Функції недержавних служб охорони
ПЛАН
Введення
Функції недержавних служб охорони
2. Служба безпеки фірми
3. Функції державних (служб) підрозділів охорони
3.1. Підрозділи міліції охорони Державної служби охорони
при МВС України.
3.2. Спеціальний підрозділ міліції охорони «Титан».
3.3. Спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон»
Введення
Ринкове середовище, в якому доводиться діяти структурам, що забезпечують економічну безпеку, у тому числі і державним спецслужбам, вимагає сьогодні не тільки нових форм і методів, але і нової ідеології, тобто формування інших правових, організаційних і етичних підходів. Викликана до життя об'єктивними обставинами, недержавна система охорони показує, що вона не тільки здатна захистити корпоративні інтереси підприємців, але і бере на себе ту частину важкої роботи, яку правоохоронні органи поки зробити не в змозі.
Закономірності розвитку ринкових відносин викликали до життя і затвердили на ринку численні приватні підприємства охоронно-детективного плану. Склався ринок послуг у сфері недержавної безпеки. І не дивно, що на цьому ринку першими виявилися злочинні елементи. Кримінальні структури просто так свої позиції не здають. Твердження на ринку законних охоронних структур відбувається в жорсткому протистоянні із злочинним миром. У цьому недержавна система безпеки виступає союзником держави.
Злочинний світ став вельми небезпечним, особливо у вигляді організованих формувань, що чітко взаємодіють між собою не тільки в національних межах, але і у світовому масштабі. Такий розмах злочинної діяльності вельми ускладнює роботу і державних, і приватних служб, якщо вони діють окремо. Світовий досвід показує, що взаємодія державних і недержавних структур значно ускладнює життя злочинцям. Як і на якій основі слід здійснювати таку взаємодію в наших умовах?
В даний час в Україні вже складається недержавна система забезпечення безпеки підприємництва, власності, особи і в цілому безпеки суспільства. Її формування відбувається непросто і супроводжується рядом негативних явищ, зв'язаних, перш за все з проникненням кримінальних і мафіозних структур на ринок безпеки.
Таким чином, в системі забезпечення підприємництва в даний час діють три групи суб'єктів:
- держава, що здійснює функції в цій області через органи законодавчої, виконавчої, судової влади, правоохоронні органи і спецслужби;
- недержавні організації в особі приватних охоронних підприємств, служб безпеки, охоронно-детективних агентств, інформаційних, науково-прикладних, учбових фірм і шкіл підготовки співробітників, фондів, центрів, зайнятих у сфері забезпечення безпеки;
- кримінальні структури, що створюють «дахи» для тих, що борються за розділ сфер впливу і власність мафіозних кругів.
У зв'язку з таким угрупуванням сил на ринку виробництва і забезпечення державної безпеки і підприємницької діяльності доцільно розглянути таке питання - які функції державних і недержавних служб безпеки?
Саме життя підказує необхідність об'єднання зусиль приватних охоронних і державних структур для посиленої боротьби з організованою злочинністю. Цього ніхто не стане заперечувати.
Функції недержавних служб охорони
У процесі побудови правової держави особливо гостро постає питання про надійний захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Держава гарантує рівноправність усім громадянам і захист власності та не допускає ніяких обмежень чи переваг для окремих її форм. Отже, безпека кожної форми власності повинна забезпечуватися однаковою мірою. На практиці ж державну та колективну власність захищають, як правило, державні установи, а що стосується приватного підприємця - він залишається один на один зі своїми проблемами. Саме це обумовило необхідність участі недержавних охоронних структур у здійсненні загальнонаціональної політики забезпечення охорони власності.
Офіційний статус приватна охоронна діяльність в Україні набула 28 лютого 1994 р. з моменту видачі МВС України наказу № 112, яким затверджено інструкції «Про умови і правила здійснення підприємницької діяльності з надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян, монтажу, ремонту і профілактичному обслуговуванню засобів охоронної сигналізації та контроль за їх дотриманням» та «Про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян, монтажу, ремонту і профілактичному обслуговуванню засобів охоронної сигналізації». Вони розроблені відповідно до Закону «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», Постанови Верховної Ради України від 25 червня 1993 р. «Про Державну програму боротьби із злочинністю», а також постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615 «Про вдосконалення охорони державної та інших форм власності».
З цього моменту недержавні охоронні структури здобули статус самостійного суб'єкта підприємницької діяльності з правом надання широкого кола послуг. У перелік охоронних послуг та забезпечення економічної безпеки входять: фізична охорона об'єктів і приватних осіб; забезпечення безпеки об'єктів і приватних осіб з допомогою програмно-технічних комплексів захисту; забезпечення інформаційної безпеки недержавних суб'єктів економічних відносин; інформаційно-аналітичне забезпечення підприємницького ризику і захист комерційної таємниці; консультування керівників підприємств і економічних структур з питань забезпечення комплексної безпеки; надання підприємницьким структурам гарантій у здійсненні комерційних справ і кредитоспроможності партнерів; забезпечення безпеки комерційних об'єктів міської інфраструктури; участь у забезпеченні безпеки при проведенні комерційних виставок, конгресів, симпозіумів, творчих фестивалів тощо;
Безперечно, названий наказ був своєчасним нормативним актом, що визначив порядок створення і функціонування приватних охоронних структур та сприяв інтенсивному їх розвитку. Але практика його реалізації та інструкцій МВС виявила фактори, які утруднюють нормальне становлення і функціонування приватних охоронних структур, а також, що окремі положення даних інструкцій мають потребу в істотному коректуванні. У зазначених нормативних документах приватна охоронна діяльність визначена як надання на договірних засадах послуг фізичним і юридичним особам щодо здійснення заходів охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, у тому числі вантажів, що перевозяться, а також забезпечення особистої безпеки громадян підприємствами, які мають спеціальну ліцензію (дозвіл) органів внутрішніх справ України.
Проте дане визначення не розкриває сутності приватної охоронної діяльності, зокрема, незрозуміле: що мається на увазі під термінами «заходи охорони» та «забезпечення особистої безпеки». Тому, на мій погляд, більш вдалим таким визначенням буде наступне. Приватна охоронна діяльність - це надання на договірній основі послуг фізичним і юридичним особам з метою захисту їх життя, здоров'я, майна, законних прав й інтересів спеціально створеними для цієї мети недержавними підприємствами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) органів внутрішніх справ та використовують сили, засоби і методи відповідно до закону і при неухильному дотриманні встановленого порядку.
У даний час постала серйозна проблема щодо вирішення питань, пов'язаних зі створенням і реалізацією точного, юридично й економічно вивіреного, правовстановлюючого механізму, який дозволяє професійно організовувати і керувати діяльністю приватних охоронних структур та здійснювати їх взаємодію з правоохоронними органами. Необхідність створення «упорядкованого інституту організацій», що здійснюють приватну охоронну діяльність, диктується об'єктивною реальністю. Держава, як контролююча і регулююча структура, повинна правильно планувати і керувати цим правоохоронним процесом, виходячи з реальних оцінок становища, що складається у країні, узагальнюючи як національний, так і зарубіжний досвід. Для цього необхідно створення відповідної законодавчої бази, механізму взаємодії приватних охоронних структур з правоохоронними органами. Слід чітко визначити роль держави у цьому процесі, відпрацювати механізм контролю і нагляду за діяльністю приватних охоронних структур.
Держава (за необхідності) повинна частково делегувати свою правоохоронну функцію недержавним структурам, готовим і здатним займатися правоохоронною діяльністю.
Спираючись на закордонний і вітчизняний досвід, розуміємо, що помилково віддаляти дані структури від держави. При цьому необхідно враховувати: сучасні організації, що займаються приватною охоронною діяльністю - це структури перехідного періоду, їх необхідно піддати складним змінам, що прискорять перехід із звичайних розрізнених приватнопідприємницьких організацій до галузі загальнодержавної правоохоронної системи - реального помічника і партнера. Не можна робити корінних розмежувань між державною і недержавною правоохоронною діяльністю у суспільстві. Ми працюємо на одне суспільство, збільшуючи його добробут. І сьогодні, як ніколи, держава просто зобов'язана виконувати свої функції - керувати правоохоронною діяльністю відповідно до Конституції України.
2. Служба безпеки фірми
Служба безпеки є самостійною організаційною одиницею, що підкоряється безпосередньо керівнику фірми. Очолює службу безпеки начальник служби на посаді заступника керівника фірми по безпеці.
Організаційно служба безпеки складається з наступних структурних одиниць:
- відділу режиму і охорони у складі сектора режиму і сектора охорони;
- спеціального відділу у складі сектора обробки секретних документів і сектора обробки документів з грифом «Комерційна таємниця»;
- інженерно-технічної групи;
- групи контррозвідки і інформаційно-аналітичної діяльності.
У своїй діяльності служба безпеки керується:
- інструкцією по організації режиму і охорони;
- інструкцією по захисту комерційної таємниці;
- переліком відомостей, що становлять комерційну таємницю;
- інструкцією по роботі з конфіденційною інформацією для керівників, фахівців і технічного персоналу;
- інструкцією по організації зберігання справ, що містять конфіденційну інформацію, в архіві;
- інструкцією по інженерно-технічному захисту інформації
- інструкцією про порядок роботи з іноземними представниками та представництвами.
Основними функціями служби безпеки фірми є:
- забезпечення безпеки виробничо-торгової діяльності і захисту інформації і відомостей, що є комерційною таємницею;
- організація роботи по правовому, організаційному і інженерно-технічному (фізичної, апаратної, програмної і математичної) захисту комерційної таємниці;
- організація спеціального діловодства, що виключає санкціоноване отримання відомостей, що є комерційною таємницею;
- запобігання необґрунтованому допуску і доступу до відомостей і робіт, що становлять комерційну таємницю;
- виявлення і локалізація можливих каналів просочування конфіденційної інформації в процесі повсякденної виробничої діяльності і в екстремальних (аварійних, пожежних і ін.) ситуаціях;
- забезпечення режиму безпеки при проведенні всіх видів діяльності, включаючи різні зустрічі, переговори, наради, пов'язані з діловою співпрацею як на національному, так і міжнародному рівні;
- забезпечення охорони будівель, приміщень, устаткування, продукції і технічних засобів забезпечення виробничої діяльності;
- забезпечення особистої безпеки керівництва і провідних співробітників і фахівців;
- оцінка маркетингових ситуацій і неправомірних дій зловмисників і конкурентів.
При виконанні своїх функцій на службу безпеки фірми покладене виконання наступних задач:
- організовує і забезпечує пропускний і внутрішньооб'єктовий режим в будівлях і приміщеннях, порядок несення служби охорони, контролює дотримання вимог режиму співробітниками, партнерами і відвідувачами;
- керує роботами по правовому і організаційному регулюванню відносин по захисту комерційної таємниці;
- бере участь в розробці основоположних документів з метою зміцнення в них вимог забезпечення безпеки і захисту комерційної таємниці, зокрема статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку, положень про підрозділи, а також договорів, угод, підрядів, посадових інструкцій і обов'язків керівництва, фахівців, службовців;
- розробляє і здійснює спільно з іншими підрозділами заходи щодо забезпечення роботи з документами, що містять відомості, які є комерційною таємницею, при всіх видах робіт, організовує і контролює виконання вимог інструкції по захисту комерційної таємниці;
- вивчає всі сторони виробничої, комерційної, фінансової і іншої діяльності для виявлення і закриття можливих каналів просочування конфіденційної інформації, веде облік і аналіз порушень режиму безпеки, накопичує і аналізує дані про зловмисні устремління конкурентів і інших організацій відносно діяльності фірми і її клієнтів, партнерів, суміжників;
- організовує і проводить службові розслідування по фактах розголошування відомостей, втрат документів і інших порушень безпеки підприємства;
- розробляє, веде, обновляє і поповнює перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю і інші нормативні акти, які регламентують порядок забезпечення безпеки і захисту інформації;
- забезпечує строге виконання вимог нормативних документів по захисту комерційної таємниці;
- здійснює керівництво службами і підрозділами безпеки підвідомчих підприємств, організацій, установ у частині обумовлених в договорах умов по захисту комерційному таємниці;
- організовує і регулярно проводить навчання співробітників фірми служби безпеки по всіх напрямах захисту комерційного таємниці, добиваючись, щоб до охорони комерційних секретів був глибоко усвідомлений підхід;
- веде облік сейфів, металевих шаф, спеціальних сховищ і інших приміщень, в яких дозволено постійне або тимчасове зберігання конфіденційних документів;
- веде облік виділених для конфіденційної роботи приміщень, технічних засобів в них, що володіють потенційними каналами просочування інформації;
- підтримує контакти з правоохоронними органами, службами безпеки сусідніх підприємств на користь вивчення криміногенної обстановки в районі (зоні).
Основні функції підрозділу захисту електронно-обчислювальної техніки і каналів зв'язку:
- виявлення технічних каналів просочування конфіденційної інформації і можливих фактів ведення кримінальними елементами і конкурентами технічної розвідки проти фірми;
- запобігання просочуванню конфіденційної інформації за допомогою технічних засобів і каналів;
- застосування технічних засобів для добування відомостей про конкурентів і ін.;
- надання в інформаційно-аналітичний підрозділ інформації про виявлені загрози безпеки фірми з боку кримінальних елементів і конкурентів з використанням технічних засобів.
3. Функції державних (служб) підрозділів охорони
3.1. Підрозділи міліції охорони Державної служби охорони
при МВС України.
Підрозділи міліції охорони Державної служби охорони при МВС України (далі - підрозділ охорони) створюються для охорони об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, а також грошових знаків, цінних паперів, інших цінностей, що перевозяться, інкасації в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації і перевезень цінностей Національного банку України, забезпечення особистої та майнової безпеки громадян на договірних засадах.
Функції міліції охорони:
- охорона об'єктів;
- інкасація та охорона грошових коштів, що перевозяться;
- забезпечення безпеки фізичних осіб;
- забезпечення перевезень та охорони вантажів;
- охорона об'єктів (квартир) за допомогою нарядів груп затримання пунктів централізованого спостереження (ГЗ ПЦС).
Крім основних обов'язків міліція охорони згідно із Законом України «Про міліцію» та Положенням про Державну службу охорони при МВС України (постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.93 № 615 запобігає правопорушенням та припиняє їх у місцях несення служби.
Правовою основою діяльності міліції охорони є Конституція України, Закон України «Про міліцію», укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, рішення органів влади, накази МВС України та Департаменту Державної служби охорони при МВС України.
3.2. Спеціальний підрозділ міліції охорони «Титан».
Спеціальні підрозділи міліції охорони «Титан» є складовою частиною Державної служби охорони при органах внутрішніх справ, призначені для здійснення на договірній основі охорони власності фізичних та юридичних осіб, забезпечення особистої безпеки фізичних осіб від злочинних посягань, надання спеціальних охоронних послуг.
У своїй діяльності підрозділи «Титан» керуються Конституцією України, Законом України «Про міліцію», іншими законодавчими актами України, наказами МВС України, наказами Департаменту Державної служби охорони при МВС України, ГУМВС України в АР Крим, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі, відповідних управлінь-відділів Державної служби охорони при ГУМВС-УМВС України за підлеглістю.
При виконанні службових завдань за межами України особовий склад підрозділів «Титан» керується законами держав, на території яких перебуває, міждержавними та міжурядовими угодами, а також іншими формами і найменуваннями міжнародних договорів.
Підрозділи «Титан» створюються, реорганізовуються та ліквідовуються наказом Департаменту, та можуть мати статус юридичної особи. Підрозділи «Титан» можуть створюватись в структурі УДСО (ВДСО), відділах-відділеннях Державної служби охорони УДСО (ВДСО).
Підрозділи «Титан» перебувають у прямому підпорядкуванні начальника Департаменту, а в безпосередньому – начальника відповідного УДСО (ВДСО), при якому вони створені.
Основними функціями підрозділів «Титан» є:
- забезпечення особистої безпеки фізичних осіб;
- охорона уповноважених осіб, що перевозять цінні папери;
- охорона туристичних груп та делегацій;
- охорона екіпажів морських та повітряних суден;
- охорона та супроводження вантажів, що перевозяться;
- інкасація, охорона грошових знаків і цінних паперів (документів) при переміщенні їх від власників до установ банків та у зворотному напрямку, між підприємствами або установами банків, забезпечення їх схоронності, охорона касирів з грошовою готівкою;
- охорона власності юридичних та фізичних осіб за місцем її розміщення;
- забезпечення охорони мереж енергопостачання, магістральних трубопроводів, у т. ч. і газо-, нафтотрубопроводів та об'єктів паливно-енергетичного комплексу;
- обстеження об'єктів на предмет знаходження на них радіоактивних та вибухових речовин і пристроїв, а також їх локалізація.
За договорами підрозділами «Титан» відповідно до основних завдань діяльності може забезпечуватися комплексна охорона об'єктів та здійснюватися контроль за несенням служби охоронними підрозділами.
3.3. Спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон»
Спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон» належить до структури міліції громадської безпеки та створюється в головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях та місті Севастополі відповідно до типових штатів, затверджених МВС України.
Спецпідрозділ створюється як самостійний структурний підрозділ ГУМВС, УМВС та підпорядковується безпосередньо заступнику начальника ГУМВС, УМВС - начальнику міліції громадської безпеки. Загальне керівництво оперативно-розшуковою діяльністю спецпідрозділу, її організаційне та методичне забезпечення здійснює заступник начальника ГУМВС, УМВС - начальник кримінальної міліції.
У своїй діяльності спецпідрозділ керується Конституцією України, законами України «Про міліцію», «Про статус суддів», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про судоустрій України», іншими законами України, нормативним актами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України та Положенням про цей підрозділ.
Спецпідрозділ виконує покладені на нього функції в тісній взаємодії з іншими структурними підрозділами територіальних органів внутрішніх справ, спецпідрозділами Служби безпеки України, іншими правоохоронними органами.
Основні функції спец підрозділу:
- забезпечення згідно із законом підтримання порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу.
- забезпечення заходів безпеки при розгляді судових справ у всіх інстанціях, працівників правоохоронних органів, інших органів, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції, членів їх сімей і близьких родичів.
- уживають необхідні заходи для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження їх майна, якщо від судді надійде відповідна заява.
- уживають необхідні заходи для забезпечення безпеки при надходженні заяви учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, звернення керівника відповідного Державного органу.
- забезпечення охорони приміщень і територій установ судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України, а також режиму утримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу.
- здійснювати оперативно-розшукову діяльність з метою отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
- вивчення рішень (постанов) про застосування спеціальних заходів безпеки осіб, узятих під захист, а також інших матеріалів, які зумовили прийняття такого рішення, а також розробку план-розрахунку ГУМВС, УМВС на здійснення спеціальних заходів безпеки та підготовку клопотання перед відповідними органами про їх скасування.
- обмін інформацією із зацікавленими органами та підрозділами внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади з питань забезпечення безпеки осіб, відносно яких здійснюються заходи особистої безпеки.
Використані джерела:
Нормативно-правова література:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р.;
2. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р.;
3. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р.;
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615 «Про вдосконалення охорони державної та інших форм власності»;
5. Наказ № 112 МВС України від 28 лютого 1994 р. «Про затвердження інструкцій «Про умови і правила здійснення підприємницької діяльності з надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян, монтажу, ремонту і профілактичному обслуговуванню засобів охоронної сигналізації та контроль за їх дотриманням» та «Про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян, монтажу, ремонту і профілактичному обслуговуванню засобів охоронної сигналізації»;
6. Постанова Кабінету Міністрів України № 615 МВС України від 10 серпня 1993 р. «Про затвердження положення про Державну службу охорони при МВС України»;
7. Наказ №1432 МВС України від 25 листопада 2003 р. «Про організацію службової діяльності спеціальних підрозділів «Титан»»;
8. Наказ № 1390 МВС України від 19 листопада 2003 р. «Про затвердження Положення про спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон»»;
Підручники:
9. В.Ярочкин, Система безопасности фирмы, «Юридическая литература», -М:, 2001, -С.25;
10. А.А.Драга, Обеспечение безопасности предпринимательской деятельности, изд. МГТУ, –М:, 1998, -С.33.
11. Н.И. Буденко, С.Н. Бондарев, Лицензирование и контроль органов внутренних дел за частной детективной и охранной деятельностью: Лекция. - М., 1994.
Введення
Функції недержавних служб охорони
2. Служба безпеки фірми
3. Функції державних (служб) підрозділів охорони
3.1. Підрозділи міліції охорони Державної служби охорони
при МВС України.
3.2. Спеціальний підрозділ міліції охорони «Титан».
3.3. Спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон»
Введення
Ринкове середовище, в якому доводиться діяти структурам, що забезпечують економічну безпеку, у тому числі і державним спецслужбам, вимагає сьогодні не тільки нових форм і методів, але і нової ідеології, тобто формування інших правових, організаційних і етичних підходів. Викликана до життя об'єктивними обставинами, недержавна система охорони показує, що вона не тільки здатна захистити корпоративні інтереси підприємців, але і бере на себе ту частину важкої роботи, яку правоохоронні органи поки зробити не в змозі.
Закономірності розвитку ринкових відносин викликали до життя і затвердили на ринку численні приватні підприємства охоронно-детективного плану. Склався ринок послуг у сфері недержавної безпеки. І не дивно, що на цьому ринку першими виявилися злочинні елементи. Кримінальні структури просто так свої позиції не здають. Твердження на ринку законних охоронних структур відбувається в жорсткому протистоянні із злочинним миром. У цьому недержавна система безпеки виступає союзником держави.
Злочинний світ став вельми небезпечним, особливо у вигляді організованих формувань, що чітко взаємодіють між собою не тільки в національних межах, але і у світовому масштабі. Такий розмах злочинної діяльності вельми ускладнює роботу і державних, і приватних служб, якщо вони діють окремо. Світовий досвід показує, що взаємодія державних і недержавних структур значно ускладнює життя злочинцям. Як і на якій основі слід здійснювати таку взаємодію в наших умовах?
В даний час в Україні вже складається недержавна система забезпечення безпеки підприємництва, власності, особи і в цілому безпеки суспільства. Її формування відбувається непросто і супроводжується рядом негативних явищ, зв'язаних, перш за все з проникненням кримінальних і мафіозних структур на ринок безпеки.
Таким чином, в системі забезпечення підприємництва в даний час діють три групи суб'єктів:
- держава, що здійснює функції в цій області через органи законодавчої, виконавчої, судової влади, правоохоронні органи і спецслужби;
- недержавні організації в особі приватних охоронних підприємств, служб безпеки, охоронно-детективних агентств, інформаційних, науково-прикладних, учбових фірм і шкіл підготовки співробітників, фондів, центрів, зайнятих у сфері забезпечення безпеки;
- кримінальні структури, що створюють «дахи» для тих, що борються за розділ сфер впливу і власність мафіозних кругів.
У зв'язку з таким угрупуванням сил на ринку виробництва і забезпечення державної безпеки і підприємницької діяльності доцільно розглянути таке питання - які функції державних і недержавних служб безпеки?
Саме життя підказує необхідність об'єднання зусиль приватних охоронних і державних структур для посиленої боротьби з організованою злочинністю. Цього ніхто не стане заперечувати.
Функції недержавних служб охорони
У процесі побудови правової держави особливо гостро постає питання про надійний захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Держава гарантує рівноправність усім громадянам і захист власності та не допускає ніяких обмежень чи переваг для окремих її форм. Отже, безпека кожної форми власності повинна забезпечуватися однаковою мірою. На практиці ж державну та колективну власність захищають, як правило, державні установи, а що стосується приватного підприємця - він залишається один на один зі своїми проблемами. Саме це обумовило необхідність участі недержавних охоронних структур у здійсненні загальнонаціональної політики забезпечення охорони власності.
Офіційний статус приватна охоронна діяльність в Україні набула 28 лютого 1994 р. з моменту видачі МВС України наказу № 112, яким затверджено інструкції «Про умови і правила здійснення підприємницької діяльності з надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян, монтажу, ремонту і профілактичному обслуговуванню засобів охоронної сигналізації та контроль за їх дотриманням» та «Про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян, монтажу, ремонту і профілактичному обслуговуванню засобів охоронної сигналізації». Вони розроблені відповідно до Закону «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», Постанови Верховної Ради України від 25 червня 1993 р. «Про Державну програму боротьби із злочинністю», а також постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615 «Про вдосконалення охорони державної та інших форм власності».
З цього моменту недержавні охоронні структури здобули статус самостійного суб'єкта підприємницької діяльності з правом надання широкого кола послуг. У перелік охоронних послуг та забезпечення економічної безпеки входять: фізична охорона об'єктів і приватних осіб; забезпечення безпеки об'єктів і приватних осіб з допомогою програмно-технічних комплексів захисту; забезпечення інформаційної безпеки недержавних суб'єктів економічних відносин; інформаційно-аналітичне забезпечення підприємницького ризику і захист комерційної таємниці; консультування керівників підприємств і економічних структур з питань забезпечення комплексної безпеки; надання підприємницьким структурам гарантій у здійсненні комерційних справ і кредитоспроможності партнерів; забезпечення безпеки комерційних об'єктів міської інфраструктури; участь у забезпеченні безпеки при проведенні комерційних виставок, конгресів, симпозіумів, творчих фестивалів тощо;
Безперечно, названий наказ був своєчасним нормативним актом, що визначив порядок створення і функціонування приватних охоронних структур та сприяв інтенсивному їх розвитку. Але практика його реалізації та інструкцій МВС виявила фактори, які утруднюють нормальне становлення і функціонування приватних охоронних структур, а також, що окремі положення даних інструкцій мають потребу в істотному коректуванні. У зазначених нормативних документах приватна охоронна діяльність визначена як надання на договірних засадах послуг фізичним і юридичним особам щодо здійснення заходів охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, у тому числі вантажів, що перевозяться, а також забезпечення особистої безпеки громадян підприємствами, які мають спеціальну ліцензію (дозвіл) органів внутрішніх справ України.
Проте дане визначення не розкриває сутності приватної охоронної діяльності, зокрема, незрозуміле: що мається на увазі під термінами «заходи охорони» та «забезпечення особистої безпеки». Тому, на мій погляд, більш вдалим таким визначенням буде наступне. Приватна охоронна діяльність - це надання на договірній основі послуг фізичним і юридичним особам з метою захисту їх життя, здоров'я, майна, законних прав й інтересів спеціально створеними для цієї мети недержавними підприємствами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) органів внутрішніх справ та використовують сили, засоби і методи відповідно до закону і при неухильному дотриманні встановленого порядку.
У даний час постала серйозна проблема щодо вирішення питань, пов'язаних зі створенням і реалізацією точного, юридично й економічно вивіреного, правовстановлюючого механізму, який дозволяє професійно організовувати і керувати діяльністю приватних охоронних структур та здійснювати їх взаємодію з правоохоронними органами. Необхідність створення «упорядкованого інституту організацій», що здійснюють приватну охоронну діяльність, диктується об'єктивною реальністю. Держава, як контролююча і регулююча структура, повинна правильно планувати і керувати цим правоохоронним процесом, виходячи з реальних оцінок становища, що складається у країні, узагальнюючи як національний, так і зарубіжний досвід. Для цього необхідно створення відповідної законодавчої бази, механізму взаємодії приватних охоронних структур з правоохоронними органами. Слід чітко визначити роль держави у цьому процесі, відпрацювати механізм контролю і нагляду за діяльністю приватних охоронних структур.
Держава (за необхідності) повинна частково делегувати свою правоохоронну функцію недержавним структурам, готовим і здатним займатися правоохоронною діяльністю.
Спираючись на закордонний і вітчизняний досвід, розуміємо, що помилково віддаляти дані структури від держави. При цьому необхідно враховувати: сучасні організації, що займаються приватною охоронною діяльністю - це структури перехідного періоду, їх необхідно піддати складним змінам, що прискорять перехід із звичайних розрізнених приватнопідприємницьких організацій до галузі загальнодержавної правоохоронної системи - реального помічника і партнера. Не можна робити корінних розмежувань між державною і недержавною правоохоронною діяльністю у суспільстві. Ми працюємо на одне суспільство, збільшуючи його добробут. І сьогодні, як ніколи, держава просто зобов'язана виконувати свої функції - керувати правоохоронною діяльністю відповідно до Конституції України.
2. Служба безпеки фірми
Служба безпеки є самостійною організаційною одиницею, що підкоряється безпосередньо керівнику фірми. Очолює службу безпеки начальник служби на посаді заступника керівника фірми по безпеці.
Організаційно служба безпеки складається з наступних структурних одиниць:
- відділу режиму і охорони у складі сектора режиму і сектора охорони;
- спеціального відділу у складі сектора обробки секретних документів і сектора обробки документів з грифом «Комерційна таємниця»;
- інженерно-технічної групи;
- групи контррозвідки і інформаційно-аналітичної діяльності.
У своїй діяльності служба безпеки керується:
- інструкцією по організації режиму і охорони;
- інструкцією по захисту комерційної таємниці;
- переліком відомостей, що становлять комерційну таємницю;
- інструкцією по роботі з конфіденційною інформацією для керівників, фахівців і технічного персоналу;
- інструкцією по організації зберігання справ, що містять конфіденційну інформацію, в архіві;
- інструкцією по інженерно-технічному захисту інформації
- інструкцією про порядок роботи з іноземними представниками та представництвами.
Основними функціями служби безпеки фірми є:
- забезпечення безпеки виробничо-торгової діяльності і захисту інформації і відомостей, що є комерційною таємницею;
- організація роботи по правовому, організаційному і інженерно-технічному (фізичної, апаратної, програмної і математичної) захисту комерційної таємниці;
- організація спеціального діловодства, що виключає санкціоноване отримання відомостей, що є комерційною таємницею;
- запобігання необґрунтованому допуску і доступу до відомостей і робіт, що становлять комерційну таємницю;
- виявлення і локалізація можливих каналів просочування конфіденційної інформації в процесі повсякденної виробничої діяльності і в екстремальних (аварійних, пожежних і ін.) ситуаціях;
- забезпечення режиму безпеки при проведенні всіх видів діяльності, включаючи різні зустрічі, переговори, наради, пов'язані з діловою співпрацею як на національному, так і міжнародному рівні;
- забезпечення охорони будівель, приміщень, устаткування, продукції і технічних засобів забезпечення виробничої діяльності;
- забезпечення особистої безпеки керівництва і провідних співробітників і фахівців;
- оцінка маркетингових ситуацій і неправомірних дій зловмисників і конкурентів.
При виконанні своїх функцій на службу безпеки фірми покладене виконання наступних задач:
- організовує і забезпечує пропускний і внутрішньооб'єктовий режим в будівлях і приміщеннях, порядок несення служби охорони, контролює дотримання вимог режиму співробітниками, партнерами і відвідувачами;
- керує роботами по правовому і організаційному регулюванню відносин по захисту комерційної таємниці;
- бере участь в розробці основоположних документів з метою зміцнення в них вимог забезпечення безпеки і захисту комерційної таємниці, зокрема статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку, положень про підрозділи, а також договорів, угод, підрядів, посадових інструкцій і обов'язків керівництва, фахівців, службовців;
- розробляє і здійснює спільно з іншими підрозділами заходи щодо забезпечення роботи з документами, що містять відомості, які є комерційною таємницею, при всіх видах робіт, організовує і контролює виконання вимог інструкції по захисту комерційної таємниці;
- вивчає всі сторони виробничої, комерційної, фінансової і іншої діяльності для виявлення і закриття можливих каналів просочування конфіденційної інформації, веде облік і аналіз порушень режиму безпеки, накопичує і аналізує дані про зловмисні устремління конкурентів і інших організацій відносно діяльності фірми і її клієнтів, партнерів, суміжників;
- організовує і проводить службові розслідування по фактах розголошування відомостей, втрат документів і інших порушень безпеки підприємства;
- розробляє, веде, обновляє і поповнює перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю і інші нормативні акти, які регламентують порядок забезпечення безпеки і захисту інформації;
- забезпечує строге виконання вимог нормативних документів по захисту комерційної таємниці;
- здійснює керівництво службами і підрозділами безпеки підвідомчих підприємств, організацій, установ у частині обумовлених в договорах умов по захисту комерційному таємниці;
- організовує і регулярно проводить навчання співробітників фірми служби безпеки по всіх напрямах захисту комерційного таємниці, добиваючись, щоб до охорони комерційних секретів був глибоко усвідомлений підхід;
- веде облік сейфів, металевих шаф, спеціальних сховищ і інших приміщень, в яких дозволено постійне або тимчасове зберігання конфіденційних документів;
- веде облік виділених для конфіденційної роботи приміщень, технічних засобів в них, що володіють потенційними каналами просочування інформації;
- підтримує контакти з правоохоронними органами, службами безпеки сусідніх підприємств на користь вивчення криміногенної обстановки в районі (зоні).
Основні функції підрозділу захисту електронно-обчислювальної техніки і каналів зв'язку:
- виявлення технічних каналів просочування конфіденційної інформації і можливих фактів ведення кримінальними елементами і конкурентами технічної розвідки проти фірми;
- запобігання просочуванню конфіденційної інформації за допомогою технічних засобів і каналів;
- застосування технічних засобів для добування відомостей про конкурентів і ін.;
- надання в інформаційно-аналітичний підрозділ інформації про виявлені загрози безпеки фірми з боку кримінальних елементів і конкурентів з використанням технічних засобів.
3. Функції державних (служб) підрозділів охорони
3.1. Підрозділи міліції охорони Державної служби охорони
при МВС України.
Підрозділи міліції охорони Державної служби охорони при МВС України (далі - підрозділ охорони) створюються для охорони об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, а також грошових знаків, цінних паперів, інших цінностей, що перевозяться, інкасації в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації і перевезень цінностей Національного банку України, забезпечення особистої та майнової безпеки громадян на договірних засадах.
Функції міліції охорони:
- охорона об'єктів;
- інкасація та охорона грошових коштів, що перевозяться;
- забезпечення безпеки фізичних осіб;
- забезпечення перевезень та охорони вантажів;
- охорона об'єктів (квартир) за допомогою нарядів груп затримання пунктів централізованого спостереження (ГЗ ПЦС).
Крім основних обов'язків міліція охорони згідно із Законом України «Про міліцію» та Положенням про Державну службу охорони при МВС України (постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.93 № 615 запобігає правопорушенням та припиняє їх у місцях несення служби.
Правовою основою діяльності міліції охорони є Конституція України, Закон України «Про міліцію», укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, рішення органів влади, накази МВС України та Департаменту Державної служби охорони при МВС України.
3.2. Спеціальний підрозділ міліції охорони «Титан».
Спеціальні підрозділи міліції охорони «Титан» є складовою частиною Державної служби охорони при органах внутрішніх справ, призначені для здійснення на договірній основі охорони власності фізичних та юридичних осіб, забезпечення особистої безпеки фізичних осіб від злочинних посягань, надання спеціальних охоронних послуг.
У своїй діяльності підрозділи «Титан» керуються Конституцією України, Законом України «Про міліцію», іншими законодавчими актами України, наказами МВС України, наказами Департаменту Державної служби охорони при МВС України, ГУМВС України в АР Крим, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі, відповідних управлінь-відділів Державної служби охорони при ГУМВС-УМВС України за підлеглістю.
При виконанні службових завдань за межами України особовий склад підрозділів «Титан» керується законами держав, на території яких перебуває, міждержавними та міжурядовими угодами, а також іншими формами і найменуваннями міжнародних договорів.
Підрозділи «Титан» створюються, реорганізовуються та ліквідовуються наказом Департаменту, та можуть мати статус юридичної особи. Підрозділи «Титан» можуть створюватись в структурі УДСО (ВДСО), відділах-відділеннях Державної служби охорони УДСО (ВДСО).
Підрозділи «Титан» перебувають у прямому підпорядкуванні начальника Департаменту, а в безпосередньому – начальника відповідного УДСО (ВДСО), при якому вони створені.
Основними функціями підрозділів «Титан» є:
- забезпечення особистої безпеки фізичних осіб;
- охорона уповноважених осіб, що перевозять цінні папери;
- охорона туристичних груп та делегацій;
- охорона екіпажів морських та повітряних суден;
- охорона та супроводження вантажів, що перевозяться;
- інкасація, охорона грошових знаків і цінних паперів (документів) при переміщенні їх від власників до установ банків та у зворотному напрямку, між підприємствами або установами банків, забезпечення їх схоронності, охорона касирів з грошовою готівкою;
- охорона власності юридичних та фізичних осіб за місцем її розміщення;
- забезпечення охорони мереж енергопостачання, магістральних трубопроводів, у т. ч. і газо-, нафтотрубопроводів та об'єктів паливно-енергетичного комплексу;
- обстеження об'єктів на предмет знаходження на них радіоактивних та вибухових речовин і пристроїв, а також їх локалізація.
За договорами підрозділами «Титан» відповідно до основних завдань діяльності може забезпечуватися комплексна охорона об'єктів та здійснюватися контроль за несенням служби охоронними підрозділами.
3.3. Спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон»
Спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон» належить до структури міліції громадської безпеки та створюється в головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях та місті Севастополі відповідно до типових штатів, затверджених МВС України.
Спецпідрозділ створюється як самостійний структурний підрозділ ГУМВС, УМВС та підпорядковується безпосередньо заступнику начальника ГУМВС, УМВС - начальнику міліції громадської безпеки. Загальне керівництво оперативно-розшуковою діяльністю спецпідрозділу, її організаційне та методичне забезпечення здійснює заступник начальника ГУМВС, УМВС - начальник кримінальної міліції.
У своїй діяльності спецпідрозділ керується Конституцією України, законами України «Про міліцію», «Про статус суддів», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про судоустрій України», іншими законами України, нормативним актами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України та Положенням про цей підрозділ.
Спецпідрозділ виконує покладені на нього функції в тісній взаємодії з іншими структурними підрозділами територіальних органів внутрішніх справ, спецпідрозділами Служби безпеки України, іншими правоохоронними органами.
Основні функції спец підрозділу:
- забезпечення згідно із законом підтримання порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу.
- забезпечення заходів безпеки при розгляді судових справ у всіх інстанціях, працівників правоохоронних органів, інших органів, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції, членів їх сімей і близьких родичів.
- уживають необхідні заходи для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження їх майна, якщо від судді надійде відповідна заява.
- уживають необхідні заходи для забезпечення безпеки при надходженні заяви учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, звернення керівника відповідного Державного органу.
- забезпечення охорони приміщень і територій установ судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України, а також режиму утримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу.
- здійснювати оперативно-розшукову діяльність з метою отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
- вивчення рішень (постанов) про застосування спеціальних заходів безпеки осіб, узятих під захист, а також інших матеріалів, які зумовили прийняття такого рішення, а також розробку план-розрахунку ГУМВС, УМВС на здійснення спеціальних заходів безпеки та підготовку клопотання перед відповідними органами про їх скасування.
- обмін інформацією із зацікавленими органами та підрозділами внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади з питань забезпечення безпеки осіб, відносно яких здійснюються заходи особистої безпеки.
Використані джерела:
Нормативно-правова література:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р.;
2. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р.;
3. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р.;
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615 «Про вдосконалення охорони державної та інших форм власності»;
5. Наказ № 112 МВС України від 28 лютого 1994 р. «Про затвердження інструкцій «Про умови і правила здійснення підприємницької діяльності з надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян, монтажу, ремонту і профілактичному обслуговуванню засобів охоронної сигналізації та контроль за їх дотриманням» та «Про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян, монтажу, ремонту і профілактичному обслуговуванню засобів охоронної сигналізації»;
6. Постанова Кабінету Міністрів України № 615 МВС України від 10 серпня 1993 р. «Про затвердження положення про Державну службу охорони при МВС України»;
7. Наказ №1432 МВС України від 25 листопада 2003 р. «Про організацію службової діяльності спеціальних підрозділів «Титан»»;
8. Наказ № 1390 МВС України від 19 листопада 2003 р. «Про затвердження Положення про спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон»»;
Підручники:
9. В.Ярочкин, Система безопасности фирмы, «Юридическая литература», -М:, 2001, -С.25;
10. А.А.Драга, Обеспечение безопасности предпринимательской деятельности, изд. МГТУ, –М:, 1998, -С.33.
11. Н.И. Буденко, С.Н. Бондарев, Лицензирование и контроль органов внутренних дел за частной детективной и охранной деятельностью: Лекция. - М., 1994.
