Яким я уявляю Байду - варіант 3
Назавжди увійшла в історію боротьба нашого народу проти турецько-татарських орд, які в XV—XVII століттях плюндрували українські землі, забирали людей у рабство.
„Пісня про Байду” — це слава герою-захиснику, що загинув за свою Україну. Свого улюбленого героя народ наділив найкращими рисами. Байда — сміливий, відчайдушний козак. Зневажливо і гордо відкидає він пропозицію султана („царя турецького”) бути йому „лицарем вірнесеньким”, одружитися з „царівночкою” і стати „паном на всю Україночку”. Ні багатство, ні влада, ні почесті не могли звабити Байду.
Основна мета життя Байди — охорона рідної землі, рідного народу від загарбників. Відважного козака можна вбити, але примусити його стати зрадником неможливо.
Історичні пісні, в яких відображена боротьба за вільне, щасливе життя, займають значне місце в українській поезії.
Представником народних мас, оборонцем рідної землі найчастіше в піснях XVI і XVII століть виступає козак. Образ козака в цей час стає символом славного лицарства.
У „Пісні про Байду” йдеться про мужнього козака, глибоко переконаного у неминучості своєї перемоги над ворогами.
Турецький цар підмовляє Байду:
Ой ти, Байдо,та славненький,
Будеш мені лицар та вірненький,
Візьми в мене царівночку,
Будеш паном на всю Вкраїночку!
Але Байда гордо й сміливо відкидає його пропозицію:
Твоя, царю, віра проклятая,
Твоя царівночка поганая!
Байду не вабить ні царство, ні панство, ні чарівна красуня.
„Пісня про Байду” — це уславлення героя-захисника, який загинув за свою Батьківщину. Народ наділив свого улюбленого героя такими найкращими рисами, як вірність своєму народові, Батьківщині, непримиренність до ворогів.
