Одна порада добре, а дві – краще
Одна порада добре, а дві – краще
Ми постійно робимо вибір на користь одного варіанту чи іншого. Кожного дня життя дає нам черговий привід для роздумів. Як у цьому розмаїтті ситуацій не загубитися, нікого не образити, не втрати свою честь і гідність? Знайти відповідь на багато питань нам допомагають поради.
З дитинства ми прислуховуємося до слів батьків, переймаємо досвід учителів, враховуємо думки друзів. Саме на стикові всіх важливих поглядів, які на нас впливають, і народжується істина. Ось чому необхідно брати до уваги міркування кількох людей.
На мою думку, наявність двох порад, по-перше, сприяє об’єктивності вибору. Оскільки всі ми відрізняємося за своїми уподобаннями, рівнем знань, віком і багатьма іншими ознаками, можливість розглянути ту саму ситуацію під іншим кутом зору допомагає вичленити суттєві деталі. Просте зіставлення думок кількох людей дає змогу виявити спільну раціональну складову кожного судження. Вибір, зроблений на таких підставах, є більш логічним і неупередженим.
По-друге, декілька порад зменшують вірогідність хибного кроку через звернення не до тієї людини. Іноді нам потрібний час, щоб усе зважити та проаналізувати. Проте нерідко наше бажання швидше вирішити складне питання бере верх над розумом. Це спонукає нас запитати в першого-ліпшого, що може призвести до сумних і навіть трагічних наслідків. Очевидно, що навіть процес пошуку другого співбесідника вгамовує надмірну емоційність і сприяє відродженню власної поміркованості.
По-третє, безумовною перевагою можливості вислухати двох людей є поєднання їхнього досвіду. Припустимо, що є якась конфліктна ситуація в класі, пов’язана з певною людиною. Мамина порада щодо подальшої поведінки буде, безумовно, більш далекоглядною та зорієнтованою на перспективу. Проте думки товариша, якій вчиться в тому ж класі, будуть більш конкретними та спрямованими на подолання проблеми з урахуванням усіх особливостей тієї людини. Об’єднання та переосмислення поглядів обох порадників дозволить втілити в життя найбільш дієвий спосіб розв’язання конфлікту.
Ліна Костенко в одному з своїх творів справедливо зауважила, що життя – це надзвичайно «велика ковзаниця». Я вважаю, що не послизнутися на ній можна тільки за умови звернення за порадами до досвідчених і небайдужих людей. Проте задля того, щоб рішення було об’єктивним, зваженим і розумним, треба вміти аналізувати інформацію та робити вибір самостійно.
Ми постійно робимо вибір на користь одного варіанту чи іншого. Кожного дня життя дає нам черговий привід для роздумів. Як у цьому розмаїтті ситуацій не загубитися, нікого не образити, не втрати свою честь і гідність? Знайти відповідь на багато питань нам допомагають поради.
З дитинства ми прислуховуємося до слів батьків, переймаємо досвід учителів, враховуємо думки друзів. Саме на стикові всіх важливих поглядів, які на нас впливають, і народжується істина. Ось чому необхідно брати до уваги міркування кількох людей.
На мою думку, наявність двох порад, по-перше, сприяє об’єктивності вибору. Оскільки всі ми відрізняємося за своїми уподобаннями, рівнем знань, віком і багатьма іншими ознаками, можливість розглянути ту саму ситуацію під іншим кутом зору допомагає вичленити суттєві деталі. Просте зіставлення думок кількох людей дає змогу виявити спільну раціональну складову кожного судження. Вибір, зроблений на таких підставах, є більш логічним і неупередженим.
По-друге, декілька порад зменшують вірогідність хибного кроку через звернення не до тієї людини. Іноді нам потрібний час, щоб усе зважити та проаналізувати. Проте нерідко наше бажання швидше вирішити складне питання бере верх над розумом. Це спонукає нас запитати в першого-ліпшого, що може призвести до сумних і навіть трагічних наслідків. Очевидно, що навіть процес пошуку другого співбесідника вгамовує надмірну емоційність і сприяє відродженню власної поміркованості.
По-третє, безумовною перевагою можливості вислухати двох людей є поєднання їхнього досвіду. Припустимо, що є якась конфліктна ситуація в класі, пов’язана з певною людиною. Мамина порада щодо подальшої поведінки буде, безумовно, більш далекоглядною та зорієнтованою на перспективу. Проте думки товариша, якій вчиться в тому ж класі, будуть більш конкретними та спрямованими на подолання проблеми з урахуванням усіх особливостей тієї людини. Об’єднання та переосмислення поглядів обох порадників дозволить втілити в життя найбільш дієвий спосіб розв’язання конфлікту.
Ліна Костенко в одному з своїх творів справедливо зауважила, що життя – це надзвичайно «велика ковзаниця». Я вважаю, що не послизнутися на ній можна тільки за умови звернення за порадами до досвідчених і небайдужих людей. Проте задля того, щоб рішення було об’єктивним, зваженим і розумним, треба вміти аналізувати інформацію та робити вибір самостійно.
