Адміністративно-правові заходи боротьби з правопорушеннями неповнолітніх
Реферат
На тему:
Адміністративно-правові заходи боротьби з правопорушеннями неповнолітніх
Одним із завдань органів внутрішніх справ є організація роботи по запобіганню бездоглядності і правопорушень серед неповноліт-ніх, застосування необхідних заходів адміністративного та виховно-го впливу. Статтею 24 КпАП України встановлено, що до осіб ві-ком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адмініст-ративні правопорушення, застосовуються такі заходи впливу:
зобов'язання публічно або в Іншій формі попросити вибачен-ня у потерпілого;
застереження;
догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому коле-ктиву за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання (ст. 24 КпАП України).
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років таких правопорушень, як дрібне розкрадання державного або колективного майна; порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, правил користування ременями безпеки або мотошоломами; перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху, невиконання сигналів регулювання дорожнього руху, порушення правил перевезення людей та інших правил доро-жнього руху; порушення водіями транспортних засобів правил про-їзду залізничних переїздів, порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд та іншого майна; Інші порушення правил дорожнього руху; керування транспортними засобами особами, які не мають права керувати; порушення правил дорожнього руху пі-шоходами, велосипедистами, водіями та іншими особами; керу-вання транспортними засобами (за винятком річкових або маломі-рних суден) особами в стані сп'яніння; дрібне хуліганство; стрільба з вогнепальної зброї в населених пунктах і в невідведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку; злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі працівників міліції, військо-вослужбовців; порушення громадянами порядку придбання, збері-гання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної гладко-стольної мисливської зброї; правил зберігання або перевезення во-гнепальної зброї і бойових припасів; строків реєстрації (перереєст-рації) вогнепальної зброї і правил взяття її на облік; ухилення від реалізації вогнепальної, холодної або пневматичної зброї і бойових припасів; порушення працівниками торговельних підприємств по-рядку продажу вогнепальної гладкоствольної мисливської зброї і бойових припасів; порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення вогнепальної зброї і бойових припасів, - вони підлягають адміністративній відповідаль-ності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до неповнолітніх (за винятком осіб, які вчинили злісну непокору законному розпоря-дженню чи вимозі працівника міліції; народного дружинника, вій-ськовослужбовця) можуть бути застосовані заходи впливу, передба-чені ст. 24 КпАП України.
Законом України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх"1 визначено правові осно-ви діяльності органів і служб у справах неповнолітніх та спеціаль-них установ для неповнолітніх, на які покладається здійснення соці-ального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку. Ці завдання покладаються на:
- Комітет у справах неповнолітніх Кабінету Міністрів України, служби у справах неповнолітніх уряду Автономної Республіки Крим, виконавчих комітетів обласних, міських, районних у містах,
районних Рад;
- загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реа-білітації неповнолітніх органів освіти;
- центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх органів охорони здоров'я;
притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх;
- суди;
- кримінальну міліцію у справах неповнолітніх органів внутріш-ніх справ;
приймальники-розподільники для неповнолітніх органів вну-трішніх справ;
виховально-трудові колонії Державного департаменту Украї-ни з питань виконання покарань.
У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх беруть участь у межах своєї компетенції інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та окремі громадяни.
Діяльність органів і служб у справах неповнолітніх та спеціаль-них установ для неповнолітніх здійснюється на таких принципах:
законності;
застосування переважно методів виховання і переконання, що передбачають вжиття примусових заходів лише тоді, коли вичерпа-ні усі інші заходи впливу на поведінку неповнолітніх;
гласності, тобто систематичного інформування про стан пра-вопорушень серед неповнолітніх, роботу Комітету і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх у відкритій державній статистиці, засобах масової інформації;
збереження таємності про неповнолітніх, які вчинили правопо-рушення і до яких застосувалися заходи індивідуальної профілактики;
неприпустимості приниження честі і гідності неповнолітніх, жорстокого поводження з ними.
На вказані вище органи покладається завдання профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Згідно зі ст. З Закону під про-філактикою правопорушень серед неповнолітніх слід розуміти дія-льність органів і служб у справах неповнолітніх, спеціальних уста-нов для неповнолітніх, спрямовану на виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню неповнолітніми правопорушень, а також позитивний вплив на поведінку окремих неповнолітніх на території України, в її окремому регіоні, в сім'ї, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за місцем проживання.
Серед названих вище органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ по соціальному захисту і профілактиці непов-нолітніх в системі внутрішніх справ створюються:
кримінальна міліція у справах неповнолітніх;
приймальники-розподільники для неповнолітніх;
виховально-трудові колонії Державного департаменту Украї-ни з питань виконання покарань.
Кримінальна міліція у справах неповнолітніх є складовою части-ною кримінальної міліції органів внутрішніх справ і створюється на правах самостійного підрозділу в головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській об-ласті, управліннях МВС України, міста Севастополя, областей, управліннях внутрішніх справ МВС України на транспорті.
Кримінальна міліція у справах неповнолітніх зобов'язана:
проводити роботу щодо запобігання правопорушенням непов-нолітніх;
виявляти, припиняти та розкривати злочини, вчинені непов-нолітніми, вживати з цією метою оперативно-розшукових і профі-лактичних заходів, передбачених чинним законодавством;
розглядати у межах своєї компетенції заяви і повідомлення про правопорушення, вчинені неповнолітніми;
здійснювати досудову підготовку матеріалів про правопору-шення, вчинені неповнолітніми, проводити дізнання в межах, ви-значених кримінально-процесуальним законодавством;
виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню правопо-рушень неповнолітніми, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;
брати участь у правовому вихованні неповнолітніх;
розшукувати неповнолітніх, які залишили сім'ї, навчально-виховні заклади (бродяжать) та спеціальні установи для неповнолі-тніх;
виявляти дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочин-ну діяльність, проституцію, пияцтво, наркоманію та жебрацтво;
виявляти осіб, які займаються виготовленням та розповсю-дженням порнографічної продукції, видань, що пропагують насиль-ство, жорстокість, сексуальну розпусту;
вести профілактичний облік неповнолітніх правопорушників, інформувати відповідні служби у справах неповнолітніх про необ-хідність застосування до них захисних заходів;
повертати до місця постійного проживання, навчання або на-правляти до спеціальних установ для неповнолітніх у термін не більше восьми годин з моменту виявлення неповнолітніх, які були підкинуті, або які заблукали чи лишили сім'ю або учбово-виховні заклади;
викликати неповнолітніх, їх батьків (усиновителів) або опіку-нів (піклувальників), а також інших осіб у справах про правопору-шення, а в разі їх ухилення без поважних причин від явки за викли-ком, приводити їх примусово;
відвідувати неповнолітніх правопорушників за місцем їх про-живання, навчання, роботи, проводити бесіди з ними, їх батьками (усиновителями) або опікунами (піклувальниками);
отримувати від підприємств, установ та організацій незалеж-но від форм власності відомості, необхідні у зв'язку з матеріалами про правопорушення, що перебувають у її провадженні;
затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях неповнолітніх віком до п'ятнадцяти років, які зали-шилися без опіки, - на період до передачі їх законним представни-кам або до влаштування у встановленому порядку; а неповнолітні, які вчинили правопорушення до досягнення віку, з якого за такі ді-яння особи підлягають кримінальній відповідальності, - до переда-чі їх законним представникам або направлення до приймальників-розподільників, але не більш як на вісім годин;
здійснювати згідно з чинним законодавством гласні та негла-сні оперативно-розшукові заходи з метою розкриття злочинів, ско-єних неповнолітніми або за їх участю;
вести облік осіб, які втягують неповнолітніх в антигромадську діяльність;
здійснювати обшуки, вилучення та Інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства;
проводити за наявності законних підстав огляд неповнолітніх, речей, які є при них, транспортних засобів;
- вилучати документи і предмети, що можуть бути речовими доказами правопорушення або використані на шкоду їх здоров'ю;
складати протоколи про адміністративні правопорушення не-повнолітніх, а також їх батьків (усиновителів) або опікунів (піклу-вальників), які не виконують обов'язків щодо виховання і навчання неповнолітніх;
вносити на розгляд адміністрацій підприємств, установ та ор-ганізацій незалежно від форм власності обов'язкові для розгляду подання про необхідність усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень неповнолітніми;
доставляти в органи внутрішніх справ на строк до трьох годин неповнолітніх, які вчинили адміністративне правопорушення, але не досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, для встановлення особи, обставин вчинення правопорушення та передачі їх батькам чи особам, які їх замінюють.
Кримінальна міліція у справах неповнолітніх виконує й інші обов'язки та має інші права, передбачені Положенням про кримі-нальну міліцію у справах неповнолітніх затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Приймальники-розподільники для неповнолітніх створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастопо-лі і підпорядковуються органам внутрішніх справ. У приймальники-розподільники можуть бути доставлені неповнолітні віком від оди-надцяти до вісімнадцяти років на термін до 30 діб, які:
вчинили правопорушення до досягнення віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, якщо є потреба негайно їх ізолювати (за постановою органу дізнання, слідчого, санкціонованою прокурором, або постановою суду);
згідно з рішенням суду направляються у спеціальні установи для неповнолітніх;
- самовільно залишили спеціальний навчально-виховний за-клад, де вони перебували.
Не підлягають направленню у приймальники-розподІльники такі особи:
неповнолітні, які перебувають у стані алкогольного або нар-котичного сп'яніння, психічно хворі з явно вираженими симптома-ми хвороби;
неповнолітні, які вчинили правопорушення у віці, з якого за такі діяння можлива кримінальна відповідальність, крім випадків
припинення кримінальної справи і направлення винних осіб у спе-ціальні установи для неповнолітніх за рішенням суду.
Посадові особи приймальників-розподільників для неповноліт-ніх мають право:
вимагати від підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності відомості, необхідні для влаштування неповно-літніх, установлення їх особи, з'ясування причин бездоглядності та вчинення правопорушень;
викликати у разі самовільного залишення неповнолітніми за-гальноосвітньої школи або професійного училища соціальної реабі-літації, інших спеціальних установ для неповнолітніх, їх батьків (уси-новителів) або опікунів (піклувальників) і представників цих закладів для повернення неповнолітніх у сім'ю або зазначені заклади;
- проводити у разі наявності інформації про зберігання непов-нолітніми заборонених речей, особистий огляд неповнолітніх, їх речей, посилок, передач, а також спальних та інших приміщень із складанням протоколу про результати огляду.
Виховально-трудові колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань - це установи, в яких відбувають пока-рання неповнолітні віком від чотирнадцяти років, засуджені до по-збавлення волі. Організація та діяльність виховно-трудових колоній регламентується виправно-трудовим законодавством України.
Фінансування діяльності органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, позабюджетних та інших фондів, що утворюються з добровільних внесків підприємств, уста-нов та організацій незалежно від форм власності, громадських ор-ганізацій, окремих громадян.
Особам, поміщеним у приймальники-розподІльники для непов-нолітніх, виховно-трудові колонії створюються належні житлово-побутові умови відповідно до встановлених правил санітарії та гігі-єни. Неповнолітні забезпечуються харчуванням, одягом, взуттям, предметами для навчання і дозвілля, а також комунально-побутовими послугами згідно з нормативами, затвердженими Ка-бінетом Міністрів України.
Лікувально-профілактична та санітарно-протиепідемічна робо-та у зазначених закладах організується і проводиться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Часткове відшкодування витрат на утримання неповнолітніх у приймальниках-розподільниках для неповнолітніх здійснюється за рахунок батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) у по-рядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою належної організації діяльності органів і служб у спра-вах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх держа-ва забезпечує спеціальну підготовку і перепідготовку керівників та фахівців (педагогів, соціальних психологів, соціологів, юристів, ме-дичних працівників і працівників правоохоронних органів).
Неповнолітні, до яких здійснювався профілактичний захід або яких він торкнувся, у разі протиправного посягання на їх права, честь і гідність, свободу, заподіяння їм майнової чи іншої шкоди мають право на повне поновлення порушених прав і відшкодування заподіяної шкоди.
Посадові особи, винні у порушенні прав неповнолітніх, заподіяні їм під час проведення профілактичного заходу, несуть відповідаль-ність на підставах і в порядку, передбачених чинним законодавством.
Контроль за діяльністю органів і служб у справах неповнолітніх, що входять в систему внутрішніх справ здійснюють Кабінет Мініс-трів України, уряд Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські (у Києві та Севастополі), місцеві державні адміністрації, ви-конавчі комітети міських, районних у містах Рад у межах своєї ком-петенції та подають їм необхідну допомогу.
Нагляд за додержанням і правильним застосуванням Закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" здійснюється Генеральним прокуро-ром України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно За-кону України "Про прокуратуру".
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України.
2. Закон України "Про міліцію'7/Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. №4. Ст.20.
Закон України "Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України. 1993. №52. Ст.490.
Закон України "Про боротьбу з корупцією” //Відомості Верхо-вної Ради України. 1995. №34. Ст.266.
Закон України "Про дорожній рух" // Відомості Верховної Ради України. 1993. №31. Ст.338.
Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв. розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України. 1992. 20 жовтня.
Положення про проходження служби рядовим та начальни-цьким складом ОВС: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.
Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офі-ційний текст X., 2000.
Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993. Підручники, навчальні посібники, монографії.
Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. За-гальна частина: Підручник. К., 1995.
Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посіб-ник/За ред. А.Т.Комзюка. X.. 1998.
На тему:
Адміністративно-правові заходи боротьби з правопорушеннями неповнолітніх
Одним із завдань органів внутрішніх справ є організація роботи по запобіганню бездоглядності і правопорушень серед неповноліт-ніх, застосування необхідних заходів адміністративного та виховно-го впливу. Статтею 24 КпАП України встановлено, що до осіб ві-ком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адмініст-ративні правопорушення, застосовуються такі заходи впливу:
зобов'язання публічно або в Іншій формі попросити вибачен-ня у потерпілого;
застереження;
догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому коле-ктиву за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання (ст. 24 КпАП України).
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років таких правопорушень, як дрібне розкрадання державного або колективного майна; порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, правил користування ременями безпеки або мотошоломами; перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху, невиконання сигналів регулювання дорожнього руху, порушення правил перевезення людей та інших правил доро-жнього руху; порушення водіями транспортних засобів правил про-їзду залізничних переїздів, порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд та іншого майна; Інші порушення правил дорожнього руху; керування транспортними засобами особами, які не мають права керувати; порушення правил дорожнього руху пі-шоходами, велосипедистами, водіями та іншими особами; керу-вання транспортними засобами (за винятком річкових або маломі-рних суден) особами в стані сп'яніння; дрібне хуліганство; стрільба з вогнепальної зброї в населених пунктах і в невідведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку; злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі працівників міліції, військо-вослужбовців; порушення громадянами порядку придбання, збері-гання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної гладко-стольної мисливської зброї; правил зберігання або перевезення во-гнепальної зброї і бойових припасів; строків реєстрації (перереєст-рації) вогнепальної зброї і правил взяття її на облік; ухилення від реалізації вогнепальної, холодної або пневматичної зброї і бойових припасів; порушення працівниками торговельних підприємств по-рядку продажу вогнепальної гладкоствольної мисливської зброї і бойових припасів; порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення вогнепальної зброї і бойових припасів, - вони підлягають адміністративній відповідаль-ності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до неповнолітніх (за винятком осіб, які вчинили злісну непокору законному розпоря-дженню чи вимозі працівника міліції; народного дружинника, вій-ськовослужбовця) можуть бути застосовані заходи впливу, передба-чені ст. 24 КпАП України.
Законом України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх"1 визначено правові осно-ви діяльності органів і служб у справах неповнолітніх та спеціаль-них установ для неповнолітніх, на які покладається здійснення соці-ального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку. Ці завдання покладаються на:
- Комітет у справах неповнолітніх Кабінету Міністрів України, служби у справах неповнолітніх уряду Автономної Республіки Крим, виконавчих комітетів обласних, міських, районних у містах,
районних Рад;
- загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реа-білітації неповнолітніх органів освіти;
- центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх органів охорони здоров'я;
притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх;
- суди;
- кримінальну міліцію у справах неповнолітніх органів внутріш-ніх справ;
приймальники-розподільники для неповнолітніх органів вну-трішніх справ;
виховально-трудові колонії Державного департаменту Украї-ни з питань виконання покарань.
У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх беруть участь у межах своєї компетенції інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та окремі громадяни.
Діяльність органів і служб у справах неповнолітніх та спеціаль-них установ для неповнолітніх здійснюється на таких принципах:
законності;
застосування переважно методів виховання і переконання, що передбачають вжиття примусових заходів лише тоді, коли вичерпа-ні усі інші заходи впливу на поведінку неповнолітніх;
гласності, тобто систематичного інформування про стан пра-вопорушень серед неповнолітніх, роботу Комітету і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх у відкритій державній статистиці, засобах масової інформації;
збереження таємності про неповнолітніх, які вчинили правопо-рушення і до яких застосувалися заходи індивідуальної профілактики;
неприпустимості приниження честі і гідності неповнолітніх, жорстокого поводження з ними.
На вказані вище органи покладається завдання профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Згідно зі ст. З Закону під про-філактикою правопорушень серед неповнолітніх слід розуміти дія-льність органів і служб у справах неповнолітніх, спеціальних уста-нов для неповнолітніх, спрямовану на виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню неповнолітніми правопорушень, а також позитивний вплив на поведінку окремих неповнолітніх на території України, в її окремому регіоні, в сім'ї, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за місцем проживання.
Серед названих вище органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ по соціальному захисту і профілактиці непов-нолітніх в системі внутрішніх справ створюються:
кримінальна міліція у справах неповнолітніх;
приймальники-розподільники для неповнолітніх;
виховально-трудові колонії Державного департаменту Украї-ни з питань виконання покарань.
Кримінальна міліція у справах неповнолітніх є складовою части-ною кримінальної міліції органів внутрішніх справ і створюється на правах самостійного підрозділу в головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській об-ласті, управліннях МВС України, міста Севастополя, областей, управліннях внутрішніх справ МВС України на транспорті.
Кримінальна міліція у справах неповнолітніх зобов'язана:
проводити роботу щодо запобігання правопорушенням непов-нолітніх;
виявляти, припиняти та розкривати злочини, вчинені непов-нолітніми, вживати з цією метою оперативно-розшукових і профі-лактичних заходів, передбачених чинним законодавством;
розглядати у межах своєї компетенції заяви і повідомлення про правопорушення, вчинені неповнолітніми;
здійснювати досудову підготовку матеріалів про правопору-шення, вчинені неповнолітніми, проводити дізнання в межах, ви-значених кримінально-процесуальним законодавством;
виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню правопо-рушень неповнолітніми, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;
брати участь у правовому вихованні неповнолітніх;
розшукувати неповнолітніх, які залишили сім'ї, навчально-виховні заклади (бродяжать) та спеціальні установи для неповнолі-тніх;
виявляти дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочин-ну діяльність, проституцію, пияцтво, наркоманію та жебрацтво;
виявляти осіб, які займаються виготовленням та розповсю-дженням порнографічної продукції, видань, що пропагують насиль-ство, жорстокість, сексуальну розпусту;
вести профілактичний облік неповнолітніх правопорушників, інформувати відповідні служби у справах неповнолітніх про необ-хідність застосування до них захисних заходів;
повертати до місця постійного проживання, навчання або на-правляти до спеціальних установ для неповнолітніх у термін не більше восьми годин з моменту виявлення неповнолітніх, які були підкинуті, або які заблукали чи лишили сім'ю або учбово-виховні заклади;
викликати неповнолітніх, їх батьків (усиновителів) або опіку-нів (піклувальників), а також інших осіб у справах про правопору-шення, а в разі їх ухилення без поважних причин від явки за викли-ком, приводити їх примусово;
відвідувати неповнолітніх правопорушників за місцем їх про-живання, навчання, роботи, проводити бесіди з ними, їх батьками (усиновителями) або опікунами (піклувальниками);
отримувати від підприємств, установ та організацій незалеж-но від форм власності відомості, необхідні у зв'язку з матеріалами про правопорушення, що перебувають у її провадженні;
затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях неповнолітніх віком до п'ятнадцяти років, які зали-шилися без опіки, - на період до передачі їх законним представни-кам або до влаштування у встановленому порядку; а неповнолітні, які вчинили правопорушення до досягнення віку, з якого за такі ді-яння особи підлягають кримінальній відповідальності, - до переда-чі їх законним представникам або направлення до приймальників-розподільників, але не більш як на вісім годин;
здійснювати згідно з чинним законодавством гласні та негла-сні оперативно-розшукові заходи з метою розкриття злочинів, ско-єних неповнолітніми або за їх участю;
вести облік осіб, які втягують неповнолітніх в антигромадську діяльність;
здійснювати обшуки, вилучення та Інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства;
проводити за наявності законних підстав огляд неповнолітніх, речей, які є при них, транспортних засобів;
- вилучати документи і предмети, що можуть бути речовими доказами правопорушення або використані на шкоду їх здоров'ю;
складати протоколи про адміністративні правопорушення не-повнолітніх, а також їх батьків (усиновителів) або опікунів (піклу-вальників), які не виконують обов'язків щодо виховання і навчання неповнолітніх;
вносити на розгляд адміністрацій підприємств, установ та ор-ганізацій незалежно від форм власності обов'язкові для розгляду подання про необхідність усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень неповнолітніми;
доставляти в органи внутрішніх справ на строк до трьох годин неповнолітніх, які вчинили адміністративне правопорушення, але не досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, для встановлення особи, обставин вчинення правопорушення та передачі їх батькам чи особам, які їх замінюють.
Кримінальна міліція у справах неповнолітніх виконує й інші обов'язки та має інші права, передбачені Положенням про кримі-нальну міліцію у справах неповнолітніх затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Приймальники-розподільники для неповнолітніх створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастопо-лі і підпорядковуються органам внутрішніх справ. У приймальники-розподільники можуть бути доставлені неповнолітні віком від оди-надцяти до вісімнадцяти років на термін до 30 діб, які:
вчинили правопорушення до досягнення віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, якщо є потреба негайно їх ізолювати (за постановою органу дізнання, слідчого, санкціонованою прокурором, або постановою суду);
згідно з рішенням суду направляються у спеціальні установи для неповнолітніх;
- самовільно залишили спеціальний навчально-виховний за-клад, де вони перебували.
Не підлягають направленню у приймальники-розподІльники такі особи:
неповнолітні, які перебувають у стані алкогольного або нар-котичного сп'яніння, психічно хворі з явно вираженими симптома-ми хвороби;
неповнолітні, які вчинили правопорушення у віці, з якого за такі діяння можлива кримінальна відповідальність, крім випадків
припинення кримінальної справи і направлення винних осіб у спе-ціальні установи для неповнолітніх за рішенням суду.
Посадові особи приймальників-розподільників для неповноліт-ніх мають право:
вимагати від підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності відомості, необхідні для влаштування неповно-літніх, установлення їх особи, з'ясування причин бездоглядності та вчинення правопорушень;
викликати у разі самовільного залишення неповнолітніми за-гальноосвітньої школи або професійного училища соціальної реабі-літації, інших спеціальних установ для неповнолітніх, їх батьків (уси-новителів) або опікунів (піклувальників) і представників цих закладів для повернення неповнолітніх у сім'ю або зазначені заклади;
- проводити у разі наявності інформації про зберігання непов-нолітніми заборонених речей, особистий огляд неповнолітніх, їх речей, посилок, передач, а також спальних та інших приміщень із складанням протоколу про результати огляду.
Виховально-трудові колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань - це установи, в яких відбувають пока-рання неповнолітні віком від чотирнадцяти років, засуджені до по-збавлення волі. Організація та діяльність виховно-трудових колоній регламентується виправно-трудовим законодавством України.
Фінансування діяльності органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, позабюджетних та інших фондів, що утворюються з добровільних внесків підприємств, уста-нов та організацій незалежно від форм власності, громадських ор-ганізацій, окремих громадян.
Особам, поміщеним у приймальники-розподІльники для непов-нолітніх, виховно-трудові колонії створюються належні житлово-побутові умови відповідно до встановлених правил санітарії та гігі-єни. Неповнолітні забезпечуються харчуванням, одягом, взуттям, предметами для навчання і дозвілля, а також комунально-побутовими послугами згідно з нормативами, затвердженими Ка-бінетом Міністрів України.
Лікувально-профілактична та санітарно-протиепідемічна робо-та у зазначених закладах організується і проводиться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Часткове відшкодування витрат на утримання неповнолітніх у приймальниках-розподільниках для неповнолітніх здійснюється за рахунок батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) у по-рядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою належної організації діяльності органів і служб у спра-вах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх держа-ва забезпечує спеціальну підготовку і перепідготовку керівників та фахівців (педагогів, соціальних психологів, соціологів, юристів, ме-дичних працівників і працівників правоохоронних органів).
Неповнолітні, до яких здійснювався профілактичний захід або яких він торкнувся, у разі протиправного посягання на їх права, честь і гідність, свободу, заподіяння їм майнової чи іншої шкоди мають право на повне поновлення порушених прав і відшкодування заподіяної шкоди.
Посадові особи, винні у порушенні прав неповнолітніх, заподіяні їм під час проведення профілактичного заходу, несуть відповідаль-ність на підставах і в порядку, передбачених чинним законодавством.
Контроль за діяльністю органів і служб у справах неповнолітніх, що входять в систему внутрішніх справ здійснюють Кабінет Мініс-трів України, уряд Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські (у Києві та Севастополі), місцеві державні адміністрації, ви-конавчі комітети міських, районних у містах Рад у межах своєї ком-петенції та подають їм необхідну допомогу.
Нагляд за додержанням і правильним застосуванням Закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" здійснюється Генеральним прокуро-ром України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно За-кону України "Про прокуратуру".
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України.
2. Закон України "Про міліцію'7/Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. №4. Ст.20.
Закон України "Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України. 1993. №52. Ст.490.
Закон України "Про боротьбу з корупцією” //Відомості Верхо-вної Ради України. 1995. №34. Ст.266.
Закон України "Про дорожній рух" // Відомості Верховної Ради України. 1993. №31. Ст.338.
Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв. розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України. 1992. 20 жовтня.
Положення про проходження служби рядовим та начальни-цьким складом ОВС: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.
Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офі-ційний текст X., 2000.
Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993. Підручники, навчальні посібники, монографії.
Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. За-гальна частина: Підручник. К., 1995.
Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посіб-ник/За ред. А.Т.Комзюка. X.. 1998.
