Гімн природі (за поезією П. Тичини «Гаї шумлять…»)

Павло Тичина є одним з найулюбленіших поетів нашого народу. Великою майстерністю відзначений вірш «Гаї шумлять…», в якому струменить захоплення людини красою природи рідного краю. У поезії використані образи, що часто зустрічаються в народних піснях: гаї, ріки, ластівки, хмари:

Гаї шумлять –

Я слухаю.

Хмарки біжать —

Милуюся.

Милуюся-дивуюся,

Чого душі моїй

Так весело.

Відтворюючи красу рідного краю, П. Тичина викликає в нашій уяві дзвін, думки:

Гей, дзвін гуде –

Іздалеку.

Думки пряде — над нивами.

Безмежні поля порівнюються з морем, що купають людину у хлібних нивах-приливах. Відчувається світло золотосяйного сонця, яке сипле на землю промені на поверхні ріки.

Хвалебний гімн на честь природи переростає в поезії в гімн людині.