Законодавство України про військову службу
Реферат на тему:
Законодавство України про військову службу
ЗАКОНОДАВСТВО ПРО СЛУЖБУ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ
Україна як незалежна європейська держава прагне стати правовою, цивілізованою країною, а тому активно працює над вдосконаленням та розробкою нових законів, що визначають норми, правила діяльності, поведінки лю-дей, регулюють соціальні відносини, забезпечують норма-льне функціонування та розвиток суспільства.
Важливою складовою суспільства є Збройні Сили. З ме-тою їх нормальної життєдіяльності, зміцнення законності, гарантування прав і свобод військовослужбовців в Україні створено систему законодавства з питань військової служби. Військове законодавство є невід'ємною частиною націона-льного права.
Найвищу юридичну силу в нашій країні має Основ-ний закон — Конституція України. Вона є державно-пра-вовою основою військового законодавства. Воїни Зброй-них Сил користуються всією повнотою прав і несуть усі обов'язки громадян України, що передбачені Конститу-цією. Права воїнів не тільки проголошуються, а й реаль-но забезпечуються. Серед них — права на недоторкан-ність особи, матеріальне забезпечення, освіту, житло, охорону здоров'я, свободу совісті та ін. Ніхто не повинен обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Військовослужбовці, як і всі громадяни України, мають виковувати конституційні обов'язки: дотримуватися за-конів держави, сумлінно служити, поважати правила громадського життя.
Законодавство України забезпечує військовослуж-бовцям строкової служби ряд прав і свобод. Вони мають право обирати і бути обраними до Рад народних депута-тів, інших виборних органів держави. Для здійснення цього права командири (начальники) всіх ступенів повин-ні забезпечити належні умови. Військовослужбовці ма-ють право створювати свої громадські об'єднання відпо-відно до законодавства України. Однак вони не можуть бути членами політичних партій, організацій, рухів. Ар-мія і флот перебувають поза політикою, і тому військо-вослужбовці повинні дотримуватися лише загальнодержавної ідеології та законів України. Не допускаються організація військовослужбовцями страйків та участь у їх проведенні.
Воїни Збройних Сил України, інших державних військових формувань мають право оскаржити в суді не-законні дії командирів, військових посадових осіб і орга-нів управління в порядку, передбаченому статутами Збройних Сил.
З утворенням Збройних Сил України докорінно змі-нився підхід до такого права, як свобода совісті. Війсь-ковослужбовці можуть сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні обряди, від-крито висловлювати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Проте релігійні переконання воїнів не повинні перешкоджати проходженню ними строкової військової служби. В деяких випадках стро-кова військова служба замінюється на тривалішу невій-ськову (альтернативну) службу.
Військовослужбовцям гарантується право на недо-торканність особи. Арешт військовослужбовця може бу-ти проведений лише на підставі судового рішення, або із санкції прокурора чи за наказом командира, або в разі дисциплінарного арешту в порядку, передбаченому Дис-циплінарним статутом Збройних Сил України. Забороня-ється використовувати військовослужбовців для вико-нання завдань, не пов'язаних з військовою службою. Во-ни можуть залучатися, за рішенням Верховної Ради, до участі в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійно-го лиха тощо.
У Збройних Силах основні конституційні права та обов'язки громадян дістають свій розвиток і конкретиза-цію у нормах військового законодавства, зокрема в зако-нах «Про оборону України», «Про Збройні Сили Укра-їни», «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей» та ін.
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЗАГАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ 1 ОБОВ'ЯЗОК І ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ»
Закон України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» був прийнятий Верховною Радою України 25 березня 1992 р. Він складається з дев'яти розділів: «Загальні положення», «Підготовка громадян до військової служби», «Служба в запасі», «Військовий облік військовозобов'язаних і призовників» та ін.
Підготовка громадян до служби в Збройних Силах України включає: допризовну підготовку юнаків, підго-товку призовників з військово-технічних спеціальнос-тей, підготовку до^вступу у військові навчальні заклади, військову підготовку студентів вищих навчальних зак-ладів за програмою офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня загаль-ноосвітньої підготовки, вивчення державної мови, пат-ріотичне виховання.
Важливе значення має допризовна підготовка у нав-чально-виховних закладах. Юнаки, які не пройшли допризовної підготовки у навчальних закладах, не атес-товані або одержали незадовільну оцінку з цього предме-та, повинні обов'язково пройти перед призовом в армію допризовну підготовку в оборонно-спортивному оздоров-чому таборі з відривом від виробництва.
Щороку в січні—березні до призовних дільниць при-писуються громадяни, яким у рік приписки виповнюєть-ся 17 років. Такі юнаки вважаються призовниками і бе-руться на військовий облік.
Підготовка призовників, які досягли 17-річного віку, з військово-технічних спеціальностей проводиться в нав-чальних організаціях Товариства сприяння обороні Укра-їни (ТСОУ) і в закладах професійно-технічної освіти.
ВИДИ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ
Військова' служба підрозділяється на строкову війсь-кову службу і військову службу за контрактом; існує також альтернативна служба.
На строкову військову службу в мирний час призи-ваються громадяни України чоловічої статі, які придатні до неї за станом здоров'я і віком і яким до дня відправ-ки у військові частини виповнилося 18 років. Юнаки, які виявили бажання навчатися у військових навчаль-*ЇЇих закладах, можуть бути зараховані до них при досяг-ненні ними 17-річного віку.
Призов громадян на строкову військову службу про-водиться двічі на рік — весною та восени, на підставі Указу Президента України, що публікується у засобах масової інформації не пізніше як за місяць до початку призову. Після оголошення Указу Президента кожний призовник зобов'язаний прибути у той пункт і в той строк, що вказані військовим комісаріатом у повістці.
Громадяни призовного віку, які не пройшли строкової військової служби і без законних підстав не перебувають на військовому обліку, а також призовники, які тимча-сово виїхали з постійного місця проживання в іншу міс-цевість і не стали там на військовий облік, зобов'язані прибути до військового комісаріату у семиденний строк після Указу Президента.
Зміна місця військового обліку призовниками, які досягли 18-річного віку, допускається лише до опубліку-вання Указу Президента України про черговий призов. Виняток становлять ті призовники, які переведені на роботу в іншу місцевість, переїхали на нове місце про-живання, прийняті до навчального закладу і вибувають для продовження освіти, закінчили навчальний заклад і за розподілом направляються на роботу.
Поважними причинами неприбуття громадянина до призовної дільниці у строки, встановлені військкоматом, визнаються: хвороба громадянина; смерть або тяжка хвороба близького родича; перешкоди стихійного харак-теру. Причини неприбуття мають бути підтверджені від-повідними документами.
Для проведення призову громадян на строкову війсь-кову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії. На них покладається: організація медичного огляду призовників; прийняття рішення про призов на строкову військову та альтернативну службу і призна-чення їх для використання на службі; надання відстроч-ки або звільнення від призову на строкову військову службу; прийняття рішення про направлення призов-ників, які виявили бажання, у військові навчальні зак-лади для складання вступних іспитів або про відмову їм у цьому за станом здоров'я, у зв'язку з недостатнім загальноосвітнім рівнем підготовки чи моральними якос-тями; прийняття рішення про направлення до слідчих органів матеріалів на призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу.
Рішенням призовної комісії відстрочка від призову на строкову військову службу може надаватися: за сі-мейними обставинами, за станом здоров'я, для продов-ження навчання, у зв'язку з депутатською діяльністю та в інших випадках відповідно до чинного законодавства.
Встановлено такі строки служби в Збройних Силах України: для солдатів і матросів, сержантів і старшин строкової служби — 24 місяці; для осіб, які мають вищу освіту, — 18 місяців; для сержантів і старшин, солдатів і матросів за контрактом — не менше 3 років. Службу за контрактом можна розпочати після першого року стро-кової військової служби.
Призовники та військовослужбовці несуть відповіда-льність за порушення закону «Про загальний військовий обов"язок і військову службу». Призовникові, який ухи-ляється від призову і не з'являється за повісткою до військкомату для відправки на військову службу, термін його строкової військової служби продовжується на строк ухилення від призову. Військовослужбовцеві стро-кової служби, який самовільно залишив місце служби або своєчасно не з'явився до місця служби в строк, за-значений у приписному свідоцтві, не маючи на те по-важних причин, час його відсутності у військовій части-ні не зараховується до строку служби.
Юнаки, призвані на строкову військову службу, зобо-в'язані прибути у військові частини у власному справно-му одязі та взутті. Після зарахування до списків військо-вих частин їм видається військова форма одягу і взуття. Встановлено такі форми військової служби за кон-трактом: військова служба на посадах солдатів і матро-сів, сержантів і старшин; військова служба жінок за кон-трактом; військова служба прапорщиків і мічманів; вій-ськова служба курсантів військових навчальних закла-дів і студентів військових кафедр вищих цивільних нав-чальних закладів.
Якщо громадяни України мають істинні релігійні переконання і належать до таких діючих згідно із зако-нодавством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та служби у Збройних Си-лах, то вони мають право на альтернативну службу. Аль-тернативна (невійськова) служба також є державною службою поза Збройними Силами України, триває три роки і проходить в одній з установ системи соціального забезпечення.
Законодавство України про військову службу
ЗАКОНОДАВСТВО ПРО СЛУЖБУ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ
Україна як незалежна європейська держава прагне стати правовою, цивілізованою країною, а тому активно працює над вдосконаленням та розробкою нових законів, що визначають норми, правила діяльності, поведінки лю-дей, регулюють соціальні відносини, забезпечують норма-льне функціонування та розвиток суспільства.
Важливою складовою суспільства є Збройні Сили. З ме-тою їх нормальної життєдіяльності, зміцнення законності, гарантування прав і свобод військовослужбовців в Україні створено систему законодавства з питань військової служби. Військове законодавство є невід'ємною частиною націона-льного права.
Найвищу юридичну силу в нашій країні має Основ-ний закон — Конституція України. Вона є державно-пра-вовою основою військового законодавства. Воїни Зброй-них Сил користуються всією повнотою прав і несуть усі обов'язки громадян України, що передбачені Конститу-цією. Права воїнів не тільки проголошуються, а й реаль-но забезпечуються. Серед них — права на недоторкан-ність особи, матеріальне забезпечення, освіту, житло, охорону здоров'я, свободу совісті та ін. Ніхто не повинен обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Військовослужбовці, як і всі громадяни України, мають виковувати конституційні обов'язки: дотримуватися за-конів держави, сумлінно служити, поважати правила громадського життя.
Законодавство України забезпечує військовослуж-бовцям строкової служби ряд прав і свобод. Вони мають право обирати і бути обраними до Рад народних депута-тів, інших виборних органів держави. Для здійснення цього права командири (начальники) всіх ступенів повин-ні забезпечити належні умови. Військовослужбовці ма-ють право створювати свої громадські об'єднання відпо-відно до законодавства України. Однак вони не можуть бути членами політичних партій, організацій, рухів. Ар-мія і флот перебувають поза політикою, і тому військо-вослужбовці повинні дотримуватися лише загальнодержавної ідеології та законів України. Не допускаються організація військовослужбовцями страйків та участь у їх проведенні.
Воїни Збройних Сил України, інших державних військових формувань мають право оскаржити в суді не-законні дії командирів, військових посадових осіб і орга-нів управління в порядку, передбаченому статутами Збройних Сил.
З утворенням Збройних Сил України докорінно змі-нився підхід до такого права, як свобода совісті. Війсь-ковослужбовці можуть сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні обряди, від-крито висловлювати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Проте релігійні переконання воїнів не повинні перешкоджати проходженню ними строкової військової служби. В деяких випадках стро-кова військова служба замінюється на тривалішу невій-ськову (альтернативну) службу.
Військовослужбовцям гарантується право на недо-торканність особи. Арешт військовослужбовця може бу-ти проведений лише на підставі судового рішення, або із санкції прокурора чи за наказом командира, або в разі дисциплінарного арешту в порядку, передбаченому Дис-циплінарним статутом Збройних Сил України. Забороня-ється використовувати військовослужбовців для вико-нання завдань, не пов'язаних з військовою службою. Во-ни можуть залучатися, за рішенням Верховної Ради, до участі в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійно-го лиха тощо.
У Збройних Силах основні конституційні права та обов'язки громадян дістають свій розвиток і конкретиза-цію у нормах військового законодавства, зокрема в зако-нах «Про оборону України», «Про Збройні Сили Укра-їни», «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей» та ін.
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЗАГАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ 1 ОБОВ'ЯЗОК І ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ»
Закон України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» був прийнятий Верховною Радою України 25 березня 1992 р. Він складається з дев'яти розділів: «Загальні положення», «Підготовка громадян до військової служби», «Служба в запасі», «Військовий облік військовозобов'язаних і призовників» та ін.
Підготовка громадян до служби в Збройних Силах України включає: допризовну підготовку юнаків, підго-товку призовників з військово-технічних спеціальнос-тей, підготовку до^вступу у військові навчальні заклади, військову підготовку студентів вищих навчальних зак-ладів за програмою офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня загаль-ноосвітньої підготовки, вивчення державної мови, пат-ріотичне виховання.
Важливе значення має допризовна підготовка у нав-чально-виховних закладах. Юнаки, які не пройшли допризовної підготовки у навчальних закладах, не атес-товані або одержали незадовільну оцінку з цього предме-та, повинні обов'язково пройти перед призовом в армію допризовну підготовку в оборонно-спортивному оздоров-чому таборі з відривом від виробництва.
Щороку в січні—березні до призовних дільниць при-писуються громадяни, яким у рік приписки виповнюєть-ся 17 років. Такі юнаки вважаються призовниками і бе-руться на військовий облік.
Підготовка призовників, які досягли 17-річного віку, з військово-технічних спеціальностей проводиться в нав-чальних організаціях Товариства сприяння обороні Укра-їни (ТСОУ) і в закладах професійно-технічної освіти.
ВИДИ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ
Військова' служба підрозділяється на строкову війсь-кову службу і військову службу за контрактом; існує також альтернативна служба.
На строкову військову службу в мирний час призи-ваються громадяни України чоловічої статі, які придатні до неї за станом здоров'я і віком і яким до дня відправ-ки у військові частини виповнилося 18 років. Юнаки, які виявили бажання навчатися у військових навчаль-*ЇЇих закладах, можуть бути зараховані до них при досяг-ненні ними 17-річного віку.
Призов громадян на строкову військову службу про-водиться двічі на рік — весною та восени, на підставі Указу Президента України, що публікується у засобах масової інформації не пізніше як за місяць до початку призову. Після оголошення Указу Президента кожний призовник зобов'язаний прибути у той пункт і в той строк, що вказані військовим комісаріатом у повістці.
Громадяни призовного віку, які не пройшли строкової військової служби і без законних підстав не перебувають на військовому обліку, а також призовники, які тимча-сово виїхали з постійного місця проживання в іншу міс-цевість і не стали там на військовий облік, зобов'язані прибути до військового комісаріату у семиденний строк після Указу Президента.
Зміна місця військового обліку призовниками, які досягли 18-річного віку, допускається лише до опубліку-вання Указу Президента України про черговий призов. Виняток становлять ті призовники, які переведені на роботу в іншу місцевість, переїхали на нове місце про-живання, прийняті до навчального закладу і вибувають для продовження освіти, закінчили навчальний заклад і за розподілом направляються на роботу.
Поважними причинами неприбуття громадянина до призовної дільниці у строки, встановлені військкоматом, визнаються: хвороба громадянина; смерть або тяжка хвороба близького родича; перешкоди стихійного харак-теру. Причини неприбуття мають бути підтверджені від-повідними документами.
Для проведення призову громадян на строкову війсь-кову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії. На них покладається: організація медичного огляду призовників; прийняття рішення про призов на строкову військову та альтернативну службу і призна-чення їх для використання на службі; надання відстроч-ки або звільнення від призову на строкову військову службу; прийняття рішення про направлення призов-ників, які виявили бажання, у військові навчальні зак-лади для складання вступних іспитів або про відмову їм у цьому за станом здоров'я, у зв'язку з недостатнім загальноосвітнім рівнем підготовки чи моральними якос-тями; прийняття рішення про направлення до слідчих органів матеріалів на призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу.
Рішенням призовної комісії відстрочка від призову на строкову військову службу може надаватися: за сі-мейними обставинами, за станом здоров'я, для продов-ження навчання, у зв'язку з депутатською діяльністю та в інших випадках відповідно до чинного законодавства.
Встановлено такі строки служби в Збройних Силах України: для солдатів і матросів, сержантів і старшин строкової служби — 24 місяці; для осіб, які мають вищу освіту, — 18 місяців; для сержантів і старшин, солдатів і матросів за контрактом — не менше 3 років. Службу за контрактом можна розпочати після першого року стро-кової військової служби.
Призовники та військовослужбовці несуть відповіда-льність за порушення закону «Про загальний військовий обов"язок і військову службу». Призовникові, який ухи-ляється від призову і не з'являється за повісткою до військкомату для відправки на військову службу, термін його строкової військової служби продовжується на строк ухилення від призову. Військовослужбовцеві стро-кової служби, який самовільно залишив місце служби або своєчасно не з'явився до місця служби в строк, за-значений у приписному свідоцтві, не маючи на те по-важних причин, час його відсутності у військовій части-ні не зараховується до строку служби.
Юнаки, призвані на строкову військову службу, зобо-в'язані прибути у військові частини у власному справно-му одязі та взутті. Після зарахування до списків військо-вих частин їм видається військова форма одягу і взуття. Встановлено такі форми військової служби за кон-трактом: військова служба на посадах солдатів і матро-сів, сержантів і старшин; військова служба жінок за кон-трактом; військова служба прапорщиків і мічманів; вій-ськова служба курсантів військових навчальних закла-дів і студентів військових кафедр вищих цивільних нав-чальних закладів.
Якщо громадяни України мають істинні релігійні переконання і належать до таких діючих згідно із зако-нодавством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та служби у Збройних Си-лах, то вони мають право на альтернативну службу. Аль-тернативна (невійськова) служба також є державною службою поза Збройними Силами України, триває три роки і проходить в одній з установ системи соціального забезпечення.
