Роман Юрія Яновського “Майстер корабля”

Роман Яновського «Майстер корабля» справедливо називають романтичним трактатом про мистецтво. Він сповнений роздумів про сенс земного буття, про таємничість людської душі, про її поривання до краси і гармонії, до осягнення минулого і майбутнього. Письменник поетизує творче начало в людині, через яке вона добуває собі безсмертя у віках. Головне для митця, вважає письменник, «завше відчувати на щоках вітер шляхів, бачити попереду просторінь… Жага за просторінню! «Вперед!» — кричить твоя істота! Людині не властиво стояти». Життєве кредо головного героя роману — кредо самого Ю. Яновського, письменника кипучої творчої енергії.

Вигадана мемуарність твору гармонує з довірливими інтонаціями, щирістю і відвертістю оповідача, зумовленими, у свою чергу, автобіографічністю багатьох ситуацій і переживань. Оскільки головний герой — людина похилого віку, то цілком зрозумілими і психологічно вмотивованими є його бажання осмислити свій життєвий шлях. Ю. Яновський сміливо порушує часову послідовність подій не лише в межах оповіді головного героя, а й у передісторіях персонажів.

У романі переплелися романтика й реальність, Морські пейзажі, окремі події з життя Одеси 20-х років зображені правдиво, виразно. Разом з тим Ю.Яновський поетизує море, цю вічну стихію з мінливим настроєм, що надає творові ліризму і схвильованості. У романі багато екзотики, незвичайних пригод і людей. Його широкий часовий діапазон (з 20-х до 70-х років нашого століття) відповідає не менш значним просторовим координатам: уява письменника переносить героїв на Балкани, в Румунію, Італію, на Яву.

Романтично піднесений, трохи химерний роман Ю. Яновського «Майстер корабля» став важливою віхою У творчості письменника і у всій українській літературі в цілому.