Еволюція Феміди
Еволюція Феміди
З 1 вересня набере чинності новий Цивільний процесуальний кодекс (ЦПК). Судитися стане простіше, а справи розглядатимуться швидше.
Подія, на яку юристи чекали 1 рік 6 місяців і 13 днів, незабаром станеться. З поточного четверга цивільні справи розглядатимуться за новими правилами. Нагадаємо, новий ЦПК було прийнято ще 18 березня 2004 року. А судитися за ним готувалися вже напередодні 1 січня цього року. Втім, у нормативно-правовому акті містилося застереження, що Кодекс набирає чинності лише після прийняття Кодексу адміністративного судочинства (КАС). Адже останній раніше був просто частиною ЦПК від 1963 року. КАС приймався, потім ветувався, знову приймався, таким чином створюючи інтригу з набранням чинності новим ЦПК. Зрештою, 6 липня КАС було прийнято в остаточній редакції з пропозиціями президента, а згодом підписано гарантом, що й відкрило дорогу новому ЦПК (див. Контракти, № 30, 2005).
Новий ЦПК містить чимало приємних новацій і загалом сприймається юристами позитивно. Зокрема, чіткіше визначено строки розгляду цивільних справ (що було бічем судів загальної юрисдикції), введено норми щодо запобігання недобросовісному використанню своїх прав сторонами процесу, змінено порядок апеляції та касації, передбачено обов’язкову фіксацію процесу на аудіоносій тощо. Однак наразі ніхто не береться прогнозувати, як саме Кодекс працюватиме на практиці. А практика почнеться вже з 1 вересня. Причому за новими правилами розглядатимуться не лише нові справи, а й ті, рішення за якими ще не було винесено на момент набрання Кодексом чинності.
Судова спрощенка
Передусім зазначимо, що відтепер у разі наявності безспірних вимог, підкріплених документально (приміром, письмовою угодою), необов’язково для їх задоволення звертатися до суду з позовом та чекати невизначений час, доки його задовольнять. Можна просто подати до суду відповідну заяву, і вже за лічені дні суд має видати наказ, котрий, по суті, є виконавчим документом. Так новим ЦПК запроваджується спрощений порядок розгляду цивільних справ — наказне провадження.
Судовий наказ видаватиметься судом у триденний строк без виклику сторін та судового засідання. Зокрема, в порядку наказного провадження розглядатимуться справи, в яких заявлена вимога грунтується на правочині, оформленому в письмовій формі. Тобто на підставі судового наказу, приміром, кредитор може стягнути з боржника кошти або витребувати майно. До речі, на радість працівникам і на біду роботодавцям у порядку наказного провадження можна також стягнути заборгованість із зарплати.
Важливо, що, крім іншого, розгляд справи в порядку наказного провадження зекономить заявнику не лише час, а й гроші. Адже за такий розгляд сплачується лише половина суми судового збору для розгляду справи в порядку позовного провадження. Президент адвокатської фірми «Грамацький і Партнери» Ернест Грамацький зазначає: «Сьогодні більшість юристів, адвокатів з нетерпінням очікують дня, коли за заявленими в суді безспірними вимогами рішення по суті заявлених вимог прийматимуться судом протягом 3 днів, а не через 3 місяці і більше. Судовий наказ фактично є виконавчим документом, який у випадку, якщо боржник його не оскаржить, заявник може отримати протягом 15-20 днів з моменту його видачі судом».
Однак передбачено, що боржник протягом 10 днів від дня отримання наказу може подати заяву про його скасування. Суд розглядає останню протягом наступних 5 днів. Утім, юрист юридичної фірми «Магістр і Партнери» Дмитро Марчуков вважає, що, оскільки ухвалу про скасування наказу має постановляти той самий суд, що його видавав, імовірно, суд неохоче скасовуватиме свої ж накази. До того ж, навіть якщо боржник вдало оскаржить судовий наказ, кредитор спокійно може звернутися до суду про розгляд того самого питання в порядку позовного провадження. Проте якщо оскарження виявиться для боржника невдалим, жодних інших засобів захисту для нього не передбачено. Таким чином, у цьому провадженні стягувач має набагато більше можливостей, ніж боржник. Тобто остання норма нібито знову грає на користь кредитора. Однак не завжди. Ернест Грамацький пояснює: «Швидше за все суддя докладатиме максимум зусиль, щоб відмовити заявнику в прийнятті заяви про видачу судового наказу. Адже судді психологічно легше прийняти рішення, заздалегідь вислухавши пояснення сторін та вивчивши документи». А відтак суддя, хоч і не прямо, зацікавлений у розгляді таких справ саме в порядку позовного провадження, що, звичайно, не на руку кредитору.
Заочні справи
Суттєво змінено в новому ЦПК і порядок позовного провадження. Зокрема, введено таке поняття, як «заочний розгляд справи». Він полягає в тому, що у разі неявки без поважних причин належно повідомленого відповідача суд може ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та за умови згоди на це позивача. Втім, отримавши копію такого рішення (протягом 5 днів з моменту його прийняття), відповідач має право протягом 10 днів написати заяву щодо перегляду заочного рішення. Крім того, він має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Керівник офісу юридичної фірми «Ілляшов і Партнери» у Харкові Роман Молодецький каже: «У гіршому випадку заочним рішенням можна пристрахати відповідача, у кращому — дочекатися, поки воно вступить в силу. Але і позивачу, і відповідачу не слід забувати, що останній може подати заяву до того ж суду про перегляд заочного рішення. І це ще не апеляційне оскарження».
Також слід зазначити, що відповідно до нового ЦПК не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду в різних судах. На думку юристів, ця норма суттєво впливає на усталену юридичну практику. «За чинним ЦПК при об’єднанні кількох пов’язаних вимог, з яких одні підвідомчі суду загальної юрисдикції, а інші господарському суду, усі вимоги підлягають розгляду в суді загальної юрисдикції, — пояснює Роман Молодецький. — Ця норма в разі необхідності розгляду господарського позову в цивільному суді через притягнення співвідповідачем фізичної особи давала підстави змінювати підвідомчість справи». А ось щодо територіальної підсудності, то новий Кодекс, навпаки, надає сторонам конфлікту більше можливостей. Зокрема, передбачена договірна підсудність — сторони можуть домовитись, у суді якого міста (району) їм судитися. Щоправда, винятками з цього правила є справи щодо нерухомого майна, позови до перевізників та деякі інші.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ЦПК 1963 року обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, з однієї цивільної справи не доказуються знову під час розгляду інших цивільних справ між тими самими учасниками. В новому Кодексі цю норму поширено також на рішення, винесені з господарської чи адміністративної справи. Понад те, не є обов’язковою участь в обох справах тих самих осіб. Достатньою є участь однієї особи, щодо якої встановлено відповідні обставини. «Таким чином, обмежується можливість винесення «дзеркальних рішень», але водночас зростає вірогідність проведення «своїх» процесів для встановлення відповідних обставин, які потім визначатимуться під час розгляду наступних справ», — робить висновок юрист юридичної фірми «Магістр і Партнери» Сергій Авраменко.
Все таємне стає явним
Певних змін зазнав і порядок окремого провадження (вид непозовного судочинства щодо справ про підтвердження певних фактів). Найнебезпечніше в ньому те, що до переліку справ, які можуть розглядатися в порядку окремого провадження, потрапили справи про розкриття банківської таємниці. Крім того, в таких справах суд допускає негайне виконання рішень. Керуючий партнер юридичної фірми «Лавринович і Партнери» Максим Лавринович зазначає: «Недоліком такого розгляду є те, що відповідача за подібною справою можуть і не повідомляти про розгляд справи, коли справа розглядається з метою «охорони державних інтересів та національної безпеки».
Очевидною є загроза, що такі «державні інтереси та національна безпека» можуть бути використані як привід для розкриття банківської таємниці підприємців. Оскільки ці поняття для цивільного судочинства нові, уявити, що таке «державні інтереси та національна безпека» в розумінні судді місцевого суду, зараз важко». Загрозу такої норми для банків та їхніх клієнтів відзначає й Роман Молодецький. Зокрема, він звертає увагу на те, що новим Кодексом не встановлено процесуальних обмежень щодо заявників, тобто тих, хто звертається до суду за розкриттям банківської таємниці.
«До того ж рішення суду, ухвалене в такому провадженні, підлягає негайному виконанню і виконується навіть у разі його оскарження, — говорить юрист. — Тобто за наявності відповідного рішення банк розкриває таємницю. І хоча після його оскарження, приміром, з’ясується незаконність такого рішення, таємниця вже не є таємницею».
Скарг побільшає
Передбачається, що з моменту набрання чинності новим ЦПК реальні строки розгляду справ у судах загальної юрисдикції отримають хоч якісь обриси. Так, документом передбачено, що всі позови у цивільних справах розглядаються протягом «розумного строку», але не більше ніж два місяці від дня їх подання до суду. В існуючій практиці розгляд таких справ міг тривати роками через численні відкладення та перенесення судових засідань. Хоча терміни етапів розгляду справи дещо подовжено порівняно з термінами ЦПК 1963 року (докладно див. «Час — гроші»). Крім того, слід звернути увагу, що вводиться нова стадія позовного та касаційного провадження — попереднє судове засідання.
Окремо варто зупинитися на змінах щодо апеляційного та касаційного оскарження судового рішення. Окрім нових процесуальних строків тут є й інші новації. Зокрема, особи, які не брали участі в розгляді справи в суді першої інстанції, отримали можливість оскаржити рішення чи ухвалу в апеляційному порядку (в ЦПК 1963 року — лише в касаційному порядку). Ернест Грамацький зазначає: «Сьогодні типовими є ситуації «без мене мене одружили». За старим Кодексом вирішити їх практично неможливо. Понад те, часто такі особи дізнавалися про судове рішення щодо себе після того, як воно набирало законної сили».
Втім, Максим Лавринович застерігає: «Тепер коло осіб, які можуть подати апеляційну скаргу, збільшилося до невизначених розмірів. Судова практика має випрацювати чіткі критерії допуску таких апеляційних скарг до розгляду». Також за правилами, встановленими новим ЦПК, суд першої інстанції позбавляється права вирішувати долю апеляційної скарги і не прийматиме рішень про її направлення до апеляційного суду або повернення апелянту — він зобов’язаний в будь-якому випадку направити таку скаргу до апеляційного суду. А ось на касаційну скаргу суд першої інстанції взагалі не матиме жодного впливу, оскільки тепер вона подаватиметься безпосередньо до суду касаційної інстанції.
До суду з диктофоном
Слід зазначити, що новий Кодекс надає більше прав та можливостей учасникам процесу. Наприклад, відтепер відео- та аудіозаписи визнаються речовими доказами. За словами Ернеста Грамацького, це має неабияке значення, оскільки «часто іншим способом зафіксувати свавілля правоохоронців, податківців тощо, аніж зняти на відеокамеру, записати на диктофон, можливості немає». Крім того, тепер доказами можуть бути пояснення сторін, допитаних як свідків. Учасникам процесу надано право знімати копії з документів, доданих до матеріалів справи, знімати копії з журналу судового засідання (він прийшов на заміну протоколу засідання), прослуховувати аудіозаписи судового засідання.
Між іншим, останній тепер став обов’язковим (раніше міг здійснюватися за клопотанням однієї зі сторін). Крім того, тепер учасники процесу та присутні на відкритому засіданні громадяни мають право без окремого дозволу суду користуватися диктофонами. І хоча такий запис не вважатиметься офіційним, за новими правилами учасник процесу зможе певним чином контролювати записи в судовому журналі. Йдеться про те, що до останнього часу протоколи судового засідання фактично доповнювалися по закінченні засідання зі слів судді.
А відтак вони могли готуватися під конкретне рішення. Натомість тепер можна зіставити записи судового журналу та власні аудіозаписи. «Звісно, проблему не вирішено, бо власноруч зроблений аудіозапис не є офіційним, — говорить Ернест Грамацький, — але учасники процесу почуватимуться набагато впевненіше, коли зможуть надати суду хоча б неофіційний аудіозапис».
Отже, новий ЦПК містить чимало інших цікавих новацій, але як саме вони запрацюють на практиці, ми побачимо найближчими днями.
Строки розгляду справи в порядку позовного провадження
1. Подання позовної заяви — суд приймає рішення про прийняття заяви протягом 10 днів від дня її подання.
2. Протягом місяця призначається попереднє судове засідання.
3. Судовий розгляд призначається протягом 15 днів після завершення підготовки справи до розгляду. Повістка про виклик до суду має бути вручена не пізніше ніж за 7 днів до судового засідання.
4. Суд розглядає справу в строк не більш ніж 2 місяці від дня відкриття провадження (справи про стягнення аліментів та поновлення на роботі — не більше ніж 1 місяць). У виняткових випадках суд може подовжити розгляд справи ще на 1 місяць.
5. Рішення виноситься безпосередньо після завершення судового розгляду (у виняткових випадках може бути відкладено до 5 днів). Ухвали, винесені в судовому засіданні, оголошуються негайно. Якщо подано заяву про роз’яснення рішення, вона розглядається протягом 10 днів. Копії рішень особам — учасникам справи видаються на їхню вимогу не пізніше ніж через 5 днів від дня оголошення рішення.
6. Рішення набирає законної сили протягом 10 днів від дня його оголошення, якщо не було подано заяви про апеляційне оскарження.
7. У разі подання заяви про апеляційне оскарження такий заявник подає апеляційну скаргу протягом 20 днів від дня подання заяви.
8. Протягом 3 днів після надходження справи до апеляційного суду приймається рішення про прийняття апеляційної скарги до провадження.
9. У разі відкриття апеляційного провадження дії з підготовки справи до розгляду тривають до 10 днів. Через 15 днів після цього справу призначають до розгляду. Рішення або ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її виголошення. Справа у 7-денний строк направляється до суду першої інстанції.
10. Касаційну скаргу можна подати протягом 2 місяців від дня набрання чинності рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
11. Питання про прийняття касаційної скарги до розгляду вирішується протягом 10 днів з моменту її надходження. У разі позитивного рішення касаційний суд витребовує справу протягом 10 днів. Ще 10 днів триває підготовка до касаційного розгляду, і через 5 днів проводиться попередній розгляд справи. Рішення чи ухвала касаційного суду набирає чинності з моменту її оголошення.
12. Для ініціювання провадження через виняткові обставини у ВСУ скарга подається протягом 1 місяця від дня їх відкриття. Рішення ВСУ набирають чинності від дня їх оголошення і оскарженню не підлягають.
ЕКСПЕРТиза
Дмитро МАРЧУКОВ, юрист юридичної фірми «Магістр і Партнери» —
Цивільний процесуальний кодекс від 2004 року суттєво змінює цивільне судочинство, учасникам якого ще досить довго доведеться звикати до закріплених у ньому нововведень. Зміни торкнулися практично всіх інститутів цивільного процесу. Крім того, що Кодекс змінює вже існуючі процедури, він також передбачає нові способи захисту порушених прав.
Звичайно, Кодекс не ідеальний (особливо в тому, що стосується становища боржника у наказному провадженні та не надто потрібного ускладнення процедури ініціювання апеляційного оскарження), але те, наскільки він поганий чи добрий, покаже практика.
Ернест ГРАМАЦКИЙ, президент адвокатської фірми «Грамацький і Партнери» —
У ЦПК з’явилося досить багато суттєвих позитивних моментів. Загалом Кодекс спрямований на вдосконалення регулювання цивільного процесу. Про це свідчать положення щодо термінів розгляду справ, які відрізняються від «соціалістичних», розширення прав учасників цивільного процесу, можливість вирішення справ за спрощеним порядком (наказне провадження), а також той факт, що провадження у справах щодо адміністративно-правових відносин (за винятком скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи виконавчої служби) розглядатимуться спеціалізованими судами (адміністративними).
Олег ТРОХІМЧУК, адвокат юридичної фірми «Ілляшов і Партнери» —
З новим ЦПК пов’язано багато змін цивільного процесу. Передусім такі зміни зумовлені необхідністю узгодити національне право з європейським. Деякі з вчених-правознавців, говорячи про новий ЦПК України, висловлюють думку, що такими змінами буде оптимізовано процедуру судового розгляду цивільних справ і забезпечено ефективніше виконання завдань цивільного судочинства. Загалом з такою думкою ми згодні. Хоча є й деякі суперечності. Можна передбачити, що цей Кодекс викличе багато дискусій, матимуть місце певні неузгодженості у судовій практиці, проблеми з наказним провадженням. Але сучасний ЦПК потрібен як суддям і юристам, так і громадянам.
Максим ЛАВРИНОВИЧ, керуючий партнер юридичної фірми «Лавринович і Партнери» —
ЦПК 1963 року, попри численні зміни та доповнення, все ж не відповідав вимогам сучасного цивільно-правового судочинства, і найголовніша його невідповідність мала ідеологічний характер. Адже саме ідеологічна спрямованість нормативно-правового акта зазвичай і визначає його структуру та зміст, і змінити їх відповідно до сучасних умов практично неможливо. Основна відмінність нового ЦПК — він створений передусім для вирішення приватних спорів, якнайповнішого і якнайефективнішого захисту прав та інтересів приватних осіб. Захист державного інтересу вже не є головним завданням ЦПК, а цивільне судочинство розглядається як послуга з вирішення спорів.
З 1 вересня набере чинності новий Цивільний процесуальний кодекс (ЦПК). Судитися стане простіше, а справи розглядатимуться швидше.
Подія, на яку юристи чекали 1 рік 6 місяців і 13 днів, незабаром станеться. З поточного четверга цивільні справи розглядатимуться за новими правилами. Нагадаємо, новий ЦПК було прийнято ще 18 березня 2004 року. А судитися за ним готувалися вже напередодні 1 січня цього року. Втім, у нормативно-правовому акті містилося застереження, що Кодекс набирає чинності лише після прийняття Кодексу адміністративного судочинства (КАС). Адже останній раніше був просто частиною ЦПК від 1963 року. КАС приймався, потім ветувався, знову приймався, таким чином створюючи інтригу з набранням чинності новим ЦПК. Зрештою, 6 липня КАС було прийнято в остаточній редакції з пропозиціями президента, а згодом підписано гарантом, що й відкрило дорогу новому ЦПК (див. Контракти, № 30, 2005).
Новий ЦПК містить чимало приємних новацій і загалом сприймається юристами позитивно. Зокрема, чіткіше визначено строки розгляду цивільних справ (що було бічем судів загальної юрисдикції), введено норми щодо запобігання недобросовісному використанню своїх прав сторонами процесу, змінено порядок апеляції та касації, передбачено обов’язкову фіксацію процесу на аудіоносій тощо. Однак наразі ніхто не береться прогнозувати, як саме Кодекс працюватиме на практиці. А практика почнеться вже з 1 вересня. Причому за новими правилами розглядатимуться не лише нові справи, а й ті, рішення за якими ще не було винесено на момент набрання Кодексом чинності.
Судова спрощенка
Передусім зазначимо, що відтепер у разі наявності безспірних вимог, підкріплених документально (приміром, письмовою угодою), необов’язково для їх задоволення звертатися до суду з позовом та чекати невизначений час, доки його задовольнять. Можна просто подати до суду відповідну заяву, і вже за лічені дні суд має видати наказ, котрий, по суті, є виконавчим документом. Так новим ЦПК запроваджується спрощений порядок розгляду цивільних справ — наказне провадження.
Судовий наказ видаватиметься судом у триденний строк без виклику сторін та судового засідання. Зокрема, в порядку наказного провадження розглядатимуться справи, в яких заявлена вимога грунтується на правочині, оформленому в письмовій формі. Тобто на підставі судового наказу, приміром, кредитор може стягнути з боржника кошти або витребувати майно. До речі, на радість працівникам і на біду роботодавцям у порядку наказного провадження можна також стягнути заборгованість із зарплати.
Важливо, що, крім іншого, розгляд справи в порядку наказного провадження зекономить заявнику не лише час, а й гроші. Адже за такий розгляд сплачується лише половина суми судового збору для розгляду справи в порядку позовного провадження. Президент адвокатської фірми «Грамацький і Партнери» Ернест Грамацький зазначає: «Сьогодні більшість юристів, адвокатів з нетерпінням очікують дня, коли за заявленими в суді безспірними вимогами рішення по суті заявлених вимог прийматимуться судом протягом 3 днів, а не через 3 місяці і більше. Судовий наказ фактично є виконавчим документом, який у випадку, якщо боржник його не оскаржить, заявник може отримати протягом 15-20 днів з моменту його видачі судом».
Однак передбачено, що боржник протягом 10 днів від дня отримання наказу може подати заяву про його скасування. Суд розглядає останню протягом наступних 5 днів. Утім, юрист юридичної фірми «Магістр і Партнери» Дмитро Марчуков вважає, що, оскільки ухвалу про скасування наказу має постановляти той самий суд, що його видавав, імовірно, суд неохоче скасовуватиме свої ж накази. До того ж, навіть якщо боржник вдало оскаржить судовий наказ, кредитор спокійно може звернутися до суду про розгляд того самого питання в порядку позовного провадження. Проте якщо оскарження виявиться для боржника невдалим, жодних інших засобів захисту для нього не передбачено. Таким чином, у цьому провадженні стягувач має набагато більше можливостей, ніж боржник. Тобто остання норма нібито знову грає на користь кредитора. Однак не завжди. Ернест Грамацький пояснює: «Швидше за все суддя докладатиме максимум зусиль, щоб відмовити заявнику в прийнятті заяви про видачу судового наказу. Адже судді психологічно легше прийняти рішення, заздалегідь вислухавши пояснення сторін та вивчивши документи». А відтак суддя, хоч і не прямо, зацікавлений у розгляді таких справ саме в порядку позовного провадження, що, звичайно, не на руку кредитору.
Заочні справи
Суттєво змінено в новому ЦПК і порядок позовного провадження. Зокрема, введено таке поняття, як «заочний розгляд справи». Він полягає в тому, що у разі неявки без поважних причин належно повідомленого відповідача суд може ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та за умови згоди на це позивача. Втім, отримавши копію такого рішення (протягом 5 днів з моменту його прийняття), відповідач має право протягом 10 днів написати заяву щодо перегляду заочного рішення. Крім того, він має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Керівник офісу юридичної фірми «Ілляшов і Партнери» у Харкові Роман Молодецький каже: «У гіршому випадку заочним рішенням можна пристрахати відповідача, у кращому — дочекатися, поки воно вступить в силу. Але і позивачу, і відповідачу не слід забувати, що останній може подати заяву до того ж суду про перегляд заочного рішення. І це ще не апеляційне оскарження».
Також слід зазначити, що відповідно до нового ЦПК не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду в різних судах. На думку юристів, ця норма суттєво впливає на усталену юридичну практику. «За чинним ЦПК при об’єднанні кількох пов’язаних вимог, з яких одні підвідомчі суду загальної юрисдикції, а інші господарському суду, усі вимоги підлягають розгляду в суді загальної юрисдикції, — пояснює Роман Молодецький. — Ця норма в разі необхідності розгляду господарського позову в цивільному суді через притягнення співвідповідачем фізичної особи давала підстави змінювати підвідомчість справи». А ось щодо територіальної підсудності, то новий Кодекс, навпаки, надає сторонам конфлікту більше можливостей. Зокрема, передбачена договірна підсудність — сторони можуть домовитись, у суді якого міста (району) їм судитися. Щоправда, винятками з цього правила є справи щодо нерухомого майна, позови до перевізників та деякі інші.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ЦПК 1963 року обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, з однієї цивільної справи не доказуються знову під час розгляду інших цивільних справ між тими самими учасниками. В новому Кодексі цю норму поширено також на рішення, винесені з господарської чи адміністративної справи. Понад те, не є обов’язковою участь в обох справах тих самих осіб. Достатньою є участь однієї особи, щодо якої встановлено відповідні обставини. «Таким чином, обмежується можливість винесення «дзеркальних рішень», але водночас зростає вірогідність проведення «своїх» процесів для встановлення відповідних обставин, які потім визначатимуться під час розгляду наступних справ», — робить висновок юрист юридичної фірми «Магістр і Партнери» Сергій Авраменко.
Все таємне стає явним
Певних змін зазнав і порядок окремого провадження (вид непозовного судочинства щодо справ про підтвердження певних фактів). Найнебезпечніше в ньому те, що до переліку справ, які можуть розглядатися в порядку окремого провадження, потрапили справи про розкриття банківської таємниці. Крім того, в таких справах суд допускає негайне виконання рішень. Керуючий партнер юридичної фірми «Лавринович і Партнери» Максим Лавринович зазначає: «Недоліком такого розгляду є те, що відповідача за подібною справою можуть і не повідомляти про розгляд справи, коли справа розглядається з метою «охорони державних інтересів та національної безпеки».
Очевидною є загроза, що такі «державні інтереси та національна безпека» можуть бути використані як привід для розкриття банківської таємниці підприємців. Оскільки ці поняття для цивільного судочинства нові, уявити, що таке «державні інтереси та національна безпека» в розумінні судді місцевого суду, зараз важко». Загрозу такої норми для банків та їхніх клієнтів відзначає й Роман Молодецький. Зокрема, він звертає увагу на те, що новим Кодексом не встановлено процесуальних обмежень щодо заявників, тобто тих, хто звертається до суду за розкриттям банківської таємниці.
«До того ж рішення суду, ухвалене в такому провадженні, підлягає негайному виконанню і виконується навіть у разі його оскарження, — говорить юрист. — Тобто за наявності відповідного рішення банк розкриває таємницю. І хоча після його оскарження, приміром, з’ясується незаконність такого рішення, таємниця вже не є таємницею».
Скарг побільшає
Передбачається, що з моменту набрання чинності новим ЦПК реальні строки розгляду справ у судах загальної юрисдикції отримають хоч якісь обриси. Так, документом передбачено, що всі позови у цивільних справах розглядаються протягом «розумного строку», але не більше ніж два місяці від дня їх подання до суду. В існуючій практиці розгляд таких справ міг тривати роками через численні відкладення та перенесення судових засідань. Хоча терміни етапів розгляду справи дещо подовжено порівняно з термінами ЦПК 1963 року (докладно див. «Час — гроші»). Крім того, слід звернути увагу, що вводиться нова стадія позовного та касаційного провадження — попереднє судове засідання.
Окремо варто зупинитися на змінах щодо апеляційного та касаційного оскарження судового рішення. Окрім нових процесуальних строків тут є й інші новації. Зокрема, особи, які не брали участі в розгляді справи в суді першої інстанції, отримали можливість оскаржити рішення чи ухвалу в апеляційному порядку (в ЦПК 1963 року — лише в касаційному порядку). Ернест Грамацький зазначає: «Сьогодні типовими є ситуації «без мене мене одружили». За старим Кодексом вирішити їх практично неможливо. Понад те, часто такі особи дізнавалися про судове рішення щодо себе після того, як воно набирало законної сили».
Втім, Максим Лавринович застерігає: «Тепер коло осіб, які можуть подати апеляційну скаргу, збільшилося до невизначених розмірів. Судова практика має випрацювати чіткі критерії допуску таких апеляційних скарг до розгляду». Також за правилами, встановленими новим ЦПК, суд першої інстанції позбавляється права вирішувати долю апеляційної скарги і не прийматиме рішень про її направлення до апеляційного суду або повернення апелянту — він зобов’язаний в будь-якому випадку направити таку скаргу до апеляційного суду. А ось на касаційну скаргу суд першої інстанції взагалі не матиме жодного впливу, оскільки тепер вона подаватиметься безпосередньо до суду касаційної інстанції.
До суду з диктофоном
Слід зазначити, що новий Кодекс надає більше прав та можливостей учасникам процесу. Наприклад, відтепер відео- та аудіозаписи визнаються речовими доказами. За словами Ернеста Грамацького, це має неабияке значення, оскільки «часто іншим способом зафіксувати свавілля правоохоронців, податківців тощо, аніж зняти на відеокамеру, записати на диктофон, можливості немає». Крім того, тепер доказами можуть бути пояснення сторін, допитаних як свідків. Учасникам процесу надано право знімати копії з документів, доданих до матеріалів справи, знімати копії з журналу судового засідання (він прийшов на заміну протоколу засідання), прослуховувати аудіозаписи судового засідання.
Між іншим, останній тепер став обов’язковим (раніше міг здійснюватися за клопотанням однієї зі сторін). Крім того, тепер учасники процесу та присутні на відкритому засіданні громадяни мають право без окремого дозволу суду користуватися диктофонами. І хоча такий запис не вважатиметься офіційним, за новими правилами учасник процесу зможе певним чином контролювати записи в судовому журналі. Йдеться про те, що до останнього часу протоколи судового засідання фактично доповнювалися по закінченні засідання зі слів судді.
А відтак вони могли готуватися під конкретне рішення. Натомість тепер можна зіставити записи судового журналу та власні аудіозаписи. «Звісно, проблему не вирішено, бо власноруч зроблений аудіозапис не є офіційним, — говорить Ернест Грамацький, — але учасники процесу почуватимуться набагато впевненіше, коли зможуть надати суду хоча б неофіційний аудіозапис».
Отже, новий ЦПК містить чимало інших цікавих новацій, але як саме вони запрацюють на практиці, ми побачимо найближчими днями.
Строки розгляду справи в порядку позовного провадження
1. Подання позовної заяви — суд приймає рішення про прийняття заяви протягом 10 днів від дня її подання.
2. Протягом місяця призначається попереднє судове засідання.
3. Судовий розгляд призначається протягом 15 днів після завершення підготовки справи до розгляду. Повістка про виклик до суду має бути вручена не пізніше ніж за 7 днів до судового засідання.
4. Суд розглядає справу в строк не більш ніж 2 місяці від дня відкриття провадження (справи про стягнення аліментів та поновлення на роботі — не більше ніж 1 місяць). У виняткових випадках суд може подовжити розгляд справи ще на 1 місяць.
5. Рішення виноситься безпосередньо після завершення судового розгляду (у виняткових випадках може бути відкладено до 5 днів). Ухвали, винесені в судовому засіданні, оголошуються негайно. Якщо подано заяву про роз’яснення рішення, вона розглядається протягом 10 днів. Копії рішень особам — учасникам справи видаються на їхню вимогу не пізніше ніж через 5 днів від дня оголошення рішення.
6. Рішення набирає законної сили протягом 10 днів від дня його оголошення, якщо не було подано заяви про апеляційне оскарження.
7. У разі подання заяви про апеляційне оскарження такий заявник подає апеляційну скаргу протягом 20 днів від дня подання заяви.
8. Протягом 3 днів після надходження справи до апеляційного суду приймається рішення про прийняття апеляційної скарги до провадження.
9. У разі відкриття апеляційного провадження дії з підготовки справи до розгляду тривають до 10 днів. Через 15 днів після цього справу призначають до розгляду. Рішення або ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її виголошення. Справа у 7-денний строк направляється до суду першої інстанції.
10. Касаційну скаргу можна подати протягом 2 місяців від дня набрання чинності рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
11. Питання про прийняття касаційної скарги до розгляду вирішується протягом 10 днів з моменту її надходження. У разі позитивного рішення касаційний суд витребовує справу протягом 10 днів. Ще 10 днів триває підготовка до касаційного розгляду, і через 5 днів проводиться попередній розгляд справи. Рішення чи ухвала касаційного суду набирає чинності з моменту її оголошення.
12. Для ініціювання провадження через виняткові обставини у ВСУ скарга подається протягом 1 місяця від дня їх відкриття. Рішення ВСУ набирають чинності від дня їх оголошення і оскарженню не підлягають.
ЕКСПЕРТиза
Дмитро МАРЧУКОВ, юрист юридичної фірми «Магістр і Партнери» —
Цивільний процесуальний кодекс від 2004 року суттєво змінює цивільне судочинство, учасникам якого ще досить довго доведеться звикати до закріплених у ньому нововведень. Зміни торкнулися практично всіх інститутів цивільного процесу. Крім того, що Кодекс змінює вже існуючі процедури, він також передбачає нові способи захисту порушених прав.
Звичайно, Кодекс не ідеальний (особливо в тому, що стосується становища боржника у наказному провадженні та не надто потрібного ускладнення процедури ініціювання апеляційного оскарження), але те, наскільки він поганий чи добрий, покаже практика.
Ернест ГРАМАЦКИЙ, президент адвокатської фірми «Грамацький і Партнери» —
У ЦПК з’явилося досить багато суттєвих позитивних моментів. Загалом Кодекс спрямований на вдосконалення регулювання цивільного процесу. Про це свідчать положення щодо термінів розгляду справ, які відрізняються від «соціалістичних», розширення прав учасників цивільного процесу, можливість вирішення справ за спрощеним порядком (наказне провадження), а також той факт, що провадження у справах щодо адміністративно-правових відносин (за винятком скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи виконавчої служби) розглядатимуться спеціалізованими судами (адміністративними).
Олег ТРОХІМЧУК, адвокат юридичної фірми «Ілляшов і Партнери» —
З новим ЦПК пов’язано багато змін цивільного процесу. Передусім такі зміни зумовлені необхідністю узгодити національне право з європейським. Деякі з вчених-правознавців, говорячи про новий ЦПК України, висловлюють думку, що такими змінами буде оптимізовано процедуру судового розгляду цивільних справ і забезпечено ефективніше виконання завдань цивільного судочинства. Загалом з такою думкою ми згодні. Хоча є й деякі суперечності. Можна передбачити, що цей Кодекс викличе багато дискусій, матимуть місце певні неузгодженості у судовій практиці, проблеми з наказним провадженням. Але сучасний ЦПК потрібен як суддям і юристам, так і громадянам.
Максим ЛАВРИНОВИЧ, керуючий партнер юридичної фірми «Лавринович і Партнери» —
ЦПК 1963 року, попри численні зміни та доповнення, все ж не відповідав вимогам сучасного цивільно-правового судочинства, і найголовніша його невідповідність мала ідеологічний характер. Адже саме ідеологічна спрямованість нормативно-правового акта зазвичай і визначає його структуру та зміст, і змінити їх відповідно до сучасних умов практично неможливо. Основна відмінність нового ЦПК — він створений передусім для вирішення приватних спорів, якнайповнішого і якнайефективнішого захисту прав та інтересів приватних осіб. Захист державного інтересу вже не є головним завданням ЦПК, а цивільне судочинство розглядається як послуга з вирішення спорів.
