Тема крiпацтва у творi П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”

Передовi люди вважали крiпацтво несправедливим ладом i закликали до боротьби з
ним. Засуджував надмiрну жорстокiсть та свавiлля помiщикiв i украïнський
байкар Петро Гулак-Артемовський.
“Пан та Собака”
Ї антикрiпосницький твiр. Байка пройнята протипанськими настроями. Порушуючи такi
актуальнi питання того часу як становище крiпакiв, ставлення панiв до них, П.
Гулак-Артемовський викриває самодурство i розбещенiсть панiв, висловлює спiвчуття
до безправних селян.
У алегоричному образi Рябка, сумлiнного, роботящого та чесного, поет розкриває
долю крiпака, повнiстю залежного вiд жорстокого пана. Рябко прагне догодити своєму
господарю, заслужити ласку, подяку, тому пильно стереже панське добро. Вночi усi
вiдпочивають, “один Рябко, один, як палень, не дрiмає, худобу панську, мов брат
рiдний, доглядає”. Але через свою вiдданiсть Рябко був покараний, бо пан програвся
у карти, а злiсть зганяє на вiдданому слузi. Рябко не протестує, не обурюється,
лише заливається гiркими сльозами:
Чим, люди добрi, так оце я провинився?
За що ж глузуєте?..
За що знущаєтесь ви надi мною так?
Пiсля другого покарання у Рябка пробуджується свiдомiсть. Жорстоке знущання i
несправедливе покарання виводять з рiвноваги навiть такого сумлiнного крiпака.
Рябко рiшуче i твердо заявляє:
Чорт би убив твого, Явтух, з панами батька,
I дядину, i дядька
За ласку ïх!..
Ї сказав Рябко тут наодрiз.
Ї Нехай ïм служить бiльш рябий в болотi бiс!
Той дурень, хто дурним iде панам служити,
А бiльший дурень, хто ïм дума угодити!..
Своєю байкою П. Гулак-Артемовський засуджує панiв, якi вели паразитичний спосiб
життя. Вiн зневажає ïх за те, що вони збиткувалися з крiпакiв i жорстоко
розправлялися з ними. Автор спiвчуває беззахисним селянам, його байка спiвзвучна з
помислами i настроями простого люду.