Оформлення позовних заяв. Строки пред'явлення позову
План
Вступ
1. Оформлення позовних заяв. Строки пред'явлення позову.
2. Відзив на позов.
3. Реєстрація та облік позовних заяв.
4. Участь і розгляд справ в арбітражному суді.
5. Виконання рішень та наказів. Оскарження рішень.
Висновок
Практична робота
Література
Вступ
В разі порушення законних прав та інтересів однією з сторін господарського договору, сторона, права якої порушено, може у встановленому порядку пред'явити іншій стороні претензію. В разі незадоволення претензії, або залишення претензії без відповіді, сторона, права і інтереси якої порушено, може звернутися до господарського суду з позовом.
Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або охоронюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється в визначеній законом процесуальній формі.
Організація роботи по пред'явленню позовів та дача відзиву на позов.
Оформлення позовних заяв в господарський суд проводиться як правило юридичною службою, а в разі її відсутності головним бухгалтером, або іншим відповідальним працівником на підставі наказу по підприємству.
При одержанні претензійних матеріалів юридична служба перед пред'явленням позовної заяви зобов'язана перевірити обґрунтованість і повноту зібраних доказів. Юридична служба повинна відмовитись від пред'явлення необґрунтованої позовної заяви.
Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується керівником підприємства, організації державного чи іншого органу, іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява повинна містити:
1). найменування арбітражного суду, до якого подається заява;
2). найменування сторін; їх поштові адреси;
3). документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;
4). зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;
5). виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягується чи оспорюється; законодавство, на підставі якого подається позов;
6). зміст позовних вимог, якщо позов подається до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
7). відомості про вжиття заходів до господарського врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 ГПК.
8). перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.
Ціна позову визначається:
1). У позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою, або сумою оспорюванню за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцентному порядку);
2). у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується.
3). у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог – загальною сумою усіх вимог;
4). у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого національним банком України на день подання позову.
В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх визначені суддею.
Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення позову вона визначається суддею.
Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо їх у сторін у сторін немає.
Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення арбітражним судом до участі у справі іншого відповідача, заміни арбітражним судом неналежного відповідача.
До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1. Вжиття заходів доарбітражного врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК з кожним з відповідачів (у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх в установленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано;
2. Відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
3. Сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;
4. Обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
До заяви про визнання акта недійсним додаються також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.
В одній позовній може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, в яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.
Зустрічний позов повинен бути взаємопов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
2. Відзив на позов.
Відповідач з дня одержання ухвали про порушення справи не пізніше 3-х днів повинен надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також позивачу, іншим відповідачам, і прокурору, який бере участь у арбітражному процесі, - копію відзиву.
Відзив підписується керівником підприємства, організації або його заступником.
Відзив повинен мати:
- найменування позивача і номер справи;
- мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство;
- докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог;
- перелік документів і інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання копії відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).
3. Реєстрація та облік позовних заяв.
Для контролю за рухом і своєчасним розглядом позовних заяв, кращої організації аналізу і узагальнення матеріалів позовної роботи всі документи, які пред'являються підприємством і до нього, повинні реєструватися юридичною службою в спеціальних журналах.
Реєстрація позовних заяв проводиться у двох журналах реєстрації позовних заяв, які пред'являються підприємством, реєстрація позовних заяв, що пред'являються до підприємства.
Пред'явлені позовні заяви підприємства, у тому числі розглянуті, які знаходяться на розгляді, а також претензії, за якими дані вказівки для перерахування грошей або відвантаження товарно-матеріальне цінностей, зберігаються в окремих папках.
Позовні заяви зберігаються за таким принципом: ті, що готуються до пред'явлення і ті, що чекають розгляду в господарському або третейському суді, розглянуті, ті, які чекають виконання.
Розглянуті позовні заяви зберігаються юридичною службою для здачі в архів в установленому порядку.
Юридична служба аналізує позовну роботу за кожний рік.
Пояснювальна записка до цифрових даних з аналізом причин і умов, які сприяють виникненню претензій і позовних заяв до підприємства, акціонерного товариства, а також втрати та суму, в стягненні яких підприємству було відмовлено, здійснюється у певному порядку. З кожного виду позовних заяв встановлюється: порушення виконання господарських договорів, які найбільше допускаються, та які служби, структурні підрозділи в цьому винні; причини цих порушень, а також найбільш характерні позовні заяви на великі суми, і причини їх виникнення. Вносяться також пропозиції про заходи щодо усунення причин та умов, які сприяють виникненню збитків і невиробничих витрат.
У пояснювальній записці вказується також, які заходи розроблені із окремих позовних заяв для усунення порушень, хто притягнутий до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності, сума збитків, які стягнуті з винних осіб за невиробничі витрати та збитки. У необхідних випадках до звіту додаються проект та рішення, які узгоджено з відповідними службами про проведення необхідних заходів.
Висновки аналізу позовної роботи подають керівнику підприємства, товариства або його заступнику. Витяг із звіту, що стосується позовних заяв про якість, комплектність із справ, які пов'язані з нещасними випадками, передаються головному інженеру, головному агроному, а у деяких випадках головному технологу, інженеру з техніки безпеки.
Копія повинна передаватись головному бухгалтеру або начальнику фінансового відділу. Керівництво підприємства, товариства розглядає аналіз позовної роботи, як правило, одночасно з розглядом підсумків фінансово-господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів та служб.
При розгляді конкретних претензій і позовних заяв до підприємства, товариства, а також матеріалів про причини збитків, які допущені в результаті порушення, юридична служба:
- вимагає пояснювальні записки у осіб, які відповідальні за дану ділянку роботи (при необхідності перевіряє безпосередньо на місці обґрунтованість і повноту пояснення);
- подає, залежно від порушення, керівництву підприємства, товариства або керівнику структурного підрозділу, служби пропозиції щодо усунення виявлених порушень і про притягнення до відповідальності відповідно до чинного трудового законодавства, положення, статуту винних осіб. При цьому додаються доповідна записка, письмове пояснення винних осіб, проект наказу або рішення, а в необхідних випадках – копії конкретних позовних матеріалів.
Проведення належним чином аналізу позовної роботи, з'ясування причин та умов виникнення господарських спорів, притягнення до матеріальної відповідальності винних осіб у збитках і невиробничих витратах буде сприяти зменшенню збитків і невиробничих витрат.
4. Участь юридичної служби при розгляді справ у господарському суді.
При порушенні прав і інтересів підприємства, організації, установи, коли була пред'явлена позовна заява і справа розглядається в господарському суді, то по захисту прав і інтересів бере участь юридична служба. Але для того, щоб юридична служба мала право брати участь у суді, видається довіреність (доручення) юрисконсульту. За довіреністю юридична служба представляє інтереси і захищає права підприємства.
Відповідно до ст. 64 ЦК України довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність є одностороннім юридичним актом, в якому визначаються повноваження представника. Це документ, який підтверджує право представника на вчинення певних дій за рахунок і від імені тієї юридичної особи, яку представляє в господарському суді. Обсяг і зміст повноважень за довіреністю може бути різним. Тому довіреності бувають разові, спеціальні і генеральні. Разова довіреність видається на вчинення певної юридичної дії. Спеціальна довіреність видається на здійснення багатьох однорідних юридичних дій. Генеральні довіреності видаються на здійснення багатьох і різних угод в необмеженій кількості. Визначення довіреності вказує на те, що вона повинна бути укладена тільки в письмовій формі (ст. 64 ЦК України).
У довіреності повинно бути вказано кому видана дана довіреність, тобто вказується посада, прізвище, ім'я та по батькові, зазначається чиї інтереси доручається представляти. Також вказуються питання з яких здійснюється представництво; перечислюються права, які надаються особі для виконання представницьких функцій. В довіреності зазначається, що повноваження по цій довіреності не можуть бути передані іншим особам.
Вказується на який строк видається довіреність. Строк дії довіреності не можу перевищувати трьох років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом року з дня її вчинення. Довіреність в якій не зазначена дата її вчинення, недійсна (ст. 67 ЦК України).
Довіреність видається за підписом директора організації і з прикладанням печатки цієї організації.
Чинність довіреності припиняється внаслідок закінчення її строку, припинення юридичної особи, від імені якої видана довіреність і юридичної особи, на ім'я якої видана довіреність.
Особа, яка видала довіреність вправі в будь-який час її скасувати, а особа, якій довіреність видана, вправі відмовитись від неї, що теж призводить до припинення дії довіреності.
Отже, юридична служба представляє інтереси і захищає права підприємства, організації в господарському суді, на підставі довіреності (доручення), яке видається керівникові підприємства, організації.
5. Виконання рішень та наказів.
Оскарження рішень.
Вирішення спору по суті (тобто задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково) завершується прийманням рішення. Рішення приймає у засіданні суддя за результатами обговорення всіх обставин справи, а якщо спір вирішують три судді - більшістю голосів суддів.
Прийняте рішення оголошує суддя у засіданні після закінчення розгляду справи. Суддя має право оголосити тільки результативну частину рішення, яка повинна бути викладена в письмовій формі, підписана суддею (суддями) і приєднана до справи.
Рішення господарського суду набирають законної сили негайно після їх прийняття і підлягають обов'язковому виконанню підприємствами, організаціями та посадовими особами.
Виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ надсилається одночасно з рішенням. Органами виконання рішення господарського суду є:*
установи банку (виконують накази про стягнення грошових сум);*
державні виконавці (виконують інші накази);
У наказі господарського суду має бути зазначено:
1) найменування господарського суду , номер справи, дата прийняття, дата видачі наказу та строк його дії;
2) резолютивна частина рішення.
Якщо рішенням господарського суду встановлюється відстрочка або розстрочка виконання, в наказі зазначається, з якого часу починається перебіг строку його дії.
Наказ підписується суддею і засвідчується печаткою господарського суду.
Виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого при відстрочці виконання рішення або після винесення ухвали про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час на який виконання рішення було зупинено.
Але обов'язковість рішення ухвал, постанов не позбавляє заінтересованих осіб можливості звернутися до суду за захистом прав і охоронюваних законом інтересів, спір про які судом не був розглянутий і вирішений.
Отже, сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право оскаржити у касаційному порядку судове рішення повністю або частково.
Прокурор або заступник прокурора приносить протест на незаконне або необґрунтоване рішення суду незалежно від того, чи брав він участь у даній справі. Помічники прокурорів, прокурори управлінь і відділів приносять протести тільки по справах, у розгляді яких вони брали участь.
Касаційну скаргу та касаційний протест подають на рішення районних (міських) народних судів - до обласного, Київського міського суду, а на рішення обласних судів. Київського міського суду - до Верховного суду України.
Касаційні скарги, протести на рішення можуть бути подані протягом десяти днів з наступного дня після проголошення рішення.
Особи, які подають касаційну скаргу безпосередньо до суду, сповіщаються про день слухання справи усно, а в разі надходження від них касаційних скарг поштою - письмовим повідомленням.
Інші особи, які брали участь, сповіщаються про день слухання справи письмовим повідомленням, що надсилається їм разом з копією касаційної скарги, протесту.
Список справ, призначених до розгляду в касаційному порядку, вирішується в приміщенні суду касаційної інстанції не пізніше як за день до її розгляду.
Відмова позивача від позову, укладена після подачі касаційної скарги чи протесту повинні бути представлені в письмовій формі на затвердження суду касаційної дистанції.
Отже, при прийнятті відмови позивача від позову суд касаційної інстанції скасовує, поставлене рішення і закриває провадження у справі.
Але в разі відхилення відмови від позову, в разі, якщо ці дії суперечать законові або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд розглядає справу в касаційному порядку.
Висновок
Отже, в разі порушення законних прав та інтересів однієї із сторін господарського договору, сторона, права якої порушено, може у встановленому порядку пред'явити іншій стороні претензію. В разі незадоволення претензії або її часткового задоволення, або залишення претензії без відповіді сторона, законні права та інтереси якої порушено може звернутися у межах строків позовної давності до господарського суду.
Підприємства, установи, організації, в тому числі КСП, індивідуальні, спільні підприємства, а також інші юридичні особи незалежно від форми власності майна та організаційних форм, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою для нього підвідомчістю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та інтересів, які охороняються законом.
Практична робота
1.
№ 56/04 від 07.09.04
Позивач: Закрите акціонерне товариство «Грант»
40035 м. Суми, вул. Черепіна 65
р/р 56899904567 в СФ КБ «Синтез» МФО 334567 код 0097856
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю
«Комсомол»
42890 Сумська обл., Сумський р-н с. Комсомольське, вул. Правди, 89.
р/р 54678904376 в КБ «Аваль»
МФО 334545 код 0097678
Позовна заява.
Піна позову: 77000 (сімдесят сім тисяч) грн.
Відповідно до укладеного договору поставки зернових культур № 146/03 від 27.05.04 з ТОВ «Комсомол», ЗАТ «Грант» повинно було поставити на адресу ТОВ 500 тон ячменю, за що ТОВ зобов'язувалось сплатити 70 тисяч гривень.
ЗАТ «Грант» здійснило поставку на адресу ТОВ «Комсомол» зазначену кількість ячменю (500 тон) - накладна № 67/09 від 01.08.04. Але ТОВ «Комсомол» не перерахувало на рахунок ЗАТ «Грант» суму договору (7000 грн.) станом на 07.08.03.
Відповідно до п.5.4. договору № 146/03 від 27.05.03. «Якщо Покупець не розрахувався у зазначені строки (5-денний строк) за поставлену продукцію, він зобов'язаний сплатити штраф у сумі 10% суми договору».
Відповідно до ст.2 ГПК:
Прошу:
1. Стягнути з відповідача суму боргу і суму штрафних санкцій (70000грн. + 7000грн. = 77000грн.).
2. Покласти всі судові витрати на відповідача.
3. Сповістити позивача про день слухання справи.
Додатки: (копії)
1. Договір поставки зернових культур №146 від 27.05.03.
2. Розрахунок ціни позову.
4. Накладна №67/09 від 01.08.03.
5. Квитанція про відправлення позовної заяви відповідачу.
6. Квитанція про сплату судових витрат.
Директор ЗАТ «Грант» _________ О.В.Несторенко
Юрисконсульт _________ С.В.Светличная
2. Оформлення позовних заяв для передачі в господарський суд проводиться, як правило, юридичною службою.
При одержанні претензійних матеріалів, юридична служба перед пред’явленням позовної заяви зобов’язана перевірити обґрунтованість і повноту зібраних доказів.
Юридична служба повинна відмовитись від пред’явлення необґрунтованої позовної заяви.
Згідно до ст. 56 ГПК позивач зобов’язаний при наданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Справи юридичних осіб (по умовах завдання це підприємство „Україна”) в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Права та обов’язки судового процесу передбачено статтею 22 ГПК України.
Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої їм особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Як правило, представником підприємства в судовому процесі є юрисконсульт.
Але в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30, ч.1 ГПК України).
Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.
Зазначені особи зобов’язані з’явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини в справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.
Література
1. Горевий В.І., Організація юридичної служби. Підручник для вузів.
2. Господарський процесуальний кодекс.
3. Кодекс законів про працю в Україні: К-98.
4. Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації.
5. О.В. Дзера, Цивільне право; К- 1997.
Вступ
1. Оформлення позовних заяв. Строки пред'явлення позову.
2. Відзив на позов.
3. Реєстрація та облік позовних заяв.
4. Участь і розгляд справ в арбітражному суді.
5. Виконання рішень та наказів. Оскарження рішень.
Висновок
Практична робота
Література
Вступ
В разі порушення законних прав та інтересів однією з сторін господарського договору, сторона, права якої порушено, може у встановленому порядку пред'явити іншій стороні претензію. В разі незадоволення претензії, або залишення претензії без відповіді, сторона, права і інтереси якої порушено, може звернутися до господарського суду з позовом.
Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або охоронюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється в визначеній законом процесуальній формі.
Організація роботи по пред'явленню позовів та дача відзиву на позов.
Оформлення позовних заяв в господарський суд проводиться як правило юридичною службою, а в разі її відсутності головним бухгалтером, або іншим відповідальним працівником на підставі наказу по підприємству.
При одержанні претензійних матеріалів юридична служба перед пред'явленням позовної заяви зобов'язана перевірити обґрунтованість і повноту зібраних доказів. Юридична служба повинна відмовитись від пред'явлення необґрунтованої позовної заяви.
Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується керівником підприємства, організації державного чи іншого органу, іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява повинна містити:
1). найменування арбітражного суду, до якого подається заява;
2). найменування сторін; їх поштові адреси;
3). документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;
4). зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;
5). виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягується чи оспорюється; законодавство, на підставі якого подається позов;
6). зміст позовних вимог, якщо позов подається до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
7). відомості про вжиття заходів до господарського врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 ГПК.
8). перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.
Ціна позову визначається:
1). У позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою, або сумою оспорюванню за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцентному порядку);
2). у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується.
3). у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог – загальною сумою усіх вимог;
4). у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого національним банком України на день подання позову.
В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх визначені суддею.
Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення позову вона визначається суддею.
Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо їх у сторін у сторін немає.
Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення арбітражним судом до участі у справі іншого відповідача, заміни арбітражним судом неналежного відповідача.
До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1. Вжиття заходів доарбітражного врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК з кожним з відповідачів (у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх в установленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано;
2. Відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
3. Сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;
4. Обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
До заяви про визнання акта недійсним додаються також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.
В одній позовній може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, в яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.
Зустрічний позов повинен бути взаємопов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
2. Відзив на позов.
Відповідач з дня одержання ухвали про порушення справи не пізніше 3-х днів повинен надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також позивачу, іншим відповідачам, і прокурору, який бере участь у арбітражному процесі, - копію відзиву.
Відзив підписується керівником підприємства, організації або його заступником.
Відзив повинен мати:
- найменування позивача і номер справи;
- мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство;
- докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог;
- перелік документів і інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання копії відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).
3. Реєстрація та облік позовних заяв.
Для контролю за рухом і своєчасним розглядом позовних заяв, кращої організації аналізу і узагальнення матеріалів позовної роботи всі документи, які пред'являються підприємством і до нього, повинні реєструватися юридичною службою в спеціальних журналах.
Реєстрація позовних заяв проводиться у двох журналах реєстрації позовних заяв, які пред'являються підприємством, реєстрація позовних заяв, що пред'являються до підприємства.
Пред'явлені позовні заяви підприємства, у тому числі розглянуті, які знаходяться на розгляді, а також претензії, за якими дані вказівки для перерахування грошей або відвантаження товарно-матеріальне цінностей, зберігаються в окремих папках.
Позовні заяви зберігаються за таким принципом: ті, що готуються до пред'явлення і ті, що чекають розгляду в господарському або третейському суді, розглянуті, ті, які чекають виконання.
Розглянуті позовні заяви зберігаються юридичною службою для здачі в архів в установленому порядку.
Юридична служба аналізує позовну роботу за кожний рік.
Пояснювальна записка до цифрових даних з аналізом причин і умов, які сприяють виникненню претензій і позовних заяв до підприємства, акціонерного товариства, а також втрати та суму, в стягненні яких підприємству було відмовлено, здійснюється у певному порядку. З кожного виду позовних заяв встановлюється: порушення виконання господарських договорів, які найбільше допускаються, та які служби, структурні підрозділи в цьому винні; причини цих порушень, а також найбільш характерні позовні заяви на великі суми, і причини їх виникнення. Вносяться також пропозиції про заходи щодо усунення причин та умов, які сприяють виникненню збитків і невиробничих витрат.
У пояснювальній записці вказується також, які заходи розроблені із окремих позовних заяв для усунення порушень, хто притягнутий до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності, сума збитків, які стягнуті з винних осіб за невиробничі витрати та збитки. У необхідних випадках до звіту додаються проект та рішення, які узгоджено з відповідними службами про проведення необхідних заходів.
Висновки аналізу позовної роботи подають керівнику підприємства, товариства або його заступнику. Витяг із звіту, що стосується позовних заяв про якість, комплектність із справ, які пов'язані з нещасними випадками, передаються головному інженеру, головному агроному, а у деяких випадках головному технологу, інженеру з техніки безпеки.
Копія повинна передаватись головному бухгалтеру або начальнику фінансового відділу. Керівництво підприємства, товариства розглядає аналіз позовної роботи, як правило, одночасно з розглядом підсумків фінансово-господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів та служб.
При розгляді конкретних претензій і позовних заяв до підприємства, товариства, а також матеріалів про причини збитків, які допущені в результаті порушення, юридична служба:
- вимагає пояснювальні записки у осіб, які відповідальні за дану ділянку роботи (при необхідності перевіряє безпосередньо на місці обґрунтованість і повноту пояснення);
- подає, залежно від порушення, керівництву підприємства, товариства або керівнику структурного підрозділу, служби пропозиції щодо усунення виявлених порушень і про притягнення до відповідальності відповідно до чинного трудового законодавства, положення, статуту винних осіб. При цьому додаються доповідна записка, письмове пояснення винних осіб, проект наказу або рішення, а в необхідних випадках – копії конкретних позовних матеріалів.
Проведення належним чином аналізу позовної роботи, з'ясування причин та умов виникнення господарських спорів, притягнення до матеріальної відповідальності винних осіб у збитках і невиробничих витратах буде сприяти зменшенню збитків і невиробничих витрат.
4. Участь юридичної служби при розгляді справ у господарському суді.
При порушенні прав і інтересів підприємства, організації, установи, коли була пред'явлена позовна заява і справа розглядається в господарському суді, то по захисту прав і інтересів бере участь юридична служба. Але для того, щоб юридична служба мала право брати участь у суді, видається довіреність (доручення) юрисконсульту. За довіреністю юридична служба представляє інтереси і захищає права підприємства.
Відповідно до ст. 64 ЦК України довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність є одностороннім юридичним актом, в якому визначаються повноваження представника. Це документ, який підтверджує право представника на вчинення певних дій за рахунок і від імені тієї юридичної особи, яку представляє в господарському суді. Обсяг і зміст повноважень за довіреністю може бути різним. Тому довіреності бувають разові, спеціальні і генеральні. Разова довіреність видається на вчинення певної юридичної дії. Спеціальна довіреність видається на здійснення багатьох однорідних юридичних дій. Генеральні довіреності видаються на здійснення багатьох і різних угод в необмеженій кількості. Визначення довіреності вказує на те, що вона повинна бути укладена тільки в письмовій формі (ст. 64 ЦК України).
У довіреності повинно бути вказано кому видана дана довіреність, тобто вказується посада, прізвище, ім'я та по батькові, зазначається чиї інтереси доручається представляти. Також вказуються питання з яких здійснюється представництво; перечислюються права, які надаються особі для виконання представницьких функцій. В довіреності зазначається, що повноваження по цій довіреності не можуть бути передані іншим особам.
Вказується на який строк видається довіреність. Строк дії довіреності не можу перевищувати трьох років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом року з дня її вчинення. Довіреність в якій не зазначена дата її вчинення, недійсна (ст. 67 ЦК України).
Довіреність видається за підписом директора організації і з прикладанням печатки цієї організації.
Чинність довіреності припиняється внаслідок закінчення її строку, припинення юридичної особи, від імені якої видана довіреність і юридичної особи, на ім'я якої видана довіреність.
Особа, яка видала довіреність вправі в будь-який час її скасувати, а особа, якій довіреність видана, вправі відмовитись від неї, що теж призводить до припинення дії довіреності.
Отже, юридична служба представляє інтереси і захищає права підприємства, організації в господарському суді, на підставі довіреності (доручення), яке видається керівникові підприємства, організації.
5. Виконання рішень та наказів.
Оскарження рішень.
Вирішення спору по суті (тобто задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково) завершується прийманням рішення. Рішення приймає у засіданні суддя за результатами обговорення всіх обставин справи, а якщо спір вирішують три судді - більшістю голосів суддів.
Прийняте рішення оголошує суддя у засіданні після закінчення розгляду справи. Суддя має право оголосити тільки результативну частину рішення, яка повинна бути викладена в письмовій формі, підписана суддею (суддями) і приєднана до справи.
Рішення господарського суду набирають законної сили негайно після їх прийняття і підлягають обов'язковому виконанню підприємствами, організаціями та посадовими особами.
Виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ надсилається одночасно з рішенням. Органами виконання рішення господарського суду є:*
установи банку (виконують накази про стягнення грошових сум);*
державні виконавці (виконують інші накази);
У наказі господарського суду має бути зазначено:
1) найменування господарського суду , номер справи, дата прийняття, дата видачі наказу та строк його дії;
2) резолютивна частина рішення.
Якщо рішенням господарського суду встановлюється відстрочка або розстрочка виконання, в наказі зазначається, з якого часу починається перебіг строку його дії.
Наказ підписується суддею і засвідчується печаткою господарського суду.
Виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого при відстрочці виконання рішення або після винесення ухвали про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час на який виконання рішення було зупинено.
Але обов'язковість рішення ухвал, постанов не позбавляє заінтересованих осіб можливості звернутися до суду за захистом прав і охоронюваних законом інтересів, спір про які судом не був розглянутий і вирішений.
Отже, сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право оскаржити у касаційному порядку судове рішення повністю або частково.
Прокурор або заступник прокурора приносить протест на незаконне або необґрунтоване рішення суду незалежно від того, чи брав він участь у даній справі. Помічники прокурорів, прокурори управлінь і відділів приносять протести тільки по справах, у розгляді яких вони брали участь.
Касаційну скаргу та касаційний протест подають на рішення районних (міських) народних судів - до обласного, Київського міського суду, а на рішення обласних судів. Київського міського суду - до Верховного суду України.
Касаційні скарги, протести на рішення можуть бути подані протягом десяти днів з наступного дня після проголошення рішення.
Особи, які подають касаційну скаргу безпосередньо до суду, сповіщаються про день слухання справи усно, а в разі надходження від них касаційних скарг поштою - письмовим повідомленням.
Інші особи, які брали участь, сповіщаються про день слухання справи письмовим повідомленням, що надсилається їм разом з копією касаційної скарги, протесту.
Список справ, призначених до розгляду в касаційному порядку, вирішується в приміщенні суду касаційної інстанції не пізніше як за день до її розгляду.
Відмова позивача від позову, укладена після подачі касаційної скарги чи протесту повинні бути представлені в письмовій формі на затвердження суду касаційної дистанції.
Отже, при прийнятті відмови позивача від позову суд касаційної інстанції скасовує, поставлене рішення і закриває провадження у справі.
Але в разі відхилення відмови від позову, в разі, якщо ці дії суперечать законові або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд розглядає справу в касаційному порядку.
Висновок
Отже, в разі порушення законних прав та інтересів однієї із сторін господарського договору, сторона, права якої порушено, може у встановленому порядку пред'явити іншій стороні претензію. В разі незадоволення претензії або її часткового задоволення, або залишення претензії без відповіді сторона, законні права та інтереси якої порушено може звернутися у межах строків позовної давності до господарського суду.
Підприємства, установи, організації, в тому числі КСП, індивідуальні, спільні підприємства, а також інші юридичні особи незалежно від форми власності майна та організаційних форм, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою для нього підвідомчістю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та інтересів, які охороняються законом.
Практична робота
1.
№ 56/04 від 07.09.04
Позивач: Закрите акціонерне товариство «Грант»
40035 м. Суми, вул. Черепіна 65
р/р 56899904567 в СФ КБ «Синтез» МФО 334567 код 0097856
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю
«Комсомол»
42890 Сумська обл., Сумський р-н с. Комсомольське, вул. Правди, 89.
р/р 54678904376 в КБ «Аваль»
МФО 334545 код 0097678
Позовна заява.
Піна позову: 77000 (сімдесят сім тисяч) грн.
Відповідно до укладеного договору поставки зернових культур № 146/03 від 27.05.04 з ТОВ «Комсомол», ЗАТ «Грант» повинно було поставити на адресу ТОВ 500 тон ячменю, за що ТОВ зобов'язувалось сплатити 70 тисяч гривень.
ЗАТ «Грант» здійснило поставку на адресу ТОВ «Комсомол» зазначену кількість ячменю (500 тон) - накладна № 67/09 від 01.08.04. Але ТОВ «Комсомол» не перерахувало на рахунок ЗАТ «Грант» суму договору (7000 грн.) станом на 07.08.03.
Відповідно до п.5.4. договору № 146/03 від 27.05.03. «Якщо Покупець не розрахувався у зазначені строки (5-денний строк) за поставлену продукцію, він зобов'язаний сплатити штраф у сумі 10% суми договору».
Відповідно до ст.2 ГПК:
Прошу:
1. Стягнути з відповідача суму боргу і суму штрафних санкцій (70000грн. + 7000грн. = 77000грн.).
2. Покласти всі судові витрати на відповідача.
3. Сповістити позивача про день слухання справи.
Додатки: (копії)
1. Договір поставки зернових культур №146 від 27.05.03.
2. Розрахунок ціни позову.
4. Накладна №67/09 від 01.08.03.
5. Квитанція про відправлення позовної заяви відповідачу.
6. Квитанція про сплату судових витрат.
Директор ЗАТ «Грант» _________ О.В.Несторенко
Юрисконсульт _________ С.В.Светличная
2. Оформлення позовних заяв для передачі в господарський суд проводиться, як правило, юридичною службою.
При одержанні претензійних матеріалів, юридична служба перед пред’явленням позовної заяви зобов’язана перевірити обґрунтованість і повноту зібраних доказів.
Юридична служба повинна відмовитись від пред’явлення необґрунтованої позовної заяви.
Згідно до ст. 56 ГПК позивач зобов’язаний при наданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Справи юридичних осіб (по умовах завдання це підприємство „Україна”) в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Права та обов’язки судового процесу передбачено статтею 22 ГПК України.
Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої їм особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Як правило, представником підприємства в судовому процесі є юрисконсульт.
Але в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30, ч.1 ГПК України).
Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.
Зазначені особи зобов’язані з’явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини в справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.
Література
1. Горевий В.І., Організація юридичної служби. Підручник для вузів.
2. Господарський процесуальний кодекс.
3. Кодекс законів про працю в Україні: К-98.
4. Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації.
5. О.В. Дзера, Цивільне право; К- 1997.
