Ансамбль палацу Ширваншахів у Баку і Андріївська церква в Києві
Ансамбль палацу Ширваншахів у Баку і Андріївська церква в Києві
Пізнє середньовіччя на Сході також характеризується зростанням міст, розвитком їх архітектури, розробкою нових конструктивних і художніх систем, хоча місцеві традиції, рівень розвитку продуктивних сил. політичні й культурні зв'язки міст, їх історичні особливості позначилися на стилі архітектури того чи іншого народу. Неабияку роль відіграв іслам, що диктував свою волю і визначав характер споруд (мечеті, мінарети, усипальні, медресе тощо), а також ставив певні вимоги до їх художніх принципів.
Визначним ансамблем пізньосередньовічної архітектури Сходу є комплекс палацу Ширваншахів у Баку, який складається із споруд, збудованих у різні часи в основному в XV ст., але композиційне і стилістично становить єдиний, гармонійний архітектурно-художній ансамбль. Це одна з кращих архітектурних пам'яток Азербайджана. Його будівничі прославилися високою майстерністю декоративної обробки каменю, металу, кераміки. Ансамбль збудований на місці старої фортеці, у центрі сучасного Баку.
У XV ст. Баку знову стає столицею Ширвану. Це позначилося на забудові міста і створенні там визначних архітектурних споруд.
До фортеці, що височить на пагорбі, веде положиста стежка між старими міськими забудовами, попід кам'яними стінами з бійницями та напівкруглими в плані баштами, що оточили палацовий ансамбль. Ансамбль сприймається як складна композиція, нагромадження кубів і паралелепіпедів, шоломоподібних куполів. Композиція ансамблю певною мірою визначена рельєфом місцевості: на пагорбі кілька терас різної висоти. Сходами піднімаємося на верхню терасу — головну площу ансамблю. Перше враження, що ансамбль будувався не за продуманим заздалегідь планом. Так воно, певно, і було. Проте кожний архітектор, що зводив свою споруду, з великою увагою ставився до задуму свого попередника, розвивав і доповнював його. Найдавніша споруда ансамблю — палац. Його важкі, могутні форми домінують над навколишніми будівлями. Палац двоповерховий, у ньому 50 приміщень. Стіни палацу відрізняються лише за кольором і цегляною кладкою. Над фасадом панує високий портал з нішою, який завершується напівциркульним склепінням. У ніші — глибока тінь. Центральне приміщення палацу — восьмигранний зал. Це — найстаріша частина палацу. З північного боку площі — квадратний у плані двір, обнесений стіною, з шестигранним павільйоном — ротондою, що перекрита ошатним куполом. Це — Диван-хане, що, як вважають, був двором для урочистих церемоній або мав меморіальний характер. Тут все контрастує з простими і суворими формами палацу. Павільйон оточено аркадою на колонах з різьбленими капітелями та базами (нижніми опорними частинами колони). До павільйону веде високий портал, укритий витонченою орнаментальною різьбою. На південь від палацу — руїни старої мечеті та шестигранний у плані мавзолей, перекритий куполом з високим пірамідальним верхом. Тут поховано вченого астролога Ях'я Бакуві. На нижній терасі розміщена палацова мечеть з двома залами. Центральний, великий, зал був для чоловіків, а боковий, маленький,— для жінок. Обидва приміщення перекрито куполами. Споруда майже не має декору: гладінь стін оживляється лише ажурними кам'яними решітками та пасом стрілчастих арок на підбаннику. Мечеть побудовано в 1441 р., а в наступному році до неї прибудували мінарет з багатим різьбленим завершенням. Поряд з мечеттю — мавзолей ширваншахів. Його збудував, як про це свідчить напис, зодчий Алі у 1435-1436 рр. Центральне, хрещате в плані приміщення мавзолею перекрито шоломоподібним куполом, а перед входом побудовано великий портал, подібно до порталу Диван-хана, багато оздоблений орнаментальною різьбою. На нижній платформі — залишки палацової лазні та великого басейну для води — овдану. Із споруд ансамблю привертають увагу східні ворота з високим порталом, багатою різьбою. Архітектори, які будували ансамбль, майже не користувалися кольоровими ефектами: вся художня виразність споруд зумовлена композицією об'ємів та грою світла й тіні.
Радянські реставратори дбайливо відроджують ансамбль у його первісних формах, і тисячі відвідувачів щодня мають можливість милуватися прекрасним витвором стародавніх майстрів.
АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА В КИЄВІ
Серед споруд Растреллі чи не найбільш ошатною і ліричною є славнозвісна Андріївська церква — одна з окрас столиці Радянської України. Церкву було збудовано в 1744-1767 рр. на пагорбі, що здіймається над старою частиною міста. Деякі дослідники Києва вважають, що в X ст. тут височіли статуї язичеських богів, і серед них — велика скульптура Перуна, про якого пише літопис: «Голова в нього була срібна, а вуса — золоті». Будівництвом Андріївської церкви займався відомий російський архітектор І. Мічурін. Церква невелика, всередині вона має хрещате в плані приміщення, перекрите банею на високому барабані. Баню з 4-х боків обступили стрункі й ошатні вежі з колонами корінфського ордера й тонко прорисованими цибулястими голівками. Стіни споруди прикрашено пілястрами й криволінійними фронтонами з ліпними та бронзовими позолоченими деталями. До церкви ведуть широкі чавунні сходи. Споруда дуже добре сприймається з усіх боків. Коли дивишся на церкву з Дніпра чи Подолу, складається враження, що вона ніби буяє в повітрі над темно-зеленими горами стародавнього Києва.
Всередині церква вражає багатством оформлення, червоним із золотом іконостасом. Цікаві картини виконано російськими і українськими майстрами, у тому числі відомим російським художником О. П. Антроповим.
Церкву не раз ремонтували, і вона втратила деякі свої первісні риси. Проте нещодавно їй повернули первісний вигляд за знайденим кресленням Растреллі.
Андріївська церква справляє особливо сильне враження вночі, коли підсвічується прожекторами, високо здіймаючись на фоні неба.
Пізнє середньовіччя на Сході також характеризується зростанням міст, розвитком їх архітектури, розробкою нових конструктивних і художніх систем, хоча місцеві традиції, рівень розвитку продуктивних сил. політичні й культурні зв'язки міст, їх історичні особливості позначилися на стилі архітектури того чи іншого народу. Неабияку роль відіграв іслам, що диктував свою волю і визначав характер споруд (мечеті, мінарети, усипальні, медресе тощо), а також ставив певні вимоги до їх художніх принципів.
Визначним ансамблем пізньосередньовічної архітектури Сходу є комплекс палацу Ширваншахів у Баку, який складається із споруд, збудованих у різні часи в основному в XV ст., але композиційне і стилістично становить єдиний, гармонійний архітектурно-художній ансамбль. Це одна з кращих архітектурних пам'яток Азербайджана. Його будівничі прославилися високою майстерністю декоративної обробки каменю, металу, кераміки. Ансамбль збудований на місці старої фортеці, у центрі сучасного Баку.
У XV ст. Баку знову стає столицею Ширвану. Це позначилося на забудові міста і створенні там визначних архітектурних споруд.
До фортеці, що височить на пагорбі, веде положиста стежка між старими міськими забудовами, попід кам'яними стінами з бійницями та напівкруглими в плані баштами, що оточили палацовий ансамбль. Ансамбль сприймається як складна композиція, нагромадження кубів і паралелепіпедів, шоломоподібних куполів. Композиція ансамблю певною мірою визначена рельєфом місцевості: на пагорбі кілька терас різної висоти. Сходами піднімаємося на верхню терасу — головну площу ансамблю. Перше враження, що ансамбль будувався не за продуманим заздалегідь планом. Так воно, певно, і було. Проте кожний архітектор, що зводив свою споруду, з великою увагою ставився до задуму свого попередника, розвивав і доповнював його. Найдавніша споруда ансамблю — палац. Його важкі, могутні форми домінують над навколишніми будівлями. Палац двоповерховий, у ньому 50 приміщень. Стіни палацу відрізняються лише за кольором і цегляною кладкою. Над фасадом панує високий портал з нішою, який завершується напівциркульним склепінням. У ніші — глибока тінь. Центральне приміщення палацу — восьмигранний зал. Це — найстаріша частина палацу. З північного боку площі — квадратний у плані двір, обнесений стіною, з шестигранним павільйоном — ротондою, що перекрита ошатним куполом. Це — Диван-хане, що, як вважають, був двором для урочистих церемоній або мав меморіальний характер. Тут все контрастує з простими і суворими формами палацу. Павільйон оточено аркадою на колонах з різьбленими капітелями та базами (нижніми опорними частинами колони). До павільйону веде високий портал, укритий витонченою орнаментальною різьбою. На південь від палацу — руїни старої мечеті та шестигранний у плані мавзолей, перекритий куполом з високим пірамідальним верхом. Тут поховано вченого астролога Ях'я Бакуві. На нижній терасі розміщена палацова мечеть з двома залами. Центральний, великий, зал був для чоловіків, а боковий, маленький,— для жінок. Обидва приміщення перекрито куполами. Споруда майже не має декору: гладінь стін оживляється лише ажурними кам'яними решітками та пасом стрілчастих арок на підбаннику. Мечеть побудовано в 1441 р., а в наступному році до неї прибудували мінарет з багатим різьбленим завершенням. Поряд з мечеттю — мавзолей ширваншахів. Його збудував, як про це свідчить напис, зодчий Алі у 1435-1436 рр. Центральне, хрещате в плані приміщення мавзолею перекрито шоломоподібним куполом, а перед входом побудовано великий портал, подібно до порталу Диван-хана, багато оздоблений орнаментальною різьбою. На нижній платформі — залишки палацової лазні та великого басейну для води — овдану. Із споруд ансамблю привертають увагу східні ворота з високим порталом, багатою різьбою. Архітектори, які будували ансамбль, майже не користувалися кольоровими ефектами: вся художня виразність споруд зумовлена композицією об'ємів та грою світла й тіні.
Радянські реставратори дбайливо відроджують ансамбль у його первісних формах, і тисячі відвідувачів щодня мають можливість милуватися прекрасним витвором стародавніх майстрів.
АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА В КИЄВІ
Серед споруд Растреллі чи не найбільш ошатною і ліричною є славнозвісна Андріївська церква — одна з окрас столиці Радянської України. Церкву було збудовано в 1744-1767 рр. на пагорбі, що здіймається над старою частиною міста. Деякі дослідники Києва вважають, що в X ст. тут височіли статуї язичеських богів, і серед них — велика скульптура Перуна, про якого пише літопис: «Голова в нього була срібна, а вуса — золоті». Будівництвом Андріївської церкви займався відомий російський архітектор І. Мічурін. Церква невелика, всередині вона має хрещате в плані приміщення, перекрите банею на високому барабані. Баню з 4-х боків обступили стрункі й ошатні вежі з колонами корінфського ордера й тонко прорисованими цибулястими голівками. Стіни споруди прикрашено пілястрами й криволінійними фронтонами з ліпними та бронзовими позолоченими деталями. До церкви ведуть широкі чавунні сходи. Споруда дуже добре сприймається з усіх боків. Коли дивишся на церкву з Дніпра чи Подолу, складається враження, що вона ніби буяє в повітрі над темно-зеленими горами стародавнього Києва.
Всередині церква вражає багатством оформлення, червоним із золотом іконостасом. Цікаві картини виконано російськими і українськими майстрами, у тому числі відомим російським художником О. П. Антроповим.
Церкву не раз ремонтували, і вона втратила деякі свої первісні риси. Проте нещодавно їй повернули первісний вигляд за знайденим кресленням Растреллі.
Андріївська церква справляє особливо сильне враження вночі, коли підсвічується прожекторами, високо здіймаючись на фоні неба.
