Правовий статус сільськогосподарських кооперативів
Р Е Ф Е Р А Т
на тему:
Правовий статус сільськогосподарських кооперативів
Під сільськогосподарським кооперативом Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію” розуміє юридичну особу, утворену фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу.
Сільськогосподарські виробничі кооперати-ви створювалися в процесі реорганізації спочатку колгоспів, а потім колективних сільськогосподарських підприємств, а також в зв'язку з проведенням приватизації в агропромисловому комплексі. Специфіка сільськогосподарських кооперативів полягає передусім у дуже тісному зв'язку їх діяльності з землею, на якій вони отримують прибуток. Напев-но тому прийняття Закону "'Про сільськогосподарську кооперацію" було і актуальним, і своєчасним.
За цілями, завданнями і характером діяльності закон поділяє кооперативи на виробничі та обслуговуючі.
1. Виробничі кооперативи здійснюють господарську діяльність на засадах підприємництва з метою отримання доходу.
2. Обслуговуючі кооперативи спрямовують свою діяльність на обслуговування сільськогосподарського та іншого виробництва учасників кооперації. Залежно від виду діяльності вони поділяються на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та інші.
Виробничий кооператив відповідно до нового Цивільного кодексу (далі ЦК України) є одним з видів підприємницького товариства. Оскільки ЦК України дав обмежене коло юридичних осіб, які мають право займатися підприє-мницькою діяльністю, віднісши до них лише господарські товариства та виробничі кооперативи, перед деякими підприємствами постане питання про їхню реорганізацію. Зокрема, це стосується колективних, орендних підприємств, яких до цього часу багато. Виробничі кооперативи як один із видів комерційних організацій не є дуже поширеними у країнах з роз-винутою економікою. Вони існують у таких країнах, як Італія, Іспанія, Німеччина, але не в значній кількості. Що стосується України, то на сьогодні виробничі кооперативи не мають такого поширення, як це було після прийняття Закону СРСР "Про кооперацію в СРСР". І цьому є де-кілька причин.
Обслуговуючі кооперативи створюються для надання комплексу послуг, пов’язаних з виробництвом, переробкою, збутом продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва і рибництва.
Обслуговуючі кооперативи, здійснюючи обслуговування членів кооперативу, не ставлять за мету отримання прибутку.
Обслуговуючі кооперативи надають послуги відповідно до статуту іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
3. До переробних кооперативів належать кооперативи, які займаються переробкою сільськогосподарської сировини (виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, м’ясних, молочних, рибних продуктів, виробів і напівфабрикатів з льону, коноплі, лісо- і пиломатеріалів тощо).
4. Заготівельно-збутові кооперативи здійснюють заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції, надають маркетингові послуги тощо.
5. Постачальницькі кооперативи створюються з метою закупівлі та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; виготовлення сировини і матеріалів та постачання їх сільськогосподарським товаровиробникам.
6. Сервісні кооперативи здійснюють технологічні, транспортні, меліоративні, ремонтні, будівельні, еколого-відновні роботи, здійснюють ветеринарне обслуговування тварин і племінну роботу, займаються телефонізацією, газифікацією, електрифікацією в сільській місцевості, надають медичні, побутові, санаторно-курортні, науково-консультаційні послуги, послуги з уведення бухгалтерського обліку, аудиту та інше.
У разі поєднання кількох видів діяльності утворюються багатофункціональні кооперативи.
Кооперативи можуть на добровільних засадах утворювати об’єднання, які в свою чергу можуть утворювати об’єднання вищого рівня за галузевими чи територіальними ознаками.
9. Кооперативи та їх об’єднання мають право виступати засновниками різних видів підприємств, мати представництва в інших регіонах України та за її межами.
Кооперативи створюються і здійснюють свою діяльність за такими принципами:
добровільність членства фізичних і юридичних осіб в кооперативі та безперешкодний вихід з нього;
обов’язкова трудова участь членів у діяльності виробничого кооперативу;
обов’язкова участь членів у господарській діяльності обслуговуючого кооперативу;
відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає користуватися послугами цього кооперативу та у разі потреби погоджується брати участь у фінансуванні його на умовах, встановлених статутом кооперативу;
демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рішень за правилом “один член кооперативу — один голос";
обмеження виплат часток доходу на паї;
розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу;
контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, передбаченому статутом цього кооперативу.
Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України та юридичні особи, зареєстровані в Україні. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.
Реєстрація кооперативу здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
Кооператив вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Кооператив має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Відмова у державній реєстрації кооперативу може бути оскаржена в судовому порядку.
Статут кооперативу є основним правовим документом, що регулює його діяльність. У статуті визначаються: найменування кооперативу та його місцезнаходження; предмет і мета діяльності; порядок вступу до кооперативу і виходу з нього; порядок визначення розміру та порядок внесення вступного внеску і паю; склад засновників кооперативу; права і обов’язки членів кооперативу; органи управління, порядок їх формування і компетенція; формування неподільного та інших фондів; форми трудової участі та оплати праці членів виробничого кооперативу та форми господарської участі членів обслуговуючого кооперативу; розподіл доходів кооперативу; співвідношення між кооперативними виплатами і виплатами на паї; умови реорганізації та ліквідації кооперативу.
Статут кооперативу приймається засновниками на установчих зборах, зміни та доповнення до нього вносяться загальними зборами його членів. Повідомлення про зміни та доповнення до статуту надсилаються до органу, що зареєстрував кооператив, у тижневий термін з часу їх внесення.
Членами виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи, а членами обслуговуючого кооперативу — як фізичні, так і юридичні особи, які визнають статут і дотримуються його вимог, користуються послугами, формують фонди та беруть участь у діяльності кооперативу.
Вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви. Член кооперативу робить вступний і пайовий внески в порядку, визначеному статутом кооперативу.
Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає схваленню загальними зборами. Порядок прийняття такого рішення та його схвалення визначається статутом кооперативу.
Основними правами членів кооперативу є:
участь в управлінні справами кооперативу, право голосу на загальних зборах кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом. Для членів кооперативу — юридичних осіб ці права реалізуються їх повноважними представниками;
користування послугами кооперативу;
одержання кооперативних виплат — частини доходу кооперативу, що підлягає розподілу між його членами;
одержання частки доходу на пай (додатковий пай);
одержання паю в разі виходу з кооперативу в порядку і термін, визначені статутом кооперативу.
Основними обов’язками членів кооперативу є дотримання статуту та виконання рішень загальних зборів і правління кооперативу. Члени кооперативу беруть участь у господарській діяльності обслуговуючого кооперативу в обсязі, що становить більшу частину річного обороту діяльності, яка кооперується.
Управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу.
Вищим органом управління кооперативу є загальні збори. До органів управління належить правління кооперативу. У разі потреби кооператив наймає виконавчого директора, утворює спостережну раду.
Для підготовки окремих питань загальні збори, а в період між ними — правління кооперативу або спостережна рада можуть утворювати спеціальні комісії з членів кооперативу із залученням як консультантів найманих працівників.
Кооператив є власником будівель, споруд, грошей, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.
Право власності на землю може набуватися кооперативом шляхом внесення до пайового фонду земельних ділянок його засновниками та членами, а також придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами відповідно до Земельного кодексу України.
Для здійснення господарської та іншої діяльності кооператив за рахунок власного майна формує відповідні майнові фонди.
Майно кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний фонди.
Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків та майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.
Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах і/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності.
Фінансові ресурси кооперативу формуються за рахунок:
доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), пайових та інших внесків членів кооперативу, кредитів та інших надходжень, не заборонених законодавством.
Правління або виконавчий директор кооперативу використовує фінансові ресурси відповідно до кошторисів або інших документів, затверджених органами управління кооперативу згідно з їх компетенцією.
Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих кооперативу в користування або придбаних ним у власність.
Право кооперативу на землю зберігається і в разі входження його до складу кооперативного об’єднання.
За претензіями кредиторів звернення стягнення на земельні ділянки, надані кооперативу в користування, не допускається.
Земельні відносини в кооперативі регулюються Земельним кодексом України та законами України.
Кооператив відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном. Члени кооперативу відповідають за зобов’язаннями кооперативу тільки в межах пайового майнового внеску. Кооператив не несе відповідальності за зобов’язаннями членів кооперативу.
Кооператив може застрахувати своє майно і майнові права. Страхування здійснюється добровільно за рішенням загальних зборів кооперативу, якщо інше не передбачено законами України.
Кооперативи за рішенням загальних зборів можуть на добровільних засадах об’єднуватися в об’єднання для спільного здійснення будь-якої не забороненої законодавством діяльності за галузевою або територіальною ознакою. Об’єднання не мають права втручатися у господарську діяльність засновників.
Кооператив (об’єднання) відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її планування і реалізацію.
Виробничі кооперативи (об’єднання) реалізують свою продукцію за цінами, що встановлюються самостійно або на договірних засадах, якщо інше не передбачено законом.
Обслуговуючі кооперативи (об’єднання) надають послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах окремо для членів кооперативу та інших осіб.
Відносини кооперативу (об’єднання) з іншими підприємствами, установами та організаціями, а також з громадянами в усіх сферах господарської діяльності встановлюються на основі договорів (угод).
Доход кооперативу (об’єднання) формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці найманого персоналу.
Доход розподіляється на:
податки і збори (обов’язкові платежі) до відповідних бюджетів;
погашення кредитів;
покриття збитків;
проведення відрахувань у фонди кооперативу;
кооперативні виплати;
виплату часток доходу на паї (до 20 відсотків, визначених до розподілу).
Порядок використання доходу кооперативу (об’єднання) встановлюється статутом.
Кооператив (об’єднання) може реорганізовуватися в підприємства інших форм господарювання за рішенням загальних зборів (засновників) у порядку, визначеному статутом. З моменту реорганізації кооператив (об’єднання) припиняє свою діяльність.
У разі реорганізації кооперативу (об’єднання) всі його права та обов’язки переходять до правонаступників.
Кооператив (об’єднання) ліквідується: кооператив — за рішенням загальних зборів членів кооперативу; об’єднання — зборів уповноважених представників кооперативів; за рішенням суду.
Ліквідація кооперативу здійснюється ліквідаційною комісією, призначеною загальними зборами членів кооперативу, а об’єднання — зборами уповноважених представників кооперативів, а у разі їх ліквідації за рішенням суду ліквідаційною комісією, призначеною судом.
З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління кооперативом (об’єднанням). Ліквідаційна комісія у триденний термін з часу її призначення публікує інформацію про ліквідацію кооперативу (об’єднання) в одному з офіційних (загальнодержавному, регіональному) друкованих засобів масової інформації із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій. Ліквідаційна комісія проводить належну підготовчу та організаційну роботу, складає ліквідаційний баланс та подає його органу, що прийняв рішення про ліквідацію кооперативу (об’єднання). Повнота і достовірність ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудиторами.
Розпорядження землею кооперативу, що ліквідується, здійснюється в порядку і на умовах, передбачених земельним законодавством.
Майно кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу пропорційно вартості їх паю.
У разі ліквідації об’єднання його майно, що залишається після виплати заробітної плати працівникам, виконання зобов’язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами об’єднання в розмірах і в порядку, передбачених статутом об’єднання.
Ліквідація вважається завершеною, а кооператив (об’єднання) таким, що припинив свою діяльність, з моменту внесення органом державної реєстрації запису про його ліквідацію до державного реєстру.
Використані джерела:
Цивільний кодекс України // Голос України, – 12.03.2003 р. №45.
Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію” // Відомості Верховної Ради, – К. 1997, № 39.
Закон України „Про споживчу кооперацію” // Відомості Верховної Ради, – К. 1992, № 30.
Закон СРСР „Про кооперацію в СРСР” // Відомості Верховної Ради, – К.1991, №12.
Кучеренко І.М. Правове регулювання діяльності виробничих кооперативів // Правова держава. – К. 2001., №13.
Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи — К . 1998.
на тему:
Правовий статус сільськогосподарських кооперативів
Під сільськогосподарським кооперативом Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію” розуміє юридичну особу, утворену фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу.
Сільськогосподарські виробничі кооперати-ви створювалися в процесі реорганізації спочатку колгоспів, а потім колективних сільськогосподарських підприємств, а також в зв'язку з проведенням приватизації в агропромисловому комплексі. Специфіка сільськогосподарських кооперативів полягає передусім у дуже тісному зв'язку їх діяльності з землею, на якій вони отримують прибуток. Напев-но тому прийняття Закону "'Про сільськогосподарську кооперацію" було і актуальним, і своєчасним.
За цілями, завданнями і характером діяльності закон поділяє кооперативи на виробничі та обслуговуючі.
1. Виробничі кооперативи здійснюють господарську діяльність на засадах підприємництва з метою отримання доходу.
2. Обслуговуючі кооперативи спрямовують свою діяльність на обслуговування сільськогосподарського та іншого виробництва учасників кооперації. Залежно від виду діяльності вони поділяються на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та інші.
Виробничий кооператив відповідно до нового Цивільного кодексу (далі ЦК України) є одним з видів підприємницького товариства. Оскільки ЦК України дав обмежене коло юридичних осіб, які мають право займатися підприє-мницькою діяльністю, віднісши до них лише господарські товариства та виробничі кооперативи, перед деякими підприємствами постане питання про їхню реорганізацію. Зокрема, це стосується колективних, орендних підприємств, яких до цього часу багато. Виробничі кооперативи як один із видів комерційних організацій не є дуже поширеними у країнах з роз-винутою економікою. Вони існують у таких країнах, як Італія, Іспанія, Німеччина, але не в значній кількості. Що стосується України, то на сьогодні виробничі кооперативи не мають такого поширення, як це було після прийняття Закону СРСР "Про кооперацію в СРСР". І цьому є де-кілька причин.
Обслуговуючі кооперативи створюються для надання комплексу послуг, пов’язаних з виробництвом, переробкою, збутом продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва і рибництва.
Обслуговуючі кооперативи, здійснюючи обслуговування членів кооперативу, не ставлять за мету отримання прибутку.
Обслуговуючі кооперативи надають послуги відповідно до статуту іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
3. До переробних кооперативів належать кооперативи, які займаються переробкою сільськогосподарської сировини (виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, м’ясних, молочних, рибних продуктів, виробів і напівфабрикатів з льону, коноплі, лісо- і пиломатеріалів тощо).
4. Заготівельно-збутові кооперативи здійснюють заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції, надають маркетингові послуги тощо.
5. Постачальницькі кооперативи створюються з метою закупівлі та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; виготовлення сировини і матеріалів та постачання їх сільськогосподарським товаровиробникам.
6. Сервісні кооперативи здійснюють технологічні, транспортні, меліоративні, ремонтні, будівельні, еколого-відновні роботи, здійснюють ветеринарне обслуговування тварин і племінну роботу, займаються телефонізацією, газифікацією, електрифікацією в сільській місцевості, надають медичні, побутові, санаторно-курортні, науково-консультаційні послуги, послуги з уведення бухгалтерського обліку, аудиту та інше.
У разі поєднання кількох видів діяльності утворюються багатофункціональні кооперативи.
Кооперативи можуть на добровільних засадах утворювати об’єднання, які в свою чергу можуть утворювати об’єднання вищого рівня за галузевими чи територіальними ознаками.
9. Кооперативи та їх об’єднання мають право виступати засновниками різних видів підприємств, мати представництва в інших регіонах України та за її межами.
Кооперативи створюються і здійснюють свою діяльність за такими принципами:
добровільність членства фізичних і юридичних осіб в кооперативі та безперешкодний вихід з нього;
обов’язкова трудова участь членів у діяльності виробничого кооперативу;
обов’язкова участь членів у господарській діяльності обслуговуючого кооперативу;
відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає користуватися послугами цього кооперативу та у разі потреби погоджується брати участь у фінансуванні його на умовах, встановлених статутом кооперативу;
демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рішень за правилом “один член кооперативу — один голос";
обмеження виплат часток доходу на паї;
розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу;
контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, передбаченому статутом цього кооперативу.
Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України та юридичні особи, зареєстровані в Україні. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.
Реєстрація кооперативу здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
Кооператив вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Кооператив має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Відмова у державній реєстрації кооперативу може бути оскаржена в судовому порядку.
Статут кооперативу є основним правовим документом, що регулює його діяльність. У статуті визначаються: найменування кооперативу та його місцезнаходження; предмет і мета діяльності; порядок вступу до кооперативу і виходу з нього; порядок визначення розміру та порядок внесення вступного внеску і паю; склад засновників кооперативу; права і обов’язки членів кооперативу; органи управління, порядок їх формування і компетенція; формування неподільного та інших фондів; форми трудової участі та оплати праці членів виробничого кооперативу та форми господарської участі членів обслуговуючого кооперативу; розподіл доходів кооперативу; співвідношення між кооперативними виплатами і виплатами на паї; умови реорганізації та ліквідації кооперативу.
Статут кооперативу приймається засновниками на установчих зборах, зміни та доповнення до нього вносяться загальними зборами його членів. Повідомлення про зміни та доповнення до статуту надсилаються до органу, що зареєстрував кооператив, у тижневий термін з часу їх внесення.
Членами виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи, а членами обслуговуючого кооперативу — як фізичні, так і юридичні особи, які визнають статут і дотримуються його вимог, користуються послугами, формують фонди та беруть участь у діяльності кооперативу.
Вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви. Член кооперативу робить вступний і пайовий внески в порядку, визначеному статутом кооперативу.
Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає схваленню загальними зборами. Порядок прийняття такого рішення та його схвалення визначається статутом кооперативу.
Основними правами членів кооперативу є:
участь в управлінні справами кооперативу, право голосу на загальних зборах кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом. Для членів кооперативу — юридичних осіб ці права реалізуються їх повноважними представниками;
користування послугами кооперативу;
одержання кооперативних виплат — частини доходу кооперативу, що підлягає розподілу між його членами;
одержання частки доходу на пай (додатковий пай);
одержання паю в разі виходу з кооперативу в порядку і термін, визначені статутом кооперативу.
Основними обов’язками членів кооперативу є дотримання статуту та виконання рішень загальних зборів і правління кооперативу. Члени кооперативу беруть участь у господарській діяльності обслуговуючого кооперативу в обсязі, що становить більшу частину річного обороту діяльності, яка кооперується.
Управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу.
Вищим органом управління кооперативу є загальні збори. До органів управління належить правління кооперативу. У разі потреби кооператив наймає виконавчого директора, утворює спостережну раду.
Для підготовки окремих питань загальні збори, а в період між ними — правління кооперативу або спостережна рада можуть утворювати спеціальні комісії з членів кооперативу із залученням як консультантів найманих працівників.
Кооператив є власником будівель, споруд, грошей, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.
Право власності на землю може набуватися кооперативом шляхом внесення до пайового фонду земельних ділянок його засновниками та членами, а також придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами відповідно до Земельного кодексу України.
Для здійснення господарської та іншої діяльності кооператив за рахунок власного майна формує відповідні майнові фонди.
Майно кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний фонди.
Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків та майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.
Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах і/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності.
Фінансові ресурси кооперативу формуються за рахунок:
доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), пайових та інших внесків членів кооперативу, кредитів та інших надходжень, не заборонених законодавством.
Правління або виконавчий директор кооперативу використовує фінансові ресурси відповідно до кошторисів або інших документів, затверджених органами управління кооперативу згідно з їх компетенцією.
Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих кооперативу в користування або придбаних ним у власність.
Право кооперативу на землю зберігається і в разі входження його до складу кооперативного об’єднання.
За претензіями кредиторів звернення стягнення на земельні ділянки, надані кооперативу в користування, не допускається.
Земельні відносини в кооперативі регулюються Земельним кодексом України та законами України.
Кооператив відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном. Члени кооперативу відповідають за зобов’язаннями кооперативу тільки в межах пайового майнового внеску. Кооператив не несе відповідальності за зобов’язаннями членів кооперативу.
Кооператив може застрахувати своє майно і майнові права. Страхування здійснюється добровільно за рішенням загальних зборів кооперативу, якщо інше не передбачено законами України.
Кооперативи за рішенням загальних зборів можуть на добровільних засадах об’єднуватися в об’єднання для спільного здійснення будь-якої не забороненої законодавством діяльності за галузевою або територіальною ознакою. Об’єднання не мають права втручатися у господарську діяльність засновників.
Кооператив (об’єднання) відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її планування і реалізацію.
Виробничі кооперативи (об’єднання) реалізують свою продукцію за цінами, що встановлюються самостійно або на договірних засадах, якщо інше не передбачено законом.
Обслуговуючі кооперативи (об’єднання) надають послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах окремо для членів кооперативу та інших осіб.
Відносини кооперативу (об’єднання) з іншими підприємствами, установами та організаціями, а також з громадянами в усіх сферах господарської діяльності встановлюються на основі договорів (угод).
Доход кооперативу (об’єднання) формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці найманого персоналу.
Доход розподіляється на:
податки і збори (обов’язкові платежі) до відповідних бюджетів;
погашення кредитів;
покриття збитків;
проведення відрахувань у фонди кооперативу;
кооперативні виплати;
виплату часток доходу на паї (до 20 відсотків, визначених до розподілу).
Порядок використання доходу кооперативу (об’єднання) встановлюється статутом.
Кооператив (об’єднання) може реорганізовуватися в підприємства інших форм господарювання за рішенням загальних зборів (засновників) у порядку, визначеному статутом. З моменту реорганізації кооператив (об’єднання) припиняє свою діяльність.
У разі реорганізації кооперативу (об’єднання) всі його права та обов’язки переходять до правонаступників.
Кооператив (об’єднання) ліквідується: кооператив — за рішенням загальних зборів членів кооперативу; об’єднання — зборів уповноважених представників кооперативів; за рішенням суду.
Ліквідація кооперативу здійснюється ліквідаційною комісією, призначеною загальними зборами членів кооперативу, а об’єднання — зборами уповноважених представників кооперативів, а у разі їх ліквідації за рішенням суду ліквідаційною комісією, призначеною судом.
З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління кооперативом (об’єднанням). Ліквідаційна комісія у триденний термін з часу її призначення публікує інформацію про ліквідацію кооперативу (об’єднання) в одному з офіційних (загальнодержавному, регіональному) друкованих засобів масової інформації із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій. Ліквідаційна комісія проводить належну підготовчу та організаційну роботу, складає ліквідаційний баланс та подає його органу, що прийняв рішення про ліквідацію кооперативу (об’єднання). Повнота і достовірність ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудиторами.
Розпорядження землею кооперативу, що ліквідується, здійснюється в порядку і на умовах, передбачених земельним законодавством.
Майно кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу пропорційно вартості їх паю.
У разі ліквідації об’єднання його майно, що залишається після виплати заробітної плати працівникам, виконання зобов’язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами об’єднання в розмірах і в порядку, передбачених статутом об’єднання.
Ліквідація вважається завершеною, а кооператив (об’єднання) таким, що припинив свою діяльність, з моменту внесення органом державної реєстрації запису про його ліквідацію до державного реєстру.
Використані джерела:
Цивільний кодекс України // Голос України, – 12.03.2003 р. №45.
Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію” // Відомості Верховної Ради, – К. 1997, № 39.
Закон України „Про споживчу кооперацію” // Відомості Верховної Ради, – К. 1992, № 30.
Закон СРСР „Про кооперацію в СРСР” // Відомості Верховної Ради, – К.1991, №12.
Кучеренко І.М. Правове регулювання діяльності виробничих кооперативів // Правова держава. – К. 2001., №13.
Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи — К . 1998.
