Цивільна оборона України
Цивільна оборона України
Конституція України, прийнята Верховною Радою в червні 1996 p., закріпила правові основи забезпечення безпеки, які охоп-люють широкий спектр діяльності людини, у тому числі вимоги За-гальної Декларації прав людини, прийнятої ООН 10.12.1948 року, Женевських Конвенцій від 12.06.1949 p., зарубіжного і власного державного будівництва, закріпивши їх у статтях 23,27,28,29,30,50,65. Стаття 27 Конституції говорить: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавле-ний життя. Обов'язок держави — захищати життя людини...».
Для реалізації прав людини по захисту її життя і здоров'я від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу держава, як гарант цього права, створила державну систему — Цивільну оборону України, увівши її в дію Законом України «Про Цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 року з наступними змінами і доповненнями в Законі України «Про Цивільну оборону України» від 24 березня 1999 року, а також Положенням Кабінету Міністрів України «Про Цивільну оборону України (1994 р.)».
У преамбулі Закону проголошено: «Кожний має право на за-хист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих і на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших цент-ральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністра-цій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкова-ності...».
Цивільна оборона України є державною системою органів управління сил і засобів, створюваних для організації і забезпечен-ня захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техно-генного, екологічного, природного і військового характеру.
Державна система Цивільної оборони України
Систему Цивільної оборони становлять:
- органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесені функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями в надзвичайних ситуаціях;
- органи повсякденного управління процесами захисту насе-лення в складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підпри-ємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпо-рядкованості;
- сили і засоби, призначені для виконання завдань Цивільної оборони;
- фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ре-сурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;
- системи зв'язку, оповіщення й інформаційного забезпечення;
- центральний орган виконавчої влади з питань надзвичай-них ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорно-бильської катастрофи;
- курси і навчальні заклади підготовки й перепідготовки фахівців та населення з питань Цивільної оборони;
- служби Цивільної оборони.
Заходи Цивільної оборони поширюються на всю територію України, усі шари населення, а розподіл за обсягом і відповідаль-ністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничою ознакою.
Завдання Цивільної оборони України
1. Попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження і впровадження заходів для зменшення збитків і втрат у випадку аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і стихійного лиха. З метою виконання завдання:
- вчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні заходи щодо зменшення ризику виникнення надзвичайних ситу-ацій і захисту населення від впливу їх наслідків;
- готується науково-обґрунтований прогноз наслідків мож-ливих надзвичайних ситуацій;
- здійснюється безупинне спостереження за станом потенцій-но-небезпечних об'єктів і навколишнього середовища;
- підтримуються в готовності до негайного використання за-соби оповіщення й інформаційного забезпечення населення, ство-рюються локальні системи виявлення місць зараження і локальні системи оповіщення;
- створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;
- здійснюється забезпечення працівників підприємств, уста-нов, організацій індивідуальними засобами захисту, а також ве-деться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів Цивільної оборони.
2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзви-чайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування його про обстановку, що складається.
З метою виконання завдання в усіх ланках міських і позаміських пунктів (управління) на основі автоматизованих систем централізованого оповіщення, ліній зв'язку і радіомовлення, а та-кож спеціальних засобів, створюється система оповіщення й інформаційного забезпечення. Це комплекс організаційно-тех-нічних засобів для передачі відповідних сигналів і розпоряджень органам державної виконавчої влади адміністраціям підпри-ємств, установ і організацій, силам Цивільної оборони і населен-ню.
Автоматизована система оповіщення й інформаційного за-безпечення створюється на базі загальнодержавної мережі зв'язку і радіомовлення, підрозділяється на державну і регіональну. Систе-ма повинна забезпечити циркулярне оповіщення посадових осіб з використанням для цього міської телефонної мережі, засобів радіомовлення і телебачення. Система оповіщення й інформаційно-го забезпечення використовується централізовано.
3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.
З метою виконання завдання здійснюється комплекс заходів щодо забезпечення укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також захист від впливу біологічних засобів ураження.
4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха й у воєнний час.
Завдання передбачає заходи, здійснювані центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, виконкомами місцевих рад народних депутатів, штабами Цивільної оборони, адміністрацією підприємств, установ і організацій завчасно, а та-кож у випадку надзвичайної ситуації з метою створення умов для виживання населення, що може опинитися (опинилося) у вогнищах ураження.
Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізації соціальних гарантій на період про-ведення рятувальних та інших невідкладних робіт є:
- тимчасове розселення громадян у безпечних районах;
- організація харчування в районах лих і тимчасового розсе-лення;
- організація забезпечення потерпілого населення одягом, взуттям і товарами першої необхідності;
- організація надання фінансової допомоги потерпілим;
- забезпечення медичного обслуговування і санітарно-епіде-міологічного нагляду в районах тимчасового розселення.
5. Організація і проведення рятувальних та інших невідклад-них робіт у районах лих і місцях ураження.
Це завдання полягає у виконанні заходів, передбачених чин-ним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф, епідемій, епізоотії, що загрожують життю і здо-ров'ю населення, а також у випадках:
- розвідування вогнищ ураження і визначення їх меж;
- проведення робіт, пов'язаних з пошуком і порятунком лю-дей;
- надання допомоги потерпілим;
- евакуація населення з небезпечних районів;
- карантинно-обсерваційних заходів;
- ізоляції вогнищ ураження;
- забезпечення суспільного порядку в районах лих і у вогни-щах ураження;
- здійснення заходів життєзабезпечення населення;
- соціально-психологічної реабілітації населення;
- здійснення санітарно-гігієнічних і протиепідеміологічних заходів.
6. Створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримка їх готовності для стійкого функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.
Організатором діяльності цих систем є постійно діючі органи управління зі справ Цивільної оборони, у тому числі створені в складі підприємств, установ та організацій силами і службами Цивільної оборони.
7. Підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони її органів керування і сил, навчання населення умінню за-стосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.
Контроль за виконанням вимог Цивільної оборони, станом готовності сил і засобів Цивільної оборони, проведенням РІНР У випадку виникнення надзвичайних ситуацій здійснює централь-ний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катаст-рофи.
рганізаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
Цивільна оборона України організована і функціонує за те-риторіально-виробничим принципом (схема 1.1).
Територіальний принцип полягає у створенні Цивільної обо-рони в масштабі держави і на територіях відповідно до адміністра-тивно-територіального поділу України.
Виробничий — в організації і функціонуванні Цивільної обо-рони у всіх галузях зайнятості населення (від міністерств та інших центральних органів до об'єктів господарювання).
Керівництво Цивільною обороною України відповідно до її устрою покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства й інші центральні органи виконавчої влади. Рада Міністрів Авто-номної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності і підпорядкованості.
Начальником Цивільної оборони України є прем'єр-міністр України, а його заступником — керівник центрального органу ви-конавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту на-селення від наслідків Чорнобильської катастрофи, начальником Цивільної оборони Автономної Республіки Крим є голова Ради Міністрів АРК, начальниками Цивільної оборони згідно з адмі-ністративно-територіальним поділом України є голови місцевих державних адміністрацій; начальниками Цивільної оборони в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади на підприємствах, установах і організаціях є їх керівники.
Безпосереднє виконання завдань Цивільної оборони здійс-нюється постійно діючими органами управління зі справ Цивільної оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами і службами Цивільної оборони.
Органи управління зі справ Цивільної оборони, що входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.
Закон і положення про Цивільну оборону визначають повно-важення органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організації з пи-тань Цивільної оборони. Кабінет Міністрів України:
- забезпечує здійснення заходів для попередження надзви-чайних ситуацій і ліквідації їх наслідків;
- розподіляє міста і території за групами, а юридичних осіб — за категоріями відносно реалізації заходів для Цивільної оборони;
- створює резерви засобів індивідуального захисту і майна Цивільної оборони, матеріально-технічних та інших фондів на ви-падок надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час, а також виз-начає їх обсяг і порядок використання;
- уживає заходів по забезпеченню готовності органів уп-равління зі справ Цивільної оборони, сил і засобів Цивільної обо-рони до дій в умовах надзвичайних ситуацій;
- створює єдину систему підготовки органів управління зі справ Цивільної оборони, сил Цивільної оборони і населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій;
- визначає порядок створення спеціалізованих професійних і невоєнізованих пошуково-рятувальних формувань;
- задовольняє мобілізаційні потреби військ, органів управ-ління зі справ Цивільної оборони й установ Цивільної оборони.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адмініст-рації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах своїх повноважень забезпечують вирішення питань Цивільної обо-рони, здійснення заходів для захисту населення і місцевості під час надзвичайних ситуацій, сприяють органам управління зі справ Цивільної оборони у виконанні покладених на них завдань.
Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і зі справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:
- забезпечує здійснення державної політики у сфері Цивіль-ної оборони, захисту населення і місцевостей від наслідків надзви-чайних ситуацій, попередження цих ситуацій;
- організовує розробку і здійснення відповідних заходів для Цивільної оборони;
- керує діяльністю підлеглих йому органів управління зі справ Цивільної оборони і спеціалізованих формувань, військами Цивільної оборони;
- здійснює контроль за виконанням вимог Цивільної оборо-ни, станом готовності сил і засобів Цивільної оборони, проведен-ням рятувальних та інших невідкладних робіт у випадку виникнен-ня надзвичайних ситуацій;
- координує діяльність центральних органів виконавчої вла-ди. Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевого самоврядування і юридичних осіб по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведенню пошуку і порятунку людей;
- здійснює оповіщення населення про загрозу чи виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне функціонування відо-мчих територіальних і локальних систем оповіщення;
- здійснює навчання населення, представників органів уп-равління і сил Цивільної оборони з питань захисту і дій у надзви-чайних ситуаціях;
- організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ Цивільної оборони пошуково-рятувальних та інших підлег-лих йому спеціалізованих формувань;
- створює відповідно до законодавства підприємство по ви-робництву спеціальної та аварійно-рятувальної техніки, засобів за-хисту населення і контролю тощо.
Керівництво підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і підпорядкованості, забезпечує своїх праців-ників засобами індивідуального і колективного захисту, організо-вує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи Цивільної оборони і несе пов'язані з цим матеріальні і фінансові витрати в порядку й обсягах, передбачених законодавством.
Радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатко-во створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації й оповіщення персоналу і населення, що про-живає в зонах можливого ураження, здійснюють інженерно-технічні заходи, які зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж, і несуть витрати по їх здійсненню в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.
Власники потенційно небезпечних об'єктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження, від наслідків аварій на цих об'єктах.
Конституція України, прийнята Верховною Радою в червні 1996 p., закріпила правові основи забезпечення безпеки, які охоп-люють широкий спектр діяльності людини, у тому числі вимоги За-гальної Декларації прав людини, прийнятої ООН 10.12.1948 року, Женевських Конвенцій від 12.06.1949 p., зарубіжного і власного державного будівництва, закріпивши їх у статтях 23,27,28,29,30,50,65. Стаття 27 Конституції говорить: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавле-ний життя. Обов'язок держави — захищати життя людини...».
Для реалізації прав людини по захисту її життя і здоров'я від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу держава, як гарант цього права, створила державну систему — Цивільну оборону України, увівши її в дію Законом України «Про Цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 року з наступними змінами і доповненнями в Законі України «Про Цивільну оборону України» від 24 березня 1999 року, а також Положенням Кабінету Міністрів України «Про Цивільну оборону України (1994 р.)».
У преамбулі Закону проголошено: «Кожний має право на за-хист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих і на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших цент-ральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністра-цій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкова-ності...».
Цивільна оборона України є державною системою органів управління сил і засобів, створюваних для організації і забезпечен-ня захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техно-генного, екологічного, природного і військового характеру.
Державна система Цивільної оборони України
Систему Цивільної оборони становлять:
- органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесені функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями в надзвичайних ситуаціях;
- органи повсякденного управління процесами захисту насе-лення в складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підпри-ємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпо-рядкованості;
- сили і засоби, призначені для виконання завдань Цивільної оборони;
- фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ре-сурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;
- системи зв'язку, оповіщення й інформаційного забезпечення;
- центральний орган виконавчої влади з питань надзвичай-них ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорно-бильської катастрофи;
- курси і навчальні заклади підготовки й перепідготовки фахівців та населення з питань Цивільної оборони;
- служби Цивільної оборони.
Заходи Цивільної оборони поширюються на всю територію України, усі шари населення, а розподіл за обсягом і відповідаль-ністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничою ознакою.
Завдання Цивільної оборони України
1. Попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження і впровадження заходів для зменшення збитків і втрат у випадку аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і стихійного лиха. З метою виконання завдання:
- вчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні заходи щодо зменшення ризику виникнення надзвичайних ситу-ацій і захисту населення від впливу їх наслідків;
- готується науково-обґрунтований прогноз наслідків мож-ливих надзвичайних ситуацій;
- здійснюється безупинне спостереження за станом потенцій-но-небезпечних об'єктів і навколишнього середовища;
- підтримуються в готовності до негайного використання за-соби оповіщення й інформаційного забезпечення населення, ство-рюються локальні системи виявлення місць зараження і локальні системи оповіщення;
- створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;
- здійснюється забезпечення працівників підприємств, уста-нов, організацій індивідуальними засобами захисту, а також ве-деться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів Цивільної оборони.
2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзви-чайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування його про обстановку, що складається.
З метою виконання завдання в усіх ланках міських і позаміських пунктів (управління) на основі автоматизованих систем централізованого оповіщення, ліній зв'язку і радіомовлення, а та-кож спеціальних засобів, створюється система оповіщення й інформаційного забезпечення. Це комплекс організаційно-тех-нічних засобів для передачі відповідних сигналів і розпоряджень органам державної виконавчої влади адміністраціям підпри-ємств, установ і організацій, силам Цивільної оборони і населен-ню.
Автоматизована система оповіщення й інформаційного за-безпечення створюється на базі загальнодержавної мережі зв'язку і радіомовлення, підрозділяється на державну і регіональну. Систе-ма повинна забезпечити циркулярне оповіщення посадових осіб з використанням для цього міської телефонної мережі, засобів радіомовлення і телебачення. Система оповіщення й інформаційно-го забезпечення використовується централізовано.
3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.
З метою виконання завдання здійснюється комплекс заходів щодо забезпечення укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також захист від впливу біологічних засобів ураження.
4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха й у воєнний час.
Завдання передбачає заходи, здійснювані центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, виконкомами місцевих рад народних депутатів, штабами Цивільної оборони, адміністрацією підприємств, установ і організацій завчасно, а та-кож у випадку надзвичайної ситуації з метою створення умов для виживання населення, що може опинитися (опинилося) у вогнищах ураження.
Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізації соціальних гарантій на період про-ведення рятувальних та інших невідкладних робіт є:
- тимчасове розселення громадян у безпечних районах;
- організація харчування в районах лих і тимчасового розсе-лення;
- організація забезпечення потерпілого населення одягом, взуттям і товарами першої необхідності;
- організація надання фінансової допомоги потерпілим;
- забезпечення медичного обслуговування і санітарно-епіде-міологічного нагляду в районах тимчасового розселення.
5. Організація і проведення рятувальних та інших невідклад-них робіт у районах лих і місцях ураження.
Це завдання полягає у виконанні заходів, передбачених чин-ним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф, епідемій, епізоотії, що загрожують життю і здо-ров'ю населення, а також у випадках:
- розвідування вогнищ ураження і визначення їх меж;
- проведення робіт, пов'язаних з пошуком і порятунком лю-дей;
- надання допомоги потерпілим;
- евакуація населення з небезпечних районів;
- карантинно-обсерваційних заходів;
- ізоляції вогнищ ураження;
- забезпечення суспільного порядку в районах лих і у вогни-щах ураження;
- здійснення заходів життєзабезпечення населення;
- соціально-психологічної реабілітації населення;
- здійснення санітарно-гігієнічних і протиепідеміологічних заходів.
6. Створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримка їх готовності для стійкого функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.
Організатором діяльності цих систем є постійно діючі органи управління зі справ Цивільної оборони, у тому числі створені в складі підприємств, установ та організацій силами і службами Цивільної оборони.
7. Підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони її органів керування і сил, навчання населення умінню за-стосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.
Контроль за виконанням вимог Цивільної оборони, станом готовності сил і засобів Цивільної оборони, проведенням РІНР У випадку виникнення надзвичайних ситуацій здійснює централь-ний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катаст-рофи.
рганізаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
Цивільна оборона України організована і функціонує за те-риторіально-виробничим принципом (схема 1.1).
Територіальний принцип полягає у створенні Цивільної обо-рони в масштабі держави і на територіях відповідно до адміністра-тивно-територіального поділу України.
Виробничий — в організації і функціонуванні Цивільної обо-рони у всіх галузях зайнятості населення (від міністерств та інших центральних органів до об'єктів господарювання).
Керівництво Цивільною обороною України відповідно до її устрою покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства й інші центральні органи виконавчої влади. Рада Міністрів Авто-номної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності і підпорядкованості.
Начальником Цивільної оборони України є прем'єр-міністр України, а його заступником — керівник центрального органу ви-конавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту на-селення від наслідків Чорнобильської катастрофи, начальником Цивільної оборони Автономної Республіки Крим є голова Ради Міністрів АРК, начальниками Цивільної оборони згідно з адмі-ністративно-територіальним поділом України є голови місцевих державних адміністрацій; начальниками Цивільної оборони в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади на підприємствах, установах і організаціях є їх керівники.
Безпосереднє виконання завдань Цивільної оборони здійс-нюється постійно діючими органами управління зі справ Цивільної оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами і службами Цивільної оборони.
Органи управління зі справ Цивільної оборони, що входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.
Закон і положення про Цивільну оборону визначають повно-важення органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організації з пи-тань Цивільної оборони. Кабінет Міністрів України:
- забезпечує здійснення заходів для попередження надзви-чайних ситуацій і ліквідації їх наслідків;
- розподіляє міста і території за групами, а юридичних осіб — за категоріями відносно реалізації заходів для Цивільної оборони;
- створює резерви засобів індивідуального захисту і майна Цивільної оборони, матеріально-технічних та інших фондів на ви-падок надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час, а також виз-начає їх обсяг і порядок використання;
- уживає заходів по забезпеченню готовності органів уп-равління зі справ Цивільної оборони, сил і засобів Цивільної обо-рони до дій в умовах надзвичайних ситуацій;
- створює єдину систему підготовки органів управління зі справ Цивільної оборони, сил Цивільної оборони і населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій;
- визначає порядок створення спеціалізованих професійних і невоєнізованих пошуково-рятувальних формувань;
- задовольняє мобілізаційні потреби військ, органів управ-ління зі справ Цивільної оборони й установ Цивільної оборони.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адмініст-рації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах своїх повноважень забезпечують вирішення питань Цивільної обо-рони, здійснення заходів для захисту населення і місцевості під час надзвичайних ситуацій, сприяють органам управління зі справ Цивільної оборони у виконанні покладених на них завдань.
Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і зі справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:
- забезпечує здійснення державної політики у сфері Цивіль-ної оборони, захисту населення і місцевостей від наслідків надзви-чайних ситуацій, попередження цих ситуацій;
- організовує розробку і здійснення відповідних заходів для Цивільної оборони;
- керує діяльністю підлеглих йому органів управління зі справ Цивільної оборони і спеціалізованих формувань, військами Цивільної оборони;
- здійснює контроль за виконанням вимог Цивільної оборо-ни, станом готовності сил і засобів Цивільної оборони, проведен-ням рятувальних та інших невідкладних робіт у випадку виникнен-ня надзвичайних ситуацій;
- координує діяльність центральних органів виконавчої вла-ди. Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевого самоврядування і юридичних осіб по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведенню пошуку і порятунку людей;
- здійснює оповіщення населення про загрозу чи виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне функціонування відо-мчих територіальних і локальних систем оповіщення;
- здійснює навчання населення, представників органів уп-равління і сил Цивільної оборони з питань захисту і дій у надзви-чайних ситуаціях;
- організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ Цивільної оборони пошуково-рятувальних та інших підлег-лих йому спеціалізованих формувань;
- створює відповідно до законодавства підприємство по ви-робництву спеціальної та аварійно-рятувальної техніки, засобів за-хисту населення і контролю тощо.
Керівництво підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і підпорядкованості, забезпечує своїх праців-ників засобами індивідуального і колективного захисту, організо-вує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи Цивільної оборони і несе пов'язані з цим матеріальні і фінансові витрати в порядку й обсягах, передбачених законодавством.
Радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатко-во створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації й оповіщення персоналу і населення, що про-живає в зонах можливого ураження, здійснюють інженерно-технічні заходи, які зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж, і несуть витрати по їх здійсненню в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.
Власники потенційно небезпечних об'єктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження, від наслідків аварій на цих об'єктах.
