Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці „Лисиця-жалібниця” - варіант 1

У байці Л. Глібова „Лисиця-жалібниця” дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою:

   От де по правді можна жить

   І доленьку хвалить,

   В добрі кохаться, всіх любити,

   Ніколи зла і кривди не чинити!

Може здатися, що вона є такою насправді. Але поступово в байці відкривається справжня сутність Лисиці. Коли вона бачить гніздечко з маленькими пташками, то починає лаяти котів, які б залюбки з'їли цих пташенят. Та раптом пташенята падають додолу, і що ж робить лисиця:

   Лисичка зараз хап та хап:

   Прехорошенько всіх поїла...

Отже, і доброта лисиці, і її улесливі слова насправді були лише маскуванням. Її справжня сутність розкривається повністю в двох останніх рядках:

   Помажу, мов, медком —

   Солодше буде з'їсти.

У цій байці Глібов висміює підступність і лицемірство — ці дві розповсюджені вади людської вдачі.