«Давня весна» аналіз

«Давня весна» аналіз – тема, ідея, художні засоби, жанр, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

«Давня весна» Леся Українка аналіз

Автор: Леся Українка

Рік написання – 1894

Тема: відтворення впливу приходу весни на хворобливий стан поетеси.

Ідея: возвеличення краси весняної природи, за сприянням якої людина забуває про свою хворобу, самотність.

Основна думка: Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала.

Жанр: пейзажна лірика.

«Давня весна» художні засоби

• Метафори: «весна промінням грала, сипала квітки»; «летіла хутко», «весна… дарунки всім несе», «заглянули від яблуні гілки», «зам иготіло листячко зелене», «прилинув вітер, заспівав», «прилинули пісні пташині», «гай свій відгук… прислав», «весна дала», «весна… за вікном цвіла».
• Порівняння: «летіла хутко, мов стокрила».
• Риторичні оклики: «За нею вслід співучії пташки!», «Зелений шум, веселая луна!», «Ні, не забула!».

Композиція «Давня весна»

• Експозиція: «була весна…».
• Зав’язка: хворобливість і самотність поетеси під час буяння весни.
• Кульмінація: радість ліричної героїні з приводу того, що її «не забула» весна.
• Розв’язка: вдячність поетеси весні за її дарунок.

«Давня весна» ідейно-художній аналіз

Весна — найжаданіша пора у житті людини, її завжди зустрічали радісно й урочисто.

Після довгої зимової холоднечі та негоди всім кортить поспілкуватися з живою природою — власними очима побачити, як прокльовуються з-під землі ніжні списики зела, як прилітають птахи і лунають їх дружні співи.

Весна для Лесі Українки — це час, коли їй не так болить, це відчуття приливу сил, енергії, прагнення насолоджуватися, радіти від тих змін, які відбуваються в природі.

Дана поезія написана під час хвороби поетеси. Як же сприймає прихід весни поетеса? Це ми дізнаємося, ознайомившись із змістом її поезії «Давня весна».