських університетах. На зміну так званим «кунсткамерам», де знать зберігала пам’ятки старовини та цінні речі, прийшли музеї — заклади з відкритим для охочих доступом до експонатів. Одне за одним виникали наукові товариства дослідників історії. Товариства залучали кошти для досліджень, проводили конференції та семінари — зустрічі, під час яких фахівці повідомляли про свої відкриття. Кожне товариство випускало різноманітні «записки» — збірники наукових статей своїх членів. Члени товариства збирали, опрацьовували та публікували у багатотомних збірниках історичні документи. Перші наукові праці з історії України були написані в першій половині XIX ст. та опубліковані в тодішній столиці Російської імперії — Петербурзі. Минуле України в них подавали з проімперських позицій. Навчали історії у Львівському, Харківському та Київському університетах. Перший науковий гурток, члени якого цікавилися історією України, виник у Харкові. У Львові українські вчені взялися за вивчення історії Церкви та Галицько-Волинського князівства. При Київському університеті в 1873 році було засноване Історичне товариство Нестора-літописця, яке регулярно видавало свої «Читання...». А в 1892 році у Львові розпочало роботу Наукове товариство імені Шевченка, яке мало окрему історичну секцію. Його дійсними членами були найкращі українські та іноземні науковці того часу. Історична секція видавала «Записки...», де більшість публікацій стосувалися історії України. Назване товариство працює у Львові й сьогодні....

Навігація