Боротьба добра i зла в поемi Iвана Франка “Мойсей”

 
Боротьба добра i зла в поемi Iвана Франка “Мойсей”Поема “Мойсей” – вершинний твiр Iвана Франка, окраса i гордiстьвiтчизняної лiтератури. Це глибокий фiлософський твiр про майбутнєукраїнського народу, про взаємини вождя i народу в процесi наполегливогошукання “обiтованої землi”, про майбутнi сили мас, здатних висунути iзсвого середовища в процесi революцiйного руху проводирiв, що приведутьдо перемоги.Поема писалася одним подихом, на великому творчому пiднесеннi. Цьомузначною мiрою сприяли тогочаснi революцiйнi подiї, що живо-творною силоюнаснажували думку поета. Покладена в основу твору бiблiйна тема,по-своєму переосмислена Франком, набуває актуального значення: у старiрелiгiйнi образи i картини Франко вклав новий революцiйний змiст,глибоку фiлософську думку.В передмовi до твору I.  Франко писав, що основною темою поеми вiнзробив смерть Мойсея, як пророка, не визнаного своїм народом. КонфлiктМойсея з народом корiниться не в егоїстичних прагненнях його як вождя iпророка. Мойсей – втiлення безмежної доброти i вiдданостi своємународовi:О Iзраїлю! Якби ти знав,Чого в серцi тiм повно!Якби знав, як люблю тебе,Як люблю невимовно!Азазель отруює його душу сумнiвами, вириває з неї розпачливий крик:“Одурив нас Єгова!” За зневiру цю Мойсей був покараний: вiн помер напорозi землi своїх предкiв, побачив її, але не вступив на неї.Та безмежна вiдданiсть своєму народовi не пропадає марно. Смертьсамотнього вигнанця – Мойсея – пiднiмає народ до нового походу на чолi з“князем конюхiв” – Єгошуа – i продовження свого нелегкого шляху, бощасливе майбутнє було вже близько. Нiщо не в силi спинити переможний рухнароду, бо народ є творцем iсторiї, йому чужий всякий застiй, тупцюванняна мiсцi. Цю фiлософську думку I.  Франко розвиває у всiй поемi. Саметому вiн робить народ головним героєм свого твору.Таким чином, поет показав, що вождь народу не може мати жодних хитань iсумнiвiв у справедливостi обраного ним шляху. Зневiра в сили народу,навiть миттєва зневiра – злочин, який заслуговує на покарання.Мойсей вiдданий своєму народовi, беззавiтно любить i бореться за йоговизволення, але на хвилину вiн схибив у своїй вiрi. За це зазнавжорстоко го покарання. Вождь повинен бути цiльною людиною, бути завждизi своїм народом, вiрити в його сили.Поема “Мойсей” стала улюбленим твором революцiйної молодi як на Українi,так i в Росiї.Навiть в часи повної зневiри, коли здавалося, що нiякого просвiту вжиттi уже не буде, Франко знову й знову ставав до боротьби. Силу йомуповертало все те ж почуття любовi до людини i високої вiдповiдальностiперед трудящими, суспiльна праця на їх користь.

Боротьба добра i зла в поемi Iвана Франка “Мойсей”
Поема “Мойсей” – вершинний твiр Iвана Франка, окраса i гордiстьвiтчизняної лiтератури. Це глибокий фiлософський твiр про майбутнєукраїнського народу, про взаємини вождя i народу в процесi наполегливогошукання “обiтованої землi”, про майбутнi сили мас, здатних висунути iзсвого середовища в процесi революцiйного руху проводирiв, що приведутьдо перемоги.
Поема писалася одним подихом, на великому творчому пiднесеннi. Цьомузначною мiрою сприяли тогочаснi революцiйнi подiї, що живо-творною силоюнаснажували думку поета. Покладена в основу твору бiблiйна тема,по-своєму переосмислена Франком, набуває актуального значення: у старiрелiгiйнi образи i картини Франко вклав новий революцiйний змiст,глибоку фiлософську думку.
В передмовi до твору I.  Франко писав, що основною темою поеми вiнзробив смерть Мойсея, як пророка, не визнаного своїм народом. КонфлiктМойсея з народом корiниться не в егоїстичних прагненнях його як вождя iпророка. Мойсей – втiлення безмежної доброти i вiдданостi своємународовi:
О Iзраїлю! Якби ти знав,
Чого в серцi тiм повно!
Якби знав, як люблю тебе,
Як люблю невимовно!
Азазель отруює його душу сумнiвами, вириває з неї розпачливий крик:”Одурив нас Єгова!” За зневiру цю Мойсей був покараний: вiн помер напорозi землi своїх предкiв, побачив її, але не вступив на неї.
Та безмежна вiдданiсть своєму народовi не пропадає марно. Смертьсамотнього вигнанця – Мойсея – пiднiмає народ до нового походу на чолi з”князем конюхiв” – Єгошуа – i продовження свого нелегкого шляху, бощасливе майбутнє було вже близько. Нiщо не в силi спинити переможний рухнароду, бо народ є творцем iсторiї, йому чужий всякий застiй, тупцюванняна мiсцi. Цю фiлософську думку I.  Франко розвиває у всiй поемi. Саметому вiн робить народ головним героєм свого твору.
Таким чином, поет показав, що вождь народу не може мати жодних хитань iсумнiвiв у справедливостi обраного ним шляху. Зневiра в сили народу,навiть миттєва зневiра – злочин, який заслуговує на покарання.
Мойсей вiдданий своєму народовi, беззавiтно любить i бореться за йоговизволення, але на хвилину вiн схибив у своїй вiрi. За це зазнавжорстоко го покарання. Вождь повинен бути цiльною людиною, бути завждизi своїм народом, вiрити в його сили.
Поема “Мойсей” стала улюбленим твором революцiйної молодi як на Українi,так i в Росiї.
Навiть в часи повної зневiри, коли здавалося, що нiякого просвiту вжиттi уже не буде, Франко знову й знову ставав до боротьби. Силу йомуповертало все те ж почуття любовi до людини i високої вiдповiдальностiперед трудящими, суспiльна праця на їх користь.

Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы