§ 31. КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ УКРАЇНИ НА СВІТОВИХ РИНКАХ ПРОДУКЦІЇ ВАЖКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 

Пригадайте! 1. Що таке паливно-енергетичний баланс? 2. Які види електростанцій відносять до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ)? 3. Якими видами продукції відоме українське виробництво машин та устаткування?

Сучасні тенденції та регіональні відмінності розвитку енергетики в Україні. Україна є великим виробником і водночас споживачем електроенергії. У 2018 р. було одержано 163,7 млрд кВт·год, що становить 0,7% світового виробництва (27-місце в світі та 8-ме місці в Європі). Найбільшими споживачами електроенергії в Україні є промисловість (близько 2/3), побут (понад 1/4), транспорт (майже 1/10), сільське господарство та будівництво. Виробництво електроенергії в країні ґрунтується на використанні атомної енергії (АЕС), спалюванні вугілля, мазуту, природного газу (ТЕС), використанні енергії води (ГЕС), сонця (СЕС) та вітру (ВЕС). Значення різних типів електростанцій у паливно-енергетичному балансі України за останні 25 років суттєво змінилося (табл. 8). Тривалий час переважали теплові електростанції. Через зростання цін на імпортний природний газ, а потім через військові дії та втрату контролю над вугільними шахтами Донбасу значно зросла роль атомної енергетики. Роль гідроенергетики є допоміжною. Проводяться роботи з розширення використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

 

У країні велике значення має атомна енергетика. Роботою АЕС керує державне підприємство «Енергоатом», якому підпорядковуються чотири АЕС: Запорізька (найпотужніша електростанція в Європі й 3-тя за потужністю серед АЕС у світі), Південноукраїнська, Рівненська та Хмельницька (мал. 131). За встановленою потужністю ядерних енергоблоків Україна посідає 7-ме місце в світі. На діючих АЕС працює 15 енергоблоків загальною потужністю понад 13,8 млн кВт. Планується доведення частки виробництва електроенергії на АЕС до 60%.

 

Теплові електростанції використовують різні види переважно імпортного палива: вугілля, мазут, природний газ. Основними в розміщенні ТЕС є споживчий та сировинний чинники з переважанням першого. Оскільки ТЕС є найбруднішим джерелом енергії, то обираючи місце для її будівництва, враховують екологічний чинник. Концентруються теплові електростанції (ТЕС) у великих промислових районах або біля великих міст, тому основними двома «кущами» зосередження ТЕС в Україні є Донбас (Вуглегірська, Старобешівська, Кураховська, Зуївська, Слов’янська, Луганська) та промислове Придніпров’я (Запорізька, Криворізька, Придніпровська). З віддаленням від промислових районів кількість ТЕС зменшується. Так, потужні ТЕС збудовано біля Києва (Трипільська), Харкова (Зміївська), на Вінниччині (Ладижинська), на Прикарпатті (Бурштинська, Добротвірська).

Гідроелектростанції (ГЕС) відіграють в економіці України допоміжну роль. Вони дають лише 7,5% електроенергії України. Великі ГЕС зведено на Дніпрі (каскад із шести ГЕС) та Дністрі. Для покриття пікових навантажень працюють гідроакумулятивні електростанції (ГАЕС): Ташлицька, Київська, Дністровська.

В останні десятиліття в нашій державі посилився інтерес до використання невичерпних природних ресурсів, що не завдають шкоди навколишньому середовищу. Однак, поки на них припадає 1,7% виробленої в країні електроенергії. Використання ВДЕ розпочато в південних частинах країни. Так, сонячні електростанції (СЕС) займають значні площі малопридатних для сільськогосподарського використання земель в Одеській області та Автономній Республіці Крим (мал. 132). У південній та західній частинах країни діють вітрові електростанції. Перспективним щодо розвитку вітрової енергетики є район Українських Карпат. В Україні є певні можливості для розвитку геотермальної енергетики, що використовує внутрішнє тепло Землі. Перша дослідна ГеоЕС зведена біля Ужгорода для теплопостачання теплично-парникового комбінату та тваринницької ферми.

 

Замкнутий технологічний цикл розроблення й виробництва літаків в Україні. За рівнем розвитку літакобудування Україна належить до найбільш розвинутих держав світу. Центрами авіаційної промисловості є Київ і Харків. Українське державне підприємство «Антонов» випускає одні з найкращих у своєму класі літаки, а також космічні літальні апарати. Саме на цьому підприємстві було створено найбільші в світі вантажні літаки: серійний літак «Руслан» (АН-124), який підіймає 150 т та одиничний екземпляр літака «Мрія» (АН-225), вантажомісткістю 250 т! (мал.133). Двигуни для літаків складають на одному з провідних у світі підприємств цього профілю – «Мотор Січ» у Запоріжжі.

 

Виробництво авіаракетної техніки. Україна відома розробками та виробництвом бойових ракетних комплексів і ракетно-космічних систем, що їх створюють на Південному машинобудівному заводі (м. Дніпро), який входить до холдингової компанії «Державне космічне агентство України». На підприємстві налагоджено серійне виробництво супутників і космічних систем «Зеніт» – ракетно-космічних комплексів для виведення на орбіту корисного вантажу масою до 12 т. Україна бере участь у Міжнародній програмі «Морський старт», у рамках якої здійснено десятки успішних запусків ракети-носія «Зеніт-3SL» із закордонними комерційними супутниками. На Південному машинобудівному заводі («Південмаш») створили шасі для вітчизняних літаків Ан-140 та Ан-148 розробки ДП «Антонов».

Науковим осередком «Південмашу» є ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. Михайла Янгеля». Напрямами його діяльності є проектування ракет космічного призначення («Циклон», «Зеніт», «Дніпро», «Маяк», «Антарес»), бойових ракетних комплексів (Р-12, Р-14, Р-16, РТ-20П, Р-36 та інші), космічних апаратів (супутників різного призначення, в т. ч. для дистанційного зондування Землі), двигунів. До інноваційних проектів КБ «Південне» належать, зокрема, система антиастероїдного захисту, космічна сонячна електростанція «Сонячний ключ», туристичний космічний апарат тощо.

Через зменшення фінансування дослідницьких програм і скорочення замовлень «Південмаш» почав складати цивільну продукцію: трактори марки «ЮМЗ», що їх експортує до 11 країн світу; великі сівалки; ґрунтообробні машини (за ліцензією німецької фірми Dutzi); тролейбуси розробки КБ «Південне» для внутрішнього та світового ринків; трамваї за конструкторсько-технічною документацією ТОВ «Татра-Юг»; турбіни для ВЕС (за ліцензією фірми Windpower); автоматизовані лінії для виробництва маргарину, майонезу, обладнання для м’ясопереробної продукції та ін.

З початком російської агресії реалізується комплекс відновлювальних дій щодо ракетного потенціалу – Ракетна програма України. У рамках програми КБ «Південне» розробило нові ракетні комплекси з крилатими ракетами «Коршун» та гіперзвукові ракети. У КБ «Луч» (Київ) розроблено керовану ракету «Вільха» та крилату ракету «Нептун».

Виробництво автомобілів: тенденції розвитку, міжнародне кооперування. За останні роки через економічну кризу та нездатність протистояти засиллю іноземної продукції автомобілебудування України суттєво змінилося як за характером своєї діяльності, так і за розміщенням. Запорізький та Кременчуцький заводи нині припинили випуск власних марок автомобілів. У рамках міжнародного кооперування вони перейшли до великовузлового складання легкових автомобілів і позашляховиків компаній Німеччини, Республіки Кореї, США.

На внутрішньому ринку автобусів нині панує корпорація «Богдан») (Черкаси), що об’єднує потужності для виробництва автобусів і тролейбусів, легкових і вантажних автомобілів, електробусів, комерційної та спеціалізованої техніки, а також має власну розгалужену торгівельно-сервісну мережу по всій країні. Нині це найбільший автовиробник в Україні, що може випускати 120 – 150 тис. легкових і 15 тис. вантажних автомобілів на рік. У 2005 р. корпорація «Богдан» придбала у власність потужності автозаводу в Луцьку. Нині там налагоджено виробництво автобусів, мікроавтобусів, тролейбусів, електробусів, а також великовузлове складання легкових автомобілів Республіки Кореї.

В останні роки в Україні відновилося вітчизняне виробництво тролейбусів і трамваїв (Київ, Дніпро). Корпорація «Електрон» (Львів) випускає електробус «Електрон» – екологічний міський транспорт нового покоління, що може без підзарядження акумуляторів долати до 300 км (мал. 134). Крім того, корпорація «Електрон» є виробником спеціальних автомобілів для комунального господарства та екстреної медичної допомоги.

 

Виробництво сільськогосподарської техніки. В Україні найбільшим центром виробництва комбайнів є «Херсонський машинобудівний завод». На полях працюють зернозбиральні комбайни «Славутич», «Скіф», а також жатки для збирання кукурудзи та соняшнику, пристосування для збирання насіння ріпаку та гірчиці. Частина техніки йде на експорт до країн Європи.

Деталі та вузли для тракторів виробляють на Харківському тракторному заводі (ХТЗ) – найбільшому в країні підприємстві з виробництва гусеничних і колісних сільськогосподарських тракторів (більш ніж 250 найменувань сільськогосподарських машин і знарядь) (мал. 135). Освоєно виробництво орно-просапних тракторів, призначених для обробки та збирання цукрового буряку, кукурудзи, соняшнику, картоплі, гречки, сої та інших культур. У 2015 р. ХТЗ випустив партію з 10 електротракторів. Його потужність дає змогу рухати причепи масою до 2 т зі швидкістю 40 км/год. Значна частина техніки йде на експорт.


Місце України в глобальних ланцюгах доданої вартості виробництва та реалізації електронної продукції. У минулому електронна продукція та побутова техніка, зроблена в Україні, користувалася попитом у багатьох країнах Європи. У доробку українських учених – створення першого в Європі персонального комп’ютера і першої електронної (малої) лічильної машини, розробленої в Інституті електротехніки АН УРСР ще в 1950 р. під керівництвом Сергія Лебедєва.

Нині Україна перейшла від власного виробництва до реалізації імпортної електронної продукції. На ринку електроніки переважає продукція з Китаю, нових індустріальних країн Азії, країн Європи. Найбільший попит мають смартфони, смарт-годинники та фітнес-браслети. Серед великої побутової техніки переважають сушильні машини та холодильники, малої побутової техніки – кавоварки та пилососи. Серед продукції побутової електроніки найбільший попит мають телевізори, збільшується попит на екшн-камери та портативні колонки, відеокамери, мініколонки і док-станції для мобільних пристроїв. Зростає ринок офісної техніки.

1. Які існують регіональні відмінності розвитку енергетики в Україні? 2. Які виробництва українського машинобудування є конкурентоспроможними на світовому ринку та які чинники зумовлюють їхній розвиток? 3. З яких причин Україна в глобальних ланцюгах доданої вартості перейшла від виробництва до реалізації електронної продукції? 4* . Розробіть схему ланцюгів доданої вартості одного з машинобудівних виробництв в Україні.


Матеріал до підручника "Географія 11 клас Кобернік 2019"Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы