Що визначає характер і долю людини
«Per aspera ad Astra» («Через терни – до зірок»)
Латинський вираз .
Не раз у своєму житті я чув вираз «Доля людини – в його руках». Це означає, що людина може домогтися всього, чого вона хоче сама – завдяки силі свого бажання, завдяки своїй завзятості, терпінню, працьовитості, вірі.
Знаю, що не всі дотримуються такої точки зору. Багато хто – особливо літні люди – вважають, що від людини, в глобальному сенсі, мало що залежить. Усе визначають обставини, оточуючі люди, Господь Бог, нарешті. «Що людині на роду написано, так тому і бути», – міркують фаталісти. І нічого неможливо змінити, треба терпляче нести свій хрест і сподіватися. А там – як Бог дасть…
Звичайно, кожна людина має право на свою точку зору. Але, скажу чесно, така смиренність і боягузтво мені не близькі. Адже людина, яка вірить, що від нього нічого не залежить, знімає з себе всяку відповідальність за своє життя. Він може нічого не робити, ні до чого не прагнути, нічого не домагатися – все одно від нього нічого не залежить!
Я не можу зрозуміти такої малодушності і пасивності. Я вірю, що моя доля – в моїх руках. І прикладів того, що від людини в цьому житті залежить майже все – сотні і сотні тисяч. Вчора ввечері по телевізору показували американський фільм «Ерін Брокович». Він оповідає про те, як проста жінка врятувала життя тисячам людей – тим, на чиєму здоров’ї наживалася величезна корпорація. Здавалося б, у цієї жінки не було жодних шансів. Але вона вірила, що робить праве діло, і продовжувала боротися, незважаючи ні на що. І в результаті – перемогла.
І таких прикладів, які змушують захоплюватися людьми, що в корені змінили свою долю, дуже багато. Скільки існує тих, хто переміг невиліковні хвороби, тих, хто домігся великого успіху, незважаючи на те, що ніхто в них не вірив.
Все це змушує мене вірити в те, що моя доля – в моїх руках. А якщо у мене є такі великі можливості, я повинен направляти їх на добру справу, роблячи щасливим не лише себе, а й світ навколо.
Вже давно я вирішив, що в майбутньому стану економістом. І тоді у мене з’явиться реальна можливість змінити життя своєї країни в кращу сторону – а значить, зробити більш благополучними і щасливими мільйони людей.
Скажу чесно, перед моїми очима є позитивний приклад – мій старший брат. Він молодий талановитий економіст, який працює зараз в іншій країні. На його прикладі я бачу, що можливо добитися всього, чого хочеш. Головне – мріяти і не відступати від своєї мрії, планомірно йти до мети. А як це здорово – займатися тим, що ти любиш, і ще допомагати при цьому людям!
Не бажаючи хвалитися, хочу поділитися і своїм досвідом, який можна охарактеризувати виразом «Моя доля – в моїх руках». Я дуже люблю математику, у мене викликає великий інтерес те, що ми вивчаємо з цього предмету в школі, я намагаюся більш глибоко осягнути її самостійно. Саме тому я прагну брати участь у престижних олімпіадах з математики – на змаганнях перевіряється мій рівень володіння цією наукою, тут я багато чому вчуся і багато здобуваю.
Але з початку, коли я тільки почав брати участь в олімпіадах, мені було складно. Опинившись в оточенні обдарованих дітей, потрапивши у світ «справжніх» математичних задач, я розгубився. Скажу чесно, я відчував себе навіть трохи безпорадним.
Це, звичайно ж, позначилося на результаті – свої перші олімпіади я програв. Але з гордістю можу сказати, що це не привело мене у відчай. Навпаки – я вирішив , що доб’юся свого, буду одним з кращих.
Так, мені довелося непросто. Я займався з репетиторами, один сидів з задачником в руках і розв’язував задачі «на випередження». У мене була мета – стати одним з кращих. І – я досяг її! Вже на наступний рік я став переможцем олімпіади. Я буду дуже старатися, щоб так було завжди.
Тому що відчуття перемоги – подолання труднощів, своїх внутрішніх слабкостей – незрівнянно ні з чим. Воно наповнює людину силою, відчуттям всемогутності і задоволення. Після цієї своєї перемоги я визначив, що моїм життєвим девізом завжди буде «Моя доля – в моїх руках».
Латинський вираз .
Не раз у своєму житті я чув вираз «Доля людини – в його руках». Це означає, що людина може домогтися всього, чого вона хоче сама – завдяки силі свого бажання, завдяки своїй завзятості, терпінню, працьовитості, вірі.
Знаю, що не всі дотримуються такої точки зору. Багато хто – особливо літні люди – вважають, що від людини, в глобальному сенсі, мало що залежить. Усе визначають обставини, оточуючі люди, Господь Бог, нарешті. «Що людині на роду написано, так тому і бути», – міркують фаталісти. І нічого неможливо змінити, треба терпляче нести свій хрест і сподіватися. А там – як Бог дасть…
Звичайно, кожна людина має право на свою точку зору. Але, скажу чесно, така смиренність і боягузтво мені не близькі. Адже людина, яка вірить, що від нього нічого не залежить, знімає з себе всяку відповідальність за своє життя. Він може нічого не робити, ні до чого не прагнути, нічого не домагатися – все одно від нього нічого не залежить!
Я не можу зрозуміти такої малодушності і пасивності. Я вірю, що моя доля – в моїх руках. І прикладів того, що від людини в цьому житті залежить майже все – сотні і сотні тисяч. Вчора ввечері по телевізору показували американський фільм «Ерін Брокович». Він оповідає про те, як проста жінка врятувала життя тисячам людей – тим, на чиєму здоров’ї наживалася величезна корпорація. Здавалося б, у цієї жінки не було жодних шансів. Але вона вірила, що робить праве діло, і продовжувала боротися, незважаючи ні на що. І в результаті – перемогла.
І таких прикладів, які змушують захоплюватися людьми, що в корені змінили свою долю, дуже багато. Скільки існує тих, хто переміг невиліковні хвороби, тих, хто домігся великого успіху, незважаючи на те, що ніхто в них не вірив.
Все це змушує мене вірити в те, що моя доля – в моїх руках. А якщо у мене є такі великі можливості, я повинен направляти їх на добру справу, роблячи щасливим не лише себе, а й світ навколо.
Вже давно я вирішив, що в майбутньому стану економістом. І тоді у мене з’явиться реальна можливість змінити життя своєї країни в кращу сторону – а значить, зробити більш благополучними і щасливими мільйони людей.
Скажу чесно, перед моїми очима є позитивний приклад – мій старший брат. Він молодий талановитий економіст, який працює зараз в іншій країні. На його прикладі я бачу, що можливо добитися всього, чого хочеш. Головне – мріяти і не відступати від своєї мрії, планомірно йти до мети. А як це здорово – займатися тим, що ти любиш, і ще допомагати при цьому людям!
Не бажаючи хвалитися, хочу поділитися і своїм досвідом, який можна охарактеризувати виразом «Моя доля – в моїх руках». Я дуже люблю математику, у мене викликає великий інтерес те, що ми вивчаємо з цього предмету в школі, я намагаюся більш глибоко осягнути її самостійно. Саме тому я прагну брати участь у престижних олімпіадах з математики – на змаганнях перевіряється мій рівень володіння цією наукою, тут я багато чому вчуся і багато здобуваю.
Але з початку, коли я тільки почав брати участь в олімпіадах, мені було складно. Опинившись в оточенні обдарованих дітей, потрапивши у світ «справжніх» математичних задач, я розгубився. Скажу чесно, я відчував себе навіть трохи безпорадним.
Це, звичайно ж, позначилося на результаті – свої перші олімпіади я програв. Але з гордістю можу сказати, що це не привело мене у відчай. Навпаки – я вирішив , що доб’юся свого, буду одним з кращих.
Так, мені довелося непросто. Я займався з репетиторами, один сидів з задачником в руках і розв’язував задачі «на випередження». У мене була мета – стати одним з кращих. І – я досяг її! Вже на наступний рік я став переможцем олімпіади. Я буду дуже старатися, щоб так було завжди.
Тому що відчуття перемоги – подолання труднощів, своїх внутрішніх слабкостей – незрівнянно ні з чим. Воно наповнює людину силою, відчуттям всемогутності і задоволення. Після цієї своєї перемоги я визначив, що моїм життєвим девізом завжди буде «Моя доля – в моїх руках».
