Як навчитися писати твори в 11 и 12 классах

На уроках розвитку зв’язного мовлення старшокласникам пропонується навчитися писати твори, складніші, ніж у попередніх класах, за жанрами і видами. Це відгук про твір мистецтва, стаття в газету на морально-етичну тему, твори на суспільні та морально-етичні теми. Написання таких творів допомагає виявити широту світогляду, ерудицію, сприяє розвитку самостійності мислення, вимагає знань особливостей даного виду висловлювання. Обсяг твору в десятому класі: 3-3,5 сторінки у класах з українською мовою навчання і 2,5-3 сторінки у класах з російською мовою навчання; в одинадцятому класі: 3-3,5 сторінки у класах з українською і російською мовою навчання.

Відгук про твір мистецтва (книгу, виставу, кінофільм, картину, скульптуру та ін.) – це аналіз змісту твору із висловленням власних вражень від прочитаного, побаченого чи почутого та їх оцінкою.

Відгук про твір художньої літератури має такий загальний план:

• Назва, автор.
• Тема й основна думка твору.
• Де і коли відбуваються події, зображені у творі?
• Які місця в книзі справили на вас найбільше враження?
• Хто з героїв особливо сподобався і чому?
• Мова твору (що запам’яталося, здалося незвичайним, оригінальним, цікавим).
• Чим збагатила вас книга, які роздуми викликала?
• Яку роль відіграли ілюстрації, передмова, післямова для кращого розуміння твору?

Відгук про картину будується так:

• Назва картини, ім’я художника.
• Жанр картини (пейзаж, портрет, баталія, сюжетна картина, марина, натюрморт).
• Задум художника, зміст картини або як зображено на картині місце і час події.
• Хто чи що зображено на першому плані картини, на другому? Головний персонаж картини, його зовнішній вигляд.
• Засоби художнього зображення: композиція картини, використання контрастів, тонів, напівтонів, колорит (загальний характер поєднання кольорів у творі мистецтва – яскравий, тьмяний, холодний, темний та ін.), значення освітлення.
• Як втілений ідейний задум, яка провідна думка твору?
• Настрій картини, враження від майстерності художника.

Відгук про кінофільм може бути побудований так:

• Назва кінострічки, автори сценарію та режисери-постановники, кіностудія, час випуску.
• Тема та ідея.
• Провідні актори, враження від їхньої гри.
• Найбільш яскраві епізоди.
• Загальне враження від кінофільму, його оцінка (екранізацію літературного твору необхідно порівняти з самим твором).

Відгук про скульптуру має такий план:

• Назва скульптури, її автор, матеріал.
• Де знаходиться (місто, село, місцевість, оточення).
• Історія створення скульптури, відомості про героя, який став скульптурним образом.
• Центральна фігура або загальний вигляд композиції, скульптурної групи, постамент.
• Характер ліній, мистецький стиль.
• Враження від скульптури (що примушує зупинитися).

Як написати відгук про твір мистецтва? По-перше, слід обрати той вид мистецтва, з яким обізнані найкраще, що подобається найбільше. По-друге, необхідно знати відповідну термінологію. Так, при написанні відгуку про твір художньої літератури слід пам’ятати, що таке сюжет, композиція, прийоми характеротворення, засоби творення комічного, ліричний герой, художні засоби, тема, ідея; під час роботи над відгуком про картину необхідно вміло використовувати такі терміни й поняття: жанр картини, техніка виконання та матеріали, колорит, тони й напівтони, контраст, світлотінь, композиція, перший, другий, план, фон, характер накладення фарб та ін. При створенні відгуку про виставу доцільно поцікавитися значенням таких слів: дія, картина, лібрето, увертюра (для опери), декорації, режисер, сценічний задум, сценічні ефекти, головні і другорядні ролі, аншлаг, акторська майстерність, прем’єра, умовність, партер, ложі, суфлер та ін.

Відгук про кіно- чи телефільм вимагає знання понять: автор сценарію, режисер-постановник, тема, ідейний задум, каскадер, комбіновані зйомки, монтаж, комп’ютерна графіка, прообраз, дублер, спецефекти, входження в роль, консультант.

При написанні відгуку про скульптуру автор висловлювання повинен знати про композицію, конфігурацію, постамент, точки опори, силует, барельєф, горельєф, контраст, гру світлотіні, деталі, матеріали – мармур, бетон, бронзу та ін.

Стаття в газету на морально-етичну тему має свої особливості. Передусім необхідно обрати тему, яка має бути сучасною, актуальною і цікавою читачам певного кола (за віком, соціальним станом, професією чи уподобаннями, переконаннями). Необхідно придумати цікавий, яскравий заголовок, який одразу привернув би увагу читачів. Стаття в газету на морально-етичну тему пишеться за зразкам твору-роздуму: висувається теза (тези), яку автор хоче довести чи спростувати, далі йде саме доведення за допомогою вагомих фактів, аргументів, цікавих прикладів із життя, власних спостережень автора. Насамкінець робиться висновок, у якому подається ідея статті, те, на що автор скеровує думку читача, які почуття та відповідні дії хоче викликати. У газетній статті не допускається великих за обсягом загальних розмірковувань про все і ні про що конкретно. Факти мають бути достовірними, правдивими, джерела інформації – надійними, бо автор за них відповідає. Якщо в статті називаються конкретні особи, слід бути особливо обережними і тактовними у своїх оцінках, їхньому вираженні, щоб не образити людину, не поставити її в незручне становище (має бути дозвіл цієї особи на згадування її імені). Це стосується не лише якихось негативних явищ, фактів, а також і позитивних.

Старшокласники вже мають певні навички написання творів на суспільні та морально-етичні теми. Специфіка їх створення у 10-11 класах полягає у тому, що теми обираються серйозні й цілком «дорослі», судження ґрунтуються не лише на власних враженнях та спостереженнях, а й підтверджуються більш-менш об’єктивними джерелами: результатами соціологічних досліджень, тестами психологів, прикладами з художньої літератури (як узагальненого, типового відображення життя), преси, телебачення, цитатами з висловлювань відомих авторитетних людей. Твір такого плану вимагає клопіткої праці у підборі відповідного матеріалу, вмінні систематизувати й узагальнювати, робити логічні висновки, вміти знаходити асоціативні зв’язки, активізувати творчу уяву та фантазію.