Продовження історії Олівера Твіста за умови, що таємниця його народження не відкрилася
Сюжет роману «Пригоди Олівера Твіста» збудований таким чином, що в центрі уваги читача виявляється хлопчик, який зіткнувся з невдячною дійсністю. Він сирота з перших хвилин свого життя. Олівер не тільки був позбавлений всіх благ нормального існування, але і ріс дуже самотнім, беззахисним перед несправедливою долею.
Оскільки Діккенс відноситься до письменників-просвітителів, то він ніколи не акцентував увагу на нелюдських умовах, в яких жили бідняки того часу. Літератор вважав, що не так страшна сама бідність, як байдуже ставлення інших до такої категорії людей. Саме через подібне неправильне сприйняття суспільством і страждали бідняки, оскільки вони були приречені на вічні приниження, позбавлення і поневіряння. Адже робітні будинки, створення яких замислювалося для забезпечення простих людей дахом, їжею, роботою, скоріше нагадували в’язниці. Незаможних розлучали з родинами і укладали туди насильно, дуже погано годували, змушували займатися непосильною і марною працею. У результаті вони просто повільно вмирали голодною смертю.
Після робітного будинку Олівер стає учнем трунаря і жертвою знущань парафіяльного притулку Ноя Клейпола. Останній, користуючись своєю перевагою у віці і силі, постійно принижує головного героя. Олівер рятується втечею і потрапляє до Лондона. Як відомо, такі діти вулиці , доля яких нікого не хвилювала, в своїй більшості ставали покидьками суспільства – бродягами і злочинцями. Вони були змушені займатися криміналом, щоб хоч якось прожити. А там панували жорстокі закони. Юнаки перетворювалися на жебраків та злодіїв, а дівчата заробляли на життя своїм тілом. Найчастіше вони не вмирали природного смертю, а закінчували життя на шибениці. У кращому разі їх чекало тюремне ув’язнення.
Олівера теж хочуть залучити в злочинний світ. Звичайний хлопчик з вулиці, якого всі прозивають Спритний шахрай, обіцяючи головному герою заступництво і ночівлю в Лондоні, відводить його до скупника краденого. Це хрещений батько місцевих шахраїв і злодіїв Фейгін.
У цьому кримінальному романі Чарльз Діккенс по-простому зобразив лондонське злочинне суспільство. Він вважав його невід’ємною частиною тогочасного столичного життя . Але письменник спробував донести до читача головну думку про те, що душа дитини спочатку не схильна до злочину. Адже дитина в його уявленні уособлює собою незаконні страждання і душевну чистоту. Він просто жертва того часу. Саме цій ідеї присвячена основна частина роману «Пригоди Олівера Твіста».
Але разом з цим письменника хвилювало питання: що впливає на формування характеру людини, становлення його особистості? Природні задатки та здібності, походження (предки, батьки) чи все ж суспільне середовище? Чому хтось стає благородною і порядною людиною, а хтось підлим і безчесним злочинцем? Чи може дитина вулиці не стати бездушною, жорстокою і підлою?
Для того, щоб відповісти на ці питання, Діккенс вводить в сюжетну лінію роману образ Ненсі. Це дівчина, яка потрапила в кримінальний світ ще в ранньому віці. Але це не завадило їй залишитися доброю і чуйною, здатної виявляти співчуття. Саме вона намагається не допустити, щоб Олівер став на невірний шлях .
Я впевнений, що якби не відкрилася таємниця народження Олівера Твіста, він все одно знайшов би своє щастя. Адже після всіх своїх поневірянь хлопчик все ж таки зустрів гарних і добрих людей, серед яких містер Браунлоу, Роз Мейлі, Гаррі Мейлі, а також Ненсі. Всі вони дуже добре ставилися до Олівера, і я вважаю, що вже ніколи б не залишили хлопця і допомагали йому на протязі усього його життя.
Оскільки Діккенс відноситься до письменників-просвітителів, то він ніколи не акцентував увагу на нелюдських умовах, в яких жили бідняки того часу. Літератор вважав, що не так страшна сама бідність, як байдуже ставлення інших до такої категорії людей. Саме через подібне неправильне сприйняття суспільством і страждали бідняки, оскільки вони були приречені на вічні приниження, позбавлення і поневіряння. Адже робітні будинки, створення яких замислювалося для забезпечення простих людей дахом, їжею, роботою, скоріше нагадували в’язниці. Незаможних розлучали з родинами і укладали туди насильно, дуже погано годували, змушували займатися непосильною і марною працею. У результаті вони просто повільно вмирали голодною смертю.
Після робітного будинку Олівер стає учнем трунаря і жертвою знущань парафіяльного притулку Ноя Клейпола. Останній, користуючись своєю перевагою у віці і силі, постійно принижує головного героя. Олівер рятується втечею і потрапляє до Лондона. Як відомо, такі діти вулиці , доля яких нікого не хвилювала, в своїй більшості ставали покидьками суспільства – бродягами і злочинцями. Вони були змушені займатися криміналом, щоб хоч якось прожити. А там панували жорстокі закони. Юнаки перетворювалися на жебраків та злодіїв, а дівчата заробляли на життя своїм тілом. Найчастіше вони не вмирали природного смертю, а закінчували життя на шибениці. У кращому разі їх чекало тюремне ув’язнення.
Олівера теж хочуть залучити в злочинний світ. Звичайний хлопчик з вулиці, якого всі прозивають Спритний шахрай, обіцяючи головному герою заступництво і ночівлю в Лондоні, відводить його до скупника краденого. Це хрещений батько місцевих шахраїв і злодіїв Фейгін.
У цьому кримінальному романі Чарльз Діккенс по-простому зобразив лондонське злочинне суспільство. Він вважав його невід’ємною частиною тогочасного столичного життя . Але письменник спробував донести до читача головну думку про те, що душа дитини спочатку не схильна до злочину. Адже дитина в його уявленні уособлює собою незаконні страждання і душевну чистоту. Він просто жертва того часу. Саме цій ідеї присвячена основна частина роману «Пригоди Олівера Твіста».
Але разом з цим письменника хвилювало питання: що впливає на формування характеру людини, становлення його особистості? Природні задатки та здібності, походження (предки, батьки) чи все ж суспільне середовище? Чому хтось стає благородною і порядною людиною, а хтось підлим і безчесним злочинцем? Чи може дитина вулиці не стати бездушною, жорстокою і підлою?
Для того, щоб відповісти на ці питання, Діккенс вводить в сюжетну лінію роману образ Ненсі. Це дівчина, яка потрапила в кримінальний світ ще в ранньому віці. Але це не завадило їй залишитися доброю і чуйною, здатної виявляти співчуття. Саме вона намагається не допустити, щоб Олівер став на невірний шлях .
Я впевнений, що якби не відкрилася таємниця народження Олівера Твіста, він все одно знайшов би своє щастя. Адже після всіх своїх поневірянь хлопчик все ж таки зустрів гарних і добрих людей, серед яких містер Браунлоу, Роз Мейлі, Гаррі Мейлі, а також Ненсі. Всі вони дуже добре ставилися до Олівера, і я вважаю, що вже ніколи б не залишили хлопця і допомагали йому на протязі усього його життя.
