Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на залізничному транспорті

 
  • Версія друку Весь реферат без реклами та завантаження шаблону:)
  •  
     Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на залізничному транспорті


    1. Самовільний проїзд у вантажних поїздах, посадка і висадка під час руху поїзда, проїзд на підніжках і дахах вагонів, самовільне без потреби зупинення поїзда, а також підкладання на залізничні колії предметів, які можуть спричинити порушення руху поїздів, -
    тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    2. Пошкодження залізничної колії, захисних лісонасаджень, снігозахисних загороджень та інших колійних об'єктів, споруд і пристроїв сигналізації та зв'язку - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    3. Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
    4. Порушення правил проїзду гужовим транспортом і прогону худоби через залізничні колії, випасання худоби поблизу залізничних колій
    - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб -від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    5. Недодержання встановлених габаритів при навантаженні і вивантаженні вантажів -
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Законом України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 р., Правилами безпеки громадян на залізничному транспорті, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 54 від 19.02.98, іншими нормативно-правовими актами і технічними нормами регулюється громадська безпека на об'єктах залізничного транспорту. Громадська безпека, як родовий об'єкт адміністративно-правових проступків, являє собою комплекс опосередкованих джерелами підвищеної небезпеки відносин, врегульований адміністративними й адміністративно-технічними нормами з метою запобігання й усунення загрози життю і здоров'ю людей, матеріальним цінностям і навколишньому середовищу.
    Окремі проступки, зазіхають і на інші об'єкти (державну власність, суспільний порядок і ін.), проте, деякою мірою їх вчинення впливає на стан суспільної безпеки, оскільки вони відбуваються на об'єктах підвищеної небезпеки.
    Під залізничним транспортом у ст. 1 Закону України “Про залізничний транспорт” розуміють виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо. До залізничного транспорту належать рейкові магістральні і під’їздні шляхи і належне до них обладнання (переїзди, шлагбауми), рухомий склад (локомотиви та вагони, дрезини), засоби управління, сигналізації та зв’язку. При цьому не мають значення відомча належність об’єктів транспорту та форми власності на них.
    2. Об'єктом проступків, перерахованих у ст. 109, є порядок (правила) безпеки руху на залізничному транспорті.
    3. Об'єктивна сторона включає порушення правил по охороні порядку безпеки руху на залізничному транспорті (чч. 1, 3, 4, 5 ст. 109, а також вчинення дій, в результаті яких були ушкоджені об'єкти, перераховані в ч. 2 згаданої статті. Об'єктивна сторона передбачає широке коло діянь, які полягають в порушенні комплексу різноманітних правил, що забезпечують порядок і безпеку руху на залізничному транспорті (правил проїзду гужового транспорту, не дотримання встановлених габаритів при навантаженні і вивантаженні вантажів, прогону худоби через переїзди залізниць і т.д.).
    Проступки, перераховані в чч. 1, 3, 4, 5 даної статті, вважаються кінченими з моменту порушення зазначених правил, тобто настання наслідків матеріального чи іншого характеру не потрібно. Для настання відповідальності за ч. 2 статті необхідне настання матеріального збитку, заподіяного перерахованим у цій частині об'єктам залізничного транспорту.
    У випадку, коли порушення зазначених правил спричинило людські жертви чи інші тяжкі наслідки, вони повинні кваліфікуватися по ст ст. 217, 217-1 КК України. До них необхідно віднести загибель одного чи декількох осіб, заподіяння тяжких тілесних чи середньої тяжкості ушкоджень хоча б одній особі, а також заподіяння державним, громадським організаціям чи окремим громадянам значного матеріального збитку (знищення, пошкодження транспортних засобів, шляхових споруджень, перевезених вантажів, тривала перерва в русі транспорту і т.д.).
    3. Суб'єктом проступків, встановлених чч. 1 і 3 даної статті, можуть бути громадяни, які досягли 16-літнього віку; проступків, передбачених ч. 4, — як громадяни, так і посадові особи; проступків, зазначених у ч. 5,— тільки посадові особи, відповідальні за навантаження і вивантаження вантажів.
    4. Із суб'єктивної сторони даний проступок може бути зроблений як навмисно, так і необережно.
    5. Протоколи про правопорушення, зазначені у ст. 109, вправі складати:
    начальники станцій і їх заступники, начальники вокзалів і їхні заступники, начальники локомотивних (вагонних) депо, начальники пасажирських потягів (механіки-бригадири пасажирських потягів); контролери-ревізори пасажирських потягів, ревізори-інструктори пасажирських потягів, ревізори по контролю доходів, шляхові майстри, начальники дистанцій шляху, начальники дистанцій сигналізації і зв'язки, начальник відділу Управління відомчої воєнізованої охорони Державної адміністрації залізничного транспорту Міністерства транспорту України і його заступник, начальники відділів (загонів, команд) і їхні заступники, начальники відділень (варт) команд, пожежних потягів, воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, старші в місці розташування станцій посадові особи воєнізованої охорони; головний санітарний лікар залізничного транспорту і його заступник, головні санітарні лікарі залізниць і їхніх заступників, головні санітарні лікарі метрополітенів, головні санітарні лікарі відділень залізниць, головні санітарні лікарі лінійних ділянок. За проступки, передбачені чч. 1, 2, 3, 4 статті протоколи можуть бути складені і працівниками міліції, на яких покладений нагляд за дотриманням відповідних правил.
    6. Міри адміністративного стягнення накладаються уповноваженими посадовими особами органів внутрішніх справ, органів залізничного транспорту, перерахованими в стст. 222, 224 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
    7. Самовільна, без потреби, зупинка поїзда, тобто за особистим бажанням пасажира, без дозволу, наприклад, начальника потяга, провідника вагона, кондуктора, чи машиніста іншого повноважного працівника залізничного транспорту і без об'єктивної на те необхідності може бути зроблена різними способами. Якщо зупинка поїзда була зроблена особою, хоча і самовільно, але при наявності серйозних причин, ці дії виправдують, (наприклад, для надання допомоги в затримці небезпечного злочинця, для запобігання катастрофи чи аварії, наїзду на людину), особа не може бути притягнуте до відповідальності.
    8. Відповідальність настає за самовільну без потреби зупинку поїзда згідно ч. 1 ст. 217-1 КК України, якщо це спричинило порушення нормального руху потягів. Під порушенням нормального руху потягів відповідно до діючих норм техніки безпеки на залізниці (Вказівки про порядок кваліфікації порушень безпеки руху в поїзній і маневреній роботі // Збірник нормативних актів про транспорт. Пункт 4.1.— М., 1983) розуміють ситуацію, коли самовільна зупинка поїзда приводять до одноого з таких наслідків: перерва в русі більше 30 хв, однак менше 6 годин; зіткнення потягів і сходження з рейок рухомого складу без тяжких наслідків; ушкодження рухомого складу чи вантажів в об’ємі, що не досягає суми, яка дозволяє віднести його до тяжких наслідків.
    9. У ч. 4 ст. 109 даного Кодексу передбачені випадки, коли відповідальність настає за сам факт порушення правил проїзду і прогону худоби, а також її випасу поблизу залізничних колій. У випадку виникнення тяжких наслідків чи наявності людських жертв настає кримінальна відповідальність по ст. 217 КК України.
    Гужовий транспорт відрізняється від інших видів транспорту. Так, згідно ст. 21 Закону України «Про транспорт», даний вид транспорту, на відміну від інших, не входить у Єдину транспортну систему України. Цей транспорт характерний тим, що представляє собою візок (сани), у яку упряжена тварина (кінь, мул і т.п.); переміщається за допомогою мускульної сили тварини.
    10. Відповідальність за недотримання встановлених габаритів при навантаженні і вивантаженні вантажів несуть посадові особи. Відповідно до п.5 Статуту залізниць України і прийнятими на його основі Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів навантаження вантажів у криті вагони повинна вироблятися з забезпеченням безпеки руху і здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, повного використання вантажопідйомності і місткості вагона і схоронності вантажу. Відповідальні за навантаження особи при відступі від цієї вимоги, що виражається у недотриманні габаритності вантажів, притягуються до адміністративної відповідальності.


     
    Закон України “Про залізничний транспорт” від 4 липня 1996 року. (Витяги)
    Стаття 11. Безпека на залізничному транспорті
    Залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку руху поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України.
    Безпека руху поїздів - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.
    Розміщення об'єктів, пов'язаних з виробництвом, зберіганням, навантаженням, транспортуванням і розвантаженням вибухових, легкозаймистих, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних та сильнодіючих хімічних речовин, визначається відповідними будівельними та санітарними нормами і правилами стосовно об'єктів, розташованих на землях залізничного транспорту загального користування. Місця перетину залізничних колій трубопроводами, лініями зв'язку і електропередач, іншими комунікаціями повинні погоджуватися з Укрзалізницею.
    Рухомий склад, обладнання та інші технічні засоби, які постачаються залізничному транспорту, повинні відповідати вимогам безпеки руху, схоронності вантажів, охорони праці, екологічної безпеки і мати відповідний сертифікат.
    Державний нагляд за безпекою руху поїздів на залізничному транспорті України здійснюють Міністерство транспорту України, Укрзалізниця та їх органи на місцях у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
    Стаття 12. Охорона вантажів та об'єктів на залізничному транспорті
    Залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
    Охорона вантажів і об'єктів залізничного транспорту, нагляд за дотриманням вимог пожежної безпеки, ліквідація пожеж на залізничному транспорті загального користування здійснюються
    відомчою воєнізованою охороною Укрзалізниці, працівники якої під час виконання службових обов'язків мають права, які передбачені Положенням про відомчу воєнізовану охорону Укрзалізниці та чинним законодавством України, застосовувати вогнепальну зброю та спеціальні засоби (наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини) у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством України, а також гарантії правового та соціального захисту.
    Положення про відомчу воєнізовану охорону Укрзалізниці затверджує Кабінет Міністрів України. Охорона захисних лісонасаджень здійснюється відомчою лісовою охороною дистанцій захисних лісонасаджень, положення про яку затверджує Укрзалізниця.
    Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року (Витяг)
     
    Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів
    1. Умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації, а також інші дії, спрямовані на приведення
    зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків, -
    караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
    2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, -
    караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
    3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, -
    караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
    Міністерство транспорту України
    ПРАВИЛА
    безпеки громадян на залізничному транспорті України


    1. Загальні положення
    1.1. Правила безпеки громадян на залізничному транспорті (надалі - Правила) визначають вимоги щодо безпеки громадян при переході через залізничні колії, перебуванні їх на пасажирських платформах і в потягах.
    1.2. Особи, які порушують Правила, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
    2. Правила безпеки для пішоходів.
    2.1. Пішоходам дозволяється переходити залізничні колії тільки у встановлених місцях (пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди тощо).
    На станціях, де немає мостів і тунелів, громадянам належить переходити залізничні колії у місцях, обладнаних спеціальними настилами, біля яких встановлені покажчики "Перехід через колії".
    2.2. Перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колію), потрібно впевнитись у відсутності потяга (або локомотива, вагона, дрезини тощо).
    2.3. При наближенні потяга (або локомотива, вагона, дрезини тощо) треба зупинитись поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід.
    2.4. Наближаючись до залізничного переїзду, громадяни повинні уважно стежити за світловою і звуковою сигналізацією, а також положенням шлагбаумів. Переходити колії дозволяється тільки при відкритому шлагбаумі.
    При відсутності шлагбаума (коли переїзд не охороняється) перед переходом колії необхідно впевнитись, що до переїзду не наближається потяг (або локомотив, вагон, дрезина тощо).
    Пішоходам забороняється:
    2.5. Ходити по залізничних коліях.
    2.6. Переходити і перебігати через залізничні колії перед потягом (або локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося менше ніж 400 м.
    2.7. Переходити колію зразу після проходу потяга (або локомотива, вагона, дрезини тощо), не впевнившись, що по сусідніх коліях не пересувається рухомий склад.
    2.8. Переходити залізничні переїзди при закритому положенні шлагбаума або при червоному світлі світлофора переїзної сигналізації.
    2.9. На станціях і перегонах пролізати під вагонами і перелізати через автозчепи для переходу через колію.
    2.10. Проходити вздовж залізничної колії ближче п'яти метрів від крайньої рейки.
    2.11. Проходити по залізничних мостах і тунелях, не обладнаних спеціальними настилами для проходу пішоходів.
    2.12. Пролізати під закритим шлагбаумом на залізничному переїзді, а також виходити на переїзд, коли шлагбаум починає закриватися.
    2.13. На електрифікованих лініях підніматися на опори, а також торкатись до металевих проводів заземлення, які ідуть від опори до рейки.
    2.14. Наближатися до електропроводу, що лежить на землі, ближче ніж на 10 метрів.
    2.15. Підніматися на дах потягів, локомотивів, вагонів тощо.
    2.16. Класти на рейки залізничної колії будь-які предмети.
    2.17. Підходити ближче ніж на 0,5 метра до краю платформи після оголошення про подачу або прибуття потяга до його повної зупинки.
    3. Правила безпеки пасажирів
    3.1. Підніматися у вагон і виходити з вагона дозволяється тільки після повної зупинки потяга.
    3.2. Посадку пасажирів у вагон і вихід їх з вагона необхідно проводити тільки з боку перонів або посадочних платформ. Дітей під час посадки у вагон і висадки із вагона слід тримати за руку або на руках.
    3.3. Виходити із вагона під час зупинки можна тільки з дозволу провідника.
    Пасажирам забороняється:
    3.4. Проїжджати на дахах, підніжках, перехідних площадках вагонів.
    3.5. Заходити у вагон і виходити з вагона під час руху потяга.
    3.6. Висуватися із вікон вагонів і дверей тамбурів під час руху потяга.
    3.7. Стояти на підніжках і перехідних площадках, відчиняти двері вагонів під час руху потяга, затримувати автоматичні двері вагонів під час їх зачинення і відчинення.
    3.8. Проїжджати у вантажних потягах без спеціального дозволу.
    3.9. Знаходитись в потязі у нетверезому стані.
    3.10. Залишати дітей без нагляду на вокзалі та в потязі.
    3.11. Провозити у вагонах легкозаймисті, шкідливі і вибухові речовини.
    3.12. Виходити із вагона на міжколійя і знаходитись там під час руху потяга.
    3.13. Стрибати з платформи на залізничні колії.
    3.14. Проводити на пасажирських платформах рухомі ігри.
    3.15. Палити у вагонах (в тому числі в тамбурах) приміських потягів, а також у непередбачених для паління місцях вагонів пасажирських потягів.
    3.16. Бігти по платформі поруч із вагоном потяга, що прибуває або відходить, а також перебувати ближче ніж 2 метри від краю платформи під час проходу потяга без зупинки.
    3.17. Підходити до вагона до повної зупинки потяга.
    3.18. Без потреби самовільно зупиняти потяг.
    3.19. Самостійно перевозити ручну поклажу засобами, які призначені для перевезення пошти або багажу працівниками пошти та залізниці.
    3.20. Розміщувати ручну поклажу в тамбурах вагона, коридорі салону, проходах купе та в проході вагона приміського потяга.


    ПОРЯДОК
    здійснення нагляду за забезпеченням
    безпеки руху на транспорті
    1. Цей Порядок регулює питання нагляду за додержанням підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності (крім Міноборони, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ та МВС) нормативних актів щодо безпеки польотів на авіаційному, судноплавства - на морському і річковому, руху – на залізничному та автомобільному транспорті (далі - забезпечення безпеки руху транспортних засобів).
    2. Нагляд здійснюється за видами транспорту і покладається на Мінтранс, державні департаменти авіаційного, автомобільного, Держфлотінспекцію, Укрзалізницю та їх органи на місцях і провадиться у взаємодії з іншими державними органами (Державтоінспекція, Держнаглядохоронпраці тощо), що здійснюють нагляд за безпекою руху.
    ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 2098 від 30.12.98 )
    3. Органи, на які покладаються функції нагляду за забезпеченням безпеки руху транспортних засобів:
    здійснюють контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності нормативних актів з питань безпеки руху на транспорті;
    здійснюють нагляд за безпекою руху транспортних засобів;
    беруть участь у службовому розслідуванні обставин і причин катастроф, аварій та подій на транспорті;
    ведуть облік та здійснюють аналіз причин катастроф, аварій, подій, розробляють і контролюють виконання профілактичних заходів щодо їх попередження;
    проводять перевірки з питань організації роботи, пов'язаної із забезпеченням безпеки руху транспортних засобів;
    здійснюють координацію діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності з питань забезпечення безпеки руху транспортних засобів;
    здійснюють нагляд за сертифікацією транспортних засобів та експлуатантів, зареєстрованих на території України;
    організовують навчання та перевірку рівня знань посадових осіб, що здійснюють нагляд за забезпеченням безпеки руху транспортних засобів;
    перевіряють готовність аварійно-відбудовних формувань, пошуково-рятувальних служб до ліквідації наслідків катастроф, аварій, подій тощо;
    контролюють технічний стан рухомого складу;
    розглядають і погоджують нормативну документацію на транспортні засоби та обладнання об'єктів, пов'язаних із забезпеченням безпеки руху транспортних засобів, беруть участь у роботі державних комісій;
    контролюють організацію безпечного перевезення небезпечних, надгабаритних та великовагових вантажів.
    4. Органи, на які покладаються функції нагляду за забезпеченням безпеки руху транспортних засобів, мають право:
    безперешкодно у будь-який час відвідувати підприємства, установи, організації з метою перевірки забезпечення ними безпеки руху транспортних засобів;
    скасовувати в установленому порядку вказівки посадових осіб, якщо вони суперечать вимогам безпеки руху на транспорті;
    давати обов'язкові для виконання посадовими особами приписи щодо усунення порушень вимог нормативних актів з питань безпеки руху транспортних засобів і контролювати їх виконання у встановлені строки;
    забороняти експлуатацію рухомого складу і виконання робіт, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, до усунення порушень вимог нормативних актів з питань безпеки руху транспортних засобів;
    вносити пропозиції про відсторонення від роботи працівників, дії яких можуть спричинити катастрофи, аварії, події або створити загрозу їх виникнення;
    подавати пропозиції про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді;
    безплатно одержувати від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті.
    5. Посадові особи, на які покладаються функції здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху транспортних засобів, несуть відповідальність згідно із законодавством.
    6. Рішення органів, на які покладаються функції здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху транспортних засобів, можуть бути оскаржені в порядку, встановленому законодавством.
    Правила дорожнього руху (Витяги)
    7. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ КЕРУЮТЬ ГУЖОВИМ ТРАНСПОРТОМ, І ПОГОНИЧІВ ТВАРИН *
    7.1. Керувати гужовим транспортом та переганяти тварин по дорозі дозволяється особам, не молодшим 14-річного віку.
    7.2. Гужовий віз (сани) повинен бути обладнаний світлоповертачами: спереду білого кольору, ззаду - червоного.
    7.3. Для руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на гужовому транспорті необхідно увімкнути ліхтарі:
    спереду - білого кольору, ззаду - червоного кольору, що встановлюються з лівого боку воза (саней).
    7.4. У разі виїзду на дорогу з прилеглої території або з другорядної дороги в місцях з обмеженою оглядовістю водій воза (саней) повинен вести тварину за вуздечку, повід.
    7.5. Перевозити людей гужовим транспортом дозволяється за наявності умов, які б виключали можливість перебування пасажирів за габаритами транспортного засобу.
    7.6. Для прогону стада тварин по дорозі залучається така кількість погоничів, щоб можна було направляти тварин якомога ближче до правого краю дороги і не створювати небезпеку та перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
    Переводити поодиноких тварин (не більше двох на одного погонича) через залізничні переїзди потрібно лише за вуздечку, повід.
    ---------------------
    * Особи, які керують гужовим транспортом, і погоничі тварин зобов'язані виконувати вимоги інших пунктів правил, що стосуються водіїв і пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.
    7.7. Особам, що керують гужовим транспортом, і погоничам тварин забороняється:
    а) використовувати вози (сани) з відсутніми на них противідкотними упорами для возів, гальмовими пристроями і без ліхтарів у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості;
    б) залишати на смузі відведення дороги тварин без нагляду;
    в) вести тварин по дорогах з удосконаленим покриттям, якщо поруч є інші дороги;
    г) переганяти тварин по дорогах у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості;
    д) переганяти тварин через залізничні колії і дороги з удосконаленим покриттям поза спеціально відведеними місцями.Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы