Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів

 
  • Версія друку Весь реферат без реклами та завантаження шаблону:)
  •  
     Реферат на тему:
    Стаття 327. Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів
    харчування чи іншої продукції
     

    Вступ
     
    Згідно із Законом України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від впливу іонізуючого випромінювання. Це право забезпечується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючого випромінювання на організм людини вище встановлених дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання.
    Громадяни України та їх об'єднання мають право на отримання інформації щодо рівнів опромінення людини та заходів захисту від впливу іонізуючого випромінювання в місцях їх проживання чи роботи від відповідних органів виконавчої влади, до відання яких належать функції захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання згідно з законодавством України.
    Стаття 327 КК передбачає відповідальність за заготівлю, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції.
    Згідно із статтею 16 вищезазначеного закону вміст радіонуклідів у продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді не може перевищувати затверджених в установленому порядку норм.
    Продукти харчування, продовольча сировина та питна вода, а також супутні матеріали, що контактують з ними під час виробництва, зберігання, транспортування і реалізації, підлягають сертифікації в порядку, який визначається законодавством України.


    Стаття 327. Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції
    1. Заготівля, перероблення з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивне забруднених понад допустимі рівні, якщо вони створили загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяли шкоду здоров’ю потерпілого,—
    караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
    2. Заготівля, перероблення з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивне забруднених понад допустимі рівні, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,—
    караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
    Об’єктивні ознаки злочину.
    Основним безпосереднім об’єктом злочину передбаченого ст. 327 КК є встановлений з метою захисту здоров’я і безпечних умов життя населення порядок обігу радіоактивно забрудненої продукції, а також право людини, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, на захист від впливу іонізуючих випромінювань. Його додатковим обов’язковим об’єктом виступає здоров’я особи, а факультативним — життя особи або інші блага.
    Предметом злочину є продукти харчування та інша продукція, забруднені понад рівні, що допускаються. Водночас не є його предметом радіоактивні лікарські засоби та інші подібні речі, радіоактивність яких є однією із їх споживчих властивостей.
    Продукти харчування (харчові продукти) — це будь-які продукти, що в натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживаються людиною у їжу або для пиття (хліб, крупи, борошно, цукор, м’ясо, молоко, яйця, риба тощо).
    Під іншою продукцією тут слід розуміти корми для худоби та інших тварин, лісоматеріали, будівельні матеріали та вироби з них, швейні, трикотажні, хутряні, кожухові, текстильні товари, взуття, дитячі іграшки, автомобілі, меблі, тару, упаковку, супутні матеріали для продуктів харчування та інших товарів тощо.
    Рівні радіоактивного забруднення продукції (вміст радіонуклідів), що допускаються, встановлені відповідними нормативними документами на конкретну продукцію.
    Продукти харчування, продовольча сировина та питна вода, а також супутні матеріали, що контактують з ними під час виробництва, зберігання, транспортування і реалізації, підлягають сертифікації в порядку, який визначається законодавством України.
    Відповідно до вищезазначеного закону основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта (похідна від одиниці вимірювання еквівалентної та ефективної дози іонізуючого опромінення - зіверт (Зв) (у системі СІ). Позасистемна одиниця - бер (1 мЗв дорівнює 0,1 бера)) ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановлених цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз.
    Дозові межі індивідуального опромінення населення та критерії щільності забруднення грунтів на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються законами України та іншими нормативно-правовими актами.
    Опромінення - вплив на людину іонізуючого випромінювання, яке може бути зовнішнім опроміненням внаслідок практичної діяльності від джерел іонізуючого випромінювання поза тілом людини або внутрішнім опроміненням від джерел іонізуючого випромінювання, які знаходяться всередині тіла людини;
    З об’єктивної сторони злочин характеризується діями щодо продукції, радіоактивно забрудненої понад рівні, що допускаються, у таких формах: 1) заготівля; 2) перероблення; 3) збут.
    Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони цього злочину є наслідки у вигляді: 1) загрози загибелі людей; 2) загрози настання інших тяжких наслідків; 3) заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 327); 4) загибелі людей; 5) інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 327), а також причинний зв’язок між вказаними діями і наслідками.
    Під заготівлею розуміються дії по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, добуванню живих ресурсів моря і наземних видів флори і фауни, вирощуванню продукції рослинного, тваринного, мінерального походження, що використовується для виробництва продуктів харчування та іншої продукції.
    Переробка — це вплив на продукцію, яка заготовлена, з метою її трансформації в інші види (переробка молока на молокопродукти, м’яса — на м’ясопродукти, шкір тварин — на одяг і взуття тощо).
    Збут — це відчуження вказаної продукції шляхом продажу, обміну, передачі в борг і в рахунок покриття боргу тощо.
    Під шкодою здоров’ю потерпілого розуміється заподіяння потерпілому легких, середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень. Загибель людей означає смерть хоча б однієї особи внаслідок радіоактивного опромінення. До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені велика екологічна чи матеріальна шкода, виникнення масових заворушень в результаті масової радіофобії чи інших пов’язаних з незаконним збутом радіоактивно забрудненої продукції причин тощо.
    Наслідки у вигляді загибелі людей та інших тяжких наслідків утворюють кваліфіковані види розглядуваного злочину.
    Злочин вважається закінченим з моменту, коли порушення вказаних у диспозиції ч. 1 ст. 327 правил створило загрозу загибелі людей чи інших тяжких наслідків або з моменту настання реальних наслідків, передбачених ч. ч. 1 і 2 ст. 327.
    Якщо заготівля, переробка з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивне забруднених понад рівні, що допускаються, не спричинили наслідків, передбачених ч.ч. З і 2 ст. 327, вчинене може бути розцінене як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 42-2 КАП (Заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції). Умисне придбання і використання для виробничих потреб будівельних матеріалів, устаткування і транспортних засобів, які вивезено (винесено) з території, що зазнала радіоактивного забруднення, тягне адміністративну відповідальність за ч. З ст. 46-1 КАП.
    Суб’єктивні ознаки злочину.
    Суб’єкт злочину є фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 16-ти років.
    Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом стосовно дій (при цьому заготівля і перероблення відповідної продукції можуть бути вчинені лише з прямим умислом) і умислом або необережністю стосовно наслідків. При цьому ставлення до наслідків у вигляді шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 327), загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 327) може бути тільки необережним, а до наслідків у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 327) характеризується тільки непрямим умислом або необережністю. Якщо особа умисно ставиться до завдання шкоди здоров’ю людей або збуває продукти харчування, радіоактивне забруднені понад рівні, що допускаються, з метою викликати таким чином смерть потерпілого чи певного кола осіб, її дії за наявності підстав можуть бути кваліфіковані за ст. ст. 115 (Умисне вбивство), 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження), 122 (Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження), 125 (Умисне легке тілесне ушкодження) — залежно від конкретних наслідків або інших обставин справи, або за ст. 113 чи іншими статтями Особливої частини КК.
    Крім того, заготівля і перероблення відповідної продукції вчинюється з метою її збуту (відповідно, злочин у цих формах може бути вчинений лише з прямим умислом).
    Вивезення (винесення) із зони радіоактивного забруднення без відповідного дозволу будівельних матеріалів, устаткування, транспортних засобів, плодів, ягід, грибів, інших продуктів харчування, домашніх речей або інших предметів без мети їх збуту тягне відповідальність за ч. 1 ст. 46-1 КАП, а вивезення (винесення) з території, що зазнала радіоактивного забруднення, без радіометричного контролю і відповідного дозволу вказаних предметів, радіоактивно забруднених понад рівні, що допускаються, без мети їх збуту — за ч. 2 ст. 46-1 КАП.


    Використна література:
    Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” від 14 січня 1998р. (ст. 3).
    Указ Президії Верховної Ради УРСР “Про відповідальність за порушення вимог режиму радіоактивної безпеки, заготівлю, переробку і збут радіоактивно забруднених продуктів харчування” від 28 січня 1991 р.
    Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. Затверджений наказом Держстандарту України в редакції № 499 від 27 листопада 1996 р.
    Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І.Хавронюка. – К.:Каннон,А.С.К., 2002.Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы