Творча спадщина Маркіяна Шашкевича – керманича «Руської трійці»
І. Діяльність «Руської трійці». (На початку XIX століття у Львівській духовній семінарії було створено гурток передової молоді, який називався «Руська трійця». Зачинателями гуртка були М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький, яких об’єднувала висока ідея служіння розвиткові національної культури. Гуртківці вивчали фольклор, видавали збірки народної поезії, видали альманах «Русалка Дністровая».) ІІ. Художній світ творів Маркіяна Шашкевича.
1. Громадянська лірика М. Шашкевича. (Громадянська лірика М. Шашкевича органічно поєднана з діяльністю гуртка «Руська трійця» шодо розвитку рідної мови й літератури. У вірші «Слово до чтителей руського язика» звучить пристрасний заклик до однодумців:
Разом, разом, хто сили має, Гоніть з Русі мраки тьмаві, Зависть най нас не спиняє, Разом к світу, други жваві!)
2. Тема історичного минулого народу в ліриці М. Шашкевича. (Вірш «Згадка» був надрукований у альманасі «Русалка Дністровая». У цьому поетичному творі Маркіян Шашкевич розкрив образ передової людини свого часу, яка глибоко переживає безправність рідного народу. Поет протиставляє героїчне минуле сірій буденності сучасності, мріє про духовне об’єднання слов’янських народів. Його думки «в побратимин летять край, побратимі де суть люди, – поза Волгу, за Дунай».)
3. Інтимна лірика М. Шашкевича. (М Шашкевич був першим західноукраїнським поетом, який писав інтимно-особистісну лірику з виразними ме
дитативними інтонаціями; започаткував оригінальний український сонет.
Ціла низка ліричних віршів нагадують народні пісні.) ІІІ. Місце Шашкевича в українському громадському і культурному житті. (І. Я. Франко високо оцінив діяльність М. Шашкевича, назвав його “революціонером-поступовцем» за те, що він мріяв про перетворення суспільства шляхом розвитку мови та культури і на перший план висунув життя і проблеми простих людей, їхню мову і пісню. Він пробудив рідне слово і кинув те слово в народ;
І вже не згине слово те, Повік буде дзвеніти, И пророка пам’ять збережуть Вкраїни вірні діти!
(Константина Малицька).)
1. Громадянська лірика М. Шашкевича. (Громадянська лірика М. Шашкевича органічно поєднана з діяльністю гуртка «Руська трійця» шодо розвитку рідної мови й літератури. У вірші «Слово до чтителей руського язика» звучить пристрасний заклик до однодумців:
Разом, разом, хто сили має, Гоніть з Русі мраки тьмаві, Зависть най нас не спиняє, Разом к світу, други жваві!)
2. Тема історичного минулого народу в ліриці М. Шашкевича. (Вірш «Згадка» був надрукований у альманасі «Русалка Дністровая». У цьому поетичному творі Маркіян Шашкевич розкрив образ передової людини свого часу, яка глибоко переживає безправність рідного народу. Поет протиставляє героїчне минуле сірій буденності сучасності, мріє про духовне об’єднання слов’янських народів. Його думки «в побратимин летять край, побратимі де суть люди, – поза Волгу, за Дунай».)
3. Інтимна лірика М. Шашкевича. (М Шашкевич був першим західноукраїнським поетом, який писав інтимно-особистісну лірику з виразними ме
дитативними інтонаціями; започаткував оригінальний український сонет.
Ціла низка ліричних віршів нагадують народні пісні.) ІІІ. Місце Шашкевича в українському громадському і культурному житті. (І. Я. Франко високо оцінив діяльність М. Шашкевича, назвав його “революціонером-поступовцем» за те, що він мріяв про перетворення суспільства шляхом розвитку мови та культури і на перший план висунув життя і проблеми простих людей, їхню мову і пісню. Він пробудив рідне слово і кинув те слово в народ;
І вже не згине слово те, Повік буде дзвеніти, И пророка пам’ять збережуть Вкраїни вірні діти!
(Константина Малицька).)
