"Друкар книжок небачених" аналіз
“Друкар книжок небачених” аналіз
Автор – Оксана Іваненко
Жанр «Друкар книжок небачених» – історична повість
Тема «Друкар книжок небачених» – розвиток книгодрукування; роль непересічної особистості в житті народу.
«Друкар книжок небачених» головні герої
Персонаж | Іван Федоров | Петро | Гринь |
Ставлення до справи | Відданий своїй справі до самозречення | Покидає роботу заради вигоди | Захоплений справою, гідний учень |
Риси характеру | Цілеспрямований, шляхетний, добрий, працьовитий, наполегливий, мужньо зносить усі життєві негаразди, незважаючи ні на що, упевнено крокує до своєї мрії | Корисливий, невдячний, підступний | Уміє визнавати й виправляти свої помилки |
Сюжетний ланцюжок повісті “Друкар книжок небачених” Оксани Іваненко
*Зустріч диякона (Івана Федорова) з старцем (Максимом Греком) , розмова про книги. |
*Цар Іван Грозний за допомогою збирає майстрів у Люблечі для різних ремесел і для друкування книг, бо це прославить його і зміцнить владу |
*Зустріч царя з гостем із Данії, розуміння важливості прагнення вченого Максима Грека друкувати книжки , щоб уникнути помилок у граматиці |
* Будівництво «Печатного дому» , де друкуватимуть книги,і «Справної палати»,де виправлятимуть помилки книжках. |
*1564 рік видана Іваном Федоровим перша книга у Москві за « повелінням і коштом « царя. |
*Іван Федоров з Петром Мстиславцем тікає з Москви через ненависть бояр,опиняються в Литві (Вільно), в українського гетьмана Ходкевича. Видання книги »Учительське євагеліє». Петро Мстиславець кидає друкаря. |
*У Львові видає першу українську книжку «Апостол» з характерною післямовою , де розповідає історію книгодруку |
*Запрошення Івана Федорова від князя Констянтина Острозького |
*Бажання князя надрукувати Біблію. Робота І.Федорова над книгою |
*До останньої хвилини Іван Федоров працював над улюбленою справою. |
Простеживши розвиток сюжету та художні особливості твору О. Іваненко “Друкар книжок небачених”, можна чітко визначити його середню форму, поділ на невеличкі розділи, лаконізм та емоційність оповіді. Тому за жанром це – історико-біографічна белетризована есеїстична повість для дітей.
Композиційні особливості повісті полягають у тому, що невеликий за обсягом твір поділений на 11 окремих розділ і в-есеїв, які послідовно розкривають життєвий шлях головного героя. Кожен розділ має назву.
Ідейно-художній зміст повісті розкривається через наскрізний образ книги. Для головного героя вони – джерело знань для простого народу: „Стопи книг, однаково великих, однаково гарно оправлених в темну шкіру з тисненням, були перед царем. Скільки людей читатиме їх! Не тільки в церквах лежатимуть вони, як колишні рукописні, важкі, дорогі, недоступні для більшості людей, а зможуть їх купити, читати і не такі вже багаті”; і зброя в боротьбі за національну незалежність: „Це ж бо було в ті часи, коли польські пани хотіли загарбати собі всі українські землі, завести скрізь католицьку віру. Отже, православні книжки – це була велика зброя проти ополячення”.
