"Співець" Леся Українка аналіз

Аналіз вірша “Співець” Лесі Українки – тема, ідея, художні засоби

“Співець” Леся Українка аналіз

Автор: Леся Українка

Рік написання: 1889

Тема “Співець” – краса вранішньої природи, її гармонія.

Основна думка “Співець” – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі.

Художні образи у вірші “Співець” Лесі Українки

• Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі;
• троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око;
• соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки.

Художні засоби та прийоми “Співець”

Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий», «година сумна» та ін.

Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом».

Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна,

Весняний той час.
2) Вітер зітха, мов дріада сумує.
Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі.
2)Гордо палала троянда розкішна.

У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, – барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»;

У своїй ранній поезії “Співець” Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові.

Та хоч би й крила мені солов’їні,
І воля своя, –
Я б не лишила тебе в самотині,
Країно моя!

Якщо ви можете розширити аналіз вірша “Співець” лишайте інформацію в коментарях.