Система образів п’єси Миколи Куліша «97»
Постать голови комнезаму Мусія Копистки – найколоритніша. Колишній наймит, перейнятий ідеєю побудови нової держави, він сліпо вірить новій владі, виявляє високу політичну свідомість, закликає селян до класової солідарності. Наполегливий і незламний у своїх переконаннях він приваблює читача своєю простотою. Він не позбавлений людських вад. За свідченням Миколи Куліша, Копистка був змальований із життя. Прихильність автора до свого героя підтверджується не тільки тією теплотою, з якою змальовано цей образ, але й тим, що драматург окремі свої листи підписував іменем Мусія Копистки.
Певна іронія проглядає крізь мову героя, крізь вживання ним незвичайних для селян слів «революція», «провокація», «експропріація», «експлуатація». Комнезам прагне навчитися грамоти, взяти від життя те, чого не мав раніше. Але у своїх діях він не може кроку ступити без вказівки «згори».
Підтримує Мусія Копистку його дружина. Вона ніжно любить свого чоловіка, допомагає йому позбавитись багатьох вад. Принципова, горда, мудра, сварлива, наділена почуттям власної гідності вона є типовою українською жінкою, що заради свого чоловіка та його ідей здатна іти на смерть. Вона відчуває себе невід’ємною частиною Мусія. Завжди в курсі справ свого чоловіка, вона виступає проти куркулів, згуртовує незаможників, захищає Копистку від злих закидів.
Її образ позбавлений агітаційної плакатності.
Образ голови сільради Сергія Смика досить схематичний. Він – представник партії на селі. Саме він брав активну участь у вивезенні хліба, у розкуркулюванні, у колективізації. Він сміливий, рішучий. Але визначальним є те, що Смик – інструмент у руках парткерівників.
Вася Стоножка – виразник майбутнього. Ще зовсім юний, він має тверді переконання, прагне до боротьби за нове життя, мріє втекти до Червоної Армії.
Представники куркулів змальовані підступними і жорстокими. Визначна риса Гирі – хитрість. Годований – прямолінійний та бездушний. Але і в їхніх словах є багато правди. Вони дорікають селянам, що ті бездумно віддали свій хліб новій владі, а тепер власноручно знищують церкву. Проголошуючи гасла віри в Бога, вони чинять злочин, байдуже спостерігаючи за тим, як один за одним помирають незаможники.
Певна іронія проглядає крізь мову героя, крізь вживання ним незвичайних для селян слів «революція», «провокація», «експропріація», «експлуатація». Комнезам прагне навчитися грамоти, взяти від життя те, чого не мав раніше. Але у своїх діях він не може кроку ступити без вказівки «згори».
Підтримує Мусія Копистку його дружина. Вона ніжно любить свого чоловіка, допомагає йому позбавитись багатьох вад. Принципова, горда, мудра, сварлива, наділена почуттям власної гідності вона є типовою українською жінкою, що заради свого чоловіка та його ідей здатна іти на смерть. Вона відчуває себе невід’ємною частиною Мусія. Завжди в курсі справ свого чоловіка, вона виступає проти куркулів, згуртовує незаможників, захищає Копистку від злих закидів.
Її образ позбавлений агітаційної плакатності.
Образ голови сільради Сергія Смика досить схематичний. Він – представник партії на селі. Саме він брав активну участь у вивезенні хліба, у розкуркулюванні, у колективізації. Він сміливий, рішучий. Але визначальним є те, що Смик – інструмент у руках парткерівників.
Вася Стоножка – виразник майбутнього. Ще зовсім юний, він має тверді переконання, прагне до боротьби за нове життя, мріє втекти до Червоної Армії.
Представники куркулів змальовані підступними і жорстокими. Визначна риса Гирі – хитрість. Годований – прямолінійний та бездушний. Але і в їхніх словах є багато правди. Вони дорікають селянам, що ті бездумно віддали свій хліб новій владі, а тепер власноручно знищують церкву. Проголошуючи гасла віри в Бога, вони чинять злочин, байдуже спостерігаючи за тим, як один за одним помирають незаможники.
