Засудження нечесності та хитрування в казці „Фарбований Лис” - ІІІ варіант

У казці І. Франка „Фарбований Лис” розповідається про Лиса Микиту. Цей Лис був дуже хитрий, йому завжди вдавалося обминути небезпеку.

І серед своїх він вважався найхитрішим. Одного разу Лис похвалився, що вкраде курку серед білого дня, коли навкруги буде багато людей. Спочатку Микиті пощастило, його не помічали. Але потім за ним погналися собаки. Лис ускочив у діжку з фарбою і там пересидів небезпеку, а потім побіг до лісу. Коли він відпочив, то побачив, що фарба висохла і він став синього кольору. Але й це, здавалося б, нещастя, хитрий Лис обернув собі на користь. Він оголосив себе царем, бо, мовляв, його святий Миколай виліпив з небесної глини. Всі звірі його слухалися, поважали. А Лис весь час боявся, що фарба злізе і всі дізнаються про його обман. На роковини з приводу царювання Лиса звірі влаштували концерт, де співали хором. Лис не витримав і теж заспівав. А заспівав він по-лисячому. Тут усі звірі його впізнали і розсердилися, що він стільки часу вводив їх в оману. Піддані разом накинулися на нього і розірвали на шматочки. Отже, звідси висновок: не треба було брехати, похвалятися, бо правда завжди, рано чи пізно, вийде назовні, а брехуна буде покарано.