Аскольд і Дір — захисники давньоруських земель (за поезією «Аскольд і Дір» з книги «Княжа Україна»)
Хто ми? Звідки прийшли на цю землю? Яке наше минуле? Що чекає у майбутньому? Ці питання виникають у кожної людини, яка пізнає світ.
Вперше замислитися над історією рідної Батьківщини мене примусила «Повість минулих літ», там я вперше зустрілася з іменами напівлегендарних князів Аскольдом і Діром.
Олександр Олесь у поезії «Аскольд і Дір» з книги «Княжа Україна» розповідає про внесок цих давньоруських князів у незалежність рідної землі. Коли Аскольд і Дір прибули до Києва, його землі були захоплені тюркськими племенами, ось що відповідають приїжджим кияни: «Тут колись жили та вмерли Кий, Хори и та Щек, брані. А тепер ми під хозаром, — Животій та дань плати».
О. Олесь малює Аскольда і Діра як захисників поневолених полян, славні вояки киплять праведним гнівом, коли дізнаються про неволю побратимів:
«Не журіться!» — Дір промовив. «За мечі!» — Аскольд гукнув. Кожний птахом стрепенувся, Кожний гнівом спалахнув.
Поезія «Аскольд і Дір» розповідає про давні традиції демократії у наших предків: за ратний подвиг визволення киян вояки обираються громадою князями:
Стали вільними поляни… Вихваляють вояків, А Аскольда разом з Діром Вибирають па князів.
Ми пізнаємо багато славних і гірких сторінок з історії України, а легендарна розповідь О. Олеся про Аскольда і Діра нагадує нам: вчіться бути сміливими, захищайте слабких і немічних, любіть свою Батьківщину!
