Законодавче закріплення статусу суддів в Україні
Реферат з правознавства
Законодавче закріплення статусу суддів в Україні
Організація і діяльність суддів, як правило, є предметом не лише власного законодавчого регулювання, а й перш за все конституційного. Це пояснюється тим, що особлива ува-га приділяється питанням організації і діяльності судової влади саме в конституціях тих країн, які визнали теорію роз-поділу державної влади основним принципом побудови де-мократичної, правової держави. В цьому разі суд виступає як основний гарант додержання прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності, з одного боку, а з другого, — як самостійна гілка державної влади, що відіграє важливу роль у системі стримувань і противаг трьох гілок державної влади.
Так, Конституція України проголошує як основне і соці-альне завдання та функцію суду — захист невід'ємних прав людини і громадянина (ч. 3 ст. 8, частини 1, 4 ст. 55 та ч. 1 ст. 124) Конституція України. – К., 1996..
На відміну від законодавчої і виконавчої гілок державної влади, статус і зміст яких визначається досить змістовно у відповідних розділах Конституції, статус судової влади, як правило, розкривається, в першу чергу, шляхом формування принципів і підстав їх здійснення. Зміст цих принципів перш за все стосується організації і діяльності судової влади і є різний у відповідних країнах. Проте у більшості з них, вони, як правило, включаються у текст конституції, незважаючи на те, що можуть бути різними за змістом та обсягом. Нез-важаючи на це, можна виділити найважливіші принципи, які дістали правове закріплення у більшості конституцій сучас-них демократичних країн світу.
До них, зокрема, належать такі: проголошення незалеж-ності судової влади (суду, суддів) і створення відповідних конституційних гарантій їх незалежності (ч. 1 ст. 126); здійснення правосуддя лише судами і суддями (ч. 1 ст. 124); наявність конституційної заборони на створення надзвичай-них або особливих судів (ч. 5 ст. 125); публічність (глас-ність, відкритість, доступність) судових слухань (п. 7 ч. 4 ст. 129); мотивованість судових дій, виключні рішення; ви-значення змісту судової дієздатності та правового статусу суду (залежно від форми держави) — (ст. 124); закріплення судових гарантій прав і свобод особи (ч. 2 ст. 59, статті 61, 62 та 63); визначення статусу конкретних носіїв судової вла-ди — судців (статті 126-128 Конституції) Конституція України. – К., 1996..
Основи судової влади, судової системи та їх принципи мають свої особливості й деталізацію у Конституції та зако-нах України.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, зби-рання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово чи в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороня-ється і тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Суддям забезпечується свобода неупередженого роз-в'язання судових справ відповідно до їх внутрішнього пере-конання, що ґрунтується на вимогах закону Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К., 2002.
.
Гарантії самостійності і незалежності судів та суддів за-безпечуються: особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів; незмінюваністю суддів та їх недоторканністю; порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним зако-ном, таємницею постановлення судового рішення; заборо-ною втручатися у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом; особли-вим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановленими законом; належним матері-альним та соціальним забезпеченням суддів; функціонуван-ням органів суддівського самоврядування; визначеними за-коном засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їхніх сімей, майна, а також іншими засобами правового змісту.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чин-них законів не допускається звуження змісту та обсягу пе-редбачених законом гарантій самостійності суддів, незалеж-ності та правової захищеності суддів.
Недоторканність суддів гарантується Конституцією, За-коном України "Про статус суддів" та іншими законами.
На народних засідателів і присяжних на час виконання ними у суді обов'язків, пов'язаних зі здійсненням правосуд-дя, поширюються гарантії недоторканності суддів.
Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають посади безстрокове, крім суддів, які призначаються на поса-ду судді вперше (ст. 126 Конституції). Судці, обрані безстроково, перебувають на посаді судді до досягнення ними шіст-десяти п'яти років. До закінчення цього строку вони можуть бути звільнені з посади лише з підстав, зазначених у пунк-тах 3-9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, тобто судді звіль-няються з посади органом, що його обрав або призначив; у разі неможливості виконувати свої повноваження; порушен-ня суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнан-ня його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подан-ня суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Закон України "Про судоустрій України" окремо визна-чає статус судів загальної юрисдикції. Зокрема, визначають-ся види цих судів. Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції Ук-раїни система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Систему судів загальної юрисдикції становлять:
місцеві суди;
апеляційні суди, Апеляційний суд України;
Касаційний суд України;
вищі спеціалізовані суди;
Верховний Суд України.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими ор-ганами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізова-ні суди.
Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечуєть-ся: єдиними засадами організації та діяльності судів; обов'яз-ковістю для всіх судів правил судочинства, визначених зако-ном; забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції; обов'яз-ковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів ор-ганами суддівського самоврядування.
Відповідно до ст. 125 Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій Конституція України. – К., 1996.. Військові суди нале-жать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
Спеціалізованими судами є господарські, адміністратив-ні та інші суди, визначені як спеціалізовані.
У судах різних судових юрисдикцій може запроваджува-тися спеціалізація судів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції.
Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України відповідно до закону за поданням Мі-ністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізова-ного суду.
Місце перебування і статус суду визначаються з ураху-ванням принципів територіальності (адміністративно-те-риторіального устрою) та спеціалізації.
Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адмі-ністративно-територіального устрою, передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України, зміна визначеної Законом системи судів, а також інші підстави, передбачені законом.
Кількість суддів у судах визначається Президентом Ук-раїни за поданням Голови державної судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду, з ура-хуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затвер-джених у Державному бюджеті України на утримання судів.
Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верхов-ного Суду України (а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі реко-мендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суддів). Призначення на інші адміністративні посади в судах, а також призначення (обран-ня) на адміністративні посади у Верховному Суді України та звільнення з цих посад здійснюються у порядку, встановле-ному Законом. Суддя може бути звільнений з адміністратив-ної посади (крім адміністративних посад у Верховному Суді України) в порядку, визначеному Законом також за ініціати-вою Вищої ради юстиції.
Призначення судді на адміністративну посаду без додер-жання вимог Закону не допускається.
Перебування судді на адміністративній посаді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду.
Звільнення судді з адміністративної посади не звільняє його від повноважень судді. Припинення повноважень судді припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді в суді.
Види і склад місцевих судів встановлює закон. Місцеви-ми загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.
Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севас-тополя, а місцевими адміністративними судами — окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указів Прези-дента України.
Місцевий суд складається із суддів місцевого суду, голо-ви та заступника голови суду. У суді, в якому кількість суд-дів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.
Згідно з Законом місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.
Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивіль-ні справи, а також справи про адміністративні правопору-шення.
У свою чергу, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а та-кож інші справи, віднесені процесуальним законом до їх під-судності.
Місцеві адміністративні суди розглядають адміністратив-ні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністра-тивної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди).
Закон визначає окремі повноваження судді місцевого суду, його голови та його заступників. Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і Розпорядження. Він має заступника (заступників). Заступ-ник голови місцевого суду відповідно до визначених головою суду обов'язків бере участь в організації діяльності суду. У разі відсутності голови суду виконання його обов'язків здій-снюється відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо організації діяльності суду.
Голова місцевого суду та його заступники призначаються на посаду і звільняються з посади в порядку, встановленому Законом; вони можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.
У Законі України "Про судоустрій України" визначаєть-ся також статус апеляційних судів. У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеля-ційні суди Закон України “Про судоустрій в Україні”. – К., 2002..
Апеляційними загальними судами є апеляційні суди об-ластей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеля-ційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляцій-ні суди регіонів та Апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. У разі потреби замість апеляційного суду області можуть утворюватися апе-ляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поши-рюється на кілька районів області.
Апеляційними спеціалізованими судами є «апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які ут-ворюються в апеляційних округах відповідно до указів Пре-зидента України.
До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстрокове, голова суду та його за-ступники.
В апеляційних судах утворюються судові палати. У скла-ді загального апеляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних спра-вах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть ут-ворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
Апеляційний суд України діє у складі:
судової палати у цивільних справах;
судової палати у кримінальних справах.
Судді Апеляційного суду призначаються до складу відпо-відної судової палати розпорядженням голови Апеляційного суду.
В апеляційних судах для розв'язання організаційних пи-тань діє президія.
Закон визначає повноваження апеляційних судів, зокре-ма вони: розглядають справи в апеляційному порядку від-повідно до процесуального закону; розглядають у першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних госпо-дарських судів); ведуть та аналізують судову статистику, вивчають та узагальнюють судову практику; надають мето-дичну допомогу у застосуванні законодавства суддям; здій-снюють інші повноваження, передбачені Законом.
Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до ви-мог процесуального закону.
В Законі також визначаються повноваження судді, голо-ви, його заступників, заступника голови — голови судової палати та президії апеляційного суду.
Голова апеляційного суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження. Він признача-ється на посаду і звільняється з посади в порядку, встанов-леному Законом. Голова апеляційного суду може бути при-значений на цю посаду повторно.
У разі відсутності голови апеляційного суду його обов'яз-ки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови апеляційного суду — го-лова судової палати.
Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду Ук-раїни) діють суди присяжних.
Закон України "Про судоустрій України" визначає і ста-тус Касаційного суду України, який діє у складі суддів, обра-них на посаду безстрокове, голови суду та його заступників.
Касаційний суд України діє у складі:
судової палати у цивільних справах;
судової палати у кримінальних справах;
військової судової палати.
Склад судових палат формується за поданням голови суду.
У Касаційному суді України для розв'язання організацій-них питань діє президія.
Касаційний суд України здійснює такі повноваження: Розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; надає методичну допомогу у застосуванні законодавства судами нижчого рівня; здійснює інші повноваження, передбачені Законом.
Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегіями у складі не менше трьох судців.
Голова Касаційного суду України призначається на поса-ду і звільняється з посади в порядку, встановленому Зако-ном, і може бути призначений на цю посаду повторно.
Він має першого заступника та заступників голови суду — голів судових палат.
У разі відсутності голови Касаційного суду його обов'язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови суду — голова судової палати.
Перший заступник голови Касаційного суду відповідно до розподілу обов'язків здійснює організаційне керівництво роботою структурних підрозділів суду та інші повноваження, визначені головою суду.
Заступник голови Касаційного суду України — голо-ва судової палати здійснює повноваження, передбачені Законом.
Перший заступник та заступники голови Касаційного су-ду України призначаються на посаду з числа суддів цього су-ду та звільняються з посади в порядку, встановленому Зако-ном. Вони можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.
Голова Касаційного суду України за погодженням з пре-зидією суду може з числа суддів цього суду призначити у складі судової палати заступника голови судової палати, який виконує доручення голови судової палати щодо органі-зації її діяльності та за його відсутності здійснює обов'язки голови судової палати. За його відсутності обов'язки голови судової палати виконує старший за віком суддя палати.
У складі Касаційного суду України утворюється президія. До її складу входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний та персональний склад яких визначається рішенням загальних зборів суддів цього суду. Президія Каса-ційного суду України здійснює повноваження, передбачені Законом.
Окремий розділ Закону України "Про судоустрій Украї-ни" визначає склад і повноваження вищих спеціалізованих судів України.
Згідно з Законом вищими судовими органами спеціалізо-ваних судів є Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому Законом.
Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстрокове, голови суду та його заступників.
У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за певною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрис-дикції.
Для розв'язання організаційних питань у вищому спеці-алізованому суді діє президія суду у складі голови суду, його заступників, заступників голів палат, а також судів даного суду, обраних до складу президії відповідно до Закону.
Для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду.
Вищий спеціалізований суд згідно з наданими йому зако-ном повноваженнями: розглядає у касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практи-ку; надає методичну допомогу судам нижчого рівня; здій-снює інші повноваження, передбачені Законом.
Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійсню-ється колегіально.
В Законі визначено також повноваження судді вищого спеціалізованого суду, його голови, першого заступника і за-ступників, а також президії вищого спеціалізованого суду.
Голова вищого спеціалізованого суду з питань, що нале-жать до його повноважень, видає накази та розпорядження.
Він призначається на посаду з числа суддів даного суду і звільняється з посади за поданням Голови Верховного Суду України в порядку, встановленому Законом, і може бути призначений на цю посаду повторно.
Він має першого заступника та заступників.
У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його обов'язки виконує перший заступник голови суду, а за його відсутності — один із заступників голови цього суду відповідно до розподілу обов'язків.
Основні питання повноважень вищого спеціалізованого суду України вирішуються на пленумі цього суду. Він діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду та голів апе-ляційних спеціалізованих судів.
Пленум вищого спеціалізованого суду: дає роз'яснення з питань застосування спеціалізованими судами законодав-ства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції; ви-значає кількісний склад суддів — членів президії вищого спеціалізованого суду; заслуховує інформацію голови вищо-го спеціалізованого суду про діяльність відповідних спеціалі-зованих судів, а також повідомлення заступників голови ви-щого спеціалізованого суду та голів апеляційних і місцевих спеціалізованих судів про практику розв'язання судових справ; приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення Кон-ституції України; розглядає та вирішує інші питання, відне-сені законом до його повноважень.
Скликається пленум вищого спеціалізованого суду не рідше двох разів на рік.
При розгляді пленумом питань щодо роз'яснень про за-стосування законодавства у його роботі беруть участь Гене-ральний прокурор України та Міністр юстиції України.
Постанови пленуму вищого спеціалізованого суду прий-маються відкритим голосуванням більшістю голосів членів пленуму і підписуються головуючим на його засіданні.
Закон визначає також статус Верховного Суду України, який здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосуван-ня законодавства усіма судами загальної юрисдикції.
Верховний Суд України: розглядає у касаційному поряд-ку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає у порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загаль-ної юрисдикції в касаційному порядку; у випадках, перед-бачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з виклю-чними обставинами; дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає нечинними роз'яснення пленуму вищого спеціалізо-ваного суду; дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за ста-ном здоров'я; звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлу-мачення Конституції та законів України; здійснює інші пов-новаження, передбачені законом.
Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду входять судді Верхов-ного Суду України, обрані на посаду безстрокова, кількість яких встановлюється указом Президента України за подан-ням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України. До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років або відпо-відному апеляційному спеціалізованому суді — не менше п'яти років.
Закон України "Про судоустрій України" визначає пов-новаження судді, Голови, Першого заступника та заступни-ків Голови, судових палат та їх голів, президії та Пленуму Верховного Суду України.
Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять років шляхом та-ємного голосування. Голова Верховного Суду України вва-жається обраним, якщо за нього подано більшість голосів від загального складу Пленуму.
Процедура обрання Голови Верховного Суду України та звільнення його з посади встановлюється Регламентом Пле-нуму Верховного Суду України.
Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два строки підряд.
З питань, що належать до його повноважень, Голова Вер-ховного Суду України видає накази та розпорядження.
За посадою Голова Верховного Суду України також вхо-дить до складу Вищої ради юстиції.
Голова Верховного Суду України має Першого заступни-ка та заступників.
Основні питання повноважень Верховного Суду України розглядаються Президією та Пленумом цього органу.
Президія Верховного Суду України діє у складі Голови Верховного Суду України, його заступників, голів судових палат, секретаря Пленуму Верховного Суду України та суд-дів Верховного Суду України, кількісний склад яких визна-чається Пленумом Верховного Суду України.
Судді Верховного Суду України обираються до складу Президії Верховного Суду України за погодженням з Голо-вою Верховного Суду України чи за пропозицією суддів Вер-ховного Суду Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
Засідання Президії Верховного Суду України прово-диться не менш як один раз на два місяці. Воно є повноваж-ним за умови присутності на ньому не менш як двох третин її складу.
Пленум Верховного Суду України є колегіальним орга-ном, повноваження якого визначаються Конституцією Украї-ни та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду Ук-раїни входять усі судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх перші заступники, голова Касаційного суду України та голова Апеляційного суду Ук-раїни.
Засідання Пленуму Верховного Суду України є повно-важним за умови присутності на ньому не менш як двох тре-тин складу Пленуму. У роботі Пленуму Верховного Суду Ук-раїни беруть участь Голова Вищої ради юстиції, Генеральний прокурор України та Міністр юстиції України.
Пленум Верховного Суду України скликається в міру по-треби, але не менш як один раз на три місяці.
Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України вста-новлюється Законом та прийнятим відповідно до нього регламентом Пленуму Верховного Суду України.
Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови.
Закон України "Про судоустрій України" визначає також статус професійних суддів, народних засідателів та присяж-них Закон України “Про судоустрій в Україні”. – К., 2002..
Згідно з Законом правосуддя в Україні здійснюють про-фесійні судді, народні засідателі і присяжні.
Розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюють виключно професійні судді.
Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані судцями і обійма-ють штатну суддівську посаду в одному з судів, передбаче-них Законом.
На посаду судді може бути рекомендований кваліфікацій-ною комісією суддів громадянин України, не молодший двад-цяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж ро-боти в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.
Суддями спеціалізованих судів можуть бути також осо-би, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих су-дів. У цьому разі на посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендований відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту у галузі знань, що охоп-люються межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років (ст. 127 Конституції). Ці судді відправляють правосуддя ли-ше у складі колегії суддів.
Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді громадяни: визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких про-вадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.
Порядок добору кандидатів у судді, їх призначення чи об-рання суддею, а також додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня визна-чаються Законом.
Вимоги до професійного судді, порядок захисту професій-них інтересів суддів, умови і порядок забезпечення їх соці-ального захисту визначаються згаданим Законом та Законом України "Про статус суддів".
Добір кандидатів у професійні судді здійснюється з числа осіб, які відповідають вимогам, встановленим за результата-ми проходження кваліфікаційної атестації відповідно до ви-мог Закону.
Перше призначення на посаду професійного судді стро-ком на п'ять років здійснюється Президентом України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суд-дів за поданням Вищої ради юстиції. Усі інші судді обирають-ся безстрокове Верховною Радою України за поданням Голо-ви Верховного Суду України (голови відповідного вищого спеціалізованого суду) (ст. 128 Конституції).
Порядок внесення подання про призначення судді на посаду встановлюється Законом України "Про Вищу раду юстиції".
Особа, призначена на посаду судді чи обрана суддею без-строкове, згідно з вимогами Закону набуває статусу профе-сійного судді відповідного рівня і спеціалізації судів: судді місцевого чи апеляційного, загального або військового суду, судді Апеляційного суду України, судді Касаційного суду Ук-раїни, судді місцевого, апеляційного або вищого спеціалізо-ваного суду або судді Верховного Суду України.
Посада судді та інші умови його праці згідно з законодав-ством про працю визначаються в наказі голови відповідного суду.
Підстави та порядок звільнення судді з посади, умови йо-го відповідальності та інші питання статусу судців визнача-ються відповідно до Конституції Законом України "Про ста-тус суддів".
Переведення судді за його заявою з одного суду до іншо-го суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється Прези-дентом України за поданням Голови Верховного Суду Украї-ни або голови відповідного вищого спеціалізованого суду згідно з вимогами Закону.
Професійний судця розглядає справи у першій інстанції одноособове або у складі колегії суддів відповідно до вимог процесуального закону.
Гарантії незалежності і недоторканності професійних суддів, передбачені законом, поширюються на народних засі-дателів і присяжних на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 2000.
Закон України “Про судоустрій в Україні”. – К., 2002.
Закон України “Про Конституційний Суд України”.
Коментар до Конституції України: Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2001.
Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К., 2002.
Кравченко В.В. Конституційне право України. Навч. посібник. Ч.1. – К., 2001.
Конституційне право України /Під ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 2002.
Конституційне право України /за ред. док. юр. наук проф. В. Ф. Погорілка. – Київ: Наук. думка, 2001.
Конституція України. – К., 1996.
Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2002.
Основи конституційного ладу України / А.М.Колодій, В.В.Копєйчиков, С.Л.Лисенков, В.В.Медведчук. – К.: Либідь, 2001. – 206 с.
Общая теория прав человека / За ред. Е.А.Лукашеві. – М, 1996.
Основи правознавства / За ред. І.Б.Усенка. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. – 416 с.
Правознавство. Навч. посібник. / В.І.Бобир, С.Е.Демський, А.М.Колодій та ін.; За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2001.
Законодавче закріплення статусу суддів в Україні
Організація і діяльність суддів, як правило, є предметом не лише власного законодавчого регулювання, а й перш за все конституційного. Це пояснюється тим, що особлива ува-га приділяється питанням організації і діяльності судової влади саме в конституціях тих країн, які визнали теорію роз-поділу державної влади основним принципом побудови де-мократичної, правової держави. В цьому разі суд виступає як основний гарант додержання прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності, з одного боку, а з другого, — як самостійна гілка державної влади, що відіграє важливу роль у системі стримувань і противаг трьох гілок державної влади.
Так, Конституція України проголошує як основне і соці-альне завдання та функцію суду — захист невід'ємних прав людини і громадянина (ч. 3 ст. 8, частини 1, 4 ст. 55 та ч. 1 ст. 124) Конституція України. – К., 1996..
На відміну від законодавчої і виконавчої гілок державної влади, статус і зміст яких визначається досить змістовно у відповідних розділах Конституції, статус судової влади, як правило, розкривається, в першу чергу, шляхом формування принципів і підстав їх здійснення. Зміст цих принципів перш за все стосується організації і діяльності судової влади і є різний у відповідних країнах. Проте у більшості з них, вони, як правило, включаються у текст конституції, незважаючи на те, що можуть бути різними за змістом та обсягом. Нез-важаючи на це, можна виділити найважливіші принципи, які дістали правове закріплення у більшості конституцій сучас-них демократичних країн світу.
До них, зокрема, належать такі: проголошення незалеж-ності судової влади (суду, суддів) і створення відповідних конституційних гарантій їх незалежності (ч. 1 ст. 126); здійснення правосуддя лише судами і суддями (ч. 1 ст. 124); наявність конституційної заборони на створення надзвичай-них або особливих судів (ч. 5 ст. 125); публічність (глас-ність, відкритість, доступність) судових слухань (п. 7 ч. 4 ст. 129); мотивованість судових дій, виключні рішення; ви-значення змісту судової дієздатності та правового статусу суду (залежно від форми держави) — (ст. 124); закріплення судових гарантій прав і свобод особи (ч. 2 ст. 59, статті 61, 62 та 63); визначення статусу конкретних носіїв судової вла-ди — судців (статті 126-128 Конституції) Конституція України. – К., 1996..
Основи судової влади, судової системи та їх принципи мають свої особливості й деталізацію у Конституції та зако-нах України.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, зби-рання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово чи в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороня-ється і тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Суддям забезпечується свобода неупередженого роз-в'язання судових справ відповідно до їх внутрішнього пере-конання, що ґрунтується на вимогах закону Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К., 2002.
.
Гарантії самостійності і незалежності судів та суддів за-безпечуються: особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів; незмінюваністю суддів та їх недоторканністю; порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним зако-ном, таємницею постановлення судового рішення; заборо-ною втручатися у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом; особли-вим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановленими законом; належним матері-альним та соціальним забезпеченням суддів; функціонуван-ням органів суддівського самоврядування; визначеними за-коном засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їхніх сімей, майна, а також іншими засобами правового змісту.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чин-них законів не допускається звуження змісту та обсягу пе-редбачених законом гарантій самостійності суддів, незалеж-ності та правової захищеності суддів.
Недоторканність суддів гарантується Конституцією, За-коном України "Про статус суддів" та іншими законами.
На народних засідателів і присяжних на час виконання ними у суді обов'язків, пов'язаних зі здійсненням правосуд-дя, поширюються гарантії недоторканності суддів.
Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають посади безстрокове, крім суддів, які призначаються на поса-ду судді вперше (ст. 126 Конституції). Судці, обрані безстроково, перебувають на посаді судді до досягнення ними шіст-десяти п'яти років. До закінчення цього строку вони можуть бути звільнені з посади лише з підстав, зазначених у пунк-тах 3-9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, тобто судді звіль-няються з посади органом, що його обрав або призначив; у разі неможливості виконувати свої повноваження; порушен-ня суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнан-ня його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подан-ня суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Закон України "Про судоустрій України" окремо визна-чає статус судів загальної юрисдикції. Зокрема, визначають-ся види цих судів. Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції Ук-раїни система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Систему судів загальної юрисдикції становлять:
місцеві суди;
апеляційні суди, Апеляційний суд України;
Касаційний суд України;
вищі спеціалізовані суди;
Верховний Суд України.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими ор-ганами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізова-ні суди.
Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечуєть-ся: єдиними засадами організації та діяльності судів; обов'яз-ковістю для всіх судів правил судочинства, визначених зако-ном; забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції; обов'яз-ковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів ор-ганами суддівського самоврядування.
Відповідно до ст. 125 Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій Конституція України. – К., 1996.. Військові суди нале-жать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
Спеціалізованими судами є господарські, адміністратив-ні та інші суди, визначені як спеціалізовані.
У судах різних судових юрисдикцій може запроваджува-тися спеціалізація судів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції.
Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України відповідно до закону за поданням Мі-ністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізова-ного суду.
Місце перебування і статус суду визначаються з ураху-ванням принципів територіальності (адміністративно-те-риторіального устрою) та спеціалізації.
Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адмі-ністративно-територіального устрою, передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України, зміна визначеної Законом системи судів, а також інші підстави, передбачені законом.
Кількість суддів у судах визначається Президентом Ук-раїни за поданням Голови державної судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду, з ура-хуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затвер-джених у Державному бюджеті України на утримання судів.
Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верхов-ного Суду України (а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі реко-мендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суддів). Призначення на інші адміністративні посади в судах, а також призначення (обран-ня) на адміністративні посади у Верховному Суді України та звільнення з цих посад здійснюються у порядку, встановле-ному Законом. Суддя може бути звільнений з адміністратив-ної посади (крім адміністративних посад у Верховному Суді України) в порядку, визначеному Законом також за ініціати-вою Вищої ради юстиції.
Призначення судді на адміністративну посаду без додер-жання вимог Закону не допускається.
Перебування судді на адміністративній посаді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду.
Звільнення судді з адміністративної посади не звільняє його від повноважень судді. Припинення повноважень судді припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді в суді.
Види і склад місцевих судів встановлює закон. Місцеви-ми загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.
Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севас-тополя, а місцевими адміністративними судами — окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указів Прези-дента України.
Місцевий суд складається із суддів місцевого суду, голо-ви та заступника голови суду. У суді, в якому кількість суд-дів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.
Згідно з Законом місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.
Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивіль-ні справи, а також справи про адміністративні правопору-шення.
У свою чергу, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а та-кож інші справи, віднесені процесуальним законом до їх під-судності.
Місцеві адміністративні суди розглядають адміністратив-ні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністра-тивної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди).
Закон визначає окремі повноваження судді місцевого суду, його голови та його заступників. Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і Розпорядження. Він має заступника (заступників). Заступ-ник голови місцевого суду відповідно до визначених головою суду обов'язків бере участь в організації діяльності суду. У разі відсутності голови суду виконання його обов'язків здій-снюється відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо організації діяльності суду.
Голова місцевого суду та його заступники призначаються на посаду і звільняються з посади в порядку, встановленому Законом; вони можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.
У Законі України "Про судоустрій України" визначаєть-ся також статус апеляційних судів. У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеля-ційні суди Закон України “Про судоустрій в Україні”. – К., 2002..
Апеляційними загальними судами є апеляційні суди об-ластей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеля-ційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляцій-ні суди регіонів та Апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. У разі потреби замість апеляційного суду області можуть утворюватися апе-ляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поши-рюється на кілька районів області.
Апеляційними спеціалізованими судами є «апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які ут-ворюються в апеляційних округах відповідно до указів Пре-зидента України.
До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстрокове, голова суду та його за-ступники.
В апеляційних судах утворюються судові палати. У скла-ді загального апеляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних спра-вах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть ут-ворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
Апеляційний суд України діє у складі:
судової палати у цивільних справах;
судової палати у кримінальних справах.
Судді Апеляційного суду призначаються до складу відпо-відної судової палати розпорядженням голови Апеляційного суду.
В апеляційних судах для розв'язання організаційних пи-тань діє президія.
Закон визначає повноваження апеляційних судів, зокре-ма вони: розглядають справи в апеляційному порядку від-повідно до процесуального закону; розглядають у першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних госпо-дарських судів); ведуть та аналізують судову статистику, вивчають та узагальнюють судову практику; надають мето-дичну допомогу у застосуванні законодавства суддям; здій-снюють інші повноваження, передбачені Законом.
Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до ви-мог процесуального закону.
В Законі також визначаються повноваження судді, голо-ви, його заступників, заступника голови — голови судової палати та президії апеляційного суду.
Голова апеляційного суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження. Він признача-ється на посаду і звільняється з посади в порядку, встанов-леному Законом. Голова апеляційного суду може бути при-значений на цю посаду повторно.
У разі відсутності голови апеляційного суду його обов'яз-ки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови апеляційного суду — го-лова судової палати.
Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду Ук-раїни) діють суди присяжних.
Закон України "Про судоустрій України" визначає і ста-тус Касаційного суду України, який діє у складі суддів, обра-них на посаду безстрокове, голови суду та його заступників.
Касаційний суд України діє у складі:
судової палати у цивільних справах;
судової палати у кримінальних справах;
військової судової палати.
Склад судових палат формується за поданням голови суду.
У Касаційному суді України для розв'язання організацій-них питань діє президія.
Касаційний суд України здійснює такі повноваження: Розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; надає методичну допомогу у застосуванні законодавства судами нижчого рівня; здійснює інші повноваження, передбачені Законом.
Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегіями у складі не менше трьох судців.
Голова Касаційного суду України призначається на поса-ду і звільняється з посади в порядку, встановленому Зако-ном, і може бути призначений на цю посаду повторно.
Він має першого заступника та заступників голови суду — голів судових палат.
У разі відсутності голови Касаційного суду його обов'язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови суду — голова судової палати.
Перший заступник голови Касаційного суду відповідно до розподілу обов'язків здійснює організаційне керівництво роботою структурних підрозділів суду та інші повноваження, визначені головою суду.
Заступник голови Касаційного суду України — голо-ва судової палати здійснює повноваження, передбачені Законом.
Перший заступник та заступники голови Касаційного су-ду України призначаються на посаду з числа суддів цього су-ду та звільняються з посади в порядку, встановленому Зако-ном. Вони можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.
Голова Касаційного суду України за погодженням з пре-зидією суду може з числа суддів цього суду призначити у складі судової палати заступника голови судової палати, який виконує доручення голови судової палати щодо органі-зації її діяльності та за його відсутності здійснює обов'язки голови судової палати. За його відсутності обов'язки голови судової палати виконує старший за віком суддя палати.
У складі Касаційного суду України утворюється президія. До її складу входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний та персональний склад яких визначається рішенням загальних зборів суддів цього суду. Президія Каса-ційного суду України здійснює повноваження, передбачені Законом.
Окремий розділ Закону України "Про судоустрій Украї-ни" визначає склад і повноваження вищих спеціалізованих судів України.
Згідно з Законом вищими судовими органами спеціалізо-ваних судів є Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому Законом.
Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстрокове, голови суду та його заступників.
У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за певною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрис-дикції.
Для розв'язання організаційних питань у вищому спеці-алізованому суді діє президія суду у складі голови суду, його заступників, заступників голів палат, а також судів даного суду, обраних до складу президії відповідно до Закону.
Для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду.
Вищий спеціалізований суд згідно з наданими йому зако-ном повноваженнями: розглядає у касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практи-ку; надає методичну допомогу судам нижчого рівня; здій-снює інші повноваження, передбачені Законом.
Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійсню-ється колегіально.
В Законі визначено також повноваження судді вищого спеціалізованого суду, його голови, першого заступника і за-ступників, а також президії вищого спеціалізованого суду.
Голова вищого спеціалізованого суду з питань, що нале-жать до його повноважень, видає накази та розпорядження.
Він призначається на посаду з числа суддів даного суду і звільняється з посади за поданням Голови Верховного Суду України в порядку, встановленому Законом, і може бути призначений на цю посаду повторно.
Він має першого заступника та заступників.
У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його обов'язки виконує перший заступник голови суду, а за його відсутності — один із заступників голови цього суду відповідно до розподілу обов'язків.
Основні питання повноважень вищого спеціалізованого суду України вирішуються на пленумі цього суду. Він діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду та голів апе-ляційних спеціалізованих судів.
Пленум вищого спеціалізованого суду: дає роз'яснення з питань застосування спеціалізованими судами законодав-ства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції; ви-значає кількісний склад суддів — членів президії вищого спеціалізованого суду; заслуховує інформацію голови вищо-го спеціалізованого суду про діяльність відповідних спеціалі-зованих судів, а також повідомлення заступників голови ви-щого спеціалізованого суду та голів апеляційних і місцевих спеціалізованих судів про практику розв'язання судових справ; приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення Кон-ституції України; розглядає та вирішує інші питання, відне-сені законом до його повноважень.
Скликається пленум вищого спеціалізованого суду не рідше двох разів на рік.
При розгляді пленумом питань щодо роз'яснень про за-стосування законодавства у його роботі беруть участь Гене-ральний прокурор України та Міністр юстиції України.
Постанови пленуму вищого спеціалізованого суду прий-маються відкритим голосуванням більшістю голосів членів пленуму і підписуються головуючим на його засіданні.
Закон визначає також статус Верховного Суду України, який здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосуван-ня законодавства усіма судами загальної юрисдикції.
Верховний Суд України: розглядає у касаційному поряд-ку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає у порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загаль-ної юрисдикції в касаційному порядку; у випадках, перед-бачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з виклю-чними обставинами; дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає нечинними роз'яснення пленуму вищого спеціалізо-ваного суду; дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за ста-ном здоров'я; звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлу-мачення Конституції та законів України; здійснює інші пов-новаження, передбачені законом.
Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду входять судді Верхов-ного Суду України, обрані на посаду безстрокова, кількість яких встановлюється указом Президента України за подан-ням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України. До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років або відпо-відному апеляційному спеціалізованому суді — не менше п'яти років.
Закон України "Про судоустрій України" визначає пов-новаження судді, Голови, Першого заступника та заступни-ків Голови, судових палат та їх голів, президії та Пленуму Верховного Суду України.
Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять років шляхом та-ємного голосування. Голова Верховного Суду України вва-жається обраним, якщо за нього подано більшість голосів від загального складу Пленуму.
Процедура обрання Голови Верховного Суду України та звільнення його з посади встановлюється Регламентом Пле-нуму Верховного Суду України.
Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два строки підряд.
З питань, що належать до його повноважень, Голова Вер-ховного Суду України видає накази та розпорядження.
За посадою Голова Верховного Суду України також вхо-дить до складу Вищої ради юстиції.
Голова Верховного Суду України має Першого заступни-ка та заступників.
Основні питання повноважень Верховного Суду України розглядаються Президією та Пленумом цього органу.
Президія Верховного Суду України діє у складі Голови Верховного Суду України, його заступників, голів судових палат, секретаря Пленуму Верховного Суду України та суд-дів Верховного Суду України, кількісний склад яких визна-чається Пленумом Верховного Суду України.
Судді Верховного Суду України обираються до складу Президії Верховного Суду України за погодженням з Голо-вою Верховного Суду України чи за пропозицією суддів Вер-ховного Суду Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
Засідання Президії Верховного Суду України прово-диться не менш як один раз на два місяці. Воно є повноваж-ним за умови присутності на ньому не менш як двох третин її складу.
Пленум Верховного Суду України є колегіальним орга-ном, повноваження якого визначаються Конституцією Украї-ни та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду Ук-раїни входять усі судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх перші заступники, голова Касаційного суду України та голова Апеляційного суду Ук-раїни.
Засідання Пленуму Верховного Суду України є повно-важним за умови присутності на ньому не менш як двох тре-тин складу Пленуму. У роботі Пленуму Верховного Суду Ук-раїни беруть участь Голова Вищої ради юстиції, Генеральний прокурор України та Міністр юстиції України.
Пленум Верховного Суду України скликається в міру по-треби, але не менш як один раз на три місяці.
Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України вста-новлюється Законом та прийнятим відповідно до нього регламентом Пленуму Верховного Суду України.
Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови.
Закон України "Про судоустрій України" визначає також статус професійних суддів, народних засідателів та присяж-них Закон України “Про судоустрій в Україні”. – К., 2002..
Згідно з Законом правосуддя в Україні здійснюють про-фесійні судді, народні засідателі і присяжні.
Розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюють виключно професійні судді.
Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані судцями і обійма-ють штатну суддівську посаду в одному з судів, передбаче-них Законом.
На посаду судді може бути рекомендований кваліфікацій-ною комісією суддів громадянин України, не молодший двад-цяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж ро-боти в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.
Суддями спеціалізованих судів можуть бути також осо-би, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих су-дів. У цьому разі на посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендований відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту у галузі знань, що охоп-люються межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років (ст. 127 Конституції). Ці судді відправляють правосуддя ли-ше у складі колегії суддів.
Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді громадяни: визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких про-вадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.
Порядок добору кандидатів у судді, їх призначення чи об-рання суддею, а також додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня визна-чаються Законом.
Вимоги до професійного судді, порядок захисту професій-них інтересів суддів, умови і порядок забезпечення їх соці-ального захисту визначаються згаданим Законом та Законом України "Про статус суддів".
Добір кандидатів у професійні судді здійснюється з числа осіб, які відповідають вимогам, встановленим за результата-ми проходження кваліфікаційної атестації відповідно до ви-мог Закону.
Перше призначення на посаду професійного судді стро-ком на п'ять років здійснюється Президентом України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суд-дів за поданням Вищої ради юстиції. Усі інші судді обирають-ся безстрокове Верховною Радою України за поданням Голо-ви Верховного Суду України (голови відповідного вищого спеціалізованого суду) (ст. 128 Конституції).
Порядок внесення подання про призначення судді на посаду встановлюється Законом України "Про Вищу раду юстиції".
Особа, призначена на посаду судді чи обрана суддею без-строкове, згідно з вимогами Закону набуває статусу профе-сійного судді відповідного рівня і спеціалізації судів: судді місцевого чи апеляційного, загального або військового суду, судді Апеляційного суду України, судді Касаційного суду Ук-раїни, судді місцевого, апеляційного або вищого спеціалізо-ваного суду або судді Верховного Суду України.
Посада судді та інші умови його праці згідно з законодав-ством про працю визначаються в наказі голови відповідного суду.
Підстави та порядок звільнення судді з посади, умови йо-го відповідальності та інші питання статусу судців визнача-ються відповідно до Конституції Законом України "Про ста-тус суддів".
Переведення судді за його заявою з одного суду до іншо-го суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється Прези-дентом України за поданням Голови Верховного Суду Украї-ни або голови відповідного вищого спеціалізованого суду згідно з вимогами Закону.
Професійний судця розглядає справи у першій інстанції одноособове або у складі колегії суддів відповідно до вимог процесуального закону.
Гарантії незалежності і недоторканності професійних суддів, передбачені законом, поширюються на народних засі-дателів і присяжних на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 2000.
Закон України “Про судоустрій в Україні”. – К., 2002.
Закон України “Про Конституційний Суд України”.
Коментар до Конституції України: Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2001.
Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К., 2002.
Кравченко В.В. Конституційне право України. Навч. посібник. Ч.1. – К., 2001.
Конституційне право України /Під ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 2002.
Конституційне право України /за ред. док. юр. наук проф. В. Ф. Погорілка. – Київ: Наук. думка, 2001.
Конституція України. – К., 1996.
Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2002.
Основи конституційного ладу України / А.М.Колодій, В.В.Копєйчиков, С.Л.Лисенков, В.В.Медведчук. – К.: Либідь, 2001. – 206 с.
Общая теория прав человека / За ред. Е.А.Лукашеві. – М, 1996.
Основи правознавства / За ред. І.Б.Усенка. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. – 416 с.
Правознавство. Навч. посібник. / В.І.Бобир, С.Е.Демський, А.М.Колодій та ін.; За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2001.
