ОХОРОНА ПРАЦІ
ОХОРОНА ПРАЦІ
Стан охорони праці
Охорона праці – це система законодавчіх актів та норм, що направлена на забезпечення безпеки праці і відповідних їм соціально-економічних, організаційних, технічних та санітарно-гігієнічних заходів.
Повністю безпечних та нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці – звести до мінімуму ймовірність пораження або захворювання працюючого з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці. Реальні виробничі умови характеризуються як правило наявністю певних небезпек та шкідливостей.
Значення безпеки життєдіяльності визначається тим, що вона направлена на рішення важливого соціального питання – збереження здоров’я людей. Покращення умов праці, підвищення її безпеки та нешкідливості має велике екологічне значення. Воно впливає на економічні результати виробництва – на продуктивність праці, якість, собівартість виготовленої продукції.
Продуктивність праці підвищується завдяки збереженню здоров’я та працездатності людини, економії живої праці шляхом підвищення рівня використання робочого часу, продовження періоду активної трудової діяльності людини, економії громадської праці шляхом підвищення якості продукції, покращення використання основних виробничих фондів, зменшення числа аварій.
Покращення умов праці та її безпека приводять до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, інвалідності, що зберігає здоров’я працюючих і одночасно приводить до зменшення затрат на оплату пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці, на оплату наслідків такої роботи, на лікування, перепідготовку працівників виробництва у зв’язку з текучістю кадрів по причинах, що пов’язані з умовами праці.
Охорона праці розв’язує проблеми, пов’язані із забезпеченням безпечних умов праці [6]. Вона виявляє та вивчає можливі причини виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж i розробляє систему заходів та вимог з метою усунення цих причин та створення безпечних та сприятливих для людини умов праці.
Охорона праці повинна захищати робітників від дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів, забезпечувати найбільш сприятливі умови праці, що сприяють продуктивності праці. Тому розробка заходів по покращенню умов та охорони праці повинна проводитися на кожному підприємстві.
Впровадження автоматизованих систем та обчислювальної техніки у всі сфери народного господарства України привело до значного збільшення числа електронно-обчислювальних машин та елементів автоматизації. Це в свою чергу привело до появи нових професій — користувачів ЕОМ і виникнення проблеми організації робочих місць і оптимізації їх діяльності відповідно до вимог охорони праці.
Аналіз потенційних небезпек та шкідливостей виробничого середовища
Шкідливу дію на організм людини роблять шум, вібрація, інфразвук, а також дія електромагнітних полів та різних випромінювань (ультрафіолетових, інфрачервоних, світлових та іонізуючих), підвищену запиленість і загазованість повітря робочої зони, статичне навантаження.
Використання комп’ютерної техніки передбачає шкідливий вплив електромагнітного випромінювання (ЕМВ) від моніторів комп’ютерів. Ступінь дії цього виду випромінювання на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності дії відповідного фактора, тривалості опромінення, режиму опромінення, розмірів опроміненої поверхні тіла та індивідуальних особливостей організму. Біологічна дія ЕМВ низької частоти викликає функціональні порушення центральної нервової та серцево-судинної систем людини, а також деякі зміни в складі крові, особливо виражені при високій напруженості електромагнітного поля. Більш високі частоти ЕМВ можуть привести до підвищення температури тіла внаслідок переходу електромагнітної енергії в теплову. Довготривала хронічна дія ЕМВ невеликої інтенсивності приводить до різних нервових та серцево-судинних розладів (головного болю, втомленості, порушення сну i т.п.). Можливі порушення з боку ендокринної системи та зміни складу крові. Робота оператора ЕОМ, який обслуговує комп’ютерну техніку, теж пов’язана з фізичними недоліками організму. Людина, яка працює на ЕОМ, займається сидячою роботою в вимушеній позі з великою рухливістю кистей рук. Також ця робота потребує напруження зору, а значить приводить до болю в очах, а через напруження зору i до головних болей. Наслідком сидячої роботи є біль в області спини.
Дослідження умов праці показало, що працівники даного фаху дуже часто працюють в умовах підвищеного шуму, нераціонального освітлення, яке має надзвичайно сильну згубну дію на зір.
Негативна дія моніторів на зір проявляється у вигляді різі, печії, болю в очах, а також у вигляді розпливчатості меж або нечіткості зображення об’єкту, викликаних тимчасовим порушенням світлочутливого світлоапарату ока.
Ці явища часто супроводжуються головним болем, важкістю в голові, загальною втомою, сонливістю, млявістю. Для запобігання цих явищ необхідно дотриматися певних правил при виборі приміщення, розташування робочих місць.
Основною потенційною небезпекою при експлуатації комп’ютерної техніки є електрична енергія , якою вони живляться.
На основі аналізу шкідливих факторів складаємо таблицю 5.1.
Таблиця 1 — Потенційно небезпечні виробничі фактори
ГПА
ЭОМ |
Шум
Вібрація
Посудини та лініЇ під тиском
Рухомі частини
Ел.струм.
Шум
Рентгенівське проміння
Ультрафіолетове випромінювання
ІЧ-випромінювання
Електростатичне поле
Яскравість |
Lp=102дБ
Fсг=63Гц
Lv=73дБ
Fcг=63Гц
P=70МПа
U=380В,I=100А,f=50Гц.
Lp=50 дБ
9-12 мкР/год
0,01 Вт/м2
4,0 Вт/м2
15 кВ/м
80 кД/м2 |
Lрн=99дБ
Fсг=63Гц
Lvn=76дБ
Fcг=63Гц
P=85МПа
Lp=65 дБ
75 мкР/год
0,01 Вт/м2
100,0 Вт/м2
20-60 кВ/м
не менше
35 кД/м2 не більше 60 кД/м2 | Втома,неуважність.
Може вплинути на зруйнування споруди і виходу з ладу обладнання.
Можливість травмування людей.
Можливість затягування в обертові частини.
Ураження Ел.струмом.
Роздратуван-ня, втома, втрата слуху
Загальна втома, головний біль
Різь в очах
5.3 Забезпечення нормальних умов праці
Для контролю собівартості виробництва вибираємо дисплейний зал. В залежності від категорії робіт вибиремо оптимальні значення метеоумов в робочих зонах дисплейного приміщення і зведемо їх в таблицю 5.2.
Несприятливі метеорологічні умови можуть являтися причиною нещасних випадків. При високій температурі повітря понижується увага, з’являється необачність; при низькій - зменшується рухомість кінцівок внаслідок інтенсивності тепловіддачі організму. Впливає на тепловіддачу організму і вологість повітря: нормально при температурі біля 180 оC вологість повинна знаходитися в межах від 35 до 70%. При меншій відносній вологості повітря вважається сухим, при більшій - з підвищенною вологістю. Це негативно впливає на організм людини. Сухе повітря приводить до підвищеного випаровування і внаслідок цього з’являється сухість слизових оболонок і шкіри. Дуже вологе повітря, навпаки, ускладнює випаровування.
Таблиця 2 — Нормативні характеристики метеорологічних умов у виробничих приміщеннях
Виробниче приміщення | Категорія важкості фізичних робіт | Період року | Темпера-тура, °С | Відносна вологість,% | Швидкість руху повітря, м/с
Диспетчерська | І (легка) | А
Б | 20 …23
22 …25 | 40 …60
40 …60 | 0,2
0,2-0,5
де: А – холодний і перехідний (середньодобова температура повітря нижча +10оС), Б – теплий (середньодобова температура повітря вища +10оС).
Основним фактором, що забезпечує нормальні метеоумови в робочій зоні є вентиляція. Оскількі в дисплейному приміщенні не виконуються шкідливі види буде використовуватися притічно-витічна вентиляція (таблиця 5.3) [7].
Таблиця .3 — Характеристика системи вентиляції
Виробниче приміщення | Вид вентиляції | Вентиляційне обладнання | Кратність повітря-ного обміну, 1/год
Диспетчерська | Механічна (при-тічно-витічна) | Кондиціонер
К-23000 | 4
В приміщеннях, як правило, застосовується бокове природнє освітлення. Робоча кімната повинна мати природнє освітлення.
Оскільки, в даному випадку здійснюється робота з монітором комп’ютера, який i сам світиться, то доцільно використати рівномірне загальне освітлення. В даному випадку розряд роботи – VII, а отже нормоване освітлення E при загальному освітленні складає 200 лк.
Оскільки дане приміщення з невеликою запиленістю, то це дає можливість використати світильники типу ЛД (люмінісцентні, денного світла).
Для розрахунку освітлення використаємо метод лінійних ізолюкс [8]. Світловий потік лампи визначається по формулі:
Ф=1000*E*kз*hp/(*e),
де Е – нормована освітленість;
kз – коефіцієнт запасу;
hp – висота підвісу лампи;
– коефіцієнт додаткової освітленості;
е – відносна освітленість, обчислена для розрахункової висоти 1 м і густини потоку лампи 1000 лм/м.
Знаходимо необхідні для розрахунку відстані: L=5 м, P=2 м. Тоді
p’=P/hp=2/3,6=0,55;
L’=L/hp=5/3,6=1,39.
З графіка лінійних ізолюкс знаходимо відносну освітленість:
e1=e2=f(p’;L’)=f(0,55; 1,39)=90 лк.
Сумарна відносна освітленість
e=2*90=180 лк.
Тоді
Ф=1000*200*1,5*3,6/(1,1*180)=5454,5 лм,
Повний потік ламп 5454,5*5=27272,7 лм. Оскільки потік двох ламп ЛБ-80, що є у світильнику ЛСПО-2, 10440 лм, кількість світильників має бути
N=27272,7/104403.
Світильники слід розмістити в ряд з незначними розривами між ними.
Захист оператора від візуальних дисплейних терміналів. Незважаючи на те, що параметри електростатичного та електромагнітних полів, які утворюються біля екранів дисплеїв при роботі електро-променевої трубки, не перевищують нормативних значень, було встановлено, що застосування екранних фільтрів зменшує скарги користувачів ЕОМ на погане самопочуття. Кожний фільтр має різні світлотехнічні характеристики і захисні властивості.
Захисні фільтри, що рекомендуються для захисту людини від візуальних дисплейних терміналів, є таких типів: сітчаті, плівкові і скляні. Найбільшою популярністтю користуються склянні фільтри, які забезпечують 95% видимості і мають всі захисні властивості.
При виконанні робіт, що супроводжуються шкідливою дією на організм людини та проявами підвищеної небезпеки, передбачається застосування колективних та індивідульних засобів захисту, перелік яких міститься в таблиці 5.4.
Таблиця 4 — Перелік засобів захисту
Назва ви-робництва, обладнання, шкідливий виробничий фактор | Вид та призначен-ня засобу захисту | Назва засобу захисту | Професія працівника
ЕОМ | Колектив-ний метод захисту | 1) Одяг з натуральних матеріалів – від статичної електрики
2) Покриття підлоги антистатичним лінолеумом – від статичної електрики
3) Сонцезахисні штори, жалюзі
4) Світильники типу ЛПО-12-Кососвет, або ЛСП-12-Кососвет | Оператор,
Інженер-програміст
5.4 Пожежна безпека
Протипожежний захист – це комплекс організаційних та технічних заходів, які направлені на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також на створення умов для успішного гасіння пожежі.
Джерелами загорання можуть бути електронні схеми, прилади, які використовуються для технічного обслуговування, прилади електроживлення.
Персонал повинен мати уяву про небезпеку електричного струму, про правила електробезпеки і вміти надати першу допомогу при ураженні електричним струмом. При огляді електрообладнання перевіряють справність пристроїв, звертають увагу на стан ізоляції кабелів, заземляючої проводки. При пожежах, ураженні людини електричним струмом електрообладнання повинно бути відключеним.
До засобів гасіння пожежі відносяться пожежні стволи, вогнегасники, сухий пісок. У приміщеннях пожежні крани встановлюють в коридорах, на площадках сходових клітин та входів. Для гасіння пожеж на початкових стадіях широко використовуються вогнегасники.
Вибір вогнегасної речовини залежить від класу пожежі. Відповідно до характеристики об’єкту – дисплейний зал, клас пожежі – Д, застосовуються вогнегасні речовини: оксид вуглецю двох валентний (СО), хладони, інертні розчинники, порошки, тонкорозпилену воду, оскільки електропровідність розпиленої води дуже низька. Перелік первинних засобів пожежогасіння наведений в таблиці 5.5.
Таблиця 5.5 – Первинні засоби пожежогасіння
Назва при-міщення | Категорія приміщен-ня згідно СНиП 2.09.02-85 | Характеристика приміщення за ступенем небез-пеки при ураженні електричним струмом | Площа примі-щення, м2 | Типи первинних засобів пожежогасіння | Кіль-кість, шт
Дис-плей-ний зал | Д | 1 клас – без підвищеної небезпеки | 20 | Вуглекислотний вог-негасник типу ОУ-2
Пінний вогнегасник типу ОХП-10
Войлок-кошма,2х2 м | 1
1
1
Дуже важливим питанням при пректуванні приміщення лабораторії є визначення місця пожежі. Для цьго використовують автоматичні пожежні повідомлювачі, дія яких базується на замиканні контактів через теплову деформацію біметалевих пластинок.
Стан охорони праці
Охорона праці – це система законодавчіх актів та норм, що направлена на забезпечення безпеки праці і відповідних їм соціально-економічних, організаційних, технічних та санітарно-гігієнічних заходів.
Повністю безпечних та нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці – звести до мінімуму ймовірність пораження або захворювання працюючого з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці. Реальні виробничі умови характеризуються як правило наявністю певних небезпек та шкідливостей.
Значення безпеки життєдіяльності визначається тим, що вона направлена на рішення важливого соціального питання – збереження здоров’я людей. Покращення умов праці, підвищення її безпеки та нешкідливості має велике екологічне значення. Воно впливає на економічні результати виробництва – на продуктивність праці, якість, собівартість виготовленої продукції.
Продуктивність праці підвищується завдяки збереженню здоров’я та працездатності людини, економії живої праці шляхом підвищення рівня використання робочого часу, продовження періоду активної трудової діяльності людини, економії громадської праці шляхом підвищення якості продукції, покращення використання основних виробничих фондів, зменшення числа аварій.
Покращення умов праці та її безпека приводять до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, інвалідності, що зберігає здоров’я працюючих і одночасно приводить до зменшення затрат на оплату пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці, на оплату наслідків такої роботи, на лікування, перепідготовку працівників виробництва у зв’язку з текучістю кадрів по причинах, що пов’язані з умовами праці.
Охорона праці розв’язує проблеми, пов’язані із забезпеченням безпечних умов праці [6]. Вона виявляє та вивчає можливі причини виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж i розробляє систему заходів та вимог з метою усунення цих причин та створення безпечних та сприятливих для людини умов праці.
Охорона праці повинна захищати робітників від дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів, забезпечувати найбільш сприятливі умови праці, що сприяють продуктивності праці. Тому розробка заходів по покращенню умов та охорони праці повинна проводитися на кожному підприємстві.
Впровадження автоматизованих систем та обчислювальної техніки у всі сфери народного господарства України привело до значного збільшення числа електронно-обчислювальних машин та елементів автоматизації. Це в свою чергу привело до появи нових професій — користувачів ЕОМ і виникнення проблеми організації робочих місць і оптимізації їх діяльності відповідно до вимог охорони праці.
Аналіз потенційних небезпек та шкідливостей виробничого середовища
Шкідливу дію на організм людини роблять шум, вібрація, інфразвук, а також дія електромагнітних полів та різних випромінювань (ультрафіолетових, інфрачервоних, світлових та іонізуючих), підвищену запиленість і загазованість повітря робочої зони, статичне навантаження.
Використання комп’ютерної техніки передбачає шкідливий вплив електромагнітного випромінювання (ЕМВ) від моніторів комп’ютерів. Ступінь дії цього виду випромінювання на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності дії відповідного фактора, тривалості опромінення, режиму опромінення, розмірів опроміненої поверхні тіла та індивідуальних особливостей організму. Біологічна дія ЕМВ низької частоти викликає функціональні порушення центральної нервової та серцево-судинної систем людини, а також деякі зміни в складі крові, особливо виражені при високій напруженості електромагнітного поля. Більш високі частоти ЕМВ можуть привести до підвищення температури тіла внаслідок переходу електромагнітної енергії в теплову. Довготривала хронічна дія ЕМВ невеликої інтенсивності приводить до різних нервових та серцево-судинних розладів (головного болю, втомленості, порушення сну i т.п.). Можливі порушення з боку ендокринної системи та зміни складу крові. Робота оператора ЕОМ, який обслуговує комп’ютерну техніку, теж пов’язана з фізичними недоліками організму. Людина, яка працює на ЕОМ, займається сидячою роботою в вимушеній позі з великою рухливістю кистей рук. Також ця робота потребує напруження зору, а значить приводить до болю в очах, а через напруження зору i до головних болей. Наслідком сидячої роботи є біль в області спини.
Дослідження умов праці показало, що працівники даного фаху дуже часто працюють в умовах підвищеного шуму, нераціонального освітлення, яке має надзвичайно сильну згубну дію на зір.
Негативна дія моніторів на зір проявляється у вигляді різі, печії, болю в очах, а також у вигляді розпливчатості меж або нечіткості зображення об’єкту, викликаних тимчасовим порушенням світлочутливого світлоапарату ока.
Ці явища часто супроводжуються головним болем, важкістю в голові, загальною втомою, сонливістю, млявістю. Для запобігання цих явищ необхідно дотриматися певних правил при виборі приміщення, розташування робочих місць.
Основною потенційною небезпекою при експлуатації комп’ютерної техніки є електрична енергія , якою вони живляться.
На основі аналізу шкідливих факторів складаємо таблицю 5.1.
Таблиця 1 — Потенційно небезпечні виробничі фактори
ГПА
ЭОМ |
Шум
Вібрація
Посудини та лініЇ під тиском
Рухомі частини
Ел.струм.
Шум
Рентгенівське проміння
Ультрафіолетове випромінювання
ІЧ-випромінювання
Електростатичне поле
Яскравість |
Lp=102дБ
Fсг=63Гц
Lv=73дБ
Fcг=63Гц
P=70МПа
U=380В,I=100А,f=50Гц.
Lp=50 дБ
9-12 мкР/год
0,01 Вт/м2
4,0 Вт/м2
15 кВ/м
80 кД/м2 |
Lрн=99дБ
Fсг=63Гц
Lvn=76дБ
Fcг=63Гц
P=85МПа
Lp=65 дБ
75 мкР/год
0,01 Вт/м2
100,0 Вт/м2
20-60 кВ/м
не менше
35 кД/м2 не більше 60 кД/м2 | Втома,неуважність.
Може вплинути на зруйнування споруди і виходу з ладу обладнання.
Можливість травмування людей.
Можливість затягування в обертові частини.
Ураження Ел.струмом.
Роздратуван-ня, втома, втрата слуху
Загальна втома, головний біль
Різь в очах
5.3 Забезпечення нормальних умов праці
Для контролю собівартості виробництва вибираємо дисплейний зал. В залежності від категорії робіт вибиремо оптимальні значення метеоумов в робочих зонах дисплейного приміщення і зведемо їх в таблицю 5.2.
Несприятливі метеорологічні умови можуть являтися причиною нещасних випадків. При високій температурі повітря понижується увага, з’являється необачність; при низькій - зменшується рухомість кінцівок внаслідок інтенсивності тепловіддачі організму. Впливає на тепловіддачу організму і вологість повітря: нормально при температурі біля 180 оC вологість повинна знаходитися в межах від 35 до 70%. При меншій відносній вологості повітря вважається сухим, при більшій - з підвищенною вологістю. Це негативно впливає на організм людини. Сухе повітря приводить до підвищеного випаровування і внаслідок цього з’являється сухість слизових оболонок і шкіри. Дуже вологе повітря, навпаки, ускладнює випаровування.
Таблиця 2 — Нормативні характеристики метеорологічних умов у виробничих приміщеннях
Виробниче приміщення | Категорія важкості фізичних робіт | Період року | Темпера-тура, °С | Відносна вологість,% | Швидкість руху повітря, м/с
Диспетчерська | І (легка) | А
Б | 20 …23
22 …25 | 40 …60
40 …60 | 0,2
0,2-0,5
де: А – холодний і перехідний (середньодобова температура повітря нижча +10оС), Б – теплий (середньодобова температура повітря вища +10оС).
Основним фактором, що забезпечує нормальні метеоумови в робочій зоні є вентиляція. Оскількі в дисплейному приміщенні не виконуються шкідливі види буде використовуватися притічно-витічна вентиляція (таблиця 5.3) [7].
Таблиця .3 — Характеристика системи вентиляції
Виробниче приміщення | Вид вентиляції | Вентиляційне обладнання | Кратність повітря-ного обміну, 1/год
Диспетчерська | Механічна (при-тічно-витічна) | Кондиціонер
К-23000 | 4
В приміщеннях, як правило, застосовується бокове природнє освітлення. Робоча кімната повинна мати природнє освітлення.
Оскільки, в даному випадку здійснюється робота з монітором комп’ютера, який i сам світиться, то доцільно використати рівномірне загальне освітлення. В даному випадку розряд роботи – VII, а отже нормоване освітлення E при загальному освітленні складає 200 лк.
Оскільки дане приміщення з невеликою запиленістю, то це дає можливість використати світильники типу ЛД (люмінісцентні, денного світла).
Для розрахунку освітлення використаємо метод лінійних ізолюкс [8]. Світловий потік лампи визначається по формулі:
Ф=1000*E*kз*hp/(*e),
де Е – нормована освітленість;
kз – коефіцієнт запасу;
hp – висота підвісу лампи;
– коефіцієнт додаткової освітленості;
е – відносна освітленість, обчислена для розрахункової висоти 1 м і густини потоку лампи 1000 лм/м.
Знаходимо необхідні для розрахунку відстані: L=5 м, P=2 м. Тоді
p’=P/hp=2/3,6=0,55;
L’=L/hp=5/3,6=1,39.
З графіка лінійних ізолюкс знаходимо відносну освітленість:
e1=e2=f(p’;L’)=f(0,55; 1,39)=90 лк.
Сумарна відносна освітленість
e=2*90=180 лк.
Тоді
Ф=1000*200*1,5*3,6/(1,1*180)=5454,5 лм,
Повний потік ламп 5454,5*5=27272,7 лм. Оскільки потік двох ламп ЛБ-80, що є у світильнику ЛСПО-2, 10440 лм, кількість світильників має бути
N=27272,7/104403.
Світильники слід розмістити в ряд з незначними розривами між ними.
Захист оператора від візуальних дисплейних терміналів. Незважаючи на те, що параметри електростатичного та електромагнітних полів, які утворюються біля екранів дисплеїв при роботі електро-променевої трубки, не перевищують нормативних значень, було встановлено, що застосування екранних фільтрів зменшує скарги користувачів ЕОМ на погане самопочуття. Кожний фільтр має різні світлотехнічні характеристики і захисні властивості.
Захисні фільтри, що рекомендуються для захисту людини від візуальних дисплейних терміналів, є таких типів: сітчаті, плівкові і скляні. Найбільшою популярністтю користуються склянні фільтри, які забезпечують 95% видимості і мають всі захисні властивості.
При виконанні робіт, що супроводжуються шкідливою дією на організм людини та проявами підвищеної небезпеки, передбачається застосування колективних та індивідульних засобів захисту, перелік яких міститься в таблиці 5.4.
Таблиця 4 — Перелік засобів захисту
Назва ви-робництва, обладнання, шкідливий виробничий фактор | Вид та призначен-ня засобу захисту | Назва засобу захисту | Професія працівника
ЕОМ | Колектив-ний метод захисту | 1) Одяг з натуральних матеріалів – від статичної електрики
2) Покриття підлоги антистатичним лінолеумом – від статичної електрики
3) Сонцезахисні штори, жалюзі
4) Світильники типу ЛПО-12-Кососвет, або ЛСП-12-Кососвет | Оператор,
Інженер-програміст
5.4 Пожежна безпека
Протипожежний захист – це комплекс організаційних та технічних заходів, які направлені на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також на створення умов для успішного гасіння пожежі.
Джерелами загорання можуть бути електронні схеми, прилади, які використовуються для технічного обслуговування, прилади електроживлення.
Персонал повинен мати уяву про небезпеку електричного струму, про правила електробезпеки і вміти надати першу допомогу при ураженні електричним струмом. При огляді електрообладнання перевіряють справність пристроїв, звертають увагу на стан ізоляції кабелів, заземляючої проводки. При пожежах, ураженні людини електричним струмом електрообладнання повинно бути відключеним.
До засобів гасіння пожежі відносяться пожежні стволи, вогнегасники, сухий пісок. У приміщеннях пожежні крани встановлюють в коридорах, на площадках сходових клітин та входів. Для гасіння пожеж на початкових стадіях широко використовуються вогнегасники.
Вибір вогнегасної речовини залежить від класу пожежі. Відповідно до характеристики об’єкту – дисплейний зал, клас пожежі – Д, застосовуються вогнегасні речовини: оксид вуглецю двох валентний (СО), хладони, інертні розчинники, порошки, тонкорозпилену воду, оскільки електропровідність розпиленої води дуже низька. Перелік первинних засобів пожежогасіння наведений в таблиці 5.5.
Таблиця 5.5 – Первинні засоби пожежогасіння
Назва при-міщення | Категорія приміщен-ня згідно СНиП 2.09.02-85 | Характеристика приміщення за ступенем небез-пеки при ураженні електричним струмом | Площа примі-щення, м2 | Типи первинних засобів пожежогасіння | Кіль-кість, шт
Дис-плей-ний зал | Д | 1 клас – без підвищеної небезпеки | 20 | Вуглекислотний вог-негасник типу ОУ-2
Пінний вогнегасник типу ОХП-10
Войлок-кошма,2х2 м | 1
1
1
Дуже важливим питанням при пректуванні приміщення лабораторії є визначення місця пожежі. Для цьго використовують автоматичні пожежні повідомлювачі, дія яких базується на замиканні контактів через теплову деформацію біметалевих пластинок.
