Порядок митного оформлення
Р о з д і л III
МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ
ГЛАВА 1. Порядок митного оформлення
Стаття 37. Мета митного оформлення
Переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню. Митне оформлення здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів. Операції, що входять до митного оформлення, і порядок їх здійснення визначаються Державним митним комітетом України відповідно до цього Кодексу.
Стаття 38. Місце і час здійснення митного оформлення
Митне оформлення здійснюється в місцях розташування митниць
протягом часу, що встановлює митниця спільно з заінтересованими
державними органами.
Митне оформлення здійснюється митницями, в зоні діяльності
яких розташовані власники товарів та інших предметів, якщо інше не
передбачено цим Кодексом та законодавством України.
На прохання підприємств, що переміщують через митний кордон
України товари та інші предмети, митне оформлення може
здійснюватися в зонах митного контролю, зазначених у частині
третій статті 23 цього Кодексу.
За рішенням Державного митного комітету України митне
оформлення товарів та інших предметів певних видів може
здійснюватися в окремо визначених для цього митницях.
Стаття 39. Присутність представників підприємств, а також
громадян під час митного оформлення
Представники підприємств, а також громадяни, які мають
належним чином оформлені повноваження щодо товарів та інших
предметів, що підлягають митному оформленню, можуть бути
присутніми під час такого оформлення.
У випадках передбачених статтями 29, 30 цього Кодексу,
присутність представників підприємств, а також громадян при
митному оформленні є обов'язковою.
Стаття 40. Взяття проб та зразків
З метою митного контролю та митного оформлення митниця може
брати проби та зразки товарів та інших предметів для проведення їх
дослідження.
Проби і зразки товарів та інших предметів беруться в
мінімальних кількостях, що забезпечують їх дослідження. Взяття
проб та зразків, їх дослідження, а також розпорядження ними не
повинно необгрунтовано затримувати пропуск товарів та інших
предметів.
Підприємство чи громадянин мають право ознайомитися з
результатами проведеного дослідження та подальшим розпорядженням
взятих у них проб та зразків.
Проби та зразки товарів та інших предметів, щодо яких митне
оформлення не було закінчено, можуть братися для контролю
державними органами, що зазначені у статті 18 цього Кодексу,
тільки за згодою митниці.
Порядок взяття проб та зразків, строки і порядок їх
дослідження, а також розпорядження ними встановлюються Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 41. Подання митним органам актів, складених
підприємствами
Підприємства, що переміщують через митний кордон України
товари та інші предмети, складають акти про невідповідність
товарів та інших предметів даним, зазначеним у документах,
необхідних для митного контролю, про пошкодження товарів та інших
предметів чи їх упаковки або маркірування.
Акти, про які йдеться у частині першій цієї статті, подаються
відповідним митницям України.
Стаття 42. Мова, якою здійснюється митне оформлення
Митні документи, передбачені цим Кодексом, оформлюються
українською мовою або офіційними мовами митних союзів, якщо
Україна є членом цих союзів.
Стаття 43. Обов'язки митниці по роз'ясненню вимог
щодо митного оформлення
В разі відмови в пропуску через митний кордон України товарів
та інших предметів митниця зобов'язана давати заінтересованим
особам вичерпні роз'яснення вимог митного оформлення, виконання
яких забезпечує можливість такого пропуску.
ГЛАВА 2. ДЕКЛАРУВАННЯ ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ
Стаття 44. Транспортні засоби, товари та інші предмети,
що підлягають декларуванню
Транспортні засоби, товари та предмети міжнародних, іноземних
організацій та представництв підлягають обов'язковому декларуванню
митницям України.
Предмети, не зазначені у частині першій цієї статті,
декларуються митниці у випадках, які визначає Державний митний
комітет України.
Стаття 45. Форми декларування
Декларування здійснюється шляхом заяви у встановленій формі
(письмовій, усній тощо) точних даних про мету переміщення через
митний кордон України товарів та інших предметів і про самі товари
та інші предмети, а також будь - яких відомостей, необхідних для
митного контролю та митного оформлення.
Стаття 46. Процедура декларування
Процедура декларування, включаючи його форми та перелік
даних, які належить оголосити у заяві, визначаються Кабінетом
Міністрів України.
Декларування транспортних засобів, товарів та інших
предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій та
представництв здійснюється безпосередньо власником або на підставі
договору іншими підприємствами, що допущені митницею до
декларування.
Предмети, що переміщуються через митний кордон України
громадянами, декларуються цими громадянами.
Стаття 47. Допущення до декларування на підставі договору
Допущення митницею підприємства до декларування на підставі
договору здійснюється шляхом видачі такому підприємству свідоцтва
про визнання його як декларанта.
Допущення здійснюється за заявою підприємства тією митницею,
в зоні діяльності якої воно знаходиться.
Заяву має бути розглянуто протягом 15 днів з дня її
надходження. Якщо дані заявника виявляються неповними, митниця
може подати запит про них до підприємств, банків та фінансових
установ, інших державних органів.
При цьому строк розгляду заяви не повинен перевищувати одного
місяця.
Свідоцтво в разі неприйняття його заявником протягом шести
місяців з дня винесення рішення про визнання, а також у разі
невиконання функцій декларанта протягом одного року з дня
прийняття свідоцтва, втрачає силу.
Свідоцтво може бути скасовано митницею, яка його видала, у
разі:
1) неодноразового невиконання обов'язків декларанта,
передбачених статтею 48 цього Кодексу;
2) виявлення згодом недостовірних даних, що мають суттєве
значення для прийняття рішення про допуск до декларування;
3) вчинення правопорушень, передбачених цим Кодексом;
4) вчинення дій, що порушують права інших підприємств або
суперечать інтересам держави.
Повторну заяву про допущення до декларування може бути
розглянуто через рік з дня скасування свідоцтва за умови усунення
причин порушення або з дня, коли свідоцтво втратило силу.
За видачу свідоцтва митницею справляється збір у розмірі,
встановленому Кабінетом Міністрів України. Збір вноситься на
рахунок Державного митного комітету України.
Державний митний комітет України забезпечує офіційну
публікацію переліку підприємств, допущених до декларування.
Стаття 48. Обов'язки декларанта
Декларант зобов'язаний:
1) пред'явити митниці товари та інші предмети, що
переміщуються через митний кордон України;
2) подати митниці документи, що містять дані, необхідні для
здійснення митного контролю та митного оформлення;
3) сплатити мито та митні збори, якщо товари та інші предмети
підлягають митному обкладенню.
Стаття 49. Особа, уповноважена на декларування
Дії, пов'язані з декларуванням транспортних засобів, товарів
та інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних
організацій та представництв, здійснюються особою, яка є
представником декларанта.
Повноваження особи декларанта має бути визначено таким чином,
щоб особа могла здійснювати права та обов'язки декларанта в
повному обсязі.
Митниця може вимагати від особи подання документів, що
підтверджують її повноваження, а якщо є обгрунтовані сумніви в
добросовісності здійснення особою дій щодо декларування,
запропонувати декларанту скласти повноваження.
МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ
ГЛАВА 1. Порядок митного оформлення
Стаття 37. Мета митного оформлення
Переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню. Митне оформлення здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів. Операції, що входять до митного оформлення, і порядок їх здійснення визначаються Державним митним комітетом України відповідно до цього Кодексу.
Стаття 38. Місце і час здійснення митного оформлення
Митне оформлення здійснюється в місцях розташування митниць
протягом часу, що встановлює митниця спільно з заінтересованими
державними органами.
Митне оформлення здійснюється митницями, в зоні діяльності
яких розташовані власники товарів та інших предметів, якщо інше не
передбачено цим Кодексом та законодавством України.
На прохання підприємств, що переміщують через митний кордон
України товари та інші предмети, митне оформлення може
здійснюватися в зонах митного контролю, зазначених у частині
третій статті 23 цього Кодексу.
За рішенням Державного митного комітету України митне
оформлення товарів та інших предметів певних видів може
здійснюватися в окремо визначених для цього митницях.
Стаття 39. Присутність представників підприємств, а також
громадян під час митного оформлення
Представники підприємств, а також громадяни, які мають
належним чином оформлені повноваження щодо товарів та інших
предметів, що підлягають митному оформленню, можуть бути
присутніми під час такого оформлення.
У випадках передбачених статтями 29, 30 цього Кодексу,
присутність представників підприємств, а також громадян при
митному оформленні є обов'язковою.
Стаття 40. Взяття проб та зразків
З метою митного контролю та митного оформлення митниця може
брати проби та зразки товарів та інших предметів для проведення їх
дослідження.
Проби і зразки товарів та інших предметів беруться в
мінімальних кількостях, що забезпечують їх дослідження. Взяття
проб та зразків, їх дослідження, а також розпорядження ними не
повинно необгрунтовано затримувати пропуск товарів та інших
предметів.
Підприємство чи громадянин мають право ознайомитися з
результатами проведеного дослідження та подальшим розпорядженням
взятих у них проб та зразків.
Проби та зразки товарів та інших предметів, щодо яких митне
оформлення не було закінчено, можуть братися для контролю
державними органами, що зазначені у статті 18 цього Кодексу,
тільки за згодою митниці.
Порядок взяття проб та зразків, строки і порядок їх
дослідження, а також розпорядження ними встановлюються Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 41. Подання митним органам актів, складених
підприємствами
Підприємства, що переміщують через митний кордон України
товари та інші предмети, складають акти про невідповідність
товарів та інших предметів даним, зазначеним у документах,
необхідних для митного контролю, про пошкодження товарів та інших
предметів чи їх упаковки або маркірування.
Акти, про які йдеться у частині першій цієї статті, подаються
відповідним митницям України.
Стаття 42. Мова, якою здійснюється митне оформлення
Митні документи, передбачені цим Кодексом, оформлюються
українською мовою або офіційними мовами митних союзів, якщо
Україна є членом цих союзів.
Стаття 43. Обов'язки митниці по роз'ясненню вимог
щодо митного оформлення
В разі відмови в пропуску через митний кордон України товарів
та інших предметів митниця зобов'язана давати заінтересованим
особам вичерпні роз'яснення вимог митного оформлення, виконання
яких забезпечує можливість такого пропуску.
ГЛАВА 2. ДЕКЛАРУВАННЯ ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ
Стаття 44. Транспортні засоби, товари та інші предмети,
що підлягають декларуванню
Транспортні засоби, товари та предмети міжнародних, іноземних
організацій та представництв підлягають обов'язковому декларуванню
митницям України.
Предмети, не зазначені у частині першій цієї статті,
декларуються митниці у випадках, які визначає Державний митний
комітет України.
Стаття 45. Форми декларування
Декларування здійснюється шляхом заяви у встановленій формі
(письмовій, усній тощо) точних даних про мету переміщення через
митний кордон України товарів та інших предметів і про самі товари
та інші предмети, а також будь - яких відомостей, необхідних для
митного контролю та митного оформлення.
Стаття 46. Процедура декларування
Процедура декларування, включаючи його форми та перелік
даних, які належить оголосити у заяві, визначаються Кабінетом
Міністрів України.
Декларування транспортних засобів, товарів та інших
предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій та
представництв здійснюється безпосередньо власником або на підставі
договору іншими підприємствами, що допущені митницею до
декларування.
Предмети, що переміщуються через митний кордон України
громадянами, декларуються цими громадянами.
Стаття 47. Допущення до декларування на підставі договору
Допущення митницею підприємства до декларування на підставі
договору здійснюється шляхом видачі такому підприємству свідоцтва
про визнання його як декларанта.
Допущення здійснюється за заявою підприємства тією митницею,
в зоні діяльності якої воно знаходиться.
Заяву має бути розглянуто протягом 15 днів з дня її
надходження. Якщо дані заявника виявляються неповними, митниця
може подати запит про них до підприємств, банків та фінансових
установ, інших державних органів.
При цьому строк розгляду заяви не повинен перевищувати одного
місяця.
Свідоцтво в разі неприйняття його заявником протягом шести
місяців з дня винесення рішення про визнання, а також у разі
невиконання функцій декларанта протягом одного року з дня
прийняття свідоцтва, втрачає силу.
Свідоцтво може бути скасовано митницею, яка його видала, у
разі:
1) неодноразового невиконання обов'язків декларанта,
передбачених статтею 48 цього Кодексу;
2) виявлення згодом недостовірних даних, що мають суттєве
значення для прийняття рішення про допуск до декларування;
3) вчинення правопорушень, передбачених цим Кодексом;
4) вчинення дій, що порушують права інших підприємств або
суперечать інтересам держави.
Повторну заяву про допущення до декларування може бути
розглянуто через рік з дня скасування свідоцтва за умови усунення
причин порушення або з дня, коли свідоцтво втратило силу.
За видачу свідоцтва митницею справляється збір у розмірі,
встановленому Кабінетом Міністрів України. Збір вноситься на
рахунок Державного митного комітету України.
Державний митний комітет України забезпечує офіційну
публікацію переліку підприємств, допущених до декларування.
Стаття 48. Обов'язки декларанта
Декларант зобов'язаний:
1) пред'явити митниці товари та інші предмети, що
переміщуються через митний кордон України;
2) подати митниці документи, що містять дані, необхідні для
здійснення митного контролю та митного оформлення;
3) сплатити мито та митні збори, якщо товари та інші предмети
підлягають митному обкладенню.
Стаття 49. Особа, уповноважена на декларування
Дії, пов'язані з декларуванням транспортних засобів, товарів
та інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних
організацій та представництв, здійснюються особою, яка є
представником декларанта.
Повноваження особи декларанта має бути визначено таким чином,
щоб особа могла здійснювати права та обов'язки декларанта в
повному обсязі.
Митниця може вимагати від особи подання документів, що
підтверджують її повноваження, а якщо є обгрунтовані сумніви в
добросовісності здійснення особою дій щодо декларування,
запропонувати декларанту скласти повноваження.
