Богдан Хмельницький — центральна постать літопису Самійла Величка
У літописах XVII-XVIII ст. відображена визвольна боротьба українського народу проти польської шляхти. Очолював її Богдан Хмельницький. Тому Самійло Величко і ставить його у своєму літописі центральною постаттю. Автор вказує на характер цієї боротьби, дає їй оцінку, тому його твір посідає чільне місце в давній українській літературі. Літопис Самійла Величка – велика історична повість, яка вмішує в собі ряд оповідань, в основу яких покладено історичний матеріал про героїчну боротьбу народу у 1648-1654 рр. Початок твору подається на основі народних переказів, легенд про Богдана Хмельницького: як він служив кошовим у Потоцького, як він викрав листи у Барабаша. Величко докладно зупиняється на підготовці до бою козаків з ворогом, описує саму битву під Жовтими Водами: «Наконец всіх поляков Хмельницкого оружие разорило, и едним з них там же на Жолтой Воді жити и житии повеліло, а другим правую стезю до Криму показало, от якого погрому ні десятка человіка поляков не спаслося.»
Письменник прославляє військове уміння козаків і їхнього геніального полководця Б. Хмельницького. У своєму літописі він вказує на силу нашого народу і цим стверджує його перемогу над ворогами. Ми бачимо подвиг простого люду та його талановитого керівника.
Військо Богдана Хмельницького здобуло дві перемоги, але не втомилося, не зупинилося на досягнутому: «У далшій поход з Хмельниц-ким рушило, двидівши з сторони албо з гори якой оное, можно бьшо сказать, же то суть ниви, красноцвітущим голендерским албо влос-ким маком засіяними и проквітгувшь/и.»
Смерть полководця боляче вразила серця людей. Самійло Велич-ко, усвідомлюючи цю непоправну втрату, пише: «Умер добрій вождь наш, оставивши по себі безсмертную славу…»
Як бачимо, літопис Величка – цінне надбання, яке стало предметом вивчення українськими письменниками та істориками, джерелом роздумів над долею -багатостраждального народу України, приводом для міркувань над розв’язанням вічної проблеми взаємин вождя і мас.