Козацька старшина у повісті Г. Квітии-Основ’яненка «Конотопська відьма»

Григорій Квітка-Основ’яненко відомий нам як просвітник і талановитий письменник. Його прозові твори дуже різноманітні. Одним із найвідоміших, сатиричних творів не тільки Григорія Квітки-Основ’яненка, а й усієї спадщини українських письменників є повість «Конотопська відьма». «Конотопська відьма» — твір із прихованою сатирою, у якому автор намагався викрити соціальні вади, знайти та показати читачеві корінь, першооснову у суспільстві. Козацька старшина — це мужні, освічні, сміливі, патріотичні люди, які розуміються на державних справах і понад усе ставлять інтереси народу… Так написано у творах про романтику козацького життя, але не в повісті Квітки-Основ’яненка. І, на превеликий жаль, цієї романтики у реальній філософії XIX століття не було. Саме це і викрив письменник у своїй повісті. Він натякав на те, що до влади в Україні прийшли люди, які ласі до грошей та високого становища, які нехтують своїм народом, його болями та потребами.

Яскравими образами, через які автор описує справжній стан справ в Україні, сотника Забрьохи та писаря Пістряка. Пістряк хоче стати сотником, а шлях до цієї посади бачить не в тому, щоб довести громаді свою мудрість,та відданість, а в тому, щоб якнайбільше докучити довірливому Забрьоху.

Забрьоха прагне кращого життя. І що ж він робить? Забрьоха день і ніч міркує, але не над тим, як зробити щось гідне, адже він уже обіймає посаду сотника. Він міркує над тим, як йому одружитися з красунею Оленою, (вона, не кохає його), над тим, як йому стати впливовішим і заможнішим. Ось які думи мучать сотника Забрьоху і не дають йому спати. І тоді Пістряк підказує насправді актуальну проблему, яку нібито треба терміново вирішувати… і обидва представники козацької старшини починають вирішувати «нагальні» проблеми тогочасного суспільства з рішучістю та цілеспрямованістю, якій можна позаздрити: вони починають топити відьом, які «вкрали дощ»!

Цікавим є те, що ідея топлення відьом виникає не тільки як художній вимисел письменника: ця подія мала місце в реальному житті!

Квітка-Основ’яненко вражає читачів своєю художньою майстерністю: він яскраво змалював образи сотника та писаря. Він зробив свій твір насиченим народними приказками, фольклорними мотивами, описами природи і дотепними фразами, які роблять повість по-справжньому сатиричною та цікавою. Повість «Конотопська відьма» викриває усі вади окремих типів людей козацько-старшинного устрою взагалі.

А щодо Пістряка та Забрьохи, то вони, на жаль, є типовими образами й для тогочасного суспільства. А певною мірою — і для наших часів.