Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник - 3 варіант

Коли я прочитав оповідання, то знайшов багато спільного у способі життя описуваних хлопців і моїм. Мені теж, як і їм, завжди дуже подобалося бігати з друзями під літнім дощем, стрибати через калюжі і ловити ротом краплини теплого дощу. Таке приємне відчуття, коли краплинки лоскочуть щоки, вмивають їх! А ще я з друзями люблю робити паперових зміїв різних кольорів, а потім відпускати їх у небо і за допомогою ниток контролювати їхні дії. В оповіданні хлопці теж полюбляли бавитися паперовим змієм. А ще я люблю кататися на льоду, коли замерзає наша донецька річка Кальміус.

А відмінність способів життя полягає, мабуть, у тому, що зараз сучасна дитина не пішла б стрибати з криги на кригу, ризикуючи своїм життям, як це робив Федько. А ще зараз батьки не забороняють нам дружити один з одним, як забороняли Толі приятелювати з Федьком.

А взагалі, діти — завжди діти. На мій погляд, герої оповідання легко порозумілися б із сучасними хлопчиками й дівчатками. їм було б цікаво разом, і це набагато важливіше, ніж різниця у способі життя дітей початку XX і початку XXI століття.