Мені дуже подобається гумористична творчість С. Руданського

А особливо ні співомовки, в яких відчутні скарби живої мови. Термін «співомовки» поет і (порив шляхом сполучення двох слів: спів та мовити). І співомовки С. Руданського можна поділити на окремі групи. Зокрема він особлиу увагу приділяє висміюванню служителів церкви, панів, їхніх вад, негативно- презирливого ставленні до простого народу. І наприклад, у співомовці «Добре торгувалось» дотепно висміяно панів, які хотіли поглузувати з мужика, щоб показати свою зверхність. Але це їм не вдається бо в народі багато розумних, дотепних і мудрих людей. Вони так повертають рішу, що в дурнях залишаються пани. Цей твір має актуальне звучання й сьогодні. Не треба принижувати гідність інших людей, бо це обов’язково повернеться рангом й боляче «віддячить». У співомовках «Пан і Іван в дорозі», «Черевики» тощо герой співомовок – проста людина, що висміює панів, шляхтичів, чиновників. У творах «Чи далеко до Києва», «Не мої ноги», «Школяр» гумористично зображується побут і риси характеру самого героя. Стислість, діалогу надає співомовкам Руданського особливої виразності.

    Кращі традиції творчості «незрівнянного анекдотиста» успадкувала й сучасна література: всі наші гумористи й сатирики зазнали певного впливу його співомовок. На жаль, співомовки С. Руданського побачили світ лише через тридцять років після їх написання. Але вони одразу ж були підхоплені народом. Його гумор – це сміх нескореного народу, який вірить у свої сили, своє краще майбутнє.