§ 30. КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ УКРАЇНИ НА СВІТОВИХ РИНКАХ СИРОВИНИ ТА МЕТАЛІВ 

Пригадайте! 1. Як ви розумієте поняття «конкурентні переваги»? 2. Які показники визначають суспільно-економічний розвиток держави? 3. Чим спричинена зональна спеціалізація сільського господарства? 4. Які існують закономірності поширення в земній корі родовищ рудних ресурсів? Якою рудною сировиною відома Україна? 5. Які існують старі та новітні способи виплавки сталі?

Сучасні риси національної економіки України. За підсумками 2017 р. економіка України посідає 62-ге місце серед всіх економік світу та 22-ге з-поміж країн Європи за загальним розміром ВВП, який становить 93,55 млрд доларів США. З розрахунку ВВП на одну особу – 133-тя позиція в світі – $2 205,67 на рік. Україна – потенційно багата країна, що усвідомлює себе й сприймається ззовні як політична й економічно міцна індустріально-аграрна держава рівня Польщі або Туреччини. Після розпаду Радянського Союзу Україна пережила жорстку економічну депресію: крах економіки та гіперінфляція призвели до катастрофічного скорочення ВВП. Починаючи з 2000 р., економіка України стабільно зростає, аж до 7% річних. Економіка України сильно постраждала від світової економічної кризи 2008 р., коли гривня знецінилась на 38% відносно долара США. У той самий час виробництво було спрямоване на експорт, який давав надприбутки, відповідно високою була ціна продукції на внутрішньому ринку. У 2010 р. Україна повністю змінила економічний курс, метою якого став розвиток внутрішнього ринку. Почалося зростання економіки. Однак внаслідок військової агресії Росії на Донбасі 2014 р. економіка України зазнала нищівного удару. Протягом 2014 – 2015 рр. через політичну та економічну кризу, військові дії сумарне падіння ВВП становило близько 16%. Зниження реальної заробітної плати та висока інфляція спричинили звуження внутрішнього споживчого попиту через військовий конфлікт на сході України. За останні 3 роки національна економіка почала поступово зростати: приблизно на 2,4% щороку.

Конкурентні переваги України на світових ринках сільськогосподарської продукції. Завдяки комфортним природним умовам і багатим земельним ресурсам сільське господарство є одним з провідних виробництв в економіці України. Воно не лише може забезпечувати населення нашої держави якісними продуктами, а й становить значну частку в зовнішній торгівлі України. Українські виробники постачають сільськогосподарську продукцію до 190 країн світу. Частка сільського господарства в структурі ВВП України становить 14,4%. За вартістю виробленої за рік сільськогосподарської продукції наша держава є першою в Європі. У структурі вартості переважає рослинництво, на яке припадає 69,3% (мал. 129). Решту 30,7% дає тваринництво.

Основною хлібною культурою України є пшениця. Найчастіше культивують озиму пшеницю. В Україні вона становить 38,9 ц/га. Вирощують в Україні озиму пшеницю в зонах Степу та Лісостепу на родючих чорноземних ґрунтах. Ярої пшениці вирощують значно менше. За посівними площами в нашій державі пшениця є безперечним лідером: під нею засіяно 23,2% усієї ріллі. Валовий збір пшениці в Україні становить майже 3,3% світового збору. За цим показником у 2016 р. наша держава була на 7-му місті в світі та 2-му в Європі (після Франції).

Серед зернофуражних культур за посівними площами лідером є кукурудза, під якою зайнято 15,9% ріллі. Дуже теплолюбна та вибаглива до ґрунтів, кукурудза на зерно культивується в Україні у переважно у степовій зоні, дає високі врожаї – 57,1 ц/га. В останні роки наша держава стрімко піднялася в рейтингах за валовим збором цієї культури, посівши в 2016 р. 6-те місце в світі та 1-ше в Європі з показником 2,4% світових зборів. Нині кукурудза забезпечує 23% усього експорту сільськогосподарських товарів нашої країни.

Серед круп’яних культур України найбільші площі зайнято під гречкою. Цю холодостійку, не вибагливу до ґрунтів рослину вирощують на Поліссі. Недоліком цієї культури є низька врожайність – 10 ц/га, через те площ під гречкою небагато.

У зв’язку з великим попитом на світовому ринку на низку технічних культур в Україні за останні 25 років площі під ними зросли в 2,5 раза. Більшість технічних культур потребують ґрунтів доброї якості, однак і сильно їх виснажують. Нині провідними технічними культурами в Україні, під якими зайнято найбільше ріллі, є соняшник, соя, ріпак та цукровий буряк.

Соняшник займає близько 22% усіх посівних площ в Україні. Його основні посіви зосереджено на чорноземах у степовій зоні та на півдні Лісостепу. Найвища концентрація посівів спостерігається у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській та Харківській областях. Щорічний валовий збір цієї культури постійно збільшується. Країна посідає 1-ше місце в світовому рейтингу, забезпечуючи понад 28% світового виробництва соняшнику.

За останні 25 років у нашій державі посівні площі під соєю збільшилися майже в 20 разів. Нині Україна посідає 8-ме місце в світі та 1-ше в Європі за валовим збором сої (1% зборів світу) та 7-ме місце за її експортом. Вирощування її в лісостеповій та степовій зонах – на зрошенні. Багаті на білок соєві боби використовують для одержання олії та як замінник тваринного білка.

Ріпак вирощують для одержання технічної олії та відносно дешевого біопалива, а також цінних зелених кормів, багатих на білок. Площі під ним зростають й нині становлять близько 1,7% ріллі. Волого- та теплолюбний ріпак вирощують переважно в західній частині лісостепової зони, зокрема у Хмельницькій, Тернопільській, Львівській, Вінницькій областях.

Важливе значення з-поміж технічних культур України має цукровий буряк. Ця вибаглива до умов вирощування рослина культивується переважно в межах лісостепової зони. З початку 90-х рр. ХХ ст. посівні площі під цукровим буряком у нашій державі скоротилися у 5,5 раза, а валовий збір – у 4,3 раза; нині площі під цією культурою становлять лише 1,1% ріллі. Майже половина з цих площ припадає на Вінницьку, Хмельницьку, Харківську та Тернопільську області, хоча врожайність цукрового буряку в нашій державі висока – 435 ц/га. Нині наша держава займає лише 6-те місце в світі та 3-тє в Європі (після Франції та Німеччини) за зборами цукрового буряку.

Протягом останніх десятиліть площі під картоплею в нашій державі змінювалися мало, а врожайність зростала. Нині ця культура займає 4,9% ріллі й дає 161,4 ц/га. Через невибагливість рослини до умов зростання її можна культивувати практично по усій території України. Проте найбільші її площі зосереджено на Поліссі та Прикарпатті. У 2016 р. Україна дала 5,9% світового валового збору картоплі. Це 1-й показник у Європі та 4-й у світі.

Тваринництво в Україні спеціалізується на виробництві продовольчих товарів: молока, м’яса, яєць. Воно надає для промислової переробки й непродовольчу сировину: вовну, шкури, хутро, пір’я, пух. Це все одержують від основних сільськогосподарських тварин, якими в Україні є велика рогата худоба, свині та свійська птиця. З експортом меду Україна увійшла на європейський ринок.

У сучасних умовах найбільш конкурентоспроможним на зовнішньому ринку є українське птахівництво. Його основною кормовою базою є фуражне зерно, яке переробляють на комбікорми. Через необхідність швидкої реалізації продукції птахівництво розвивається в приміських зонах. Птахоферми оснащено сучасним обладнанням. Поголів’я свійських птахів в Україні у 30 разів перевищує поголів’я свиней і забезпечує майже половину всього виробництва м’яса в країні.

Конкурентні переваги України на світових ринках рудної сировини. Україна є однією з країн-лідерів за запасами залізних руд у перерахунку на корисну речовину. В нашій країні сконцентровано близько 9% світових покладів цієї рудної сировини, що відповідає 5-му місцю в світі та 1-му в Європі. Україна забезпечує близько 3% світового видобутку залізних руд, посідаючи 6-те місце в світі та 1-ше в Європі. Основним районом розвитку залізорудної промисловості є Придніпров’я. Там розташований унікальний Криворізький басейн, у якому сконцентровано 68,5% української залізорудної сировини й переважає кар’єрний спосіб видобутку. У ньому є руди різної якості: від багатих (50 – 67% заліза) до середніх (23 – 35%). Збагачення криворізьких залізних руд відбувається на п’яти гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК). Серед них найбільше підприємство такого типу в Європі – Північний ГЗК у Кривому Розі. Запаси Кременчуцького залізорудного району в 5 разів менші, там переважають руди середньої якості. Для їхнього збагачення працює Дніпровський ГЗК. Перспективними для освоєння є найбагатші в світі щодо вмісту заліза руди Білозерського родовища із умістом корисної речовини 70%.

В Україні видобувають понад 42% світових запасів марганцевих руд. Вітчизняна марганцеворудна промисловість сконцентрована у Придніпров’ї на базі унікального за покладами Південноукраїнського (Придніпровського) басейну в складі Нікопольського, Великотокмацького та Інгулецького родовищ. Там переважає відкритий спосіб видобутку руди.

Україна – одна з небагатьох країн світу, де є поклади титанових руд. У нашій країні сконцентровано близько 7,7% світових запасів та 6% світового видобутку ільменіту – мінералу, в якому міститься близько 30% титану. Україна посідає 11-те місце в світі та 2-ге в Європі (після Норвегії) за його покладами. У нашій країні розвідано близько 40 родовищ цього мінералу. Основні запаси належать до розсипних родовищ, де ведеться кар’єрний видобуток: Іршанське (Житомирська область) та Самотканське (Дніпропетровська область). На їхній базі працюють гірничо-збагачувальні комбінати: відповідно Іршанський ГЗК та Вільногірський державний ГЗК. Їх спільна потужність становить майже 20% світового випуску ільменітового концентрату. Розвідано та готуються до промислового освоєння інші родовища титанових руд на Житомирщині та Київщині.

Конкурентні переваги України на світових ринках металів. У структурі зовнішнього товарообігу нашої держави чорна металургія посідає 1-ше місце, що становить близько 45% вартості всього експорту країни. Однак у зв’язку з військовим конфліктом на Донбасі та зменшенням попиту на сталь на світовому ринку у 2017 р., за даними рейтингу Світової асоціації виробників сталі (World Steel Association, WSA), українська металургія виплавила 22,7 млн тонн сталі, посівши 12-те місце в світі. 85,5% усієї сталі й прокату експортується переважно до країн Європи та Близького Сходу.

Центри чорної металургії склалися переважно біля родовищ залізних руд у Придніпров’ї. Нині там виплавляють близько 75% чавуну та сталі України. Після приватизації металургійний комбінат Кривого Рогу належить найбільшій металургійній компанії світу ArcelorMittal. Приватній компанії «Інтерпайп» належать відкритий у 2012 р. в місті Дніпро сучасний електросталеплавильний завод і Новомосковський трубний завод. Великі металургійні комбінати також працюють у Запоріжжі та Кам’янському. У Приазов’ї, на перетині транспортних шляхів сполучення, якими завозять необхідну для переробки сировину, діють потужні металургійні підприємства Маріуполя. Вони дають близько 20% продукції чорної металургії країни. Один з них – «Азовсталь» – найбільший металургійний комбінат України. Металургійні підприємства Маріуполя є приватною власністю найбільшої гірсько-металургійної холдингової компанії «Метінвест». Вони виробляють та експортують плоский, сортовий та фасонний прокат, труби для теплових мереж, труби загального призначення. В останні роки для європейських замовників освоєно виробництво атмосферостійкого прокату, що не зазанає корозії.

Конкурентоспроможним на світових ринках є українське виробництво титану, що його застосовують у аерокосмічній промисловості, будівництві, медицині, виготовленні спортивного інвентаря. Нині в світі лише Україна, Китай та США мають повний цикл виробництва титанового прокату: ільменіт – титанова губка (порожнистий титан з домішками Феруму, Силіцію, Карбону) (мал. 130) – зливки – прокат. В Україні титанова промисловість перебуває повністю під контролем Групи приватних компаній Group DF. Найбільше з підприємств – Запорізький титано-магнієвий комбінат, що одержує титановий концентрат з Іршанського та Вільногірського ГЗК. Це єдиний виробник титанової губки в Європі. Освоєно також виробництво титанових зливків, що їх широко застосовують як конструкційний матеріал в атомній енергетиці, хімічному машинобудуванні, суднобудуванні та в багатьох інших промислових галузях. У Києві при Інституті електрозварювання імені Євгена Патона НАН України існує науково-виробничий центр «Титан», у якому розробляють технології з виробництва високоякісних і довговічних титанових труб.

Світовим стандартам якості відповідає феронікель українського виробництва, що налагоджене в селищі Побузьке. Власником комбінату є іноземна компанія Solway Investment Group. Підприємство приділяє багато уваги модернізації виробництва: розвитку енергозбережувальних технологій та екологічного обладнання та основі впровадження новітніх технологій.

1. Схарактеризуйте сучасні риси національної економіки України. 2. Які чинники зумовили розвиток в Україні сільського господарства? 3. Назвіть конкурентні переваги української економіки на світових ринках рудної сировини та металів. 4* . Чи здатна сировинна спеціалізація економіки, що заснована на первинному секторі, забезпечити країні високий рівень економічного розвитку в сучасному світі?