Українська мова – державна мова України
Як це не дивно, але питання державної мови на території України стоїть досить гостро. Деякі люди вважають, що ніякої природної проблеми немає, що все це нав’язано безвідповідальними політиками, інші ж переконані, що питання державної мови в Україні дійсно має обговорюватися, і це має відбуватися досить серйозно. Ця тема викликає певний резонанс, а тому заслуговує на те, щоб її розглянули детально і досить ретельно. Необхідно зробити власні висновки щодо української мови і державності.
Перше, що слід сказати, це те, що українська мова є єдиною державною в Україні. Що це означає на практиці? Насамперед, це означає те, то використання української мови всіляко заохочується, що вона використовується у всіх державних установах, їй в першу чергу навчають дітей в школах. При цьому не можна заперечувати того факту, що українська мова – не єдина на території нашої країни мова, яка використовується активно. Як мені здається, не менш активно використовується також і російська мова.
І саме з цим пов’язана проблема мови. Прихильники російської мови зазначають, що, якщо російська мова використовується так само активно, як і українська, їй необхідно надати такий же державний статус. Противники цієї ідеї наводять свій аргумент, кажучи про те, що використання російської мови нічим не обмежене, але в українців повинна бути своя ідентичність, в тому числі і мовна, тому потрібно розвивати українську мову. Як мені здається, цей конфлікт не має вирішення. Сторони не досягнуть компромісу в питанні мови, отже, нав’язувати свою волю буде той, хто в певний момент часу знаходитися при владі. При цьому важливо також зауважити, що надання статусу державної мови російській мові може стати ще одним приводом для сусідньої держави стверджувати, що ніякої України не існує, а вона є лише частиною Росії, яка недоречно відкололася.
Що ж до моєї особистої думки, то я переконаний, що українська мова повинна залишатися єдиною державною мовою на території нашої країни. Українська ідентичність існує, але її необхідно утверджувати і розвивати, в тому числі і українізацією, тобто використанням української мови в якості основної. Так ми зможемо зберегти нашу державність, зміцнити її і в підсумку стати більш потужною і незалежною країною. А це, безумовно, необхідно Україні. Хочеться вірити, що ситуація буде розвиватися саме в такому ключі.
Перше, що слід сказати, це те, що українська мова є єдиною державною в Україні. Що це означає на практиці? Насамперед, це означає те, то використання української мови всіляко заохочується, що вона використовується у всіх державних установах, їй в першу чергу навчають дітей в школах. При цьому не можна заперечувати того факту, що українська мова – не єдина на території нашої країни мова, яка використовується активно. Як мені здається, не менш активно використовується також і російська мова.
І саме з цим пов’язана проблема мови. Прихильники російської мови зазначають, що, якщо російська мова використовується так само активно, як і українська, їй необхідно надати такий же державний статус. Противники цієї ідеї наводять свій аргумент, кажучи про те, що використання російської мови нічим не обмежене, але в українців повинна бути своя ідентичність, в тому числі і мовна, тому потрібно розвивати українську мову. Як мені здається, цей конфлікт не має вирішення. Сторони не досягнуть компромісу в питанні мови, отже, нав’язувати свою волю буде той, хто в певний момент часу знаходитися при владі. При цьому важливо також зауважити, що надання статусу державної мови російській мові може стати ще одним приводом для сусідньої держави стверджувати, що ніякої України не існує, а вона є лише частиною Росії, яка недоречно відкололася.
Що ж до моєї особистої думки, то я переконаний, що українська мова повинна залишатися єдиною державною мовою на території нашої країни. Українська ідентичність існує, але її необхідно утверджувати і розвивати, в тому числі і українізацією, тобто використанням української мови в якості основної. Так ми зможемо зберегти нашу державність, зміцнити її і в підсумку стати більш потужною і незалежною країною. А це, безумовно, необхідно Україні. Хочеться вірити, що ситуація буде розвиватися саме в такому ключі.
