Образи Івоніки і Марічки за повістю Ольги Кобилянської «Земля»
Незважаючи на те, що основними героями повісті Ольги Кобилянської «Земля» є молоді люди, достатньо цікавими є і образи представників старшого покоління, а саме Марії Федорчук та Івоніки Федорчука. Ці дві людини – це батьки молодих Сави і Михайла Федорчуків, яким Марія і Івоніка бажають передати нажите господарство. Варто відразу сказати, що за своє життя Федорчукам завдяки їх працьовитості вдалося нажити чимале господарство. Його вистачило б обом братам Федорчукам – як Михайлу, так і Саві. Але доля розпорядилася інакше, і один з них забрав життя у іншого.
Івоніка Федорчук був батьком сімейства. Цей старший чоловік був неймовірно працьовитим, він шалено цінував і любив землю, намагався зробити все, щоб працювати на ній якомога краще і якісніше. Варто зауважити, що це йому вдавалося повною мірою, саме з цієї причини сім’я Федорчуків стала такою заможною. За професією він був хліборобом, що зовсім не заважало йому працювати на землі. Саме заради купівлі землі він трудився все життя. Коли ця покупка відбулася, він повністю відбувся як людина. Але це не змусило його розслабитися, почати пропивати все добро. Він був зібраний, не дозволяв собі розслаблятися, щоб не втратити все своє добро, яке він настільки сильно бажав передати дітям. За характером Івоніка був ласкавим і спокійним. Він дуже сильно любив своїх синів, а тому і не видав Саву, коли дізнався, що той убив Михайла.
Мати сімейства Марія Федорчук точно так само, як і Івоніка, була людиною видатної працьовитості. Тривала самовіддана праця, яка був пророблена нею разом з чоловіком для того, щоб дозволити купити сімейству землю, сильно вплинула на формування її характеру. Через це сильне бажання роздобути землю вона стала дуже черствою і скупою. Марія хотіла отримати для своїх синів дружин виключно з багатих сімей, оскільки в людях вона цінувала виключно матеріальний достаток і нічого більше.
Як і будь-які люблячі батьки, Марія і Івоніка Федорчуки завжди хотіли самого кращого для своїх синів. Вони планували залишити їм спадщину у вигляді землі, вони хотіли, щоб сини їм допомагали, і поважали землю, на якій вони живуть, адже ця земля може принести їм велику користь. На жаль для обох батьків, доля їх склалася вкрай трагічно. На Саву негативно вплинула Рахіра, через що молодший син убив старшого, коли той повернувся у відпустку з армії. Івоніка не зміг би переживати знищення долі обох синів, а тому приховав від правосуддя те, що вбив Михайла саме Сава. Водночас вже неможливо було залишити Саві всю спадщину, тому батьки прийняли рішення залишити його без неї. Всі блага, які зароблялись Марією та Івонікою Федорчуками, стали нікому не потрібними.
Івоніка Федорчук був батьком сімейства. Цей старший чоловік був неймовірно працьовитим, він шалено цінував і любив землю, намагався зробити все, щоб працювати на ній якомога краще і якісніше. Варто зауважити, що це йому вдавалося повною мірою, саме з цієї причини сім’я Федорчуків стала такою заможною. За професією він був хліборобом, що зовсім не заважало йому працювати на землі. Саме заради купівлі землі він трудився все життя. Коли ця покупка відбулася, він повністю відбувся як людина. Але це не змусило його розслабитися, почати пропивати все добро. Він був зібраний, не дозволяв собі розслаблятися, щоб не втратити все своє добро, яке він настільки сильно бажав передати дітям. За характером Івоніка був ласкавим і спокійним. Він дуже сильно любив своїх синів, а тому і не видав Саву, коли дізнався, що той убив Михайла.
Мати сімейства Марія Федорчук точно так само, як і Івоніка, була людиною видатної працьовитості. Тривала самовіддана праця, яка був пророблена нею разом з чоловіком для того, щоб дозволити купити сімейству землю, сильно вплинула на формування її характеру. Через це сильне бажання роздобути землю вона стала дуже черствою і скупою. Марія хотіла отримати для своїх синів дружин виключно з багатих сімей, оскільки в людях вона цінувала виключно матеріальний достаток і нічого більше.
Як і будь-які люблячі батьки, Марія і Івоніка Федорчуки завжди хотіли самого кращого для своїх синів. Вони планували залишити їм спадщину у вигляді землі, вони хотіли, щоб сини їм допомагали, і поважали землю, на якій вони живуть, адже ця земля може принести їм велику користь. На жаль для обох батьків, доля їх склалася вкрай трагічно. На Саву негативно вплинула Рахіра, через що молодший син убив старшого, коли той повернувся у відпустку з армії. Івоніка не зміг би переживати знищення долі обох синів, а тому приховав від правосуддя те, що вбив Михайла саме Сава. Водночас вже неможливо було залишити Саві всю спадщину, тому батьки прийняли рішення залишити його без неї. Всі блага, які зароблялись Марією та Івонікою Федорчуками, стали нікому не потрібними.
