Яскравість і сила поетичних образів у поезії М. Вінграновського «Грім»

Микола Вінграновський — поет, прозаїк, знавець і співець природи. Ще з дитинства він відзначався допитливістю та веселою вдачею, мав надзвичайний хист бачити те, що інші не завжди помічають. Він відчував неповторну красу природи, людську доброту.М. Вінграновський — майстер поетичних пейзажів. У його поезіях немає різкої грані між людиною і природою. У вірші «Грім» автор оживив природу, звичайний грім показав зовсім несподівано. Маючи багату уяву і фантазію, поет малює грім у вигляді дядька, який допомагає деревам, озерам, ярам: А потім хмару опустивна сад наш на щасливийі натрусив зі сливи слив,щоб легше було сливі. Пряма мова, використана в поезії, олюднює текст, дієслова надають почуття руху, бадьорості та життєрадісності. Поет користується звуковими повторами для створення поетичної картини грому: Була гроза, і грім гримів,він так любив гриміти,що аж горів, що аж тремтівна трави і на квіти. Своєю поезією М. Вінграновський стверджує, що природа прекрасна, треба лише бачити цю красу, і закликає берегти та цінувати її.