Основні поняття й ключові терміни: Імунокорекція. Імунотерапія. Імунобіологічні препарати. 

Пригадайте!  Що таке імунітет?

 Вступна вправа

Терапевтичне лікування може здійснюватися хімічними (А), фізичними (Б) та біологічними (В) методами. Згрупуйте названі види терапії за переважаючими методами лікування. Деякі види терапії: 1 – імунотерапія; 2 – магнітотерапія; 3 – фаготерапія; 4 – фототерапія; 5 – радіотерапія; 6 – гірудотерапія; 7 – галотерапія; 8 – пелотерапія; 9 – озонотерапія.

ЗМІСТ 

Чому в імунокорекції та імунотерапії особливе значення мають природні способи впливу? 

Імунокорекція – сукупність засобів і методів, спрямованих на нормалізацію функцій імунної системи. Засобами імунокорекції можна активізувати або приг нічувати активність імунної системи, а також замінювати втрачену функцію. Розрізняють три основні види імунокорекції: стимулювальна, пригнічувальна та замінна. Імунокорекція передбачає застосування різних фізичних (наприклад, інгаляція, електрофорез), хімічних (лікарські препарати) і біологічних (масаж, апітерапія) методів, традиційних (наприклад, антибіотикотерапія) й альтернативних (наприклад, голковколювання, гірудотерапія) методик, терапевтичних і хірургічних (видалення лімфоїдної тканини, пересадка кісткового мозку) підходів.

Основними принципами імунокорекції є: 1) застосування з профілактичною метою; 2) доповнення призначеного лікування; 3) переважне використання природних способів впливу, що пов’язані з біологічними потребами й функціями організму. Так, до імунокорекційних препаратів у сучасній медицині існують вимоги, серед яких: природне походження, безпека застосування, відсутність ефектів звикання та ін. Певного значення набули екстракорпоральні методи імунокорекції, що передбачають обробку узятих від людини клітин або тканин з наступним їхнім поверненням (наприклад, метод гемопунктури, в якому імунокоректором є власна кров).

Імунотерапія – сукупність методів лікування, що мають цільовий вплив на клітини, тканини та органи імунної системи. Основною метою імунотерапії є виправлення імунних дефектів організму людини. За механізмом дії розрізняють специфічну й неспецифічну імунотерапію. Специфічна імунотерапія передбачає вплив на механізми адаптивного імунітету, а неспецифічна – на вроджені імунологічні процеси.

Імунотерапевтичний вплив може бути активним, пасивним та адаптивним. Активний вплив передбачає залучення природних механізмів імунної системи у відповідь на введення антигена (наприклад, використання вакцин). У разі пасивного застосовують готові гуморальні (сироватки, імуноглобуліни, моноклональні антитіла) або клітинні (клоновані лімфоцити) імунологічні препарати, що діють на природні захисні механізми. У випадку адаптивної терапії або профілактики організм отримує речовини (цитокініни, чинники росту), які сприяють виробленню природних засобів захисту.

Отже, в імунокорекції й імунотерапії застосовують різні методи й засоби, але особливого значення набувають методи з використанням природного для організму впливу на природні механізми імунного захисту.

Які особливості й різноманітність імунобіологічних препаратів? За дією на імунну систему імунобіологічні препарати поділяють на: імуностимулятори (активують імунну відповідь; наприклад, вакцини, препарати женьшеню), імунодепресанти (пригнічують імунну відповідь; наприклад, препарати золота, деякі антибіотики) та імуномодулятори (відновлюють і нормалізують функції імунної системи; наприклад препарати з ехінацеї, гриба кордицепсу).

Імунобіопрепарати отримують різними шляхами: культивуванням штамів мікроорганізмів і клітин еукаріотів, екстракцією речовин з біологічних тканин і крові, методами біотехнології (наприклад, технології рекомбінантної ДНК, технології створення гібридом) та ін. До імунобіологічних препаратів належать вакцини, анатоксини, імуноглобуліни, сироватки, інтерферони, пробіотики, бактеріофаги, антибіотики та ін.

Вакцини – препарати з ослаблених, вбитих збудників захворювань або продуктів їхньої життєдіяльності, що їх застосовують для формування набутого активного імунітету (наприклад, БЦЖ проти туберкульозу)

Анатоксини – препарати із знешкоджених екзотоксинів бактерій, що зберігають антигенні та імуногенні властивості (наприклад, стафілококовий анатоксин).

Сироватки імунні – це препарати сироватки крові, що отримують шляхом імунізації тварин або людини і використовуються для створення пасивного імунітету (наприклад, протиправцева сироватка).

Інтерферони – природні або рекомбіновані білкові речовини, що є противірусними засобами та здатні модулювати функції імунної системи (наприклад, природний альфа-інтерферон, штучний лаферон).

Імуноглобуліни – препарати, діючою основою яких є антитіла, що підвищують неспецифічну опірність організму (наприклад, імуноглобулін людський).

Пробіотики – бактеріальні препарати, що містять живі мікроорганізми або їхні метаболіти, що здійснюють регуляторний вплив на імунну систему через відновлення мікрофлори кишечнику (наприклад, лінекс, лактобактерин).

Бактеріофаги – антимікробні специфічні препарати, що їх отримують в результаті селекції бактеріофагів (наприклад, дизентерійний або сальмонельозний бактеріофаг).

Антибіотики – продукти життєдіяльності (або їхні синтетичні аналоги і гомологи) живих клітин, що вибірково пригнічують функціонування клітин бактерій, грибів або пухлин (наприклад, лізоцим, пеніцилін, цефадозим).

Отже, імунобіологічні препарати (імунобіопрепарати,  англ. biological drugs) – це лікарські препарати, діючі речовини яких мають біологічне походження (або є штучно синтезованими аналогами природних речовин) і призначені для імунопрофілактики, діагностики та імунотерапії інфекційних, онкологічних, алергічних,  імунодефіцитних, автоімунних захворювань.

ДІЯЛЬНІСТЬ 

Самостійне дослідження. Імунотерапія грипу й ГРВІ 

За сучасними правилами, лікування та профілактика грипу й ГРВІ включає декілька пунктів: 1) вакцинація перед початком епідсезону; 2) вживання препаратів з групи інтерферонів; 3) застосування препаратів противірусної дії, що пригнічують віруси; 4) вживання препаратів імуностимулювальної дії для активації власного імунітету. Назвіть найпоширеніші препарати, що їх застосовують в імунотерапії вірусних інфекцій грипу й ГРВІ.

Навчальний проект. Особиста програма зміцнення здоров’я 

Кожний з нас повинен замислюватися, чи правильно він піклується про свій організм. Перелік з 12 рекомендацій від Міністерства охорони здоров’я України допоможе краще зрозуміти, що є корисним для вашого благополуччя, а що губить його. Опрацюйте ці рекомендації та створіть особисту програму зміцнення здоров’я.

СТАВЛЕННЯ 

Біологія + Наука. Імунотерапія раку 

Нобелівську премію з фізіології і медицини 2018 р. отримали американець Джеймс П. Еллісон та японець Тасуку Хондзе. Науковці розробили принципово новий підхід до імунотерапії раку, відмінний від радіо- та хіміотерапії. Застосуйте свої знання теми й поясніть сутність цього підходу.

РЕЗУЛЬТАТ