Мій ідеал – моя бабуся
Мій ідеал – моя рідна бабуся. Скільки років ми живемо поруч, а я ніяк не можу зрозуміти, як в одній людині може бути стільки хороших і позитивних рис. Вона чудово готує і знає як порадувати всю сім’ю, а головне – своїх улюблених онуків. Сподіваюсь, що з часом її кулінарний дар передасться і мені. А ще у неї загартований та стійкий характер. Вона ніколи не сумує і з будь яким, найважчим завданням, справляється «на ура». Ну а якщо стикається з труднощами, то не втрачає бадьорості духу. А ще, вона дуже красива, навіть не дивлячись на те, що вона вже досить старенька. Трудно уявити, якою ж красунею вона була в молодості. Зараз вона просто зі мною поруч і є частинкою мене самої. Я дуже сподіваюся, що коли виросту, то буду такою ж, як вона, з теплою душею і добродушним серцем.
Я з дитинства люблю складати різні історії, тексти, а так само писати твори. Мне було поставлено питання, хто є для мене ідеалом. Без зайвого пафосу, відповідаю просто: мій ідеал – це моя бабуся! Як би це банально не звучало, але це так і є! Не думаю, що хтось здивується, але так воно і є насправді.
Я з дитинства люблю складати різні історії, тексти, а так само писати твори. Мне було поставлено питання, хто є для мене ідеалом. Без зайвого пафосу, відповідаю просто: мій ідеал – це моя бабуся! Як би це банально не звучало, але це так і є! Не думаю, що хтось здивується, але так воно і є насправді.
