Основи захисту об’єкта господарської діяльності
Основи захисту об’єкта господарської діяльності
План
Обовязки начальника цивільної оборони.
Структура цивільної оборони.
Служби цивільної оборони, їх обовязки.
Обєктивні тренування на господарських обєктах.
Об'єкти господарської діяльності (народного господарства) (в по-дальшому - об'єкти, ОГД, ОНГ) - це виробничі підприємства (державні і приватні), організації, установи, навчальні заклади та ін., де найбільш повно вирішується весь обсяг завдань ЦО з питань проведення заходів щодо зменшення ризику виникнення НС і захисту працівників та інших груп населення, проведення рятувальних і інших невідкладних робіт в разі їх виникнення.
Цивільна оборона на об'єктах організовується з метою поперед-ньої підготовки до захисту працівників і членів їх сімей в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, здійснення заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкта та своєчасне створення умов для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.
На цивільну оборону об'єкта покладені такі основні обов'язки:
- оповіщення працівників та членів їх сімей при загрозі виникнення стихійного лиха, катастроф чи воєнних дій;
- забезпечення захисними спорудами працюючої зміни, підтримка в стані постійної готовності захисних споруд ЦО;
- проведення заходів, щодо забезпечення стійкості роботи об'єкта в мирний та воєнний час;
- створення, підготовка і підтримка в постійній готовності сил ЦО об'єкта.
Начальником ЦО об'єкта є його керівник (рис. 7). Він несе повну відповідальність за забезпечення захисту виробничого персоналу, а на небезпечних об'єктах і населення, яке проживає в небезпечній зоні об'єкта; постійну готовність органів управління, сил і засобів проведен-ня рятувальних та інших невідкладних робіт. Начальник ЦО об'єкта під-порядковується відповідним посадовим особам відомства, у підпорядку-ванні якого знаходиться об'єкт, а в оперативному відношенні - началь-нику ЦО державного органу управління за місцем розташування об'єкта.
Обов'язками начальника цивільної оборони об'єкта с:
- організація ЦО та повсякденне керівництво нею;
- організація роботи комісій, що забезпечують цивільний захист особового складу об'єкта;
- організація забезпечення евакуації і розосередження робітників і службовців та членів їх сімей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєн-ного часу;
- забезпечення сховищами працюючої зміни, підтримка в стані постійної готовності захисних споруд ЦО;
- проведення заходів, що забезпечують стійкість роботи об'єкта в мирний та воєнний час;
- створення, підготовка і підтримка в постійній готовності сил ЦО об'єкта;
- організація стійкого управління, зв'язку та оповіщення, керів-ництво розробкою плану ЦО об'єкта;
- організація навчання особового складу об'єкта та населення, яке проживає в межах зони небезпечного об'єкта;
- керівництво аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами на об'єкті.
На великих об'єктах призначаються:
- заступник начальника ЦО об'єкта по евакуації і розосередженню робітників та службовців;
- заступник по інженерно-технічній частині;
- заступник по матеріально-технічному забезпеченню.
На всіх об'єктах створюється штаб ЦО, який комплектується з штатних працівників та посадових осіб об'єкта.
Завданнями штабів цивільної оборони є:
- розробка і своєчасне коригування плану дій органів управління, сил щодо попередження і ліквідації НС;
- підтримання в постійній готовності формувань ЦО до виконання завдань в осередках масового ураження людей, зонах стихійного лиха, аварій і катастроф;
- організація розвідки;
- забезпечення надійного зв'язку з галузевими та територіальними органами управління в системі ЦО;
- розгортання пунктів управління, їх переміщення і охорона;
- забезпечення діяльності сил ЦО, які знаходяться у зонах виник-нення НС.
Для підготовки та проведення аварійно-рятувальних і інших невід-кладних робіт на об'єктах, що мають відповідну базу, створюються ба-зові служби цивільної оборони: оповіщення та зв'язку, матеріально-тех-нічного забезпечення, охорони громадського порядку, сховищ та укриттів, аварійно-технічна, транспортна, медична, протирадіаційного і протихімічного захисту. В залежності від специфіки об'єкта і наявності бази можуть створюватись і інші служби ЦО (захисту продовольства, води і т. ін.).
Служба оповіщення та зв'язку створюється на базі вузлів (об'єк-тів) зв'язку. В обов'язки служби входить: оповіщення керівного, коман-дно-начальницького складу, працівників об'єкта і населення, що прожи-ває поблизу об'єкта, про загрозу та виникнення аварій, катастроф та сти-хійного лиха чи надзвичайних ситуацій воєнного характеру; організація зв'язку і підтримання його у постійній готовності; ліквідація наслідків аварійних ситуацій на об'єктах зв'язку та в осередках ураження.
Служба матеріально-технічного забезпечення створюється на базі відділу матеріально-технічного забезпечення об'єкта. На неї по-кладається розробка плану матеріального і технічного забезпечення, повне та своєчасне забезпечення формувань всіма засобами оснащен-ня, організація ремонту техніки і різного майна, підвіз його до діль-ниць робіт, зберігання і облік, забезпечення продовольством, предме-тами першої необхідності робітників та службовців на об'єктах та в місцях розосередження.
Служба охорони громадського порядку створюється на базі під-розділів відомчої охорони. На неї покладається забезпечення надійної охорони об'єкта, громадського порядку при аваріях, катастрофах, сти-хійному лихові, при загрозі воєнних дій та під час проведення рятуваль-них робіт, допомога по своєчасному укриттю працюючих за сигналами ЦО, контролювання режиму світломаскування.
Служба сховищ та укриттів організовується на базі відділу ка-пітального будівництва, житлово-комунального відділу, будівельного це-ху. На неї покладається проведення розрахунків сховищ для робітників, службовців і членів їх сімей, забезпечення готовності сховищ та контро-лювання відповідної їх експлуатації, організація будівництва сховищ найпростішого типу, забезпечення своєчасного заповнення сховищ за сигналами ЦО, участь у рятувальних роботах при завалах сховищ.
Аварійна-технічна служба створюється на базі виробничо-тех-нічного відділу або відділу головного механіка. Ця служба розробляє і здійснює попереджувальні заходи, що підвищують стійкість основних споруд, спеціальних інженерних мереж та комунікацій в надзвичайних ситуаціях, здійснює роботи з локалізації та ліквідації аварій на мережах та комунікаціях об'єкта, спорудах, розбирає завали і рятує людей.
Транспортна служба організовується на базі транспортних відді-лів, цехів, гаражів об'єкта. Вона розробляє і здійснює заходи по забезпе-ченню перевезень, пов'язаних з евакуацією, розосередженням робітни-ків і службовців та доставкою їх до місця роботи, організовує підвезен-ня сил і засобів до осередків ураження, пристосовує транспорт для пере-везення робітників і службовців, евакуації уражених, проводить роботи по знезараженню транспорту.
Медична служба організовується на базі медичних пунктів, сані-тарних частин, поліклінік. На неї покладається забезпечення постійної готовності медичних формувань, організація і проведення санітарно-гі-гієнічних та профілактичних заходів, надання медичної допомоги потер-пілим та евакуація їх у лікувальні установи, здійснення заходів санітар-ної обробки уражених, медичне забезпечення робітників та службовців і членів їх сімей в місцях розосередження.
Служба протирадіаційного і протихімічного захисту організо-вується на базі хімічних лабораторій та цехів. На неї покладається роз-робка і здійснення заходів щодо захисту робітників і службовців, джерел водозабезпечення, харчувальних блоків, складів продовольства від ра-діоактивних та хімічних речовин, організація та підготовка протирадіа-ційних, протихімічних формувань, контролювання стану індивідуаль-них та колективних засобів захисту і спеціальної техніки; організація ра-діаційного і хімічного спостереження та здійснення дозиметричного контролю за опроміненням особового складу, проведення заходів з лік-відації наслідків радіоактивного і хімічного зараження.
Начальниками служб призначаються керівники підрозділів, відді-лів, лабораторій, на базі яких розгортається служба.
Для досягнення злагодженості в роботі керівного та командно-на-чальницького складу, формувань, робітників та службовців об'єкта в ціло-му при виконанні заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, відновлення життєдіяль-ності об'єкта та проведення заходів з ЦО, проводяться об'єктові тренування.
Об'єктові тренування є вищою формою підготовки органів уп-равління, керівного і командно-начальницького складу цивільної оборо-ни та навчання працівників підприємств, установ і організацій з питань захисту життя і здоров'я та порядку дій у надзвичайних ситуаціях.
На об'єктах проводяться комплексні (один раз на три роки) і об'єк-тові (один раз на рік) тренування, які за призначенням у свою чергу по-діляються на планові, показові і дослідні.
Основною метою при проведенні і організації об'єктового трену-вання є:
1. Для керівного складу:
- вдосконалення методів узагальнення і аналізу даних про обста-новку, що виникла під час надзвичайної ситуації;
- відпрацювання практичних дій в оперативній розробці обгрунтованих пропозицій для прийняття рішень;
- навчання у практичному прийнятті більш доцільних рішень від-повідно до обстановки;
- вміння своєчасно доводити завдання до виконавців та здійснюва-ти контроль за їх виконанням;
- практичне вивчення прийомів і способів проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, навчання ефективному застосуванню фор-мувань і техніки, а також перевірка нових теоретичних поглядів і поло-жень щодо організації дій сил при ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф.
2. Для командно-начальницького та особового складу формувань:
- практична перевірка реальності планів щодо приведення форму-вань у готовність до дій за призначенням;
формування практичних навичок у злагоджених діях формувань під час виконання завдань за призначенням, проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах надзвичайних ситуацій у взаємодії з іншими силами, що залучаються для виконання відповідних робіт;
- удосконалення організаційно-штатної структури формувань, за-своєння принципів застосування техніки та використання приладів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
3. Для працівників підприємств, установ і організацій:
- відпрацювання за обсягом та змістом Програми навчання праців-ників щодо поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях;
- формування практичних навичок та вміння правильно діяти в умовах надзвичайної ситуації;
- тренування в практичних діях за сигналами оповіщення.
Тривалість проведення тренування залежить від часу, необхідного для виконання практичних заходів, специфіки об'єкта, кількості тих, ко-го навчають, навчальної мети і завдань, поставлених перед колективом на тренування, і може становити 8-10 годин.
Головна увага в ході тренувань зосереджується на відпрацюванні прийомів і засобів захисту людей у надзвичайних ситуаціях. На деяких об'єктах, де це необхідно, можуть відпрацьовуватися заходи ЦО щодо під-вищення стійкості роботи цих об'єктів в умовах надзвичайних ситуацій.
На тренуваннях кожен учасник виконує обов'язки, які йому визна-чені згідно з планом дій органів управління і сил у НС, залежно від кон-кретної обстановки, за планом проведення тренування. При цьому сту-пінь участі керівного і командно-начальницького складу неоднаковий. Керівний склад органів управління бере участь у проведенні всіх заходів з навчання. Командно-начальницький склад залучається поруч з органа-ми управління для відпрацювання управлінських рішень та у складі формування бере участь у практичних заходах навчання.
На промислових об'єктах тренування проводяться як самостійні, під керівництвом начальника ЦО об'єкта, так і в складі груп об'єкта, що організовуються за територіально-виробничим принципом під керів-ництвом начальників ЦО управлінь, об'єднань та інших організацій за єдиним планом. При проведенні тренування на ОГД з невеликим складом тих, хто навчається, керівник, як правило, навчає підлеглих особисто.
До участі в тренуванні залучаються: весь керівний склад, форму-вання, робітники та службовці об'єктів, студенти та учні навчальних закладів, населення, що мешкає в зоні можливого небезпечного впливу радіаційне-, хімічно-, пожежо- та вибухонебезпечних об'єктів.
При плануванні навчальних питань тренування необхідно перед-бачати узгодження заходів ЦО з виконанням господарських завдань і планів розвитку об'єктів, враховувати економічний ефект від проведен-ня тренування.
Склад керівництва, посередників та дослідницької групи на трену-ванні повинен включати мінімально необхідну кількість фахівців, здат-них забезпечити організацію та проведення тренування на високому ор-ганізаційному та методичному рівні.
До складу керівництва об'єктового тренування входять: керівник тренування, заступник керівника тренування, група управління на чолі з провідним фахівцем ЦО об'єкта, заступник керівника тренування з ін-женерно-технічних питань, заступник керівника тренування з матеріаль-но-технічного забезпечення, заступник керівника тренування з евакуа-ції, помічник керівника з імітації. Якщо до тренування залучаються структурні підрозділи та формування, тоді з числа відповідних фахівців призначається заступник керівника тренування по формуваннях. У структурні підрозділи та формування призначаються посередники.
Керівником об'єктового тренування є начальник цивільної обо-рони об'єкта - його керівник. На більш важливих об'єктах тренування можуть проводити вищестоящі начальники ЦО або уповноважені ними посадові особи.
Керівник тренування персонально відповідає за організацію, під-готовку та проведення тренування. Він зобов'язаний:
- знати вимоги документів з питань попередження та реагування на надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру та цивільної оборони (законів, постанов, а також наказів і директив МНС України), дійсний стан справ на об'єкті, рівень готовності керівного і командно-на-чальницького складу, формувань до практичного виконання заходів;
- визначити у наказі начальника цивільної оборони основні вихід-ні дані з тренування: тему, мету і завдання, етапи і навчальні питання, склад керівництва і учасників, час і місце дій сил і засобів, обсяг і поря-док обладнання навчальних місць для створення фронту робіт (матеріа-ли, сили, строки, конкретні ділянки), питання матеріального, технічно-го, фінансового, медичного забезпечення;
- особисто брати участь і керувати розробкою основних докумен-тів з організації та проведення тренування;
- визначити склад керівництва, посередників і підготувати їх до проведення тренування, розглянути та затвердити особисті плани своїх заступників, помічників і посередників;
- досягати в ході тренування повного і якісного відпрацювання навчальних питань шляхом послідовного нарощування та ускладнення обстановки, здійснення систематичного контролю особисто і через за-ступників (помічників) за діями тих, хто навчається;
- особисто провести рекогносцировку району тренування і об'єк-та, у ході якої уточнити обстановку і порядок підготовки району трену-вання, включаючи створення натуральних ділянок робіт, а також сили, засоби та терміни, необхідні для підготовки району тренування;
- забезпечити суворе дотримання всіма учасниками заходів безпе-ки, збереження матеріальних цінностей об'єкта і власності громадян, економії витрат матеріально-технічних засобів, які виділяються на тре-нування;
- підготувати і провести по завершенні тренування розбір з керів-ним та командно-начальницьким складом, у ході якого надати оцінку практичним діям учасників і визначити шляхи усунення недоліків;
- розробити і видати підсумковий наказ про результати проведен-ня тренування.
Заступники (помічники) керівника тренування призначаються з числа посадових осіб об'єкта, найбільш підготовлених з питань НС та цивільного захисту населення. Їх кількість залежить від теми, масштабів заходів, специфіки виробництва і визначається з урахуванням охоплен-ня тих, хто навчається, і контролю основних служб і формувань. Вони беруть участь у розробці планових документів і на їх основі складають свої особисті плани роботи на період тренування.
Посередницький апарат при структурних підрозділах і формуван-нях зобов'язаний:
- створювати та нарощувати обстановку з навчання шляхом подачі ввідних;
- контролювати порядок отримання і хід виконання тими, хто нав-чається, розпоряджень, оперативність оцінки обстановки і прийняття рі-шення, своєчасність і правильність постановки завдань підлеглим на проведення заходів;
- підтримувати постійний зв'язок з групою управління для допові-ді, а в разі принципового рішення, - з тими, хто навчається;
- стежити за дотриманням заходів безпеки та у випадку їх недотри-мання вживати заходи щодо запобігання порушенням з наступною допо-віддю керівнику тренування;
- узагальнювати досвід дій тих, хто навчається, об'єктивно оціню-вати їх роботу і в установлені строки надавати матеріал для розбору, а також готувати і проводити частковий розбір з аналізом позитивних прикладів і недоліків.
За заявою керівника об'єкта господарської діяльності, для надання методичної допомоги в організації і проведенні тренування залучається педагогічний склад курсів цивільної оборони, який спільно з групою уп-равління тренування здійснює:
- вивчення документів з планування і проведення тренування та їх коригування;
- допомогу у проведенні занять з помічниками керівника тренуван-ня та керівниками груп з навчання працівників об'єктів господарської діяльності;
- надання керівникові тренування рекомендацій щодо включення матеріалу до розбору тренування.
Категорично забороняється розкривати тим, що навчаються, задум і план проведення тренування, підміняти керівників та начальників у хо-ді вирішення поставлених завдань, а також втручатися у виконання ни-ми своїх функціональних обов'язків, за винятком, коли рішення керівни-ка або дії можуть призвести до порушення заходів безпеки.
Основою підготовки тренування, його організації та планування є вихідні дані. До вихідних даних належать;
- тема тренування, мета тренування, етапи тренування, навчальні питання;
- склад керівництва, посередників та тих, хто навчається, послідов-ність залучення їх на тренування та на який термін;
- термін проведення тренування (тривалість);
- район тренування;
- обстановку, на базі якої буде проводитися тренування і т. ін.
Вихідні дані визначає керівник тренування.
При підготовці тренування основну увагу варто приділяти ефектив-ному вирішенню питань захисту населення і матеріальних засобів у надзви-чайних ситуаціях, проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, умілим діям учасників тренування за сигналами ЦО.
Підготовка до тренування здійснюється на підставі наказу началь-ника ЦО об'єкта, що доводиться до виконавців не пізніше ніж за півто-ра місяця до початку тренування.
На підставі наказу розробляється календарний план підготовки тренування, у якому визначається зміст заходів, терміни та час їх прове-дення, а також виконавці. Він обов'язково передбачає: організаційні за-ходи; розробку документів тренування; підготовку керівництва трену-ванням, групи управління та посередників; підготовку учасників трену-вання; підготовку учбових місць та навчально-матеріальної бази.
Тренування проводиться на території об'єкта з максимальним ви-користанням навчально-матеріальної бази ЦО об'єкта, при цьому виробнича і навчальна діяльність об'єкта не припиняються, а опрацьовування навчальних питань, які потребують залучення максимально можливої кількості людей (наприклад, безаварійне припинення виробництва, ева-куація в безпечну зону і т. ін.), проводяться в більш зручний для об'єкта час. Особовий склад формувань ЦО залучається для виконання тільки тих практичних заходів, що визначені планами ЦО об'єкта або безпосе-редньо виходять із сформованої обстановки. У ході тренування відпрацьовуються:
- питання комплексу заходів щодо зниження наслідків надзвичай-них ситуацій, захисту обладнання і споруд об'єктів, власного майна мешканців, організації, проведення екстренної евакуації та первинного життєзабезпечення людей - на територіях, де існує ймовірність виник-нення НС природного характеру;
- питання щодо ведення розвідки та дозиметричного контролю, введення режимів радіаційного захисту, проведення йодної профілакти-ки і евакуації населення, дезактивації місцевості, споруд, техніки, сані-тарної обробки - на територіях, що можуть опинитися в зоні радіоактив-ного зараження внаслідок радіаційних аварій;
- питання щодо захисту від СДОР виробничого персоналу та насе-лення прилеглих житлових кварталів, ліквідації наслідків хімічного за-раження - на хімічно небезпечних об'єктах.
Загальні заходи, що рекомендується відпрацьовувати при прове-денні об'єктових тренувань, незалежно від специфіки об'єкта, це:
- питання інформаційного забезпечення виробничого персоналу та населення, яке мешкає в зоні відповідальності ОГД;
- порядок застосування плану дій органів управління та сил ЦО об'єкта у разі виникнення НС;
- приведення у готовність системи управління об'єктом у НС (пунк-тів управління, засобів зв'язку і оповіщення, чергових і диспетчерських служб);
- відпрацювання порядку видачі приладів контролю, засобів інди-відуального захисту та приведення у готовність щодо використання за-хисних споруд ЦО;
- організація радіаційного та хімічного спостереження, дозимет-ричного контролю;
- забезпечення виконання рятувальних та інших невідкладних робіт;
- питання щодо поновлення роботи об'єктів за наслідками НС та створення необхідних запасів матеріалів і устаткування;
- організація досліджень на тренуванні з ЦО. Крім цього, додатково на тренуваннях можливе опрацювання на-ступних питань:
1. При відпрацюванні питань підвищення стійкості роботи об'єкта:
- обладнання захисними пристроями, конструкціями енергетичних установок, цінного обладнання та приладів;
- встановлення на робочих місцях витратних ємностей аварійного зливу отруйних і горючих речовин;
- обваловування ємностей з сильнодіючими і вогненебезпечними речовинами;
- перевірка готовності автономних електростанцій;
- запровадження заходів захисту джерел водозабезпечення і резер-вуарів з питною водою;
- підготовка засобів санітарного очищення та прибирання для про-ведення дезактивації, дегазації і дезинфекції;
- запровадження заходів щодо безаварійної зупинки роботи облад-нання на підприємствах з безперервним технологічним циклом при рап-товому відключенні електропостачання для прискореного переведення агрегатів з одного виду палива на інший - резервний;
- розроблення пристроїв, пристосованих до машин і техніки об'єктів для виконання рятувальних та інших невідкладних робіт, а та-кож робіт, що пов'язані із знезараженням місцевості та споруд;
- перевірка автоматичних засобів недопущення пожеж і пожежно-го інвентаря;
- очищення території від паливних матеріалів та сміття;
- обробка зовнішніх приміщень вогнезахисним розчином.
2. При проведенні практичних заходів з евакуації можливе відпра-цювання питань:
- обладнання місця роботи евакуаційних органів об'єкта;
- уточнення списків евакуйованих;
- перевірка наявності транспортних засобів і їх готовності;
- уточнення маршрутів піших колон та місць відпочинку.
3. Під час тренувань, у ході виконання завдань з проведення ряту-вальних робіт можуть опрацьовуватися питання:
- проведення пошукових заходів щодо розшуку людей в задимле-них, засипаних, зруйнованих та завалених будівлях і спорудах;
- ведення робіт з розкриття споруд та подачі до них повітря;
- проведення заходів щодо вивільнення людей з-під завалів;
- проведення рятувальних робіт з евакуації потерпілих з верхніх поверхів будинків та будівель;
- виведення людей із загазованих та задимлених приміщень;
- надання першої медичної допомоги потерпілим, евакуація їх з не-безпечної зони;
- локалізація осередків пожеж та їх гасіння;
- виведення населення з районів радіаційного забруднення, облад-нання пунктів санітарної обробки;
- дезактивація території, споруд, техніки та іншого майна.
Показові тренування є однією з ефективних форм удосконалення професійної та методичної майстерності фахівців ЦО. Вони проводять-ся з початком нового навчального року в період підведення підсумків і постановки завдань.
Для проведення тренування, крім звичайних документів, розроб-ляється план проведення показу на тренуванні, де додатково вказуються навчальні цілі для начальників ЦО та інших учасників, основні заходи керівника щодо показу епізодів тренування, місця показу, маршрути пе-реміщення до них.
Контрольні (перевірочні) тренування проводяться у ході інспек-торських, підсумкових та контрольних перевірок з метою визначення ступеня готовності, рівня підготовки формувань, а також для перевірки уміння керівного та командно-начальницького складу організовувати та проводити тренування.
Контрольні (перевірочні) тренування готуються і проводяться у скорочені терміни та під контролем осіб, які здійснюють інспекторську чи контрольну перевірку.
Дослідні тренування е важливою формою перевірки та вивчення нових питань теорії та практики дій у надзвичайних ситуаціях, а також застосування нової техніки.
Дослідні тренування проводяться з метою:
- перевірки відповідності організаційно-штатних структур ЦО;
- визначення можливостей техніки об'єкта, яка використовується для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт;
- вироблення і визначення найбільш доцільних способів та прийо-мів застосування формувань і техніки при виконанні завдань;
- пошуку шляхів скорочення строків оповіщення та збору керівно-го складу і органів управління під час виникнення надзвичайних ситуа-цій природного та техногенного характеру, а також за планами ЦО;
вивчення можливостей підвищення стійкості роботи об'єктів в умовах НС.
Використана література:
Депутат О. П., Каваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона. Навчальний посібник / за ред. Полковника В. С. Франчука.- Львів, Афіша, 2000. - 336с.
Миценко І. М., Мезенцева О. М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги-XXI, 2004. – 404с.
Шоботов В. М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: “Центр навчальної літератури”, 2004. – 438с.
План
Обовязки начальника цивільної оборони.
Структура цивільної оборони.
Служби цивільної оборони, їх обовязки.
Обєктивні тренування на господарських обєктах.
Об'єкти господарської діяльності (народного господарства) (в по-дальшому - об'єкти, ОГД, ОНГ) - це виробничі підприємства (державні і приватні), організації, установи, навчальні заклади та ін., де найбільш повно вирішується весь обсяг завдань ЦО з питань проведення заходів щодо зменшення ризику виникнення НС і захисту працівників та інших груп населення, проведення рятувальних і інших невідкладних робіт в разі їх виникнення.
Цивільна оборона на об'єктах організовується з метою поперед-ньої підготовки до захисту працівників і членів їх сімей в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, здійснення заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкта та своєчасне створення умов для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.
На цивільну оборону об'єкта покладені такі основні обов'язки:
- оповіщення працівників та членів їх сімей при загрозі виникнення стихійного лиха, катастроф чи воєнних дій;
- забезпечення захисними спорудами працюючої зміни, підтримка в стані постійної готовності захисних споруд ЦО;
- проведення заходів, щодо забезпечення стійкості роботи об'єкта в мирний та воєнний час;
- створення, підготовка і підтримка в постійній готовності сил ЦО об'єкта.
Начальником ЦО об'єкта є його керівник (рис. 7). Він несе повну відповідальність за забезпечення захисту виробничого персоналу, а на небезпечних об'єктах і населення, яке проживає в небезпечній зоні об'єкта; постійну готовність органів управління, сил і засобів проведен-ня рятувальних та інших невідкладних робіт. Начальник ЦО об'єкта під-порядковується відповідним посадовим особам відомства, у підпорядку-ванні якого знаходиться об'єкт, а в оперативному відношенні - началь-нику ЦО державного органу управління за місцем розташування об'єкта.
Обов'язками начальника цивільної оборони об'єкта с:
- організація ЦО та повсякденне керівництво нею;
- організація роботи комісій, що забезпечують цивільний захист особового складу об'єкта;
- організація забезпечення евакуації і розосередження робітників і службовців та членів їх сімей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєн-ного часу;
- забезпечення сховищами працюючої зміни, підтримка в стані постійної готовності захисних споруд ЦО;
- проведення заходів, що забезпечують стійкість роботи об'єкта в мирний та воєнний час;
- створення, підготовка і підтримка в постійній готовності сил ЦО об'єкта;
- організація стійкого управління, зв'язку та оповіщення, керів-ництво розробкою плану ЦО об'єкта;
- організація навчання особового складу об'єкта та населення, яке проживає в межах зони небезпечного об'єкта;
- керівництво аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами на об'єкті.
На великих об'єктах призначаються:
- заступник начальника ЦО об'єкта по евакуації і розосередженню робітників та службовців;
- заступник по інженерно-технічній частині;
- заступник по матеріально-технічному забезпеченню.
На всіх об'єктах створюється штаб ЦО, який комплектується з штатних працівників та посадових осіб об'єкта.
Завданнями штабів цивільної оборони є:
- розробка і своєчасне коригування плану дій органів управління, сил щодо попередження і ліквідації НС;
- підтримання в постійній готовності формувань ЦО до виконання завдань в осередках масового ураження людей, зонах стихійного лиха, аварій і катастроф;
- організація розвідки;
- забезпечення надійного зв'язку з галузевими та територіальними органами управління в системі ЦО;
- розгортання пунктів управління, їх переміщення і охорона;
- забезпечення діяльності сил ЦО, які знаходяться у зонах виник-нення НС.
Для підготовки та проведення аварійно-рятувальних і інших невід-кладних робіт на об'єктах, що мають відповідну базу, створюються ба-зові служби цивільної оборони: оповіщення та зв'язку, матеріально-тех-нічного забезпечення, охорони громадського порядку, сховищ та укриттів, аварійно-технічна, транспортна, медична, протирадіаційного і протихімічного захисту. В залежності від специфіки об'єкта і наявності бази можуть створюватись і інші служби ЦО (захисту продовольства, води і т. ін.).
Служба оповіщення та зв'язку створюється на базі вузлів (об'єк-тів) зв'язку. В обов'язки служби входить: оповіщення керівного, коман-дно-начальницького складу, працівників об'єкта і населення, що прожи-ває поблизу об'єкта, про загрозу та виникнення аварій, катастроф та сти-хійного лиха чи надзвичайних ситуацій воєнного характеру; організація зв'язку і підтримання його у постійній готовності; ліквідація наслідків аварійних ситуацій на об'єктах зв'язку та в осередках ураження.
Служба матеріально-технічного забезпечення створюється на базі відділу матеріально-технічного забезпечення об'єкта. На неї по-кладається розробка плану матеріального і технічного забезпечення, повне та своєчасне забезпечення формувань всіма засобами оснащен-ня, організація ремонту техніки і різного майна, підвіз його до діль-ниць робіт, зберігання і облік, забезпечення продовольством, предме-тами першої необхідності робітників та службовців на об'єктах та в місцях розосередження.
Служба охорони громадського порядку створюється на базі під-розділів відомчої охорони. На неї покладається забезпечення надійної охорони об'єкта, громадського порядку при аваріях, катастрофах, сти-хійному лихові, при загрозі воєнних дій та під час проведення рятуваль-них робіт, допомога по своєчасному укриттю працюючих за сигналами ЦО, контролювання режиму світломаскування.
Служба сховищ та укриттів організовується на базі відділу ка-пітального будівництва, житлово-комунального відділу, будівельного це-ху. На неї покладається проведення розрахунків сховищ для робітників, службовців і членів їх сімей, забезпечення готовності сховищ та контро-лювання відповідної їх експлуатації, організація будівництва сховищ найпростішого типу, забезпечення своєчасного заповнення сховищ за сигналами ЦО, участь у рятувальних роботах при завалах сховищ.
Аварійна-технічна служба створюється на базі виробничо-тех-нічного відділу або відділу головного механіка. Ця служба розробляє і здійснює попереджувальні заходи, що підвищують стійкість основних споруд, спеціальних інженерних мереж та комунікацій в надзвичайних ситуаціях, здійснює роботи з локалізації та ліквідації аварій на мережах та комунікаціях об'єкта, спорудах, розбирає завали і рятує людей.
Транспортна служба організовується на базі транспортних відді-лів, цехів, гаражів об'єкта. Вона розробляє і здійснює заходи по забезпе-ченню перевезень, пов'язаних з евакуацією, розосередженням робітни-ків і службовців та доставкою їх до місця роботи, організовує підвезен-ня сил і засобів до осередків ураження, пристосовує транспорт для пере-везення робітників і службовців, евакуації уражених, проводить роботи по знезараженню транспорту.
Медична служба організовується на базі медичних пунктів, сані-тарних частин, поліклінік. На неї покладається забезпечення постійної готовності медичних формувань, організація і проведення санітарно-гі-гієнічних та профілактичних заходів, надання медичної допомоги потер-пілим та евакуація їх у лікувальні установи, здійснення заходів санітар-ної обробки уражених, медичне забезпечення робітників та службовців і членів їх сімей в місцях розосередження.
Служба протирадіаційного і протихімічного захисту організо-вується на базі хімічних лабораторій та цехів. На неї покладається роз-робка і здійснення заходів щодо захисту робітників і службовців, джерел водозабезпечення, харчувальних блоків, складів продовольства від ра-діоактивних та хімічних речовин, організація та підготовка протирадіа-ційних, протихімічних формувань, контролювання стану індивідуаль-них та колективних засобів захисту і спеціальної техніки; організація ра-діаційного і хімічного спостереження та здійснення дозиметричного контролю за опроміненням особового складу, проведення заходів з лік-відації наслідків радіоактивного і хімічного зараження.
Начальниками служб призначаються керівники підрозділів, відді-лів, лабораторій, на базі яких розгортається служба.
Для досягнення злагодженості в роботі керівного та командно-на-чальницького складу, формувань, робітників та службовців об'єкта в ціло-му при виконанні заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, відновлення життєдіяль-ності об'єкта та проведення заходів з ЦО, проводяться об'єктові тренування.
Об'єктові тренування є вищою формою підготовки органів уп-равління, керівного і командно-начальницького складу цивільної оборо-ни та навчання працівників підприємств, установ і організацій з питань захисту життя і здоров'я та порядку дій у надзвичайних ситуаціях.
На об'єктах проводяться комплексні (один раз на три роки) і об'єк-тові (один раз на рік) тренування, які за призначенням у свою чергу по-діляються на планові, показові і дослідні.
Основною метою при проведенні і організації об'єктового трену-вання є:
1. Для керівного складу:
- вдосконалення методів узагальнення і аналізу даних про обста-новку, що виникла під час надзвичайної ситуації;
- відпрацювання практичних дій в оперативній розробці обгрунтованих пропозицій для прийняття рішень;
- навчання у практичному прийнятті більш доцільних рішень від-повідно до обстановки;
- вміння своєчасно доводити завдання до виконавців та здійснюва-ти контроль за їх виконанням;
- практичне вивчення прийомів і способів проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, навчання ефективному застосуванню фор-мувань і техніки, а також перевірка нових теоретичних поглядів і поло-жень щодо організації дій сил при ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф.
2. Для командно-начальницького та особового складу формувань:
- практична перевірка реальності планів щодо приведення форму-вань у готовність до дій за призначенням;
формування практичних навичок у злагоджених діях формувань під час виконання завдань за призначенням, проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах надзвичайних ситуацій у взаємодії з іншими силами, що залучаються для виконання відповідних робіт;
- удосконалення організаційно-штатної структури формувань, за-своєння принципів застосування техніки та використання приладів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
3. Для працівників підприємств, установ і організацій:
- відпрацювання за обсягом та змістом Програми навчання праців-ників щодо поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях;
- формування практичних навичок та вміння правильно діяти в умовах надзвичайної ситуації;
- тренування в практичних діях за сигналами оповіщення.
Тривалість проведення тренування залежить від часу, необхідного для виконання практичних заходів, специфіки об'єкта, кількості тих, ко-го навчають, навчальної мети і завдань, поставлених перед колективом на тренування, і може становити 8-10 годин.
Головна увага в ході тренувань зосереджується на відпрацюванні прийомів і засобів захисту людей у надзвичайних ситуаціях. На деяких об'єктах, де це необхідно, можуть відпрацьовуватися заходи ЦО щодо під-вищення стійкості роботи цих об'єктів в умовах надзвичайних ситуацій.
На тренуваннях кожен учасник виконує обов'язки, які йому визна-чені згідно з планом дій органів управління і сил у НС, залежно від кон-кретної обстановки, за планом проведення тренування. При цьому сту-пінь участі керівного і командно-начальницького складу неоднаковий. Керівний склад органів управління бере участь у проведенні всіх заходів з навчання. Командно-начальницький склад залучається поруч з органа-ми управління для відпрацювання управлінських рішень та у складі формування бере участь у практичних заходах навчання.
На промислових об'єктах тренування проводяться як самостійні, під керівництвом начальника ЦО об'єкта, так і в складі груп об'єкта, що організовуються за територіально-виробничим принципом під керів-ництвом начальників ЦО управлінь, об'єднань та інших організацій за єдиним планом. При проведенні тренування на ОГД з невеликим складом тих, хто навчається, керівник, як правило, навчає підлеглих особисто.
До участі в тренуванні залучаються: весь керівний склад, форму-вання, робітники та службовці об'єктів, студенти та учні навчальних закладів, населення, що мешкає в зоні можливого небезпечного впливу радіаційне-, хімічно-, пожежо- та вибухонебезпечних об'єктів.
При плануванні навчальних питань тренування необхідно перед-бачати узгодження заходів ЦО з виконанням господарських завдань і планів розвитку об'єктів, враховувати економічний ефект від проведен-ня тренування.
Склад керівництва, посередників та дослідницької групи на трену-ванні повинен включати мінімально необхідну кількість фахівців, здат-них забезпечити організацію та проведення тренування на високому ор-ганізаційному та методичному рівні.
До складу керівництва об'єктового тренування входять: керівник тренування, заступник керівника тренування, група управління на чолі з провідним фахівцем ЦО об'єкта, заступник керівника тренування з ін-женерно-технічних питань, заступник керівника тренування з матеріаль-но-технічного забезпечення, заступник керівника тренування з евакуа-ції, помічник керівника з імітації. Якщо до тренування залучаються структурні підрозділи та формування, тоді з числа відповідних фахівців призначається заступник керівника тренування по формуваннях. У структурні підрозділи та формування призначаються посередники.
Керівником об'єктового тренування є начальник цивільної обо-рони об'єкта - його керівник. На більш важливих об'єктах тренування можуть проводити вищестоящі начальники ЦО або уповноважені ними посадові особи.
Керівник тренування персонально відповідає за організацію, під-готовку та проведення тренування. Він зобов'язаний:
- знати вимоги документів з питань попередження та реагування на надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру та цивільної оборони (законів, постанов, а також наказів і директив МНС України), дійсний стан справ на об'єкті, рівень готовності керівного і командно-на-чальницького складу, формувань до практичного виконання заходів;
- визначити у наказі начальника цивільної оборони основні вихід-ні дані з тренування: тему, мету і завдання, етапи і навчальні питання, склад керівництва і учасників, час і місце дій сил і засобів, обсяг і поря-док обладнання навчальних місць для створення фронту робіт (матеріа-ли, сили, строки, конкретні ділянки), питання матеріального, технічно-го, фінансового, медичного забезпечення;
- особисто брати участь і керувати розробкою основних докумен-тів з організації та проведення тренування;
- визначити склад керівництва, посередників і підготувати їх до проведення тренування, розглянути та затвердити особисті плани своїх заступників, помічників і посередників;
- досягати в ході тренування повного і якісного відпрацювання навчальних питань шляхом послідовного нарощування та ускладнення обстановки, здійснення систематичного контролю особисто і через за-ступників (помічників) за діями тих, хто навчається;
- особисто провести рекогносцировку району тренування і об'єк-та, у ході якої уточнити обстановку і порядок підготовки району трену-вання, включаючи створення натуральних ділянок робіт, а також сили, засоби та терміни, необхідні для підготовки району тренування;
- забезпечити суворе дотримання всіма учасниками заходів безпе-ки, збереження матеріальних цінностей об'єкта і власності громадян, економії витрат матеріально-технічних засобів, які виділяються на тре-нування;
- підготувати і провести по завершенні тренування розбір з керів-ним та командно-начальницьким складом, у ході якого надати оцінку практичним діям учасників і визначити шляхи усунення недоліків;
- розробити і видати підсумковий наказ про результати проведен-ня тренування.
Заступники (помічники) керівника тренування призначаються з числа посадових осіб об'єкта, найбільш підготовлених з питань НС та цивільного захисту населення. Їх кількість залежить від теми, масштабів заходів, специфіки виробництва і визначається з урахуванням охоплен-ня тих, хто навчається, і контролю основних служб і формувань. Вони беруть участь у розробці планових документів і на їх основі складають свої особисті плани роботи на період тренування.
Посередницький апарат при структурних підрозділах і формуван-нях зобов'язаний:
- створювати та нарощувати обстановку з навчання шляхом подачі ввідних;
- контролювати порядок отримання і хід виконання тими, хто нав-чається, розпоряджень, оперативність оцінки обстановки і прийняття рі-шення, своєчасність і правильність постановки завдань підлеглим на проведення заходів;
- підтримувати постійний зв'язок з групою управління для допові-ді, а в разі принципового рішення, - з тими, хто навчається;
- стежити за дотриманням заходів безпеки та у випадку їх недотри-мання вживати заходи щодо запобігання порушенням з наступною допо-віддю керівнику тренування;
- узагальнювати досвід дій тих, хто навчається, об'єктивно оціню-вати їх роботу і в установлені строки надавати матеріал для розбору, а також готувати і проводити частковий розбір з аналізом позитивних прикладів і недоліків.
За заявою керівника об'єкта господарської діяльності, для надання методичної допомоги в організації і проведенні тренування залучається педагогічний склад курсів цивільної оборони, який спільно з групою уп-равління тренування здійснює:
- вивчення документів з планування і проведення тренування та їх коригування;
- допомогу у проведенні занять з помічниками керівника тренуван-ня та керівниками груп з навчання працівників об'єктів господарської діяльності;
- надання керівникові тренування рекомендацій щодо включення матеріалу до розбору тренування.
Категорично забороняється розкривати тим, що навчаються, задум і план проведення тренування, підміняти керівників та начальників у хо-ді вирішення поставлених завдань, а також втручатися у виконання ни-ми своїх функціональних обов'язків, за винятком, коли рішення керівни-ка або дії можуть призвести до порушення заходів безпеки.
Основою підготовки тренування, його організації та планування є вихідні дані. До вихідних даних належать;
- тема тренування, мета тренування, етапи тренування, навчальні питання;
- склад керівництва, посередників та тих, хто навчається, послідов-ність залучення їх на тренування та на який термін;
- термін проведення тренування (тривалість);
- район тренування;
- обстановку, на базі якої буде проводитися тренування і т. ін.
Вихідні дані визначає керівник тренування.
При підготовці тренування основну увагу варто приділяти ефектив-ному вирішенню питань захисту населення і матеріальних засобів у надзви-чайних ситуаціях, проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, умілим діям учасників тренування за сигналами ЦО.
Підготовка до тренування здійснюється на підставі наказу началь-ника ЦО об'єкта, що доводиться до виконавців не пізніше ніж за півто-ра місяця до початку тренування.
На підставі наказу розробляється календарний план підготовки тренування, у якому визначається зміст заходів, терміни та час їх прове-дення, а також виконавці. Він обов'язково передбачає: організаційні за-ходи; розробку документів тренування; підготовку керівництва трену-ванням, групи управління та посередників; підготовку учасників трену-вання; підготовку учбових місць та навчально-матеріальної бази.
Тренування проводиться на території об'єкта з максимальним ви-користанням навчально-матеріальної бази ЦО об'єкта, при цьому виробнича і навчальна діяльність об'єкта не припиняються, а опрацьовування навчальних питань, які потребують залучення максимально можливої кількості людей (наприклад, безаварійне припинення виробництва, ева-куація в безпечну зону і т. ін.), проводяться в більш зручний для об'єкта час. Особовий склад формувань ЦО залучається для виконання тільки тих практичних заходів, що визначені планами ЦО об'єкта або безпосе-редньо виходять із сформованої обстановки. У ході тренування відпрацьовуються:
- питання комплексу заходів щодо зниження наслідків надзвичай-них ситуацій, захисту обладнання і споруд об'єктів, власного майна мешканців, організації, проведення екстренної евакуації та первинного життєзабезпечення людей - на територіях, де існує ймовірність виник-нення НС природного характеру;
- питання щодо ведення розвідки та дозиметричного контролю, введення режимів радіаційного захисту, проведення йодної профілакти-ки і евакуації населення, дезактивації місцевості, споруд, техніки, сані-тарної обробки - на територіях, що можуть опинитися в зоні радіоактив-ного зараження внаслідок радіаційних аварій;
- питання щодо захисту від СДОР виробничого персоналу та насе-лення прилеглих житлових кварталів, ліквідації наслідків хімічного за-раження - на хімічно небезпечних об'єктах.
Загальні заходи, що рекомендується відпрацьовувати при прове-денні об'єктових тренувань, незалежно від специфіки об'єкта, це:
- питання інформаційного забезпечення виробничого персоналу та населення, яке мешкає в зоні відповідальності ОГД;
- порядок застосування плану дій органів управління та сил ЦО об'єкта у разі виникнення НС;
- приведення у готовність системи управління об'єктом у НС (пунк-тів управління, засобів зв'язку і оповіщення, чергових і диспетчерських служб);
- відпрацювання порядку видачі приладів контролю, засобів інди-відуального захисту та приведення у готовність щодо використання за-хисних споруд ЦО;
- організація радіаційного та хімічного спостереження, дозимет-ричного контролю;
- забезпечення виконання рятувальних та інших невідкладних робіт;
- питання щодо поновлення роботи об'єктів за наслідками НС та створення необхідних запасів матеріалів і устаткування;
- організація досліджень на тренуванні з ЦО. Крім цього, додатково на тренуваннях можливе опрацювання на-ступних питань:
1. При відпрацюванні питань підвищення стійкості роботи об'єкта:
- обладнання захисними пристроями, конструкціями енергетичних установок, цінного обладнання та приладів;
- встановлення на робочих місцях витратних ємностей аварійного зливу отруйних і горючих речовин;
- обваловування ємностей з сильнодіючими і вогненебезпечними речовинами;
- перевірка готовності автономних електростанцій;
- запровадження заходів захисту джерел водозабезпечення і резер-вуарів з питною водою;
- підготовка засобів санітарного очищення та прибирання для про-ведення дезактивації, дегазації і дезинфекції;
- запровадження заходів щодо безаварійної зупинки роботи облад-нання на підприємствах з безперервним технологічним циклом при рап-товому відключенні електропостачання для прискореного переведення агрегатів з одного виду палива на інший - резервний;
- розроблення пристроїв, пристосованих до машин і техніки об'єктів для виконання рятувальних та інших невідкладних робіт, а та-кож робіт, що пов'язані із знезараженням місцевості та споруд;
- перевірка автоматичних засобів недопущення пожеж і пожежно-го інвентаря;
- очищення території від паливних матеріалів та сміття;
- обробка зовнішніх приміщень вогнезахисним розчином.
2. При проведенні практичних заходів з евакуації можливе відпра-цювання питань:
- обладнання місця роботи евакуаційних органів об'єкта;
- уточнення списків евакуйованих;
- перевірка наявності транспортних засобів і їх готовності;
- уточнення маршрутів піших колон та місць відпочинку.
3. Під час тренувань, у ході виконання завдань з проведення ряту-вальних робіт можуть опрацьовуватися питання:
- проведення пошукових заходів щодо розшуку людей в задимле-них, засипаних, зруйнованих та завалених будівлях і спорудах;
- ведення робіт з розкриття споруд та подачі до них повітря;
- проведення заходів щодо вивільнення людей з-під завалів;
- проведення рятувальних робіт з евакуації потерпілих з верхніх поверхів будинків та будівель;
- виведення людей із загазованих та задимлених приміщень;
- надання першої медичної допомоги потерпілим, евакуація їх з не-безпечної зони;
- локалізація осередків пожеж та їх гасіння;
- виведення населення з районів радіаційного забруднення, облад-нання пунктів санітарної обробки;
- дезактивація території, споруд, техніки та іншого майна.
Показові тренування є однією з ефективних форм удосконалення професійної та методичної майстерності фахівців ЦО. Вони проводять-ся з початком нового навчального року в період підведення підсумків і постановки завдань.
Для проведення тренування, крім звичайних документів, розроб-ляється план проведення показу на тренуванні, де додатково вказуються навчальні цілі для начальників ЦО та інших учасників, основні заходи керівника щодо показу епізодів тренування, місця показу, маршрути пе-реміщення до них.
Контрольні (перевірочні) тренування проводяться у ході інспек-торських, підсумкових та контрольних перевірок з метою визначення ступеня готовності, рівня підготовки формувань, а також для перевірки уміння керівного та командно-начальницького складу організовувати та проводити тренування.
Контрольні (перевірочні) тренування готуються і проводяться у скорочені терміни та під контролем осіб, які здійснюють інспекторську чи контрольну перевірку.
Дослідні тренування е важливою формою перевірки та вивчення нових питань теорії та практики дій у надзвичайних ситуаціях, а також застосування нової техніки.
Дослідні тренування проводяться з метою:
- перевірки відповідності організаційно-штатних структур ЦО;
- визначення можливостей техніки об'єкта, яка використовується для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт;
- вироблення і визначення найбільш доцільних способів та прийо-мів застосування формувань і техніки при виконанні завдань;
- пошуку шляхів скорочення строків оповіщення та збору керівно-го складу і органів управління під час виникнення надзвичайних ситуа-цій природного та техногенного характеру, а також за планами ЦО;
вивчення можливостей підвищення стійкості роботи об'єктів в умовах НС.
Використана література:
Депутат О. П., Каваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона. Навчальний посібник / за ред. Полковника В. С. Франчука.- Львів, Афіша, 2000. - 336с.
Миценко І. М., Мезенцева О. М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги-XXI, 2004. – 404с.
Шоботов В. М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: “Центр навчальної літератури”, 2004. – 438с.
