Будинок Ради Економічної Взаємодопомоги у Москві
Будинок Ради Економічної Взаємодопомоги у Москві
1960-ті рр. внесли великі зміни в розвиток радянської архітектури. На відміну від деякого захоплення класичними архітектурними формами прийшли нові стилістичні риси сучасної радянської архітектури. Якщо радянська архітектура намагається повністю забезпечити матеріальні й духовні потреби трудящих нашої країни, то головною метою архітектури в капіталістичному суспільстві є її приватновласницький характер, спрямований на збагачення окремих людей.
Небачені в світі масштаби будівництва, могутня державна будівельна індустрія, містобудівний характер архітектури в цілому — усе це забезпечило розквіт радянської архітектури.
Однією з етапних споруд радянської архітектури є комплекс будинків Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ), в яких яскраво виявились і нові стилістичні риси, і містоформуючі функції.
Будинок РЕВ входить до головного ансамблю нового центру Москви — Калінінського проспекту. Споруди вдало, з погляду містоформування, поставлено на пагорбі над Москвою-рікою. Одночасно комплекс завершує одну з найважливіших магістралей Москви — Кутузовський проспект. Автори комплексу — народний архітектор СРСР М. Посохін, архітектори А. Мндоянц, В. Свірський, інженери Ю. Рацкевич та С. Школьніков. Ще під час будівництва висотних споруд 1948-1952 рр. було прийнято вільне панорамне сполучення ансамблів. Будинок РЕВ поставлено у трикутнику поміж висотним будинком на площі Повстання, готелем «Україна» та комплексом адміністративних висотних будинків на Смоленській площі. Комплекс споруд РЕВ складається а трьох зон: ділової, громадської та житлової. Ділова зона розміщена в висотному 31-поверховому корпусі, де містяться представництва РЕВ, секретаріат, інститут РЕВ по стандартизації, зал Виконкому РЕВ, малий зал нарад, ресторан, друкарня та ін. У споруді автори використали систему так званого гнучкого планування, що дає можливість у разі потреби трансформувати окремі приміщення. Цей метод набуває дедалі більшого застосування в сучасній архітектурі.
Громадська зона розміщена в широкому двоповерховому стилобаті, де знаходяться приміщення зального типу та великий конференцзал на 1000 місць, розміщений у циліндричному об'ємі. Житлова зона — це 13-поверховий готель «Мир», виділений в окремий корпус, але композиційне зв'язаний з усім комплексом. Всього комплекс РЕВ займає 4,6 га території і має кубатуру 339000 м3. Висота адміністративного корпусу — 106 м. Здебільшого висотні адміністративні споруди мають форму паралелепіпеда, що стало своєрідним штампом. Автори будинку РЕВ вирішили спорудити фасад у вигляді двох вигнутих крил, що ніби гостинно запрошують до центру міста. Композиційне цей прийом продовжується в перспективі висотних споруд Калінінського проспекту. Широка, принижена горизонталь стилобату добре композиційне пов'язує об'єм циліндра конференцзалу з висотною частиною ансамблю. Як розповідають автори споруди, для створення художнього образу вони оперували в основному лише такими засобами художньої виразності, як контраст, ритм, колір, світлотінь. Автори не використовували великої кількості декоративних елементів, які, здебільшого розпорошуючись, не залишають враження, а вважали найбільш доцільним «створити один значний акцент — великий і такий, що запам'ятовується». Таким акцентом е мозаїчне декоративне панно з красивих порід каменю, що прикрасило стіни циліндра конференцзалу. Панно з каменю, видобутого в СРСР, Угорщині, Болгарії, НДР та Югославії, виконали угорські майстри за малюнком художника Г. Опришка. Проте основний художній ефект споруди створюють вигнуті крила фасаду, де навісні панелі в алюмінієвому каркасі утворюють смуги засклених вікон і блакитно-зелені смуги скляного облицювання нижніх частин панелів. Внаслідок цього фасади будинку РЕВ ніби зливаються з блакитним небом.
1960-ті рр. внесли великі зміни в розвиток радянської архітектури. На відміну від деякого захоплення класичними архітектурними формами прийшли нові стилістичні риси сучасної радянської архітектури. Якщо радянська архітектура намагається повністю забезпечити матеріальні й духовні потреби трудящих нашої країни, то головною метою архітектури в капіталістичному суспільстві є її приватновласницький характер, спрямований на збагачення окремих людей.
Небачені в світі масштаби будівництва, могутня державна будівельна індустрія, містобудівний характер архітектури в цілому — усе це забезпечило розквіт радянської архітектури.
Однією з етапних споруд радянської архітектури є комплекс будинків Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ), в яких яскраво виявились і нові стилістичні риси, і містоформуючі функції.
Будинок РЕВ входить до головного ансамблю нового центру Москви — Калінінського проспекту. Споруди вдало, з погляду містоформування, поставлено на пагорбі над Москвою-рікою. Одночасно комплекс завершує одну з найважливіших магістралей Москви — Кутузовський проспект. Автори комплексу — народний архітектор СРСР М. Посохін, архітектори А. Мндоянц, В. Свірський, інженери Ю. Рацкевич та С. Школьніков. Ще під час будівництва висотних споруд 1948-1952 рр. було прийнято вільне панорамне сполучення ансамблів. Будинок РЕВ поставлено у трикутнику поміж висотним будинком на площі Повстання, готелем «Україна» та комплексом адміністративних висотних будинків на Смоленській площі. Комплекс споруд РЕВ складається а трьох зон: ділової, громадської та житлової. Ділова зона розміщена в висотному 31-поверховому корпусі, де містяться представництва РЕВ, секретаріат, інститут РЕВ по стандартизації, зал Виконкому РЕВ, малий зал нарад, ресторан, друкарня та ін. У споруді автори використали систему так званого гнучкого планування, що дає можливість у разі потреби трансформувати окремі приміщення. Цей метод набуває дедалі більшого застосування в сучасній архітектурі.
Громадська зона розміщена в широкому двоповерховому стилобаті, де знаходяться приміщення зального типу та великий конференцзал на 1000 місць, розміщений у циліндричному об'ємі. Житлова зона — це 13-поверховий готель «Мир», виділений в окремий корпус, але композиційне зв'язаний з усім комплексом. Всього комплекс РЕВ займає 4,6 га території і має кубатуру 339000 м3. Висота адміністративного корпусу — 106 м. Здебільшого висотні адміністративні споруди мають форму паралелепіпеда, що стало своєрідним штампом. Автори будинку РЕВ вирішили спорудити фасад у вигляді двох вигнутих крил, що ніби гостинно запрошують до центру міста. Композиційне цей прийом продовжується в перспективі висотних споруд Калінінського проспекту. Широка, принижена горизонталь стилобату добре композиційне пов'язує об'єм циліндра конференцзалу з висотною частиною ансамблю. Як розповідають автори споруди, для створення художнього образу вони оперували в основному лише такими засобами художньої виразності, як контраст, ритм, колір, світлотінь. Автори не використовували великої кількості декоративних елементів, які, здебільшого розпорошуючись, не залишають враження, а вважали найбільш доцільним «створити один значний акцент — великий і такий, що запам'ятовується». Таким акцентом е мозаїчне декоративне панно з красивих порід каменю, що прикрасило стіни циліндра конференцзалу. Панно з каменю, видобутого в СРСР, Угорщині, Болгарії, НДР та Югославії, виконали угорські майстри за малюнком художника Г. Опришка. Проте основний художній ефект споруди створюють вигнуті крила фасаду, де навісні панелі в алюмінієвому каркасі утворюють смуги засклених вікон і блакитно-зелені смуги скляного облицювання нижніх частин панелів. Внаслідок цього фасади будинку РЕВ ніби зливаються з блакитним небом.
