Претензійна робота
План
ВСТУП
1. Претензійна робота:
1.1. Основні положення досудового врегулювання господарського спору;
1.2. Порядок складання претензій;
1.3. Порядок і строки розгляду претензій.
2. Позовна робота:
2.1. Форма і зміст позовної заяви;
2.2. Відгук на позовну заяву.
ВИСНОВОК
Використана література
ВСТУП
Претензійна робота регулюється господарським-процесуальним кодексам України (статті 5-11 ГПК України).
Розділ називається досудове врегулювання господарських спорів (пред’явлення спеціального письмового документу - претензії).
Порядок досудового врегулювання спорів визначається господарським процесуальним кодексом України, якщо інше не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин. Порядок пред’явлення та розгляду претензій до перевізника, які випливають з перевезення, визначається транспортними статутами і кодексами, а претензії до органів зв’язку стосовно надання останнім послуг зв’язку - відповідними правилами чи положеннями. Разом з тим претензії перевізника, що випливають з перевезень, і претензії органів зв’язку, які випливають з операцій по наданню послуг зв’язку, продивляються і розглядаються у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. У такому ж порядку пред’являються і розглядаються претензії до перевізника чи органу зв’язку, якщо ці претензії не пов’язані з перевезенням або наданням послуг зв’язку.
1. ПРЕТЕНЗІЙНА РОБОТА
1.1.Основні положення досудового врегулювання господарського спору
У процесі діяльності господарюючих суб’єктів між ними, між ними і державою в особі відповідних органів виникають, функціонують та припиняються численні відносини. Ринковий механізм, як і будь-яке інше складне явище, не може розвиватися без зіткнень, конфліктів, що призводять до суперечностей між суб’єктами господарської діяльності. Такі суперечності між підприємствами, організаціями, державами та іншими установами називаються господарськими спорами. Чинне законодавство вимагає від господарюючих суб’єктів, щоб вони до подання позову вжили заходів щодо врегулювання господарських спорів з іншою стороною. Досудове врегулювання господарських спорів - це сукупність заходів, здійснених підприємствами та організаціями, права яких порушені, для безпосереднього вирішення спорів, що виникли, з підприємствами та організаціями, які порушили майнові права та інтереси, до звернення з позовом до господарського суду.
Значення процесуального врегулювання господарських спорів розкривається через функції, які виконує ця стадія господарського процесу:
- досудове врегулювання покликане забезпечити якомога швидше відновлення порушених прав підприємств і організацій;
- воно сприяє виявленню і усуненню причин та умов виникнення господарських правопорушень;
- досудове врегулювання сприяє організації та підвищенню рівня укладання та виконання господарських договорів.
Виходячи із змісту чинного законодавства, слід зробити такий висновок: що, існує:
Загальний порядок догосподарського врегулювання господарських спорів (ст.5 - 11 Господарсько – процесуального Кодексу України).
Спеціальний порядок догосподарського врегулювання господарських спорів, застосовується щодо пред'явлення і розгляду претензій до органів зв’язку, транспорту та інше.
Питання організації претензійної роботи в корпоративній організації необхідно передбачити у спеціальному локальному нормативному акті (наказі, положенні, стандарті), в якому визначаються обов’язки посадових осіб, відповідних структурних підрозділів організації щодо введення цієї роботи, порядок і строки підготовки матеріалів для пред’явлення претензій та розгляду претензій, які надійшли. Найменування структурних підрозділів і служб, посадових осіб, відповідальних за ведення претензійної роботи.
1.2. Порядок складання претензій
Згідно зі статтею 6 Господарсько-процесуального кодексу України, підприємства, організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії.
Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.
У претензії зазначаються:
- повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред’являється, дата пред’явлення і номер претензії;
- обставини, на підставі яких пред’явлено претензію, докази, що підтверджують ці обставини і посилання на відповідні нормативні акти;
- вимоги заявника;
- сума претензії та її рахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці і платіжні реквізити заявника претензії;
- перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.
Документи, що підтверджують вимоги заявника, додають в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у іншої сторони, можуть не додаватися до претензії із зазначенням про це у претензії.
Претензія підписується керівником чи заступником керівника підприємства, організації та надсилається адресату документованим або цінним листом, чи вручається під розписку.
Робота по пред'явленню претензій складається із таких етапів;
- підготовча робота (збір доказів, які обґрунтовують претензію, складання розрахунків, калькуляції, проведення взаєморозрахунків та ін.);
- складання проектів претензій, узгодження з зацікавленими структурними підрозділами або посадовими особами і представлення на підпис керівнику підприємства, організації, або його заступнику.
При підготовці матеріалів для пред’явлення претензій необхідно звернути увагу на збір доказів.
Наприклад: при частковій втраті, нестачі, пошкодженні вантажу такими доказами можуть бути:
- акт про нестачу, складений відповідно до інструкцій П - 6, П - 7 правилами перевезення вантажу;
- комерційний акт, а в разі відмовлення - письмові докази оскарження відмови;
- транспортний документ;
- специфікація;
- документ про сплату вартості вантажу;
- розрахунок;
- пломби, якщо транспортні засоби були опломбовані;
- документ про виклик представника постачальника (виготовлювача);
- документи, які підтверджують повноваження осіб, що брали участь в прийманні продукції;
- інші документи, які підтверджують часткову втрату, нестачу, пошкодження вантажу.
1.3. Порядок і строки розгляду претензій;
Претензія підлягає розгляду у місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії (стаття 7 ГПК України).
У тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором, передбачено право перевірки забракованої продукції (товарів) підприємством - виготовлювачем, претензії, пов’язаної з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядатимуться протягом двох місяців.
Що стосується строків спеціального порядку досудового врегулювання господарських спорів, то слід керуватися нормами статутів, кодексів відповідного транспорту.
Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для розгляду, їх повинен подати заявник у зазначений строк, який не може бути менше п’яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розглядання претензії зупиняється до одержання документів чи закінчення строку їх подання. Якщо документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами.
При розгляді претензії підприємства та організації, в разі необхідності, повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.
Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов’язані задовольнити обґрунтовані вимоги замовника.
Про результати розгляду претензії заявник повідомляє у письмовій формі.
У відповіді на претензію зазначається:
- повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації, яким надсилається відповідь.
- якщо претензію задовольнили повністю або частково – то перерахована сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми, чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;
- коли претензію відхилено повністю або частково - то мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обґрунтовують відхилення претензії;
- перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.
Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслані документи, що обґрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.
Відповідь на претензію підписується керівником чи заступником керівника підприємства, організації та надсилається рекомендованим листом або листом на замовлення, чи вручається під розписку. Якщо у відповіді про задоволення претензії не повідомляється про перерахування суми, заявник після одержання відповіді має право пред’явити до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми.
До розпорядження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визначеної суми, то до розпорядження додається також копія претензії.
Установи банку зобов’язані приймати розпорядження про безспірне списання коштів в тих випадках, коли боржник, визнавши претензію, просить з різних причин не стягувати з нього визначену суму (згідно з Постановою Ради Міністрів Української РСР від 12 жовтня 1976 року №483 „Про затвердження Переліку документів, до яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі державних нотаріальних контор” (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 183 від 25.04.84р.; №265 від 12.07.85р.; №87 від 11.07.91р.; № 879 від 12.11.95р.) стягнення заборгованості, що випливає з перевезення вантажів, і сум, які належать по неоспореній диспаші, проводиться у порядку повідомлення управлінь (відділень, станцій - в разі надання їм Міністерством шляхів права розгляду претензії) залізниць, річкових і морських пароплавств, автотранспортних об’єднань, підприємств і організацій, управлінь і підприємств цивільної авіації, клієнтів про задоволення претензії, що витікають з перевезення вантажів).
За необґрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 10 (%) відсотків списаної суми (ст.8 ГПК).
Для одержання виконавчого напису подається оригінал повідомлення управління (відділення, станції), залізниці, пароплавства, автотранспортного об’єднання, підприємств або організацій, управління, підприємства цивільної авіації, надіслане клієнту з зазначенням суми претензії, визнаної залізницею, пароплавством, автотранспортними об’єднаннями, підприємством або організацією, управлінням або підприємством цивільної авіації.
Для одержання виконавчого напису подаються;
- диспаша;
- довідка диспаші про те, що диспаша не скасована і не змінена судом.
Вирішуючи питання про додержання сторонами порядку досудового врегулювання спору, господарські суди мають враховувати, що повідомлення про результати розгляду претензії повинно відповідати умовам ст. 8 ГПК.
Якщо у відповіді на претензію не додержано цих умов, зокрема, коли претензія повністю або частково відхилена без мотивів відхилення, без посилання на нормативні акти чи документи, на підставі яких претензія не підлягала задоволенню, заявникові не надіслані відсутні у нього документи, що обґрунтовують відхилення претензії, то порядок досудового врегулювання спору вважається порушеним статтями 49, 90 ГПК.
Стягуючи з відповідача штраф за порушення строку розгляду претензії, господарський суд повинен обчислювати його виходячи з суми претензії у межах, встановлених статтею 9 ГПК.
Штраф, передбачений пунктом 4 частини 2 статті 83 ГПК, підлягає стягненню незалежно від обґрунтованості претензійних вимог. Підставою для його стягнення є тільки порушення строку розгляду претензії або залишення її без відповіді. Стягуючи цей штраф, господарський суд не вправі застосовувати пункт 3 частини 2 статті 83 ГПК, оскільки він визначає відповідальність лише за порушення матеріально-правового зобов'язання.
2. ПОЗОВНА РОБОТА
2.1. Форма і зміст позовної заяви
Позовна заява подається до господарського суду письмово і підписується повноважним посадовцем корпоративної організації або його представником. Позовна заява повинна містити:
- найменування господарського суду, в який подається заява;
- найменування юридичної особи; її місцезнаходження, ідентифікаційний код;
- вказівку ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (по суперечках, що виникають при висновку, зміні і розірванні господарських договорів);
- зміст позовних вимог; якщо позов пред'явлений до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог відносно кожного з них;
- виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; вказівка доказів, підтверджуючих позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або що оспорюються; законодавство, на підставі якого пред'являється позов;
- відомості про вживання заходів досудового врегулювання суперечки, якщо такі проводилися;
- відомості про застосування запобіжних засобів відповідно до розділу VІ Господарського процесуального кодексу;
- перелік прикладених до заяви документів і інших доказів, прикладених до заяви.
У позовній заяві можуть бути вказані і інші відомості, якщо вони необхідні для правильного дозволу суперечки.
Позивач або його заступник зобов'язані при пред'явленні позову направити сторонам копії позовної заяви і прикладених до нього документів, якщо ці документи у сторін відсутні.
Такий же обов'язок покладається на позивача у разі залучення господарським судом до участі в справі іншого відповідача, заміни господарським судом неналежного відповідача.
До позовної заяви додаються документи, підтверджуючі:
- вживання заходів досудового врегулювання господарської суперечки у випадках, передбачених статтею 5 Господарського процесуального кодексу, з кожним з відповідачів (по суперечках, що виникають при висновку, зміні або розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, що містить вимогу про висновок, зміну або розірвання договору, зведення про пропозиції однієї сторони і розгляд їх в установленому порядку, відповідь іншої сторони, якщо вона одержана, і інші документи; по суперечках, що виникають при виконанні договорів і по інших підставах, - копія претензії, доказу її відправлення відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержана);
- відправлення відповідачу копії позовної заяви і прикладених до нього документів;
- сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;
- оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
До заяви про визнання акту недійсним додається також копія акту, що оспорюється або завірена виписка з нього.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність або інший документ, підтверджуючий повноваження представника.
2.2. Відгук на позовну заяву
Відповідач має право після отримання визначення про порушення справи направити:
- господарському суду - відгук на позовну заяву і всі документи, підтверджуючі заперечення проти позову;
- позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, що бере участь в господарському процесі, - копію відгуку.
Відгук підписується повноважним обличчям відповідача або його представником.
Відгук повинен містити: найменування позивача і номер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обгрунтовують відхилення позовної вимоги; перелік прикладених до відгуку документів і інших доказів (зокрема про напрям копій відгуку і прикладених до нього документів позивачу, іншим відповідачам, прокурору).
До відгуку, підписаного представником відповідача, додається довіреність або інший документ, підтверджуючий повноваження представника відповідача.
ВИСНОВОК
По проведеній роботі можна зробити висновок, що претензійна робота на підприємстві сприяє:
1. Забезпеченню виконання договірних зобов’язань у всіх сферах діяльності;
2. Сприяє економії та раціональному використанню матеріальних, трудових, фінансових, паливно - енергетичних, сировинних та інших видів ресурсів;
3. Забезпеченню захисту і відновленню порушених майнових прав та інтересів підприємств, що охороняється законом;
4. Забезпеченню відповідальності порушників договірних зобов'язань;
5. Зниженню непродуктивних витрат та усуненню причин і умов, що їх спричиняють;
6. Ефективному використанню законодавства для поліпшення економічних показників господарської діяльності та запобіганню його порушенням.
Я вважаю, що Міністерству освіти виходячи із сучасних умов господарювання, в тому числі зовнішньоекономічних, управлінню економікою і соціальною сферою треба переглянути навчальні програми і плани, з метою поглиблення знань студентів вищих юридичних навчальних закладів з господарсько-правових та економічних дисциплін.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Конституція України від 22 червня 1996 року;
2. Господарський процесуальний кодекс України - К: „Атіка”, 2000;
3. Цивільний кодекс України - X: ТОВ „Одісей”, 2002;
4. Загальне Положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації;
5. Арбітражний процес, Навчальний посібник - Х: „Консум”,2001;
6. Горевий В.І. Юридична служба в агропромисловому комплексі. Навчальний методичний посібник, -Суми: „Мрія”, 1999;
7. Щербіна В.С. Господарське право України: Навчальний посібник для студентів вузів-К: Атіка, 1999.
ВСТУП
1. Претензійна робота:
1.1. Основні положення досудового врегулювання господарського спору;
1.2. Порядок складання претензій;
1.3. Порядок і строки розгляду претензій.
2. Позовна робота:
2.1. Форма і зміст позовної заяви;
2.2. Відгук на позовну заяву.
ВИСНОВОК
Використана література
ВСТУП
Претензійна робота регулюється господарським-процесуальним кодексам України (статті 5-11 ГПК України).
Розділ називається досудове врегулювання господарських спорів (пред’явлення спеціального письмового документу - претензії).
Порядок досудового врегулювання спорів визначається господарським процесуальним кодексом України, якщо інше не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин. Порядок пред’явлення та розгляду претензій до перевізника, які випливають з перевезення, визначається транспортними статутами і кодексами, а претензії до органів зв’язку стосовно надання останнім послуг зв’язку - відповідними правилами чи положеннями. Разом з тим претензії перевізника, що випливають з перевезень, і претензії органів зв’язку, які випливають з операцій по наданню послуг зв’язку, продивляються і розглядаються у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. У такому ж порядку пред’являються і розглядаються претензії до перевізника чи органу зв’язку, якщо ці претензії не пов’язані з перевезенням або наданням послуг зв’язку.
1. ПРЕТЕНЗІЙНА РОБОТА
1.1.Основні положення досудового врегулювання господарського спору
У процесі діяльності господарюючих суб’єктів між ними, між ними і державою в особі відповідних органів виникають, функціонують та припиняються численні відносини. Ринковий механізм, як і будь-яке інше складне явище, не може розвиватися без зіткнень, конфліктів, що призводять до суперечностей між суб’єктами господарської діяльності. Такі суперечності між підприємствами, організаціями, державами та іншими установами називаються господарськими спорами. Чинне законодавство вимагає від господарюючих суб’єктів, щоб вони до подання позову вжили заходів щодо врегулювання господарських спорів з іншою стороною. Досудове врегулювання господарських спорів - це сукупність заходів, здійснених підприємствами та організаціями, права яких порушені, для безпосереднього вирішення спорів, що виникли, з підприємствами та організаціями, які порушили майнові права та інтереси, до звернення з позовом до господарського суду.
Значення процесуального врегулювання господарських спорів розкривається через функції, які виконує ця стадія господарського процесу:
- досудове врегулювання покликане забезпечити якомога швидше відновлення порушених прав підприємств і організацій;
- воно сприяє виявленню і усуненню причин та умов виникнення господарських правопорушень;
- досудове врегулювання сприяє організації та підвищенню рівня укладання та виконання господарських договорів.
Виходячи із змісту чинного законодавства, слід зробити такий висновок: що, існує:
Загальний порядок догосподарського врегулювання господарських спорів (ст.5 - 11 Господарсько – процесуального Кодексу України).
Спеціальний порядок догосподарського врегулювання господарських спорів, застосовується щодо пред'явлення і розгляду претензій до органів зв’язку, транспорту та інше.
Питання організації претензійної роботи в корпоративній організації необхідно передбачити у спеціальному локальному нормативному акті (наказі, положенні, стандарті), в якому визначаються обов’язки посадових осіб, відповідних структурних підрозділів організації щодо введення цієї роботи, порядок і строки підготовки матеріалів для пред’явлення претензій та розгляду претензій, які надійшли. Найменування структурних підрозділів і служб, посадових осіб, відповідальних за ведення претензійної роботи.
1.2. Порядок складання претензій
Згідно зі статтею 6 Господарсько-процесуального кодексу України, підприємства, організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії.
Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.
У претензії зазначаються:
- повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред’являється, дата пред’явлення і номер претензії;
- обставини, на підставі яких пред’явлено претензію, докази, що підтверджують ці обставини і посилання на відповідні нормативні акти;
- вимоги заявника;
- сума претензії та її рахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці і платіжні реквізити заявника претензії;
- перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.
Документи, що підтверджують вимоги заявника, додають в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у іншої сторони, можуть не додаватися до претензії із зазначенням про це у претензії.
Претензія підписується керівником чи заступником керівника підприємства, організації та надсилається адресату документованим або цінним листом, чи вручається під розписку.
Робота по пред'явленню претензій складається із таких етапів;
- підготовча робота (збір доказів, які обґрунтовують претензію, складання розрахунків, калькуляції, проведення взаєморозрахунків та ін.);
- складання проектів претензій, узгодження з зацікавленими структурними підрозділами або посадовими особами і представлення на підпис керівнику підприємства, організації, або його заступнику.
При підготовці матеріалів для пред’явлення претензій необхідно звернути увагу на збір доказів.
Наприклад: при частковій втраті, нестачі, пошкодженні вантажу такими доказами можуть бути:
- акт про нестачу, складений відповідно до інструкцій П - 6, П - 7 правилами перевезення вантажу;
- комерційний акт, а в разі відмовлення - письмові докази оскарження відмови;
- транспортний документ;
- специфікація;
- документ про сплату вартості вантажу;
- розрахунок;
- пломби, якщо транспортні засоби були опломбовані;
- документ про виклик представника постачальника (виготовлювача);
- документи, які підтверджують повноваження осіб, що брали участь в прийманні продукції;
- інші документи, які підтверджують часткову втрату, нестачу, пошкодження вантажу.
1.3. Порядок і строки розгляду претензій;
Претензія підлягає розгляду у місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії (стаття 7 ГПК України).
У тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором, передбачено право перевірки забракованої продукції (товарів) підприємством - виготовлювачем, претензії, пов’язаної з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядатимуться протягом двох місяців.
Що стосується строків спеціального порядку досудового врегулювання господарських спорів, то слід керуватися нормами статутів, кодексів відповідного транспорту.
Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для розгляду, їх повинен подати заявник у зазначений строк, який не може бути менше п’яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розглядання претензії зупиняється до одержання документів чи закінчення строку їх подання. Якщо документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами.
При розгляді претензії підприємства та організації, в разі необхідності, повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.
Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов’язані задовольнити обґрунтовані вимоги замовника.
Про результати розгляду претензії заявник повідомляє у письмовій формі.
У відповіді на претензію зазначається:
- повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації, яким надсилається відповідь.
- якщо претензію задовольнили повністю або частково – то перерахована сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми, чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;
- коли претензію відхилено повністю або частково - то мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обґрунтовують відхилення претензії;
- перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.
Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслані документи, що обґрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.
Відповідь на претензію підписується керівником чи заступником керівника підприємства, організації та надсилається рекомендованим листом або листом на замовлення, чи вручається під розписку. Якщо у відповіді про задоволення претензії не повідомляється про перерахування суми, заявник після одержання відповіді має право пред’явити до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми.
До розпорядження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визначеної суми, то до розпорядження додається також копія претензії.
Установи банку зобов’язані приймати розпорядження про безспірне списання коштів в тих випадках, коли боржник, визнавши претензію, просить з різних причин не стягувати з нього визначену суму (згідно з Постановою Ради Міністрів Української РСР від 12 жовтня 1976 року №483 „Про затвердження Переліку документів, до яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі державних нотаріальних контор” (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 183 від 25.04.84р.; №265 від 12.07.85р.; №87 від 11.07.91р.; № 879 від 12.11.95р.) стягнення заборгованості, що випливає з перевезення вантажів, і сум, які належать по неоспореній диспаші, проводиться у порядку повідомлення управлінь (відділень, станцій - в разі надання їм Міністерством шляхів права розгляду претензії) залізниць, річкових і морських пароплавств, автотранспортних об’єднань, підприємств і організацій, управлінь і підприємств цивільної авіації, клієнтів про задоволення претензії, що витікають з перевезення вантажів).
За необґрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 10 (%) відсотків списаної суми (ст.8 ГПК).
Для одержання виконавчого напису подається оригінал повідомлення управління (відділення, станції), залізниці, пароплавства, автотранспортного об’єднання, підприємств або організацій, управління, підприємства цивільної авіації, надіслане клієнту з зазначенням суми претензії, визнаної залізницею, пароплавством, автотранспортними об’єднаннями, підприємством або організацією, управлінням або підприємством цивільної авіації.
Для одержання виконавчого напису подаються;
- диспаша;
- довідка диспаші про те, що диспаша не скасована і не змінена судом.
Вирішуючи питання про додержання сторонами порядку досудового врегулювання спору, господарські суди мають враховувати, що повідомлення про результати розгляду претензії повинно відповідати умовам ст. 8 ГПК.
Якщо у відповіді на претензію не додержано цих умов, зокрема, коли претензія повністю або частково відхилена без мотивів відхилення, без посилання на нормативні акти чи документи, на підставі яких претензія не підлягала задоволенню, заявникові не надіслані відсутні у нього документи, що обґрунтовують відхилення претензії, то порядок досудового врегулювання спору вважається порушеним статтями 49, 90 ГПК.
Стягуючи з відповідача штраф за порушення строку розгляду претензії, господарський суд повинен обчислювати його виходячи з суми претензії у межах, встановлених статтею 9 ГПК.
Штраф, передбачений пунктом 4 частини 2 статті 83 ГПК, підлягає стягненню незалежно від обґрунтованості претензійних вимог. Підставою для його стягнення є тільки порушення строку розгляду претензії або залишення її без відповіді. Стягуючи цей штраф, господарський суд не вправі застосовувати пункт 3 частини 2 статті 83 ГПК, оскільки він визначає відповідальність лише за порушення матеріально-правового зобов'язання.
2. ПОЗОВНА РОБОТА
2.1. Форма і зміст позовної заяви
Позовна заява подається до господарського суду письмово і підписується повноважним посадовцем корпоративної організації або його представником. Позовна заява повинна містити:
- найменування господарського суду, в який подається заява;
- найменування юридичної особи; її місцезнаходження, ідентифікаційний код;
- вказівку ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (по суперечках, що виникають при висновку, зміні і розірванні господарських договорів);
- зміст позовних вимог; якщо позов пред'явлений до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог відносно кожного з них;
- виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; вказівка доказів, підтверджуючих позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або що оспорюються; законодавство, на підставі якого пред'являється позов;
- відомості про вживання заходів досудового врегулювання суперечки, якщо такі проводилися;
- відомості про застосування запобіжних засобів відповідно до розділу VІ Господарського процесуального кодексу;
- перелік прикладених до заяви документів і інших доказів, прикладених до заяви.
У позовній заяві можуть бути вказані і інші відомості, якщо вони необхідні для правильного дозволу суперечки.
Позивач або його заступник зобов'язані при пред'явленні позову направити сторонам копії позовної заяви і прикладених до нього документів, якщо ці документи у сторін відсутні.
Такий же обов'язок покладається на позивача у разі залучення господарським судом до участі в справі іншого відповідача, заміни господарським судом неналежного відповідача.
До позовної заяви додаються документи, підтверджуючі:
- вживання заходів досудового врегулювання господарської суперечки у випадках, передбачених статтею 5 Господарського процесуального кодексу, з кожним з відповідачів (по суперечках, що виникають при висновку, зміні або розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, що містить вимогу про висновок, зміну або розірвання договору, зведення про пропозиції однієї сторони і розгляд їх в установленому порядку, відповідь іншої сторони, якщо вона одержана, і інші документи; по суперечках, що виникають при виконанні договорів і по інших підставах, - копія претензії, доказу її відправлення відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержана);
- відправлення відповідачу копії позовної заяви і прикладених до нього документів;
- сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;
- оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
До заяви про визнання акту недійсним додається також копія акту, що оспорюється або завірена виписка з нього.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність або інший документ, підтверджуючий повноваження представника.
2.2. Відгук на позовну заяву
Відповідач має право після отримання визначення про порушення справи направити:
- господарському суду - відгук на позовну заяву і всі документи, підтверджуючі заперечення проти позову;
- позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, що бере участь в господарському процесі, - копію відгуку.
Відгук підписується повноважним обличчям відповідача або його представником.
Відгук повинен містити: найменування позивача і номер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обгрунтовують відхилення позовної вимоги; перелік прикладених до відгуку документів і інших доказів (зокрема про напрям копій відгуку і прикладених до нього документів позивачу, іншим відповідачам, прокурору).
До відгуку, підписаного представником відповідача, додається довіреність або інший документ, підтверджуючий повноваження представника відповідача.
ВИСНОВОК
По проведеній роботі можна зробити висновок, що претензійна робота на підприємстві сприяє:
1. Забезпеченню виконання договірних зобов’язань у всіх сферах діяльності;
2. Сприяє економії та раціональному використанню матеріальних, трудових, фінансових, паливно - енергетичних, сировинних та інших видів ресурсів;
3. Забезпеченню захисту і відновленню порушених майнових прав та інтересів підприємств, що охороняється законом;
4. Забезпеченню відповідальності порушників договірних зобов'язань;
5. Зниженню непродуктивних витрат та усуненню причин і умов, що їх спричиняють;
6. Ефективному використанню законодавства для поліпшення економічних показників господарської діяльності та запобіганню його порушенням.
Я вважаю, що Міністерству освіти виходячи із сучасних умов господарювання, в тому числі зовнішньоекономічних, управлінню економікою і соціальною сферою треба переглянути навчальні програми і плани, з метою поглиблення знань студентів вищих юридичних навчальних закладів з господарсько-правових та економічних дисциплін.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Конституція України від 22 червня 1996 року;
2. Господарський процесуальний кодекс України - К: „Атіка”, 2000;
3. Цивільний кодекс України - X: ТОВ „Одісей”, 2002;
4. Загальне Положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації;
5. Арбітражний процес, Навчальний посібник - Х: „Консум”,2001;
6. Горевий В.І. Юридична служба в агропромисловому комплексі. Навчальний методичний посібник, -Суми: „Мрія”, 1999;
7. Щербіна В.С. Господарське право України: Навчальний посібник для студентів вузів-К: Атіка, 1999.
