«Звуки павутинки» аналіз

Аналіз твору В. Близнеця «Звуки павутинки» (розділи «Срібний чоловічок», «Сопуха») – тема, ідея, головна думка, жанр, сюжет.

«Звуки павутинки» аналіз

Історія написання: Письменник присвятив твір «Звук павутинки» трав’яним коникам, хрущам, тихому дощу, замуленій річечці як найкращим спогадам дитинства.

Тема: зображення хлопця, який сприймає навколишній світ як дивовижний, фантастичний, чаруючий.

Ідея: возвеличення любові та поваги до природи, возвеличення справжньої дружби; схвалення здатності людини до співчуття і милосердя.

Основна думка: з плином часу все в житті людини змінюється, як і вона сама.

Жанр: повість.

Сюжет «Звуки павутинки»

Розповідь ведеться від першої особи.

Розділ «Срібний чоловічок».

Герой твору слідкує за срібним чоловічком, який здається йому дивним. Хлопець намагається його спіймати, але йому не вдається.

Після дощу затекла хата, де мешкає герой, тому він дивується краплям, тій чарівній музиці під час їх падіння до тазика та ночв.

Сонячне кіно — посягання піратами на красу Вишневих Пушинок. Допомога срібного чоловіка — Бумса, Пушинкам.

Сумування хлопця з приводу шкоди, якої він завдав метелику. Повага хлопця до Бумса.

Розділ «Сопуха».

Сопуха — істота, якою лякають дітей. Ставлення хлопця до Сопухи. Герой у пошуках кудлатої істоти. Чарівний світ, який побачив хлопець за хатніми дверима у дворі.

Герой спостерігає за живими істотами (народом), що оточують його.

Розділ «Крилаті дерева»

Льонька допомагає матері готувати обід — підкидає сухе бадилля у піч.

Мрія хлопця про море і особистий пароплав.

Глипа підстрелив собаку Льоньки Рекса. Хлопець не розуміє, як Рекс міг напасти на Глипу, якщо собака був дуже лагідним, спокійним навіть до будь-якої свійської тварини.

Рекс для Льоньки був найкращим другом, якого хлопець втратив.

Розділ «Адам».

Несподіване знайомство Льоньки з Адамом біля річки. Хлопчик спостерігає за цікавою для нього людиною. Друзі будують греблю на річці, якій дали персональну назву — Лопотуха.

Льонька дізнається про смертельну хворобу Адама.

Друзі домовляються наступного разу зробити водяний млинок.

Розділ “Ніна”

Сумування Льоньки через власну самотність. Адам не з’являвся, бо дуже хворів, про що хлопець дізнався пізніше. Перебуваючи біля річки, хлопець побачив зруйновану греблю, яку він майстрував з новим другом. Гуляючи, Льонька милувався природою, її красою і побачив знову відновлену греблю і зроблений млинок, який Адам змайстрував без допомоги хлопця.

Знайомство Льоньки з Ніною. Вони розмовляють про небезпечну хворобу Адама, про призначення людини на землі.

Розділ «Глипа й Бакун»

Розповідь про минуле старого коня Бакуна. Глипа і його брат Гав-ро вирішили скористатися Бакуном. Під час переправи через річку нога коня потрапила у щілину між камінням. Злодії вирішили знищити Бакуна. Хлопець співчуває тварині і намагається їй допомогти. Але як? На думку матері, Бакун сам визволить себе із пастки. Незабаром Льонька бачить коня живим, але кульгаючим. Намірам Глипи не судилося здійснитися.

Розділ «Лікар Бусько»

Спостереження Льоньки за ластівками, які полюбляли гратися з Бакуном.

Стара Сіроха покликала Льоньку до Адама. Друзі розповідають один одному правдиві історії: хлопець — про Бакуна; Адам — про Буська. Мрія і віра Адама подолати свою хворобу. «Йду на дно, а гребусь».

Розділ «За павутинкою»

Зустріч Льоньки і Ніни. Хлопець дізнається від Ніни, що то вона допомогла Бакуну врятувати життя. Друзі відвідують печеру, грають у кремінці, спостерігають за рухом павутинки. Прощаючись з Ніною, Льонь-ка просить, щоб вона приїжджала наступного разу.

Турбота матері про те, що її син постійно перебуває самотнім.

Розділ «Все відпливає»

Поховання Адама. Зустрівшись з Ніною, Льонька на її прохання виготовляє кораблик з матеріалу, що надіслав у посилці невідомий Олс.

Кораблик був схожий на каравелу «Санта-Марія»; плаваючи в кораблику і милуючись краєвидами вздовж річки, друзі потрапили на Гли-пину вершу. Цей браконьєр намагався завдати шкоди колгоспній рибі. Льонька і Ніна руйнують Глипине сховище.

На прощання друзі розпалюють вночі багаття і обіцяють один одному знову зустрітися. Льонька на згадку про себе дарує Ніні кремінці.