Судова фотографія та відеозапис

 
  • Версія друку Весь реферат без реклами та завантаження шаблону:)
  •  
     Реферат
    Судова фотографія та відеозапис


    План
    Судова фотографія та відеозапис і їх значення
    Види судової фотографії
    Методи судової фотографії, прийоми й види фотозйомки, що в ній використовуються
    Методи, прийоми і правила фіксуючої фотозйомки
    Призначення, порядок і правила сигналетичної фотозйомки
    Порядок і основні прийоми та правила застосування фіксуючої фотографії
    Призначення судово-дослідницької фотографії та основні методи фотозйомки, що в ній використовують
    Криміналістичне значення, прийоми і методи застосування судового відеозапису


    Судова фотографія та відеозапис і їх значення
    Застосування судової фотографії і відеозапису в ході проведення слідчих дій передбачено процесуальним законодавством.
    Судова фотографія і відеозапис- це галузь криміналістичної техніки, яка розробляє фотографічні й відеографічні засоби, прийоми й методи виявлення, фіксації і дослідження матеріальної обстановки, слідів та подій з метою розслідування злочинів. Зміст судової фотографії й відеозапису становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фотозйомки й відеозапису під час розслідування кримінальних справ.
    Використання фотозйомки забезпечує виконання таких завдань:
    -дає змогу зафіксувати з великою точністю об'єкт, його стан, ознаки;
    - забезпечує швидку й об'єктивну фіксацію різноманітних об'єктів;
    -дає адекватне уявлення про зображений об'єкт, має властивість наочності й документальності;
    - надає можливість виявлення й дослідження слабовиди-мих і невидимих деталей, слідів, ознак.
    Фотографічний метод фіксації не порушує стану матеріальних об'єктів, дає можливість заповнити прогалини в описі у протоколах слідчої дії окремих фактів. Ілюстративність і наочність фотографії дають можливість застосовувати її в попередженні злочинів, у розшуку осіб, які зникли безвісти, та злочинців.
    Відеозапис використовується втих випадках, коли необхідно зафіксувати певні факти, динамічну картину, складну обстановку місця події.
    Відеозапис дає можливість одночасно фіксувати звук і зображення, візуально контролювати якість запису, не потребує лабораторного опрацювання матеріалу, має можливість негайного відтворення й багаторазового використання запису.
    Види судової фотографії
    Судова фотографія поділяється на судово-слідчу (або ще -судово-оперативну) та судово-дослідницьку (або ще - експертну). Коли фіксують ознаки, що доступні сприйняттю неозброєним оком, то застосовують фіксуючу фотографію (рос. "запечатлевающую"). Якщо ж необхідно виявити маловидимі ознаки, або невидимі, то застосовують дослідницьку фотографію.
    Судово-слідча (оперативна) фотографія є сукупністю методів, прийомів і засобів, які застосовують у ході слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів для фіксації обстановки, слідів та інших об'єктів, що мають значення для вирішення справи. Такими об'єктами можуть бути: ділянки місцевості й приміщення, предмети, документи, трупи людей чи тварин, живі особи, різноманітні матеріальні сліди, окремі дії учасників слідчих дій чи осіб, за якими встановлено оперативне спостереження. Судово-слідчу фотозйомку здійснюють слідчі, оперативні працівники або за їх завданням спеціалісти, що залучені до проведення слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів.
    Судово-дослідницька фотографія - це сукупність спеціальних фотографічних методів, прийомів і засобів, що застосовуються для отримання нових знань про об'єкти дослідження під час проведення судових експертиз. Об'єктами судово-дослідницької фотографії можуть бути: речові докази, які досліджуються експертом, мікросліди, порівняльні зразки та матеріали, що використовуються в ході проведення експертизи. Така фотозйомка здійснюється за особливих умов освітлення, в невидимих променях, зйомкою люмінесценції, з підсиленням контрастів, поділом кольорів, дифузно-копіювальним методом, методом хімічного підсилення зображення, із застосуванням макрозйомки тощо. Здійснюють таку зйомку судові експерти, яким призначено проведення судового дослідження.
    Методи судової фотографії, прийоми й види фотозйомки, що в ній використовуються
    Методи судової фотографії- це сукупність правил і рекомендацій щодо вибору фотографічних засобів, прийомів і способів їх застосування в залежності від мети зйомки й об'єкта, який належить фіксації.
    Прийоми фотозйомки - це сукупність правил і рекомендацій щодо вирішення інформаційних та оперативно-тактичних завдань використання фотозйомки. Прийоми визначаються метою, конкретною обстановкою і метою зйомки.
    Види фотозйомки - це сукупність методів і прийомів зйомки, які використовують в залежності від криміналістичних об'єктів, що підлягають фіксації.
    Так, судово-слідча (оперативна) фотографія поділяється за видами на: фотозйомку місця події, фотозйомку в ході проведення окремих слідчих дій, фотозйомку живих осіб, фотозйомку трупів, фотозйомку речових доказів, фотозйомку документів, фотозйомку слідів.
    Прийомами застосування судово-слідчої фотографії можуть бути: орієнтуюча зйомка, оглядова зйомка, вузлова зйомка, детальна зйомка.
    Окремі види фотозйомки можуть бути застосовані з використанням таких методів: панорамної зйомки, вимірювальної зйомки, крупномасштабно)'зйомки, стереоскопічної зйомки, впізна-вальної зйомки, репродукційної зйомки.
    Криміналістичні методи, прийоми, фототехнічні засоби та способи їх використання в судовій фотографії постійно удосконалюються, що відповідає сучасному рівню науково-технічного прогресу. Так, наприклад, сьогодні все більше в практиці слідчих, оперативних й експертних підрозділів використовується кольорова фотографія: на їх озброєння надходить сучасна цифрова фотографічна техніка, що заснована на використанні можливостей комп'ютерних програм обробки фотографічної інформації.
    На зміну традиційному "мокрому" процесу обробки фотознімків приходить їх друк за допомогою кольорових принтерів.
    Методи, прийоми і правила фіксуючої фотозйомки
    Фіксуюча криміналістична фотозйомка має на меті отримання фотографічного зображення об'єктів, слідів чи явищ, вивчення яких має значення для виявлення, розкриття й розслідування
    злочинів.
    Метод панорамної зйомки застосовують, якщо не вдається зафіксувати весь об'єкт на одному кадрі фотознімка, навіть за допомогою ширококутового об'єктива; коли неможливо відійти від об'єкта на потрібну відстань чи небажано отримати знімок з дрібним масштабом зображення.
    Панорамну зйомку здійснюють шляхом використання спеціального апарата або об'єкт фотографують частинами, отримуючи послідовно декілька знімків, які після друку поєднуються в єдине панорамне зображення. Панорамна зйомка може бути круговою, лінійною або ярусною.
    Для кругової панорами фотографують об'єкт із однієї точки, тримаючи фотоапарат на одній висоті і повертаючи його навколо осі так, щоб площа останнього кадру перекривала на 10-15% площу попереднього.
    Для лінійної панорами фотоапарат переміщують на одній висоті паралельно і вздовж об'єкта. Кадр з останньої точки зйомки повинен дещо перекривати площу кадру з попередньої точки для з'єднання знімків після виготовлення фотографій в єдиний панорамний фотознімок.
    Лінійна панорама може бути горизонтальною чи вертикальною. Режим зйомки (діафрагма, витримка) повинні залишатися постійними для кожного кадру за винятком значної різниці в освітленні окремих частин об'єкта.
    Ярусна панорама - це зйомка об'єкта з однієї точки з повертанням фотоапарата вздовж вертикальної (навколо горизонтальної) осі. Масштаб зображення нижніх і верхніх кадрів буде різним, що забезпечить цілісне сприйняття зображення на фотознімку.
    Вимірювальна фотозйомка необхідна в тих випадках, коли потрібно мати знімки різних об'єктів, за якими можна визначити розміри окремих об'єктів чи слідів, відстані між різними об'єктами. Для цього можна застосовувати масштабну або метричну зйомку.
    Сутність масштабної зйомки полягає в тому, що об'єкт фотографують поруч із масштабною лінійкою. За відсутності такої лінійки, поруч з предметом в одній площині з ним розташовують інший, розміри якого заздалегідь відомі як стандартні (монета, коробка сірників або розгорнута стрічка рулетки чи проста лінійка).
    Метрична зйомка з глибинним або квадратним масштабом не має значного поширення в слідчій практиці внаслідок складності розрахунків, проте її застосування можливе, якщо для оцінки обстановки на місці події має значення фіксація відстаней між окремими предметами в глибину і за фронтом спостереження (наприклад, місце дорожньо-транспортної події).
    Стереоскопічна фотозйомка полягає у виготовленні стереопари, тобто двох знімків одного об'єкта з двох точок, що відповідають точкам зору правого й лівого ока людини. Сприйняття таких знімків відповідає бінокулярному зору й створює враження об'єму. За стереознімком можна виготовити точний план місця події. З цією метою використовують спеціальні фотоапарати, наприклад, "Спутник", стереоскопічні насадки або спеціальні стереоскопічні планшети, в яких закріплюють звичні фотоапарати.
    Макрозйомка - це фотографування дрібних об'єктів або їх деталей у натуральному розмірі чи зі збільшенням без використання мікроскопа. Для цього використовують спеціальні фотографічні установки або звичайні дзеркальні фотоапарати з подовжувальними кільцями.
    Репродукційна фотозйомка застосовується для фотографування документів, текстів, таблиць, креслень, фотографій, дак-тилокарт, картин, малюнків. Найчастіше це використовується в слідчій практиці для отримання фотокопій документів, розмноження фотознімків. Важливою умовою отримання якісних знімків є забезпечення паралельності розташування поверхні об'єкта зйомки і площини фотоплівки фотоапарата, а також рівномірного освітлення. Оптична вісь під час зйомки повинна проходити через центр документа.
    Призначення, порядок і правила сигналетичної фотозйомки
    Впізнавальна (сигналетична) фотозйомка застосовується для наступного впізнання, розшуку й реєстрації живих осіб, а також для впізнання трупів. У цих випадках виготовляють два поясних знімки особи - у фас і правий профіль, без головного убору, з вух прибирають волосся, відкриваючи вушні раковини. Горизонтальна лінія об'єктива повинна проходити через зовнішні кути очей і верхню третину вушної раковини. Якщо на лівій стороні обличчя є особливі прикмети, то роблять знімок1 лівого профілю. За необхідності виготовляють також знімок у 3/4 повороту голови, особливу увагу звертають на умови освітлення, які не повинні створювати зайве освітлених ділянок, тіней тощо. Масштаб впізнавального фотознімка 1:7, фон фотографії нейтральний безтіньових зображень голови.
    Впізнавальний знімок трупа виготовляють за тими ж правилами, але до фотознімка правого додають лівий профіль. Якщо обличчя спотворене, то спочатку проводять так званий "туалет"- зашиваються рани, прибирається бруд, робиться відповідна зачіска та підфарбовування окремих ділянок на обличчі. Особливі прикмети фотографують у крупному масштабі за правилами вимірювальної фотографії. Забороняється вдягати на труп одяг, який йому не належав.
    Порядок і основні прийоми та правила застосування фіксуючої фотографії
    Щоб отримати наочну уяву про місце події чи окремий об'єкт, у більшості випадків необхідно отримати не одне, а декілька його фотографічних зображень. Для цього фотозйомку виконують із різних відстаней та точок зйомки, в різних масштабах, із різною кількістю зафіксованих на них об'єктів. Із цією метою криміналістикою розроблені окремі прийоми фіксуючої фотографії: орієнтуюча, оглядова, вузлова й детальна фотозйомка. Інколи ці прийоми називають "видами фотозйомки на місці події".
    Орієнтуюча зйомка застосовується для фіксації якої-не-будь ділянки на місцевості чи в приміщенні разом із навколишньою обстановкою. В більшості - це зображення місця події на фоні навколишніх предметів чи місцевості (споруди, огорожі, шляхи сполучень, рельєф тощо). Такі об'єкти слугують постійними орієнтирами і дають змогу зорієнтуватись у розташуванні місця події. Зйомку здійснюють з великої відстані чи застосовують панорамні методи фотозйомки.
    Оглядова фотозйомка застосовується для фіксації окремої ділянки місцевості чи об'єкта без навколишньої обстановки. Важливою вимогою є повнота зображення місця події. Оглядова зйомка здійснюється з більш близької відстані, а на знімку повинно відобразитися чітке зображення об'єктів, слідів, предметів, що мають криміналістичне значення. Для цього об'єкти фотографують декілька разів, з різних точок, різної відстані, зі зміною освітлення таким чином, щоб серія фотознімків, як у репортажі, давала повну уяву про обстановку й предмети, які спостерігались очевидцями.
    Вузлова фотозйомка застосовується для фіксації найбільш важливих ділянок, об'єктів, окремих слідів, які стосуються події і пов'язані з діями осіб (злочинців, потерпілих, очевидців) на місці, яке досліджується. Точку зйомки обирають з таким розрахунком, щоб на одному знімку зафіксувати найбільш важливі ознаки, які дають повну уяву про об'єкт і розкривають його криміналістичне значення. Кількість вузлових знімків може бути різною і це визначається з урахуванням конкретної обстановки та виявлених слідів.
    Детальна фотозйомка застосовується для фіксації зовнішніх ознак речових доказів і окремих слідів як деталей загальної обстановки, що сприймалась учасниками слідчої дії. Це можуть бути зброя, кулі, знаряддя злочину й сліди їх застосування, сліди рук, ніг, транспортних засобів тощо. Насамперед, прийоми детальної зйомки застосовують для фіксації об'єктів, які за різних причин не можуть бути вилучені з місця події, стосовно яких існує загроза псування, знищення, які з часом змінюють свої властивості.
    Детальну зйомку здійснюють з такої відстані, щоб у кадрі було видно лише об'єкт чи його певну частину зі слідами. Тому доцільно використовувати методи масштабної фотографії.
    Орієнтуючу й оглядову зйомку здійснюють на початку огляду місця події, до внесення змін в навколишнє середовище, викликаних діями слідчої групи чи природними процесами Вузлову й детальну зйомку здійснюють за ходом слідчої дії, під час вивчення слідів і окремих предметів до їх вилучення з місця події.
    У криміналістиці розроблені спеціальні прийоми й способи фотозйомки таких об'єктів: слідів рук та ніг, транспортних засобів, знарядь зламу й інструментів, зброї і слідів її застосування, трупа на місці події та ін.
    Призначення судово-дослідницької фотографії та основні методи фотозйомки, що в ній використовують
    Судово-дослідницька або ж експертна фотозйомка застосовується в ході проведення експертних досліджень, як правило, в лабораторних умовах. До судово-дослідницької фотографії поряд із загальними методами фотозйомки входять методи, спеціально розроблені криміналістикою для судово-експертних досліджень. За їх допомогою не лише виявляють, а й фіксують ознаки, що виявлені під час використання інших науково-технічних засобів. Дослідницька фотозйомка дає можливість виявляти нові ознаки й властивості об'єктів, побачити ті ознаки, які неможливо спостерігати звичним зором.
    Розрізняють такі види судово-експертної фотографії.
    1. Виявлення й дослідження фотографічними методами деталей і ознак, які через малі розміри недоступні для звичного зору (наприклад, мікротрас на кулі, мікрокількостей речовини тощо).
    2. Виявлення й дослідження ознак і слідів в об'єктах, які неможливо побачити неозброєним оком (наприклад, сліди підробки підпису, текст, який залито чорнилом, виявлення слідів кіптяви від пострілу тощо).
    Для виконання криміналістичних завдань використовують такі спеціальні методи: фотозйомку зі значним збільшенням; фотографічну зміну контрастів; фотозйомку в невидимих променях спектра.
    Мікрофотографія застосовується для виявлення й дослідження мікроструктури й мікрорельєфу окремих об'єктів. Зйомку в натуральну величину або зі значним збільшенням можна здійснювати з використанням звичайних фотоапаратів, віддаляючи об'єктив від фотоплівки на дво- трифокусні відстані, застосовуючи мікрофотонасадки, мікрофотокамерою, чи використовуючи оптичну систему мікроскопа. Вибір масштабу збільшення залежить від характеру об'єкта зйомки та мети дослідження. Так, сліди пальців рук збільшують у 4-5 разів, сліди на кулях, сліди розрізу- із збільшенням у 10-20 разів, мікрочастки пилу, фарби - в 200-400 разів.
    Фотографічні методи зміни контрастів застосовують для техніко-криміналістичного дослідження документів. Розрізняють два види контрастів: за яскравістю і за кольором. Цей метод використовують для виявлення і встановлення тиснутого тексту, встановлення підчистки, вивчення мікрорельєфу тощо.
    Метод поділу кольорів - це процес збільшення кольорового контрасту шляхом фотографування з використанням різних світлофільтрів. Цей метод застосовують, коли необхідно підсилити слабовидимий текст, виявити дописку, прочитати текст, залитий барвником. Наприклад, якщо текст написано слабо-видимим синім барвником, то фотографування здійснюють через жовтий світлофільтр і на знімку текст матиме не синій, а чорний, тобто більш контрастний колір.
    Фотографування в невидимих променях спектра -це фотографування в інфрачервоних, ультрафіолетових, рентгенівських, бета-гама-променях. Ці методи дають можливість виявляти й фіксувати особливості об'єктів, які неможливо побачити під час дослідження в видимій зоні світлового спектра. Застосовують фотозйомку в невидимих зонах спектра для виявлення залитих барвниками записів, ознак підроблення підписів, відбитків штампів і печаток, для виявлення текстів на спалених документах, для читання записів, що заклеєні тонким папером, забруднених речовинами, які є прозорими для інфрачервоних променів, для виявлення й фіксації слідів пострілу, виділень з організму людини тощо. Зйомку в ультрафіолетових променях використовують для встановлення послідовності виконання штрихів, які перетинаються, виявлення тайнопису, читання змитих текстів.
    Криміналістичне значення, прийоми і методи застосування судового відеозапису
    Кримінально-процесуальне законодавство передбачає можливість застосування з метою фіксації ходу й результатів слідчих дій не лише фотографування, а й таких способів фіксації, як кінозйомка та відеозапис.
    Відеозапис не може повністю витіснити фотографію, замінити її в кримінальному процесі та судово-експертних дослідженнях, але він має низку важливих переваг.
    За допомогою відеозапису можна здійснювати фіксацію подій та явищ у динаміці їх розвитку. Також можна фіксувати предмети в їх статичному стані, до того ж така фіксація здійснюється безперервно, даючи можливість роздивитися предмет з різних боків, наближаючись чи віддаляючись від нього, рухатися вздовж довгих чи протяжних об'єктів. Застосування швидкісної зйомки дає можливість спостерігати швидкоплинні процеси, а сповільнена зйомка скорочує час спостереження за процесами, які мають повільний розвиток.
    Одночасний запис зображення й звуку забезпечує реальність сприйняття обставин, які фіксують. Відсутність потреби у спеціальній обробці магнітної відеоплівки дає можливість відтворення відеозапису відразу після закінчення слідчої дії, його перегляду та внесення необхідних доповнень або уточнень до змісту запису. Відзнятий відеоматеріал може бути неодноразово відтвореним у будь-який час. Підроблення відеомагнітних записів можна без особливих складнощів встановити шляхом проведення відеофоноскопічної експертизи. Індикатори дати, годин, хвилин, секунд, які виведені на монітор і фіксуються одночасно з зображенням, дають реальну уяву про перебіг зафіксованих подій. Спеціальні функції багатьох сучасних відеокамер роблять цей технічний засіб фіксації цінним робочим інструментом для криміналіста - судового експерта.
    Під час проведення слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів можна здійснювати орієнтуючу, оглядову, вузлову й детальну відеозйомку. За метою й загальними правилами фіксації ці види відеозйомки не відрізняються від фотозйомки. Важливим доповненням є одночасна синхронна фіксація відео-й звукової інформації.
    Прийоми судового відеозапису зумовлені загальними прийомами відеозйомки. Знімати епізоди відеофільму необхідно від загального плану до окремого детального кадру, уникаючи довготривалих, незмінних епізодів, що не мають виразного смислового навантаження. Водночас, короткі, менше п'яти секунд записи не дають можливості роздивитися події і створюють враження миготіння. Для адекватного сприйняття зафіксованої обстановки має значення правильність композиційної будови відеофільму, що зумовлена особливостями зафіксованих подій.
    Багато в чому особливості відеозйомки зумовлені видом слідчої дії, для фіксації якої застосовують відеозапис. Найбільший ефект застосування цього засобу фіксації досягається в тих випадках, коли для слідчого має значення одночасна й синхронна фіксація зображення і звуку, реакція особи на поставлене запитання, поведінка під час обшуку, демонстрація шляхів та способу пересування, здійснення певних дій особою, можливості сприйняття обстановки за певних обставин, взаємне розташування предметів тощо.
    Ефективним також є застосування відеозапису з тактичною метою. Наприклад, не завжди доцільно на певному етапі розслідування проводити очну ставку між співучасниками злочину, особливо, якщо існує загроза можливого впливу з боку одного співучасника на іншого з метою схилення до неправдивих показань чи змови співучасників під час очної ставки про спільну лінію поведінки на досудовому слідстві.
    Бажано також застосовувати відеозапис допиту осіб, які мають фізичні або психічні вади, наприклад, глухих, німих, з дефектами мови, а також осіб, чий стан здоров'я є небезпечним для життя.
    Застосування відеозйомки в ході проведення експертних досліджень дає можливість не лише зафіксувати сам процес проведення експертизи, а може бути одним із методів експертного дослідження. Як метод фіксації, відеозапис застосовують для відображення найдинамічнішої стадії дослідження - експертного експерименту. Отриманий таким чином відеозапис додається до матеріалів експертизи як додаток. За таким відео-записом можна в будь-коли встановити й перевірити правильність проведення експертизи, застосованих експертних.Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы