Продовження традицій Т.Шевченка та народних дум у зображенні матері-страдниці (за поемою Івана Драча “Чорнобильська мадонна”) (I варіант)

Актуальність — одна з головних ознак творів відомого сучасного поета Івана Драча. Будучи відомим як громадський діяч, він вступає у непримиренну боротьбу із суспільним злом, завжди вчасно відгукується на події, що відбуваються як у світі, так і в Україні. Нищівна сила слова, притаманна Івану Драчу, діє як сильний удар по «хворобах» суспільства — бюрократизму, моральній деградації, культурному занепаду. Звертається поет і до соціально-політичних тем, проблем охорони здоров’я та екології. У цьому плані найбільш показовою є поема «Чорнобильська мадонна», де автор намагається осмислити страшну катастрофу — вибух четвертого реактора на електростанції Чорнобиля 1986 року, розкрити страшну правду цієї події та її наслідків.
Під час написання «Чорнобильської мадонни» Іван Драч поставив собі за мету не стільки детальний опис подій того дня, скільки погляд на цю проблему крізь призму сучасності й майбутнього. Поему називають «мозаїкою», оскільки, прагнучи передати неоднозначність і багатоликість страшної катастрофи, автор у структурі твору поєднує власне бачення проблеми, цитує інших письменників, наводить уривки із сучасного фольклору, подає розповіді учасників ліквідації наслідків аварії. Можна сказати, що у висвітленні такої актуальної проблеми автор не шукає легких шляхів.