П. Гулак-Артемовський та його творчiсть

I. П. Гулак-Артемовський
Ї талановитий поет початку XIX столiття. (П. Гулак-Артемовський був чудовим
знавцем народно-розмовноï мови, народних звичаïв та побуту. Не можна не
погодитися зi словами вiдомого дослiдника украïнськоï лiтератури I.
Айзенштока: “Поезiï Гулака-Артемовського висунули його в ряд перших, кращих
представникiв украïнськоï лiтератури… Вони ж мiцно закрiпили за ним…
неминуще значення одного з класикiв рiдноï лiтератури”.)
II. Початок лiтературноï дiяльностi. (Раннi твори П. Гулака-Артемовського
написанi росiйською мовою, ще до навчання у Киïвськiй академiï вiн
зробив кiлька перекладiв iз французькоï. До украïнськоï ж мови
вперше письменник звернувся у Харковi. Уже першi твори “Пан та Собака”, “Солопiй
та Хiвря”, “Тюхтiй та Чванько” викликали великий iнтерес i в читачiв, i в
лiтературних колах.)
III. Байка “Пан та Собака”
Ї антикрiпосницький твiр в украïнськiй лiтературi XIX столiття.

1. Запозичення сюжету у польського поета Iгнацiя Красицького. (П.
Гулак-Артемовський звернувся до сюжету байки “Пан i Пес” I. Красицького.
Украïнський байкар, увiвши новi сцени, нових персонажiв, ожививши все це
колоритною мовою, створив цiлком самостiйний оригiнальний твiр. Твiр iдейно
збагатився i звучить як соцiально-реалiстична сатира з яскраво вираженими
нацiональними характерами.)
2. Алегоричнiсть образу Рябка. (Автор у творi зображує Рябка працьовитим, чесним,
вiдданим пановi, наïвним. Цей персонаж уособлює безправного та беззахисного
селянина-крiпака, який хотiв вислужитися перед паном, своєю працею заслужити
похвалу. Та побачивши жорстокiсть пана i несправедливiсть, висловлює протест.)

3. Ставлення автора до Пана. (Автор зневажає Пана, засуджує його жорстокiсть,
грубiсть, самодурство. Байкар нещадно критикує панський паразитичний спосiб
життя.)
4. Основна думка байки “Пан та Собака”. (У байцi порушенi гострi соцiальнi
проблеми часiв крiпацтва. П. Гулак-Артемовський смiливо засудив окремi вади
крiпосницькоï дiйсностi, виступив проти жорстокого знущання з безправного
селянства. Автор глибоко спiвчуває поневоленим, захищає ïхню людську
гiднiсть.)
IV. Популярнiсть байок П. Гулака-Артемовського. (Уже першi байки здобули авторовi
визнання. Особливо популярною стала байка “Пан та Собака”. Їï вивчали
напам’ять, цитували, нею захоплювалися, бо вона вiдповiдала антикрiпосницькому
духовi того часу. На появу байки росiйський критик М. Полевой вiдгукнувся
епiграмою:
Пускай в Зоиле сердце поет,
Он Артемовскому вреда не принесет:
Рябко хвостом его прикроет
И в храм бессмертья унесет.